- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Захисник/адвокат : Телешецького О.І.
Справа № 991/4996/20
Провадження №11-кп/991/45/20
У Х В А Л А
27 липня 2020 року м. Київ
Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Панкулич В.І., перевіривши апеляційну скаргу захисника Телешецького Олександра Івановича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.07.2020 року, якою частково задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52019000000000906 від 11.10.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав клопотання, в якому просив обрати обвинуваченому запобіжний захід в частині покладення на нього строком на два місяці обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2019 року та продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2020 року.
На думку прокурора існують підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, оскільки його родина матеріально забезпечена, протягом 2018-2029 років він 11 разів перетинав кордон України, з метою уникнення кримінальної відповідальності може у будь-який час залишити територію України; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в зв`язку з чим, скасування обов`язків, покладених на обвинуваченого, буде перешкоджати всебічному, повному та неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.07.2020 року частково задоволено клопотання прокурора. Покладено на обвинуваченого обов`язки: не відлучатися із Харківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; здати до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, крім паспорта громадянина України строком до 16.09.2020 року.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про розгляд клопотання про накладення арешту на майно. Також відмовлено у задоволенні клопотань захисника Дорошенка К.К. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави; про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019 року; про повернення тимчасово вилученого майна.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу в частині покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Зазначає, що ухвала про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ч.2 ст.392 КПК України, проте вона може бути оскаржена як така, що не передбачена кримінальним процесуальним законом, виходячи з основних засад кримінального провадження. Це випливає з позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.05.2018 року у справі №237/1459/17, за змістом якої судді Великої Палати погодились з правовим висновком Верховного Суду України в постанові від 12.10.2017 року по справі № 757/49263/15-к щодо можливості оскарження в апеляційному порядку судових рішень, не передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.
За результатами перевірки апеляційної скарги суддя-доповідач дійшов такого висновку.
Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час розгляду кримінального провадження судом по суті, наведені у ст.392 КПК України.
Захисником в апеляційній скарзі не заперечується те, що ухвала суду про застосування процесуальних обов`язків до обвинуваченого не передбачена ст.392 КПК України як така, що може бути оскаржена в апеляційному порядку. Разом з тим, стверджується, що вона може бути оскаржена, оскільки взагалі не передбачена кримінальним процесуальним законом. Можливість її оскарження випливає з основних засад кримінального провадження, про що зазначає Велика Палата Верховного Суду.
Суддя-доповідач враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду відносно того, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена кримінальними процесуальними нормами та виходить за межі його повноважень, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
Разом з тим, слід відзначити, що судовий контроль слідчими суддями над досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні і розгляд судом кримінального провадження по суті має принципові, засадничі відмінності.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Стаття 7 КПК України передбачає загальні засади кримінального провадження, серед яких: верховенство права; законність; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; безпосередність дослідження доказів; забезпечення права на оскарження судових рішень.
Принцип доступу до правосуддя відповідно до ст.21 КПК України з урахуванням передбачених ст.2 КПК України завдань кримінального провадження полягає в гарантіях справедливого розгляду і вирішення справи незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Такий розгляд досягається, в тому числі, шляхом безпосереднього дослідження судом наявних у справі доказів.
Крім того, судовий розгляд справи відповідно до ст.322 КПК України здійснюється безперервно. Під час такого розгляду ст.331 КПК України надає суду право обрати, скасувати або змінити запобіжні заходи щодо обвинуваченого.
Виходячи з наведених засад кримінального провадження кримінальний процесуальний закон містить надто обмежене коло судових рішень, які можуть бути перевірені апеляційним судом під час судового провадження в суді першої інстанції. В іншому випадку, це могло би посягнути на незалежність суду першої інстанції, порушити системність засад кримінального провадження, зокрема, щодо безперервності розгляду справи, безпосередності дослідження доказів. Ні апеляційна, ні касаційна інстанція не має права втрутитися в судове провадження, яке здійснюється судом першої інстанції, досліджувати наявні у справі докази, давати їм оцінку, перевіряти рішення, які приймаються в ході такого провадження. Виключення з цього можуть передбачатися тільки законом.
Як вже зазначалося і не заперечується захисником в апеляційній скарзі, кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості оскарження ухвали суду про застосування процесуальних обов`язків до обвинуваченого під час судового провадження, яке включає і підготовче.
За таких обставин вважаю, що захисником оскаржене в апеляційному порядку судове рішення, яке не підлягає такому оскарженню.
Посилання захисника на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 23.05.2018 року у справі №237/1459/17, вважаю необґрунтованим, оскільки вона стосується ухвал слідчого судді на досудовому розслідуванні і не стосується засад судового провадження в суді першої інстанції.
Більше того, вважаю, що якщо суд першої інстанції має право обрати обвинуваченому запобіжний захід під час судового провадження, то твердження про відсутність у нього права застосувати до обвинуваченого процесуальні обов`язки, видається не переконливим, а відтак не вбачаю ознак прийняття судом рішення, не передбаченого КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 399 КПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Телешецького Олександра Івановича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.07.2020 року, якою частково задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019 року.
Копію даної ухвали направити адвокату Телешецькому О.І. разом з апеляційною скаргою та додатками до неї.
Суддя В. І. Панкулич