Документ № 90640484

Справа № 991/5724/20

Провадження1-кс/991/5890/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Бугая Д.В., Федитника В.М.,

прокурора Кравченка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Бугая Дениса Володимировича, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017161500003800 від 25.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Вищого антикорупційного суду 10.07.2020 надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бугая Дениса Володимировича про зміну запобіжного заходу.

У клопотанні захисник просить: змінити ОСОБА_1 запобіжний захід, застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 у кримінальному провадженні № 12017161500003800 від 25.11.2017, шляхом зменшення розміру застави; визначити підозрюваному ОСОБА_1 інший розмір застави, встановивши його в розмірі 752 прожиткових мінімумів, що становить 1 580 704 грн; повернути заставодавцю ОСОБА_2 частково кошти, сплачені в якості застави за ОСОБА_1 , у розмірі 10 998 294 грн.; повернути заставодавцю ПрАТ «МЕК» кошти, сплачені в якості застави за ОСОБА_1 у розмірі 3 186 000 грн.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

31.01.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою застосовано щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12017161500003800, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 500 прожиткових мінімумів, що становить 15 765 000 грн. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.02.2020 ухвалу слідчого судді залишено без змін. 03.02.2020 на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду за ОСОБА_1 була внесена застава, а саме: 3 186 000 грн внесені ПрАТ «МЕК», платіжне доручення № 23 від 03.02.2020; 12 579 000 грн. внесені ОСОБА_2 , платіжне доручення № 13454 від 03.02.2020.

Захисник вважає, що існують підстави для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави з 15 765 000 грн до 1 580 704 грн.

При цьому посилається на наступні підстави:

1) після закінчення строку дії обов`язків, за продовженням яких прокурор не звертався до суду, застава у такому розмірі є очевидно непропорційною, оскільки забезпечує лише прибуття підозрюваного на виклик суду, детектива, прокурора;

2) сторона обвинувачення 17.04.2020 завершила досудове розслідування, що свідчить про втрату актуальності ризиків, встановлених слідчим суддею;

3) ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, продовжує та продовжуватиме виконувати належним чином обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України.

4) розмір застави є надмірно обтяжливим для підозрюваного, оскільки застава частково внесена за рахунок позичених коштів. Так, для внесення застави ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали Договір позики 440 000 доларів США (станом на 03.02.2020 становило близько 11 000 000 грн), які підлягають поверненню. У зв`язку із запровадженням карантину та фактичним припиненням господарської діяльності ПрАТ «МЕК» звернулось до ОСОБА_1 із вимогою повернути 3 186 000 грн, внесених в якості застави. Станом на 27.05.2020 вищевказані кошти досі не повернуто ПрАТ «МЕК» у зв`язку з відсутністю в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 власних коштів, необхідних для повернення позики. Повернути кошти за рахунок відчуження наявного у ОСОБА_2 майна неможливо, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1303/20 від 12.02.2020 на об`єкти нерухомого майна та корпоративні права, що належать ОСОБА_2 накладено арешт. Також ОСОБА_2 як власнику майна надіслані податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно у розмірі 825 867,45 грн. У зв`язку з наведеним застава перетворилася із запобіжного заходу на реальне майнове покарання, що впливає не тільки на підозрюваного, а і на членів його сім`ї, та ставить їх у скрутне матеріальне становище.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Захисники Бугай Д.В. та Федитник В.М. підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу та просили задовольнити його в повному обсязі. Зазначили, що застава повинна бути пропорційна ризикам, які з часу застосування запобіжного заходу значно зменшилися, або ж взагалі втратили актуальність внаслідок завершення досудового розслідування. Їх підзахисний ОСОБА_1 демонструє зразкову поведінку, сторона обвинувачення не зверталась з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді, має міцні соціальні зв`язки, що вказує на відсутність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України. Розмір застави на даний час є невиправдано великим, значно перевищує межі застави, визначені нормами КПК України, та перетворюється на покарання для сім`ї ОСОБА_1 через необхідність сплати відсотків за договором позики в доларах США, накладеного арешту на майно дружини, яка не може за рахунок його продажу повернути позику, сплатити податкові зобов`язання в сумі 825 тисяч гривень.

Підозрюваний ОСОБА_1 подане захисником клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав і просив задовольнити. Пояснив, що не збирається тікати, хоче довести власну невинуватість. Розмір застави на даний момент перетворився у покарання для нього і його сім`ї, на спосіб тиску на нього і дружину.

Прокурор Кравченко М.М. заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити у зменшенні розміру застави. Аргументував свою позицію тим, що Кримінальний процесуальний кодекс України не містить механізму зменшення розміру застави. У розумінні ч. 11 ст. 182 КПК України застава є безстроковою та повертається за результатами розгляду кримінального провадження або в результаті зміни на інший запобіжний захід. Завдяки розміру застави підозрюваний виконує передбачені законом обов`язки та не вчиняє дій, передбачених ст. 177 КПК України, тому в сторони обвинувачення не було підстав звертатися за продовженням дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді. Щодо ризиків, то внаслідок ознайомлення із зібраними доказами вони тільки збільшуються, зокрема, ризик незаконного впливу на свідків. Щодо внесення застави третіми особами, то це було їх право, а не обов`язок, і вони добровільно прийняли таке рішення. Зменшення розміру застави через те, що вона внесена за рахунок позичених коштів і позикодавець просить повернути кошти, не передбачено законом. Одним із заставодавців є товариство, що афілійоване із ОСОБА_1 , так як засновником є його батько. Розмір застави визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного, наявності значної кількості нерухомого майна, та не є надмірним для нього. Необхідність і достатність встановленого розміру застави, можливість її внесення була оцінена слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та перевірена колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а також тричі перевірена слічими суддями при розгляді клопотань ОСОБА_1 про зменшення розміру застави.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, положення закону, якими він керувався.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити зазначені дії.

Одним із запобіжних заходів, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, є застава. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України.

На підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження та документів встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800 від 25.11.2017.

24.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 209КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 (справа № 991/831/20), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.02.2020, щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 765 000 грн, і на строк до 27.03.2020 покладено на нього обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, а саме: м. Київ, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; прибувати на першу вимогу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800, прокурора або суду; повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка представляє інтереси, є засновником чи співробітником певних підприємств, а також свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. При цьому в ухвалі зазначено про доведеність прокурором наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В ухвалі слідчого судді вказано, що при визначенні розміру застави враховано майновий стан підозрюваного, дружини підозрюваного, характеристики особи, надані Кілійською районною радою, виконавчим комітетом Кілійської міської ради, сімейний стан, а саме: наявність у підозрюваного на утриманні дружини, трьох неповнолітніх дітей та двох повнолітніх, матері похилого віку, яка потребує догляду. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу слідчого судді, дійшов висновку, що застосована до ОСОБА_1 застава у розмірі 12 579 000,00 грн була мотивовано визнана слідчим суддею такою, яка не буде заздалегідь непомірною для підозрюваного та не призведе до неможливості виконання застави, з огляду на майновий стан підозрюваного та його дружини, на наявну в матеріалах провадження інформацію щодо нерухомого майна та доходів.

На виконання вказаного судового рішення 03.02.2020 за ОСОБА_1 була внесена застава заставодавцями: ПрАТ «МЕК» у сумі 3 186 000,00 грн та ОСОБА_2 в сумі 12 579 000,00 грн, що підтверджується копіями платіжного доручення № 23 від 03.02.2020 та платіжного доручення № 13454 від 03.02.2020, відповідно.

У зв`язку з тим, що сторона обвинувачення не звернулася до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 31.01.2020, вказана ухвала в частині покладених обов`язків через два місяці припинила свою дію та обов`язки скасовані.

17.04.2020 підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, зменшення встановлених в провадженні ризиків із плином досудового розслідування, зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного, інші суттєві обставини, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Тобто такий запобіжний захід як застава є безстроковим, ним забезпечується виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, визначених як ч. 7 ст. 42 КПК України, так і ч. 5 ст. 194 КПК України, та дія застави може припинитись лише внаслідок зміни на інший або її скасування.

Застосований до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 31.01.2020 запобіжний захід у вигляді застави продовжує діяти, адже ним, на підставі ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 182 КПК України, забезпечується виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, перелік яких встановлений у ч. 7 ст. 42 КПК України. Ці обов`язки почали діяти для ОСОБА_1 з моменту набуття ним статусу підозрюваного і припиняться лише з моменту набрання законної сили рішення про закриття щодо нього кримінального провадження або набрання вироком суду законної сили.

Встановлено, що з часу визначення розміру застави ОСОБА_1 , характер та обсяг висунутої йому підозри не зменшився.

Отже, доводи сторони захисту, що застава має бути зменшеною через завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення, закінчення строку дії ухвали слідчого судді в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та задля дотримання принципу пропорційності, є безпідставними. Розмір застави у даному випадку є стримуючим фактором, який забезпечує виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та існування в кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, даних про їх істотне зменшення чи взагалі зникнення не встановлено. Зокрема, стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про відсутність чи істотну зміну у цьому кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Прокурором в судовому засіданні не заперечувалася та обставина, що ОСОБА_1 не порушував обов`язки, покладені відповідним процесуальним рішенням та КПК України, проте бездоганна процесуальна поведінка, дотримання якої забезпечено заставою, не є достатньою підставою для зміни розміру застави. Так, виконання покладених на особу обов`язків є обов`язковим для ОСОБА_1 і їх бездоганне виконання не можна розцінювати як таке, що обумовлює зміну запобіжного заходу.

Як зазначено вище, питання помірності розміру застави, було досліджене під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею та перевірки обґрунтованості прийнятого рішення судом апеляційної інстанції. Відомостей про те, що майновий та сімейний стан підозрюваного суттєво змінився після застосування застави, не надано. У цьому контексті слід зазначити, що слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосовуваний запобіжний захід або його виконання. Такий висновок підтверджується і приписами ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Натомість слідчому судді не надано відомостей про нові обставини, які свідчать про необхідність перегляду розміру застави, встановленого раніше.

Надані стороною захисту на підтвердження обставин, які характеризують особу підозрюваного, його сімейний стан, копії свідоцтва про одруження та свідоцтв про народження дітей, характеристики ОСОБА_1 , видані у січні 2020 року, листи-подяки, почесна відзнака, складені в період 2018-2019 роки, були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Той факт, що частина застави була внесена дружиною ОСОБА_1 за рахунок позичених коштів (договір позики від 03.02.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та частина - юридичною особою ПрАТ «МЕК» (кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_4 , батько ОСОБА_1 ), не може слугувати приводом для зменшення розміру застави на відповідні суми. Так, частиною 7 ст. 182 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У даному випадку заставодавці на власний розсуд, добровільно приймали рішення щодо внесення застави та обирали джерела грошових коштів для застави, при цьому не маючи законних підстав вважати, що сума застави буде обов`язково повернута їм у певний строк. Зменшення розміру застави не може бути обумовлене наявністю в заставодавців фінансових зобов`язань та погіршення їх фінансового стану, застава не може бути джерелом погашення боргових зобов`язань.

Також не може бути врахований наданий стороною захисту розрахунок майнових витрат сім`ї підозрюваного ОСОБА_1 внаслідок сплати частини застави за позичені кошти, згідно з яким розраховано розмір втрат через курсову різницю доларів США станом на день взяття позики по курсу 25 гривень за 1 долар США, станом на 09.07.2020 по курсу 27 грн за 1 долар США, та по курсу 32 грн за 1 долар США. Відповідно до умов Договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві гроші в сумі 440 000 доларів США та нараховані за користування позикою проценти у розмірі 24 % річних в строк до 02.02.2021 (включно) (пункти 1, 4 Договору). Укладаючи договір позики від 03.02.2020 сторони взаємно ствердили один одному та повідомили усіх заінтересованих у тому осіб, що договір укладено на вигідних для учасників правочину умовах і не є результатом впливу тяжких обставин (пункт 10 Договору).

Слідчий суддя вважає, що саме застосований до ОСОБА_1 розмір застави, достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, визначених ст. 42 КПК України, та забезпечує його належну процесуальну поведінку у даному кримінальному провадженні, а наведені у клопотанні захисника обставини не є такими, що можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу. У зв`язку з цим слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання про зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 177, 182, 194, 201, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Бугая Дениса Володимировича, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017161500003800 від 25.11.2017, про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник