Документ № 90588772

Справа № 991/5943/20

Провадження1-кс/991/6114/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., детектива Клімова Б.В., захисника Подосінова А.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000055 від 21.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Клімова Б.В. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000055 від 21.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в якому просив продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 до шести місяців, тобто до 28.11.2020 включно.

В обґрунтування поданого клопотання детектив зазначає, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020, за підозрою судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

Здобуті у ході досудового розслідування докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується, зокрема, протоколом огляду грошових коштів від 27.05.2020, згідно з яким оглянуто грошові кошти у сумі 4 000 доларів США та передано їх ОСОБА_2 для проведення перевірки фактичних даних, викладених у його заяві про вчинення злочину та показаннях; протоколом обшуку від 27.05.2020 службового кабінету судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 № 122 у приміщенні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, відповідно до якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 4 000 доларів США, які є предметом неправомірної вигоди; протоколом обшуку від 22.06.2020 службового кабінету судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 № 122 у приміщенні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, відповідно до якого на компютері ОСОБА_1 виявлено та вилучено електронний файл ухвали від 27.05.2020, якою суддя Дзержинського районного суду м. Харкова задовольнила клопотання захисника ОСОБА_2., подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 ; ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 від 27.05.2020, якою задоволено клопотання захисника ОСОБА_2., подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , та зобов`язано уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України повернути грошові кошти в сумі 31 663 доларів США, які були вилучені під час обшуку у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016 та передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України за квитанцією до прибуткового ордера № 24 від 22.06.2016; показаннями свідків, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 , якими зафіксовано прохання суддею ОСОБА_1 надати їй неправомірну вигоду за винесення рішення та одержання нею 27.05.2020 орієнтовно о 14 год. 33 хв. від ОСОБА_2 неправомірної вигоди в сумі 4 000 доларів США за винесення ухвали про повернення ОСОБА_3 вилучених 02.05.2016 під час проведення у кримінальному провадженні № 42016000000000960 обшуку за місцем його проживання грошових коштів; та іншими доказами в їх сукупності.

Детектив зазначає, що 28.07.2020 р. закінчується двомісячний строк досудового розслідування кримінального провадження з дня повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні тяжкого злочину, однак завершити досудове розслідування до закінчення цього строку неможливо внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного й неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого правопорушення. Крім того, на цей час у даному кримінальному провадженні не завершено проведення призначеної постановою від 06.07.2020 р. судової комплексної експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення записів, отриманих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, строк проведення якої може бути визначений у термін понад 90 днів.

Детектив вказує, що призначення вищевказаної експертизи не було здійснено раніше із об`єктивних та обґрунтованих причин, оскільки для її призначення необхідно було розсекретити матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій та ознайомитися з ними, що ускладнювалося віддаленим місцезнаходженням оперативного підрозділу, якому було доручено проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні, зокрема, Управління Служби безпеки України в Харківській області. В свою чергу, отримання висновку експерта за результатами проведення комплексної судової експертизи дасть можливість встановити осіб, які брали участь у розмовах, наявних на носіях інформації, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також ототожнити осіб за усним мовленням, зафіксованим в аудіофайлах.

Крім того, слідчі (розшукові) та процесуальні дії не були проведені раніше з об`єктивних та обґрунтованих причин, оскільки порядок їх проведення є тривалим у часі. У кримінальному провадженні першочергово оглядалися вилучені в ході розслідування предмети та документи, а також проводилися комплекси першочергових та невідкладних слідчих (розшукових) дій з метою виявлення та фіксації доказів, що мають суттєве значення для цього кримінального провадження, ініціювалися заходи забезпечення кримінального провадження. В свою чергу, результати проведення процесуальних і слідчих дій мають вважливе значення для обґрунтованої кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення, матимуть доказове значення для з`ясування і підтвердження обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення винуватості особи і можуть бути використані як докази під час судового розгляду цього провадження, а також дозволять повністю дослідити обставини прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

Враховуючи обсяг проведених процесуальних і слідчих дій у цьому кримінальному провадженні, а також обсяг процесуальних і слідчих дій, які підлягають проведенню, це кримінальне провадження належить до категорії особливо складних, а тому, продовження строку досудового розслідування менше ніж до шести місяців є недостатнім, оскільки в його межах неможливо завершити вищезазначені процесуальні і слідчі дії.

