Документ № 90508449

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Хамзін Т.Р.Справа № 991/5335/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/599/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

прокурора Гарванка І. М.,

захисника Грицишена К. П.,

представника Лисенка В. А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І. М., подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року в кримінальному провадженні №42020000000000860,

В С Т А Н О В И Л А:

Від прокурора до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.07.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 07.07.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) задовольнив частково, а саме: (1) наклав арешт на речі, вилучені 25.06.2020 під час обшуку у приміщеннях Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Кіровоградська ОДА), які перебували у користуванні голови Кіровоградської ОДА ОСОБА_2 , - грошові кошти, загальною сумою 40 000 грн., які є частиною предмету злочину у кримінальному провадженні, а саме: 80 купюр номіналом по 50 грн. кожна; (2) відмовив у накладенні арешту на ноутбук HP серійний номер 2СЕ2342709 з кабелем живлення та на предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів.

1.2. Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що: (1) НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000860; (2) у зазначеному кримінальному провадженні встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК (далі - КК), такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна; (3) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, є тимчасово вилученим майном, адже ухвала слідчого судді не містить дозволу на їх вилучення; (4) так як обшук не може проводитися для відшукання майна з метою його арешту для забезпечення конфіскації як виду покарання, відсутні підстави для арешту предметів, що візуально містять всі ознаки грошових коштів; (5) стороною обвинувачення не обґрунтовано необхідності накладення арешту на предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, із метою їхнього збереження як речового доказу.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги, зміст поданих заперечень.

2.1. Прокурор у апеляційній скарзі просив ухвалу слідчого судді від 07.07.2020 у частині відмови в задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання в частині накладення арешту на майно, із забороною відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 25.06.2020 під час обшуку у приміщеннях Кіровоградської ОДА та належить ОСОБА_2 , а саме на: (1) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів: (а) сорок купюр з вказівкою номіналу 100 доларів США (далі - дол. США) кожна, загальною сумою 4000 дол. США; (б) сімдесят купюр з вказівкою номіналу 100 дол. США кожна, загальною сумою 7000 дол. США; (в) сто купюр із вказівкою номіналу п`ятдесят дол. США кожна, загальною сумою 5000 дол. США ($); (г) сто купюр із вказівкою номіналу п`ятсот (500) гривень (далі - грн.) кожна, загальною сумою 50 000 грн.; (ґ) сто купюр із вказівкою номіналу одна тисяча (1000) грн. кожна, загальною сумою 100 000 грн.; (д) сто п`ятнадцять купюр із вказівкою номіналу сто дол. США кожна, загальною сумою 11500 дол. США; (е) дев`яносто купюр із вказівкою номіналу сто дол. США кожна, загальною сумою 9000 дол. США; (2) вісім пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по сто купюр, із вказівкою номіналу п`ятсот грн. кожна, всього вісімсот купюр загальною сумою 400 000 грн.; (3) дві пачки перев`язані гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме: в кожній пачці по сто купюр, із вказівкою номіналу двісті грн. кожна, всього двісті купюр загальною сумою 40 000 грн.; (4) п`ятнадцять пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по сто купюр, з вказівкою номіналу сто грн. кожна, всього одна тисяча п`ятсот купюр загальною сумою 150 000 грн.; (5) п`ять пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по сто купюр, із вказівкою номіналу двісті грн. кожна, всього п`ятсот купюр, загальною сумою 100 000 грн.

2.2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що: (1) накладення арешту на вказане майно є необхідним із метою збереження його як речового доказу та конфіскації в разі винесення обвинувального вироку; (2) відшукані у ході обшуку речі є тимчасово вилученим майном у розумінні ст. ст. 167-168 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили; (3) вилучені предмети, у випадку підтвердження що вони є грошовими коштами, підлягають арешту у зв`язку з тим, що санкція ч. 4 ст. 368 КК передбачає конфіскацію майна; (4) залишок неправомірної вигоди у сумі 110 000 грн., місцезнаходження якого не встановлено, перетворено ОСОБА_2 на інші грошові кошти, зокрема ті, що були вилучені під час обшуку.

2.3. У запереченнях захисник підозрюваного адвокат Грицишен К. П. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та ухвалу залишити без змін.

2.4. Мотивуючи свої заперечення захисник зазначив, що: (1) у НАБУ відсутні підстави для вилучення вищевказаного майна, оскільки воно не містить ознак тимчасово вилученого майна у відповідності до ст. 167 КПК; (2) на предмети, які візуально містять всі ознаки грошових коштів не може бути накладено арешт з метою конфіскації як виду покарання, оскільки вони не належать ОСОБА_2 ; (3) відсутні підстави для накладення арешту на зазначене майно згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, адже воно не містить ознак речового доказу, визначених ст. 98 КПК; (4) грошові кошти, що використовувалися у якості неправомірної вигоди мали достеменно відомі серії та номери купюр, проте під час обшуку були вилучені інші купюри та у значно більшому розмірі, ніж залишок невстановленої неправомірної вигоди.

2.5. Представник Лисенко В. А., який діє у інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у запереченнях просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

2.6. В обґрунтування своїх заперечень представник зазначав, що: (1) застосування арешту грошових коштів, віднайдених у сейфі, із метою конфіскації як виду покарання є неможливим, адже вони належать не ОСОБА_2 , а членам його сім`ї: дружині - ОСОБА_3 , батьку - ОСОБА_4 , брату - ОСОБА_5 ; (2) ці кошти не є спільним майном; (3) зазначені предмети не містять ознак речових доказів, що свідчить про відсутність підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, для накладення арешту на таке майно.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, зазначені у ній. Додатково пояснив, що вилучені предмети, зовні схожі на гроші, є перетвореними із залишку неправомірної вигоди, місцезнаходження якого не встановлено. Зазначив, що обшук у приміщеннях Кіровоградської ОДА проводився як невідкладний без ухвали слідчого судді й кабінет голови ОДА та прилеглі до нього кімнати, в яких були виявлені та вилучені предмети, схожі наа грошові кошти, використовувалися ОСОБА_2

3.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Грицишен К. П. заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та вважав рішення слідчого судді обґрунтованим. Зазначив, що доступ до металевого сейфу мав лише ОСОБА_2 , а кімнатою відпочинку, що є частиною кабінету голови адміністрації, у якій вилучено предмети, схожі на грошові кошти, користувався голова Кіровоградської ОДА, хоча під час нарад до неї мали доступ й інші особи.

3.3. Представник Лисенко В. А., який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вважав апеляційні вимоги прокурора безпідставними, а ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК. Повідомив, що грошові кошти, віднайдені у металевому сейфі голови Кіровоградської ОДА, належать не підозрюваному, а його дружині ОСОБА_3 (1 500 000 грн.) та батьку ОСОБА_4 (240 000 дол. США), які передали їх йому для зберігання.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, за фактом вимагання службовими особами органів державної влади неправомірної вигоди (а. с. 7).

4.2. У межах вказаного кримінального провадження 26.06.2020 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, вручено пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, оголошено та роз`яснено права підозрюваних (а. с. 15-22).

4.3. Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_6 - начальника Головного управління Держспоживслужби в Кіровоградській області від 15.05.2020, останній пояснив, що «в один із днів квітня 2020 року, точну дату зараз не пам`ятаю, я знаходився приймальні голови Кіровоградської ОДА та чекав своєї черги, до мене підійшов раніше мені не знайомий чоловік, який назвався радником ОСОБА_2 та запросив мене до себе в кабінет, розташований на третьому поверсі адміністративної будівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації, наскільки я запам`ятав, номер кабінету 40. У вказаному кабінеті чоловік назвався ОСОБА_7 . Зараз мені відомо, що ОСОБА_7 обіймає посаду керівника патронатної служби апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації. У ході розмови ОСОБА_7 пояснив мені, що ОСОБА_2 поручив йому поспілкуватись зі мною про моє майбутнє та роботу «в команді». ОСОБА_7 розпитував мене про кількість ринків, розташованих на території Кіровоградської області, яка кількість зернових експортується тощо. Я почав відповідати на задані питання та розповідав про свої здобутки у сфері боротьби з корупцією в секторі реєстрації сільськогосподарської техніки, на що ОСОБА_7 зазначив, що боротьба з корупцією це дуже добре, але чи хочу я працювати «в команді». Я спочатку не розумів, що він від мене хоче, але в ході розмови він почав схиляти мене до того, що я як хочу працювати «в команді» то повинен через нього передавати гроші для ОСОБА_2 дуже здивувався, тому що до цього часу до мене ніхто з такими намірами не звертався і спочатку вирішив нічого йому конкретно не відповідати, я подумав, що можливо це особиста ініціатива ОСОБА_7 , а ОСОБА_2 нічого не відомо. У ході першої розмови ОСОБА_7 не називав мені конкретні суми та не пояснював, з якою періодичністю я повинен їх приносити. Наша розмова закінчилась тим, що ОСОБА_7 сказав мені в тижневий термін підготувати довідку для ОСОБА_2 , в якій вказати кількість ринків в Кіровоградській області, кількість бойнь, м`ясопереробних підприємств, фермерських господарств, кількісні показники експорту зернових культур та інші подібні дані, на що я погодився та повернувся до приймальні голови. Дочекавшись своєї черги, я зайшов до службового кабінету голови Кіровоградської ОДА, де в ході розмови ОСОБА_2 повідомив, що раніше у нього «не доходили руки до мене», однак він бачить, що я хочу працювати з ним «в команді» і недвозначно сказав мені, що я повинен дослухатись того, що мені говорить ОСОБА_7 , так як це його довірена людина, при цьому ОСОБА_7 він в розмові називав своїм радником. Все, що говорить ОСОБА_7 він говорить з його відому. … Я зрозумів, що ОСОБА_2 схиляє мене до того, щоб я передавав йому грошові кошти через ОСОБА_7 ... Приблизно через тиждень на мій мобільний номер телефону НОМЕР_1 з належного йому номеру телефону НОМЕР_2 з використанням месенджеру «Телеграмм» зателефонував ОСОБА_7 та попросив принести йому звіт. Я прийшов до службового кабінету ОСОБА_7 та передав йому підготовлену мною довідку з вищевказаними даними щодо ринків, експорту зернових тощо. В ході розмови ОСОБА_7 пояснив, що виходячи з наданих мною даних, я можу неофіційно зібрати з керівників лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках грошові кошти, та як «член команди губернатора» передати гроші через нього ОСОБА_2 відповів, що я не збираю кошти з лабораторій і таких випадків раніше не було. ОСОБА_7 сказав мені, що мабуть, збирає хтось інший, але я відповів, що мені було б відомо, якщо хтось би займався неофіційним збором коштів. ОСОБА_7 сказав мені, що я як керівник повинен налагодити, як він висловився, «цю роботу», маючи на увазі збір коштів. Також ОСОБА_7 повідомив мені, що як я не хочу бути «членом команди» то можу так і сказати, на що я уникаючи конфлікту не сказав ні так, ні ні, та пішов у справах. Через деякий час ОСОБА_7 неодноразово телефонував мені з вищевказаного номеру мобільного телефону з використанням мессенджеру «Телеграмм» та нагадував, що голова обласної державної адміністрації чекає результатів моєї «командної роботи». У ході розмов я намагався відстрочити конкретні розмови, однак ОСОБА_7 сказав, що я вже повинен нести йому «результат» моєї роботи приблизно, як я зрозумів з контексту, по 3000 грн. з кожної лабораторії щомісяця. На даний час в Кіровоградській області працює 37 лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, тому, відповідно, я повинен передавати біля 110 000 грн. щомісяця і 1 320 000 грн. на рік. Хочу уточнити, що після того, як ОСОБА_7 прямо пояснив мені про те, що я повинен приносити гроші для ОСОБА_2 через нього, він сказав, що гроші буде називати «фізичний звіт», або просто «звіт» для того, щоб сторонні люди не зрозуміли, що ми маємо на увазі при спілкуванні. Також в зв`язку з тим, що зараз проходять карантинні заходи і не всі ринки працюють, після відкриття всіх ринків я повинен принести дані щодо господарської діяльності лабораторій і ОСОБА_7 підкоригує розмір «звіту», який я маю передавати щомісяця. Я зрозумів, якщо я не буду збирати грошові кошти з керівників у ветеринарно-санітарної експертизи на ринках та передавати їх для ОСОБА_2 через ОСОБА_7 , то мене звільнять з посади. ОСОБА_2 користується контактним номером НОМЕР_3 . Мені відомий тільки один контактний номер ОСОБА_7 , це НОМЕР_2 » (а. с. 38-43).

4.4. 04.06.2020 та 25.06.2020 детективом НАБУ проведено огляд, ідентифікацію та вручення грошових коштів, які у сумі 100 000 грн. та 250 000 грн. після цього були вручені заявнику ОСОБА_6 для подальшого використання під час проведення заходів із перевірки фактичних даних про вимагання та одержання неправомірної вигоди декількома особами (а. с. 74-76, 61-73).

4.5. 25.06.2020 у період із 15 год. 18 хв. до 23 год. 56 хв. було проведено обшук приміщень приймальні, службового кабінету та кімнати відпочинку, що використовуються головою Кіровоградської ОДА ОСОБА_2 , розташованих за адресою: м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1 (а. с. 77-79).

4.6. Результати проведеного обшуку оформлені протоколом обшуку від 25.06.2020, згідно якого: «(1) у сейфі, розташованому в кімнаті відпочинку, під час обшуку були вилучені: (а) у паперовому пакеті: 100 купюр із вказівкою номіналу 500 грн. кожна, загальна сума 50 000 грн.; 100 купюр із вказівкою номіналу 1000 грн. кожна, загальна сума 100 000 грн.; 115 купюр із вказівкою номіналу 100 дол. США кожна, загальна сума 11500 дол. США; 90 купюр із вказівкою номіналу 100 дол. США кожна, загальна, сума 9000 дол. США; (б) у полімерному пакеті чорного кольору: 8 пачок, перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по 100 купюр із вказівкою номіналу 500 грн. кожна, всього 800 купюр загальна сума 400 000 грн.; 2 пачки перев`язані гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по 100 купюр, із вказівкою номіналу 200 грн. кожна, всього 200 купюр загальна сума 40 000 грн.; (в) у полімерному пакеті білого кольору: 15 пачок, перев`язаних гумовими резинками, з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по 100 купюр, із вказівкою номіналу 100 грн. кожна, всього 1500 купюр загальна сума 150 000 грн.; 5 пачок, перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по 100 купюр, із вказівкою номіналу 200 грн. кожна, всього 500 купюр, загальна сума 100 000 грн.; (2) у лівій боковій кишені куртки з тканини чорного кольору в чохлі, що знаходилась у шафі для одягу у кімнаті відпочинку, виявлено та вилучено предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, які були розміщені в паперовому конверті білого кольору: 40 купюр із вказівкою номіналу 100 дол. США кожна, загальною сумою 4000 дол. США; 70 купюр із вказівкою номіналу 100 дол. США кожна, загальною сумою 7000 дол. США; 100 купюр із вказівкою номіналу 50 дол. США кожна, загальною сумою 5000 дол. США; (3) у правій верхній кишені вищевказаної куртки виявлено та вилучено грошові кошти загальною сумою 40 000 грн., 80 купюр номіналом по 500 грн. кожна. При цьому, обшук було розпочато з приймальні, на момент початку обшуку вхідні двері знаходились у відчиненому стані. Вхідні двері у службовий кабінет, який використовується головою Кіровоградської ОДА, на момент обшуку знаходилися у зачиненому стані. На неодноразові прохання детектива співробітники Кіровоградської ОДА повідомили, що не можуть здійснити відкриття дверей. У зв`язку з цим співробітниками ЦСО «А» СБУ на виконання вказівки детектива було здійснено відкриття вхідних дверей у службовому кабінеті ОСОБА_2 з використанням приладів зламу шляхом пошкодження замка. Після обшуку кабінету усі учасники перемістились до кімнати відпочинку, вхід до якої здійснюється через вхідні двері, розташовані у службовому кабінеті, що використовується ОСОБА_2 . Також вхід у кімнату відпочинку можливий через коридор, однак вхідні двері з коридору знаходяться у зачиненому стані, під час обшуку не відчинялись. Виявленим у службовому кабінеті ключем було відчинено металевий сейф, розташований у кімнаті відпочинку, де вилучено вказані вище речі» (а. с. 77-79).

4.7. 02.07.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл детективам НАБУ на проведення обшуку у приміщеннях Кіровоградської ОДА, а саме: приймальні, службовому кабінеті та кімнаті відпочинку, якими користується голова Кіровоградської ОДА, із метою відшукання грошових коштів, загальною сумою 40 000 грн., які є частиною предмету злочину у кримінальному провадженні, а саме: 80 купюр номіналом по 50 грн. кожна та ноутбука НР серійний номер 2СЕ2342709 із кабелем живлення (а. с. 104-105).

4.8. 02.07.2020 вилучені під час обшуку 25.06.2020 предмети, що візуально містять усі ознаки грошових коштів, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42020000000000860 постановою детектива від 14.05.2020 (а. с. 100-103).

4.9. 26.06.2020 на поштову адресу Вищого антикорупційного суду направлено клопотання про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку приймальні, службового кабінету та кімнати відпочинку голови Кіровоградської ОДА ОСОБА_2 (а. с. 1-6).

4.10. 07.07.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ задовольнив частково, наклавши арешт на грошові кошти загальною сумою 40 000 грн., які є частиною предмету злочину у кримінальному провадженні, та вилучені 25.06.2020 під час обшуку у приміщеннях Кіровоградської ОДА, які перебували у користуванні голови Кіровоградської ОДА ОСОБА_2 , і відмовивши при цьому у задоволенні клопотання в іншій частині (а. с. 113-117).

4.11. 10.07.2020 прокурор подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 07.07.2020 (а. с. 119-120).

4.12. 14.07.2020 прокурором надано доповнення до апеляційної скарги (а. с. 138-144).

4.13. 16.07.2020 захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Грицишен К. П. та представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Лисенко В. А. подали заперечення на апеляційну скаргу прокурора (а. с. 166-172, 173-177).

4.14. У судовому засіданні 16.07.2020 представником Лисенком В. А. додано копії акту прийому-передачі грошових коштів від 14.01.2020, договору №22 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 03.12.2014, додаткових угод №1 від 21.09.2015 і №2 від 22.09.2015, адресного переліку та технічної характеристики об`єкта інвестування, будівництво якого здійснюється до нього, довідки про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування від 14.01.2020, договору уступки права вимоги від 14.01.2020, довіреностей, витягу з переліку від 14.01.2020, розписки від 14.01.2020, договору позики від 14.01.2020, акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний №6720/20/002470 від 01.06.2020, акту огляду реалізованого транспортного засобу від 01.06.2020, податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за 2017, 2018 рік, квитанцій, договору купівлі-продажу транспортного засобу від 01.06.2020, договору комісії від 01.06.2020 на підтвердження належності вилучених із металевого сейфу предметів, зовні схожих на грошові кошти, не підозрюваному ОСОБА_2 , а членам його сім`ї: дружині, батьку, брату (а. с. 181-213).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

5.1. У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99, від 27.09.2001, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».

5.2. Тому, вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора.

5.3. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5.4. У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» (Uzan and others v. Turkey») від 05.03.2019, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08 ЄСПЛ дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.

5.5. В Україні застосування арешту майна в рамках кримінального провадження регулюється ст. ст. 132, 170-173 КПК.

5.5.1. Так, у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК «арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна…».

5.5.2. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК «завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження...».

5.5.3. Поруч із наведеним п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК визначає, що «арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання».

5.6. У свою чергу випадки, коли слідчий суддя в арешті майна повинен відмовити, визначені ч. 3 ст. 132 і ч. 1 ст. 173 КПК.

5.6.1. Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК «застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

5.6.2. При цьому, у відповідності до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 173 КПК «при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу)».

5.7. Із урахуванням вищенаведеного та доводів, вказаних в апеляційній скарзі прокурора, та заперечень захисника і представника, колегія суддів під час апеляційного розгляду має з`ясувати чи може бути накладено арешт на майно, про накладення якого просить прокурор, з метою: (1) збереження речових доказів у кримінальному провадженні №42020000000000860; (2) забезпечення їх конфіскації як виду покарання для ОСОБА_2

(§2) Щодо наявності/відсутності підстав для арешту майна

5.8. Перевіряючи чи є речовими доказами майно, арешт на яке просить накласти прокурор, колегія суддів, виходячи з вимог ч. 3 ст. 170 КПК, враховує положення ст. 98.

5.8.1. У ч. 3 ст. 170 КПК зазначено, що «у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».

5.8.2. Згідно ч. 1 ст. 98 КПК «речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

5.8.3. Як вбачається із встановлених колегією суддів обставин, наявні факти та інформація, котрі на цій стадії підтверджують, що предмети, які візуально містять всі ознаки грошових коштів, вилучені під час обшуку приміщень Кіровоградської ОДА, якими користується ОСОБА_2 , могли в їх певній частині бути набуті у злочинний спосіб за рахунок перетворення залишку неправомірної вигоди у сумі 110 000 грн., місцезнаходження якого на цей час не встановлено органом досудового розслідування.

5.8.4. Тобто, вказані грошові кошти містять ознаки речових доказів, передбачені ч. 1 ст. 98 КПК.

5.8.5. Однак, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 233 КПК, колегія суддів вважає, що оскільки слідчий суддя ухвалою від 02.07.2020 надав дозвіл лише на відшукання грошових коштів, загальною сумою 40 000 грн., які являються частиною предмету злочину у кримінальному провадженні, із чітко зазначеними в ухвалі їх номіналами, серіями і номерами купюр, то інші виявлені під час зазначеного обшуку приймальні, службового кабінету та кімнати відпочинку голови Кіровоградської ОДА ОСОБА_2 предмети, що візуально містять усі ознаки грошових коштів, визнані постановою детектива НАБУ речовими доказамиу кримінальному провадженні №42020000000000860, під час розгляду справи по суті можуть бути визнані недопустимими. В зазначеній ситуації це є очевидним. А тому, підстави для накладення на них арешту з метою збереження речових доказів відсутні.

5.9. Поруч із наведеним, колегія суддів хоч і погоджується з висновками слідчого судді, що обшук не може проводитися для відшукання майна з метою забезпечення у подальшому його конфіскації як виду покарання, але зауважує, що повернення підозрюваному вилучених предметів, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, суперечитиме завданням кримінального провадження.

5.9.1. Так, за змістом ст. 2 КПК «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

5.9.2. Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК «у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна <…>».

5.9.3. Як вбачається з досліджених матеріалів, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК (див. п. п. 4.1.-4.2. цієї ухвали). Зі змісту ч. 4 ст. 368 КК вбачається, що за вчинення такого правопорушення передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

5.9.4. Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК «покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються». Згідно з ч. 2 ст. 59 КК «конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу». У відповідності до ч. 2 ст. 52 КК «конфіскація майна є додатковим видом покарання».

5.9.5. Оскільки ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42020000000000860 є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, і санкція вказаної статті передбачає покарання з конфіскацією майна, тому на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, не можуть бути конфісковані.

5.9.6. Адже, як вважає колегія суддів, прокурором доведено належність вилученого майна саме підозрюваному ОСОБА_2 , оскільки його було віднайдено у приміщеннях, якими користується підозрюваний, під час обшуку двері до особистого кабінету та кімнати відпочинку голови адміністрації були зачинені, що спростовує можливість стороннього втручання. Крім того, доступ до металевого сейфу мав виключно ОСОБА_2 , що підтвердив у судовому засіданні його захисник.

5.9.7. Доказів, які б спростовували вищезазначене, як і факту передачі ОСОБА_2 його дружиною чи батьком коштів для зберігання суду надано не було. А тому, доводи про належність коштів, виявлених у сейфі, членам родини підозрюваного апеляційний суд відхиляє як не доведені. Також сторона захисту не спростувала доводи сторони обвинувачення про те, що кошти, виявлені у кімнаті відпочинку, до неї могли бути принесені сторонніми особами, а не підозрюваним.

5.10. Із огляду на наведене, потреби досудового розслідування, як вважає колегія суддів, виправдовують накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення у подальшому його конфіскації як виду покарання, що може бути застосовано до ОСОБА_2 . Адже, колегія суддів вважає, що не накладення арешту на зазначене майно може призвести до його приховання або перетворення і, як наслідок, неможливості конфіскації.

5.11. Тому, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів всупереч висновкам слідчого судді, погоджується із доводами апеляційної скарги прокурора, що за умови доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину, зазначене майно, належне останньому, може підлягати конфіскації як виду покарання.

(§3) Висновки

5.12. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.12.1. Так, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.12.2. За наведених обставин, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді в оскаржуваній частині скасувати.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 409, 411, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року скасувати у частині відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів.

Постановити у цій частині нову ухвалу, якою клопотання детектива задовольнити.

Накласти арешт на вилучене майно під час проведення обшуку приймальні, службового кабінету та кімнати відпочинку голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, які використовувались в ході службової діяльності ОСОБА_2 , розташовані на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

(1) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме: сорок купюр з вказівкою номіналу 100 доларів США кожна, загальною сумою чотири тисячі доларів США (4000$);

(2) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме: сімдесят купюр з вказівкою номіналу 100 доларів США кожна, загальною сумою сім тисяч доларів США (7000$);

(3) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме сто купюр із вказівкою номіналу п`ятдесят доларів США кожна, загальною сумою п`ять тисяч доларів США (5000$);

(4) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме сто купюр із вказівкою номіналу п`ятсот (500) гривень кожна, загальною сумою п`ятдесят тисяч гривень (50 000 грн.);

(5) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме сто купюр із вказівкою номіналу одна тисяча (1000) гривень кожна, загальною сумою сто тисяч гривень (100 000 грн);

(6) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме сто п`ятнадцять купюр із вказівкою номіналу сто доларів США кожна, загальною сумою одинадцять тисяч п`ятсот доларів США (11500$);

(7) предмети, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме дев`яносто купюр із вказівкою номіналу сто доларів США кожна, загальною сумою дев`ять тисяч доларів США (9000$);

(8) вісім пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по сто купюр, із вказівкою номіналу п`ятсот гривень кожна, всього вісімсот купюр загальною сумою чотириста тисяч гривень (400 000 грн);

(9) дві пачки перев`язані гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме: в кожній пачці по сто купюр, із вказівкою номіналу двісті гривень кожна, всього двісті купюр загальною сумою сорок тисяч гривень (40 000 грн);

(10) п`ятнадцять пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по сто купюр, з вказівкою номіналу сто гривень кожна, всього одна тисяча п`ятсот купюр загальною сумою сто п`ятдесят тисяч гривень (150 000 грн);

11) п`ять пачок перев`язаних гумовими резинками з предметами, що візуально містять всі ознаки грошових коштів, а саме в кожній пачці по сто купюр, із вказівкою номіналу двісті гривень кожна, всього п`ятсот купюр, загальною сумою сто тисяч гривень (100 000 грн).

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2020 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька