- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
- Суддя (ВАКС): Коліуш О.Л., Дубас В.М.
- Секретар : Бендюжик Ю.А.
- Захисник/адвокат : Загорняк Н.Б.
- Прокурор : Гречишкін В.В.
Справа № 757/870/18-к
Провадження № 1-кп/910/40/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Дубаса В.М. (надалі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.,
прокурора Гречишкіна В.В.,
представника потерпілого Чупікова С.В.,
захисника Загорняк Н.Б.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Гречишкіна В.В. про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30 жовтня 2017 року за № 52017000000000733 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 липня 2020 року, а також визначено заставу у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.
28 травня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначеної судом в ухвалі від 20 травня 2020 року.
16 липня 2020 року до суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гречишкіна В.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 .
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 і ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Також прокурор зазначає про існування ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, а також на матеріальний стан обвинуваченого, стан його здоров`я та на відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. У зв`язку з чим, з урахуванням діючого відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, вважає, що для запобігання вказаних ризиків необхідно продовжити покладені на останнього процесуальні обов`язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
В судовому засіданні прокурор Гречишкін В.В. просив задовольнити клопотання та продовжити обов`язки покладені на обвинуваченого ОСОБА_1 .
Представник потерпілого Чупіков С.В. підтримав думку прокурора та просив задовольнити клопотання.
Захисник Загорняк Н.Б. заперечувала щодо задоволення клопотання. Зазначила, що прокурором не доведено обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, у зв`язку з чим підстав для продовження строку дії обов`язків немає. Також вказала на те, що ризик переховування від суду в даний період суттєво зменшився, у зв`язку з запровадженням карантину на території України через коронавірусну хворобу (COVID-19). Крім того, зазначила, що дане клопотання є необґрунтованим та не відповідає вимогам КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав думку захисника Загорняк Н.Б. та зазначив, що наведені стороною обвинувачення ризики - відсутні і він не має наміру переховуватись від суду та впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, а також заперечення захисника і обвинуваченого, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Так, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а також визначено заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення якої, обвинувачений звільняється з-під варти та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Таким чином, 28 травня 2020 року, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання, строком на два місяці, тобто до 28 липня 2020 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. ч. 3 і 4 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (1); виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (2). Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2); недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні(3).
Відповідно до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12).
Клопотання прокурора подане до суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 199 КПК України, і відповідає вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України.
Враховуючи неможливість до закінчення строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеним нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії обов`язків.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, які відносяться до тяжкого і особливо тяжкого злочинів, відповідно до вимог ч. ч. 5 і 6 ст. 12 КК України.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, які були встановлені судом 20 травня 2020 року під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , не зменшились та продовжують існувати.
Так, суд вважає доведеним ризик переховування обвинуваченого від суду виходячи зі змісту та обсягу обвинувачення, а також конкретних обставин тих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1 , а саме вчинення кримінальних правопорушень, покарання за одне з яких передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, даний ризик підтверджується належністю обвинуваченому на праві власності нерухомого майна і земельної ділянки у Республіці Чорногорія, а також інформації, яка була отримана за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) і містить дані, що обвинувачений ОСОБА_1 планував там проживати.
Суд не бере до уваги доводи захисника, щодо зменшення ризику переховування у зв`язку з запровадженим карантином, з огляду на наступне.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 р. № 287-р (з внесеними змінами) «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким було установлено тимчасово закрити з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 року до 22 червня 2020 року пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення - втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 477 «Про внесення змін у додаток 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 288 та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України». Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені обставини на даний час перестали існувати, а жодних обмежень щодо перетину державного кордону не встановлено.
Суд також приходить до висновку, що продовжує існувати і ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. З пояснень прокурора і доданих до клопотання матеріалів вбачається, що це може стосуватися впливу на свідків, які раніше працювали разом з обвинуваченим ОСОБА_1 у ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та знаходилися у його підпорядкуванні, а також на свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , матеріали стосовно яких раніше були виділені прокурором в окремі провадження, та щодо яких були ухвалені вироки на підставі укладених ними з прокурором угод про визнання винуватості.
Разом з тим, враховуючи, що наразі вирішується питання виключно щодо продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 в межах застосованого до останнього запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає недоцільним встановлювати обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, враховуючи вік та стан здоров`я (копія висновку експерта № 34-2017/о від 20 квітня 2017 року та медична довідка «Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України»); його репутацію і відсутність у нього судимостей; його майновий стан; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, який за обвинувальним актом складає 1 603 678 111, 74 (один мільярд шістсот три мільйона шістсот сімдесят вісім тисяч сто одинадцять гривень сімдесят чотири копійки); відсутність доказів на підтвердження наявності у нього міцних соціальних зв`язків, утриманців і постійного місця роботи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на два місяці, тобто до 21 вересня 2020 року, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 201, 331 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гречишкіна В.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, тобто до 21 вересня 2020 року, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене вимогами ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам судового провадження 24 липня 2020 року о 08:50 в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду.
Головуючий суддя Ткаченко О.В.
Судді - Коліуш О.Л.
Дубас В.М.