Таким чином, з урахуванням того, що результати слідчих та інших процесуальних дій мають значення для судового розгляду, оскільки їх проведення дозволить повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити обставини, що викривають підозрювану, а також що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, детектив просив продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52020000000000055 від 21.01.2020 до шести місяців, тобто до 28.11.2020 р.

Від захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Шипенка М.С. надійшло клопотання про розгляд клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування за його відсутності, в якому також просив прийняти законне та обгрунтоване судове рішення за наслідком розгляду клопотання детектива.

Від захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Пироженка О.С. надійшло клопотання про розгляд клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що остання позбавлена можливості прибути до суду внаслідок перебування її малолітнього сина - ОСОБА_5 на амбулаторному лікуванні, що підтверджується доданою до клопотання медичною документацією, що попередньо було узгоджено з прокурором у даному кримінальному провадженні та не може вважатися невиконанням ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків. Також зазначив, що на судовому засідання буде один із захисників ОСОБА_1, який висловить позицію сторони захисту по клопотання сторони обвинувачення. Крім того, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 є необгрунтованим, не відповідає вимогам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам з наступних підстав:

- клопотання детектива погоджено неуповноваженим КПК України прокурором - Генеральним прокурором України, а не її заступником, як того вимагають приписи п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України враховуючи посилання детектива на особливу складність даного провадження, що свідчить про існування обґрунтованих підстав для постановлення слідчим суддею ухали про повернення клопотання детективу;

- клопотання не відповідає приписам ст. 295-1 КПК України щодо не зазначення строку проведення, виду та характеру слідчих та процесуальних дій, про необхідність проведення яких вказано у клопотанні, не зазначення конкретних обставин, які перешкоджали проведенню експертизи до 06.07.2020 р. та здійсненню допиту свідків, яких було встановлено внаслідок аналізу протоколів НСРД, за відсутності доказів на підтвердження вжиття заходів для їх виклику для допиту, що унеможливлює розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування по суті;

- органом досудового розслідування не доведено існування обставин, які свідчать про особливу складність кримінального провадження № 52020000000000055 від 21.01.2020 р.

Від підозрюваної ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування за її відсутності, в якому зазначила, що позицію сторони захисту щодо клопотання висловить її захисник.

В судовому засіданні детектив підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив задовольнити в повному обсязі.

Захисник Подосінов А.О. заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити в повному обсязі.

Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також доданими до нього матеріалами, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Частина 3 ст. 28 КПК України встановлює критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, якими є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

В ході судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020, за підозрою судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Частиною 3 статті 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Отже, враховуючи положення ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в даному кримінальному провадженні 28 травня 2020 року суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а тому, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України двомісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 закінчується 28 липня 2020 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження (ч. 4 ст. 294 КПК України).

Так, частиною 4 статті 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно ч. 1 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (ч. 3 ст. 295-1 КПК України).

Враховуючи положення частини 5 статті 295-1 КПК України можна зробити висновок, що крім підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті (у разі протиправності та необґрунтованості клопотання про продовження строку досудового розслідування), слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

У кримінально-правовому і кримінально-процесуальному значеннях подія кримінального правопорушення - це діяння особи, вчинення якого заборонено законом і яке законодавцем визнається кримінальним правопорушенням. Отже, подія кримінального правопорушення - це вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення.

Так, слідчим суддею встановлено, що 28 травня 2020 року в рамках кримінального провадження № 52020000000000055 від 21.01.2020 суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

Стаття 368 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення такого кримінального правопорушення як прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

При цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, передбачає такі альтернативні дії службової особи: 1)прийняття пропозиції неправомірної вигоди - передбачає виявлення згоди (погодження) службової особи з висловленням їй наміру надати таку вигоду, схвалення нею цих дій, її готовність до безпосереднього одержання зазначеної вигоди; 2)прийняття обіцянки такої вигоди - якщо висловлення наміру супроводжується повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди і службова особа виявляє згоду (погоджується) із цим наміром, схвалює ці дії, проявляє готовність до безпосереднього одержання такої вигоди; 3)одержання неправомірної вигоди - отримання (набуття, приймання) службовою особою такої вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу; 4)прохання надати таку вигоду - звернення службової особи до того, хто потенційно здатний надати таку вигоду, із клопотанням (закликом) про її надання.

Кваліфікований склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, утворює вчинення діяння, передбаченого ч. 1 цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі (відповідно до п. 1 примітки до цієї статті - це вигода, що в 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян).

Особливо кваліфікований склад злочину, передбаченого ч. 3, 4 ст. 368 КК України, утворюють: 1)діяння, передбачене частиною 1 або 2 цієї статті, якщо його предметом була неправомірна вигода у великому розмірі (відповідно до п. 1 примітки до цієї статті - це вигода, що в 200 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян); воно вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище (згідно п. 2 примітки до ст. 368 КК України), або за попередньою змовою групою осіб, повторно; 2)діяння, передбачене частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо його предметом була неправомірна вигода в особливо великому розмірі (відповідно до п. 1 примітки до цієї статті - це вигода, що в 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян); воно вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

При цьому, предметом злочину є неправомірна вигода, визначення якої зазначено у примітці до статті 364-1 Кримінального кодексу України.

Згідно Примітки до ч. 2 статті 364-1 КК України у статтях 364, 364 - 1, 365 - 2, 368, 368 - 3, 368 - 4, 369, 369 - 2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Крім того, суб`єкт злочину, передбаченого статтею 368 КК України, також є спеціальним, а саме, - службова особа, визначення якої зазначено у примітці 1 до статті 364 Кримінального кодексу України.

Отже, виходячи з положень статті ст. 368 КК України, дана стаття передбачає відповідальність саме за прийняття пропозиції неправомірної вигоди службовою особою, прийняття обіцянки такої вигоди службовою особою, а також відповідальність саме за одержання неправомірної вигоди службовою особою, та за прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 є суддею Дзержинського районного суду м. Харкова. Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями в неавтоматичному режимі від 06.07.2017 судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 передано для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (судова справа № 638/16050/16-К, провадження № 1-кп/638/151/20).

24.12.2019 адвокат ОСОБА_2, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, прибув до Дзержинського районного суду м. Харкова з метою подання на розгляд судді ОСОБА_1 клопотання про повернення обвинуваченому ОСОБА_3 грошових коштів, вилучених 02.05.2016 під час обшуку за місцем його проживання.

Цього ж дня на першому поверсі приміщення Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, у ОСОБА_2 відбулася зустріч із суддею Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1, у ході якої він сказав їй про свої наміри подати клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених коштів та на її прохання надав відповідне клопотання.

Ознайомившись із доводами клопотання про повернення вилучених під час проведення обшуку коштів суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 проінформувала про недостатність обґрунтувань у клопотанні для його задоволення, зазначивши при цьому про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують, що арешт на майно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не накладався.

15.01.2020 у ході зустрічі, яка відбулася у службовому кабінеті № 122 Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що відповіді на запит про накладення слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва арешту на майно ОСОБА_3 він не отримав, однак таких рішень немає. У зв`язку з цим суддя запропонувала йому на наступному судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, подати клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення грошових коштів, вилучених 02.05.2016 під час проведення обшуку за місцем його проживання.

Після цього суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, висловила ОСОБА_2 прохання надати їй неправомірну вигоду в сумі 4 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 15.01.2020 становило 96 102, 8 грн, за вчинення нею як службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 , дій з використанням наданої їй влади, а саме за винесення ухвали про повернення ОСОБА_3 вилучених 02.05.2016 під час проведення обшуку за місцем його проживання грошових коштів.

У ході зустрічі, яка відбулась 30.01.2020 у службовому кабінеті судді, розташованому в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, ОСОБА_1 після повідомлення ОСОБА_2 інформації про те, що згідно з відповіддю Печерського районного суду м. Києва суддями вказаного суду арешт на вилучене у ОСОБА_3 майно не накладався, підтвердила свої наміри щодо отримання неправомірної вигоди за прийняття судового рішення в інтересах ОСОБА_3 у судовому засідання, яке заплановано на 05.02.2020, та узгодила підготовку захисником проєкту відповідної ухвали.

У ході судового засідання 05.02.2020 адвокат ОСОБА_2. заявив клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, після чого суддею ОСОБА_1 оголошено перерву до 20.03.2020 для надання можливості прокурору у провадженні підготувати письмові заперечення на доводи клопотання захисника.

Цього ж дня, після судового засідання, суддя ОСОБА_1 у своєму службовому кабінеті повідомила ОСОБА_2 про необхідність надати їй підготовлений ним проєкт ухвали на знімному носії інформації та підтвердила свої наміри винести під час наступного судового засідання ухвалу про задоволення клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених у ході досудового розслідування грошових коштів за умови надання неправомірної вигоди.

У подальшому призначені суддею ОСОБА_1 на 20.03.2020, 06.04.2020, 30.04.2020 судові засідання не відбулись у зв`язку із запровадженням карантину.

Під час зустрічі, яка відбулась 21.05.2020 у службовому кабінеті судді, розташованому в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, ОСОБА_1 підтвердила свої наміри винести на наступному судовому засіданні ухвалу про задоволення клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених у ході час досудового розслідування грошових коштів, отримала від захисника проєкт ухвали суду про задоволення клопотання та зазначила, що неправомірну вигоду їй необхідно передати після судового засідання.

Потім ОСОБА_1 , боячись викриття правоохоронними органами, повідомила ОСОБА_2 про те, що судове засідання і розгляд клопотання про повернення грошових коштів ОСОБА_3 в цей день не відбудуться та призначила наступне судове засідання на 27.05.2020 на 12 год 15 хв.

27.05.2020 ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке відбувалось з 12 год 59 хв до 14 год 12 хв розглянула клопотання захисника ОСОБА_2., подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, та видалилась орієнтовно до 15 год 30 хв до нарадчої кімнати.

Перебуваючи в нарадчій кімнаті, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданого їй службового становища, запросила ОСОБА_2 до підсобного приміщення, розташованого на першому поверсі приміщення Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, де повідомила про необхідність передачі неправомірної вигоди.

Після цього ОСОБА_1 , орієнтовно о 14 год 33 хв, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданого їй службового становища перебуваючи в підсобному приміщенні, розташованому на першому поверсі Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, одержала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 4 000 доларів США (згідно з курсом Національного банку України 107 611,6 грн) за винесення ухвали про повернення ОСОБА_3 вилучених 02.05.2016 у ході проведення обшуку за місцем його проживання грошових коштів.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 винесла ухвалу від 27.05.2020, якою задовольнила клопотання захисника ОСОБА_2., подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , та зобов`язала уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України повернути грошові кошти в сумі 31 663 доларів США, вилучені під час обшуку у кримінальному провадженні № 42016000000000960 від 07.04.2016 та передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України за квитанцією до прибуткового ордера № 24 від 22.06.2016.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, наявність обґрунтованих підстав вважати про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, указом Президента України «Про призначення суддів» від 07.03.2001 р. (а.с. 119-122), постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.02.2006 (а.с. 123-124), протоколом огляду від 21.01.2020 р. (а.с. 15-16), копією клопотання адвоката ОСОБА_2. про повернення вилученних грошових коштів, поданого до Дзержинського районного суду м. Харкова (а.с. 61-62),ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 від 27.05.2020 у справі № 638/16950/16-к (а.с. 64-67), протоколом огляду та вручення ідентифікованих засобів - грошових купюр від 27 травня 2020 року та додатків до нього (а.с. 88-100), протоколом обшуку від 27.05.2020 р. у службовому кабінеті ОСОБА_1 разом із додатками (а.с. 111-114), розсекреченими протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, зняття аудіо, - відеоконтролю особи від 31.01.2020 р., від 07.02.2020 р., від 01.06.2020 р. (а.с. 127-146), а також іншими доказами в їх сукупності.

В свою чергу, посилання детектива на протоколи допиту свідка, складені в ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 52020000000000055 від 21.01.2020 як на підтвердження обґрунтованості підозри не береться до уваги слідчим суддею виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів під час судового розгляду, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Так, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку про наявність обґрунтованих та достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення - вчинення суддею Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, визначеного ч. 3 ст. 368 КК України, яка дала підстави для повідомлення про підозру ОСОБА_1 , та що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Як свідчать матеріали клопотання та надані детективом пояснення в судовому засіданні, у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 слід закінчити, а також провести комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема: встановити всіх осіб, які брали участь у розмовах із ОСОБА_1 , зафіксованих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та допитати вказаних осіб як свідків; у разі необхідності провести одночасні допити свідків та підозрюваної; провести огляд відомостей, отриманих від оператора мобільного зв`язку під час проведення 03.07.2020 тимчасового доступу до інформації про з`єднання за номером мобільного телефону, який використовується ОСОБА_1 ; провести огляд запису судового засідання, яке відбулося 27.05.2020 у справі № 638/16050/16-К (провадження № 1-кп/638/151/20) і фіксувалось за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, копія якого вилучена у ході проведення обшуку 22.06.2020 у службовому кабінеті судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1; відібрати зразки голосу підозрюваної ОСОБА_1 з метою забезпечення проведення комплексної експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення; завершити проведення комплексної експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення та отримати висновок за результатами її проведення; завершити розсекречування та долучити до кримінального провадження всі матеріальні носії інформації щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій та документів, на підставі яких вони були проведені; з урахуванням зібраних доказів визначитись з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_1 та у випадку наявності законних підстав вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та/або нової підозри; здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними; вчинити процесуальні дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування; здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини.

В свою чергу, наявні достатні підстави вважати, що результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають доказове значення для з`ясування і підтвердження обставин вчинення кримінального правопорушення, можуть бути використані як докази під час судового розгляду даного кримінального провадження, а також дозволять повністю дослідити обставини прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

Зокрема, встановлено, що в рамках даного кримінального провадження триває проведення судової комплексної експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення записів, отриманих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, яка була призначена постановою детектива НАБУ від 06.07.2020 р. та проведення якої доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (а.с. 224-229). Згідно повідомлення Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 08.07.2020 № 65-1/4, вбачається, у зв`язку із великим завантаженням напряму експертизи відео- звукозапису та з урахуванням черги судових експертиз, що знаходяться на виконанні у експертній установі, провести вищезазначену експертизу в рамках кримінального провадження № 52020000000000055 від 21.01.2020 можливо у термін понад 90 днів (а.с. 231).

Слідчий суддя враховує, що відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Отже, у разі значного завантаження експерта, зазначені терміни проведення експертизи можуть бути збільшені з урахуванням необхідного часу на їх виконання.

При цьому, слідчим суддею встановлено, що призначення вищевказаної експертизи не було здійснено раніше із об`єктивних та обґрунтованих причин, оскільки для її призначення необхідно було розсекретити матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій та ознайомитися з ними, що ускладнювалося віддаленим місцезнаходженням оперативного підрозділу, якому було доручено проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні, зокрема, Управління Служби безпеки України в Харківській області. Крім того, з метою проведення вказаної експертизи та відповідно до вищезазначеної Інструкції необхідно отримати від підозрюваної ОСОБА_1 зразки усного мовлення, які на даний час не надано.

В свою чергу, наявні достатні підстави вважати, що висновок експерта за результатами проведення комплексної судової експертизи звукозапису, технічної та лінгвістичної експертизи усного мовлення записів, отриманих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках даного кримінального провадження, має важливе значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки може містити відомості, що можуть бути використані для встановити осіб, які брали участь у розмовах, наявних на носіях інформації, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також ототожнити осіб за усним мовленням, зафіксованим в аудіофайлах, може бути використані в якості доказів на підтвердження/спростування факту спілкування судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 з адвокатом ОСОБА_2, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 р., а також на підтвердження обставин одержання суддею Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 неправомірної вигоди для себе за постановлення ухвали про задоволення клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , захист якого здійснював адвокат ОСОБА_2.

Крім того, матеріалами клопотання підтверджено, що вищезазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії не були проведені раніше у зв`язку з тим, що першочергово проводилися комплекси невідкладних слідчих (розшукових) дій з метою виявлення та фіксації доказів, що мають суттєве значення для цього кримінального провадження (зокрема, обшуки, негласні слідчі розшукові дії тощо), ініціювалися заходи забезпечення кримінального провадження (тимчасовий доступ до речей та документів, арешт майна), проводився огляд вилучених в ході досудового розслідування речей та документів, що мають істотне значення для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення й об`єктивного судового розгляду.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що існують обґрунтовані підстави стверджувати про особливу складність даного кримінального провадження, враховуючи обсяг процесуальних і слідчих дій, які підлягають проведенню, а також з урахуванням специфіки та тривалості призначеної в рамках даного кримінального провадження експертизи.

З огляду на викладене, в судовому засіданні детективом доведено обґрунтованість заявленого клопотання та слідчим суддею не встановлена його протиправність, при цьому, на переконання слідчого судді, яке отримано в результаті аналізу вищезазначених норм кримінально-процесуального законодавства, обставин клопотання та доданих до нього доказів, виконання всіх необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 р., потребує додаткового часу, якого у детектива немає внаслідок закінчення строку досудового розслідування, встановленого п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України.

Враховуючи обсяг та специфіку слідчих та процесуальних дій, проведення яких є необхідним для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 р., а також враховуючи характер вчиненого злочину, наведені вище обставини, а також мету продовження строку досудового розслідування - забезпечення завдань кримінального провадження, проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя дійшов висновку, що існують достатні та обґрунтовані підстави для продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 21.01.2020 р. до шести місяців, який є об`єктивно необхідним та достатнім для виконання слідчих (розшукових) та процесуальних дій, для прийняття процесуальних рішень в даному кримінальному провадженні, та буде відповідати засадам кримінального провадження, зокрема, щодо розумності строків, а також завданням кримінального провадження.

Твердження сторони захисту, що клопотання детектива погоджено неуповноваженим КПК України прокурором - Генеральним прокурором України, а не її заступником, як того вимагають приписи п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України враховуючи посилання детектива на особливу складність даного провадження, що свідчить про існування обґрунтованих підстав для постановлення слідчим суддею ухали про повернення клопотання детективу, не заслуговує на увагу з тих підстав, що відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 295-1 КПК України слідчий суддя має право повернути клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурору/слідчому лише у випадку встановлення, що клопотання подано без додержання вимог цієї статті (ст. 295-1 КПК України), зокрема, вимог, які встановлюються до клопотання частиною 2 статті 295-1 КПК України, серед яких відсутня вимога щодо особи, яка має виключне право погоджувати відповідне клопотання, що свідчить про відсутність у слідчого судді повноважень повертати прокурору/слідчому відповідне клопотання у випадку його погодження не тією особою, яка зазначена в ч. 3 ст. 294 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання детектива.

Керуючись ст.ст. 28, 219, 294, 295-1, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000055 від 21.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, до шести місяців, тобто до 28 листопада 2020 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК