Документ № 90666029

Справа № 991/3595/20

Провадження №11-сс/991/431/20

Слідчий суддя: Мойсак С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді - Калугіної І. О.,

суддів - Панаіда І. В., Панкулича В. І.,

секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Миролюбової Ольги Володимирівни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Добропілля Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 18 лютого 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000365,

за участю:

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Миролюбової О. В.,

прокурора - Андронової А. В.,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18 лютого 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000365, за підозрою ОСОБА_1 у пособництві у зловживанні службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, а також у службовому підроблені, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_2 як генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» (далі - ТОВ «Укрпрофмед») уклала з Державним підприємством «Укрмедпроектбуд» (далі - ДП «Укрмедпроектбуд») договір № 2012/3 від 14 серпня 2012 року та № 2012/5 від 29 грудня 2012 року, а також низку додаткових угод, якими внесені зміни та доповнення до договору № 2012/3 від 14 серпня 2012 року. Відповідно до умов вищезазначених договорів ДП «Укрмедпроектбуд» є замовником, а ТОВ «Укрпрофмед» - генпідрядником, будівництва лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит» (завдання № 12 Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу) в тому числі встановлення інженерного та технічного обладнання.

11 квітня 2013 року ОСОБА_2 загальними зборами засновників ТОВ «Укрпрофмед» звільнено з посади генерального директора.

28 травня 2013 року Наказом Голови Національного агентства з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів від 18 квітня 2013 року № 41 ОСОБА_2 була призначена на посаду директора ДП «Укрмедпроектбуд».

Як стверджує орган досудового розслідування, у період часу з 18 квітня 2013 року до 03 червня 2013 року більш точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, достовірно знаючи про відсутність частини інженерного та технічного обладнання, передбаченого договорами № 2012/3 від 14 серпня 2012 року та № 2012/5 від 29 грудня 2012 року, бажаючи забезпечити одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, усвідомлюючи можливість використання повноважень директора ДП «Укрмедпроектбуд» в супереч інтересам служби, у ОСОБА_2 виник корисливий мотив та сформувався злочинний умисел, спрямований на вчинення зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. При цьому усвідомлюючи складність самостійного вчинення злочину та необхідність його подальшого приховування, ОСОБА_2 вступила в злочинну змову із Генеральним директором ТОВ «Укрпрофмед» ОСОБА_1 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» (далі - ТОВ «Євроінвестстрой») ОСОБА_3 , з якими разом розробила план, спрямований на спільне вчинення за попередньою змовою групою осіб зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

11 квітня 2013 року, на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Укрпрофмед» № 43 від 09 квітня 2013 року, згідно з наказом № 27-к від 11 квітня 2013 року, ОСОБА_1 призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Укрпрофмед».

Так, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, ОСОБА_2 використовуючи службове становище директора ДП «Укрмедпроектбуд», до видаткових накладних УП-0000641 від 03 червня 2013 року, УП-0001523 від 27 листопада 2013 року, УП-0001531 від 27 листопада 2013 року, УП-0001551 від 09 грудня 2013 року, УП-0001552 від 09 грудня 2013 року внесла завідомо неправдиві відомості про наявність та прийняття від генерального директора ТОВ «Укрпрофмед» ОСОБА_1 технічного та інженерного обладнання, яке в дійсності було відсутнє і до ДП «Укрмедпроектбуд» не передавалося. Більше того, за твердженням органу досудового розслідування, таке технічне та інженерне обладнання виробником не надсилалось до України.

В подальшому, з метою приховання факту зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_2 підписала та засвідчила печаткою ДП «Укрмедпроектбуд» документи, які підтверджують передання на відповідальне зберігання від ДП «Укрмедпроектбуд» до ТОВ «Укрпрофмед» вищевказаного технічного та інженерного обладнання, а саме: акти приймання-передачі інженерного обладнання № 1/обл. від 03 червня 2013 року, № 5-зм від 27 листопада 2013 року, № 6-зм від 27 листопада 2013 року, № 7-зм від 09 грудня 2013 року, № 8-зм від 09 грудня 2013 року. В свою чергу Генеральний директор ТОВ «Укрпрофмед» ОСОБА_1 підписав та засвідчив печаткою ТОВ «Укрпрофмед» документи, які підтверджують передання на відповідальне зберігання від ТОВ «Укрпрофмед» до ТОВ «Євроінвестстрой» цього ж технічного та інженерного обладнання, а саме: договір відповідального зберігання № ЄІС 0306/13 від 03 червня 2013 року, акт № 1 приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна від 03 червня 2013 року, акт № 2 приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна від 27 листопада 2013 року, акт № 3 приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна від 27 листопада 2013 року, акт № 4 приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна від 09 грудня 2013 року, акт № 5 приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна від 09 грудня 2013 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , маючи на меті одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Укрпрофмед» та пов`язаних із ним контрагентів, у період з 03 червня 2013 року до 09 грудня 2013 року, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинив пособництво у зловживанні ОСОБА_2 службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а саме призвело до недоотримання державою в особі ДП «Укрмедпроектбуд» інженерного та технічного обладнання на загальну суму 30 017 002 грн. 98 коп., та службове підроблення за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

05 травня 2020 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

06 травня 2020 року старший детектив НАБУ Шинкаренко С. П., за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Андроновою А. В. звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18 лютого 2014 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2020 року вищезазначене клопотання детектива було задоволено частково та до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 336 320 гривень. Також, підозрюваного ОСОБА_1 зобов`язано виконувати такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме:

- прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно обставин вчинення цього кримінального провадження, утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;

- здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України:

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Миролюбова О. В. подала апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вимоги апеляційної скарги, доповнення до неї та узагальнені доводи особи, яка їх подала

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Миролюбова О. В. ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2020 року та постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ Шинкаренко С. П., погодженого прокурором САП Андроновою А. В. про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18 лютого 2014 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги сторона захисту посилається на те, що висновки слідчого судді є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Так, на думку захисника Вищий антикорупційний суд не є належним судом для розгляду по суті клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_1 , оскільки злочин, який інкримінується останньому не є корупційним, так як вчинений до моменту введення в КК України поняття «корупційний злочин». Зазначає, що детективом НАБУ, як у повідомленні про підозру, так і в клопотанні про обрання запобіжного заходу, фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , викладені з використанням диспозиції діючої редакції ст. 364 КК України з постійним використанням словосполучення «одержання неправомірної вигоди», хоча на момент вчинення ОСОБА_1 злочинів, які йому інкримінуються, редакція ст. 364 КК України була викладена без зазначеного словосполучення. Окрім цього, на переконання сторони захисту матеріали досудового розслідування, які були досліджені слідчим суддею і які зазначені в ухвалі, не свідчать про обґрунтованість підозри. Вони не містять відомостей, які підтверджують факт попередньої змови ОСОБА_1 з ОСОБА_19 та ОСОБА_3 з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Укрпрофмед» та пов`язаних з ним контрагентів, заздалегідь обіцяного приховування вчиненого злочину, злочинних домовленостей та інше, як і доказів того, що саме ОСОБА_1 вносив неправдиві відомості в документи, тобто сам складав їх. Також посилається на те, що стороною обвинувачення не доведено експертним шляхом, що дослідженні судом в копіях документи підписані саме ОСОБА_1 . Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Посилається на те, що слідчий суддя не взяв до уваги доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру майже через сім років після подій, які йому інкриміновані та весь цей час він проявляв належну процесуальну поведінку; не вчиняв жодних дій направлених на втечу і ухилення від органів слідства і суду; користувався своїм паспортом громадянина України для виїзду за кордон, виїздив на відпочинок і повернувся; не скористався можливостями безвізового режиму з країнами Європи і не залишив територію України, не дивлячись на те, що йому в рамках кримінального провадження № 12017100000000010 від 17 січня 2017 року загрожує покарання до 12 років позбавлення волі; не вчиняв жодних дії направлених на знищення, сховування чи спотворення будь-яких речей чи документів. На думку захисника, яка базується на позиції підозрюваного ОСОБА_1 , застава у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 336 320 гривень для ОСОБА_1 є явно непомірною, оскільки він є непрацюючим пенсіонером, інвалідом війни 2-ої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який не дивлячись на це опікується своїм батьком пенсіонером, а більш того частина майна, яке належить ОСОБА_1 перебуває під арештом в рамках іншого кримінального провадження і тому особисто ОСОБА_1 позбавлений можливості, як продати його з метою внесення застави, так і закласти з метою отримання кредиту.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Миролюбова О. В. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі з наведених у ній підстав, просили її задовольнити.

Прокурор Андронова А. В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін, оскільки вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та такою, яка відповідає фактичним обставинам справи.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Частиною 4 статті 176 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування, запобіжні заходи застосовуються за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався у повному обсязі.

Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисника, думка прокурора, з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_1 , в сукупності дані про особу, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також конкретні обставини зазначених правопорушень.

Як вбачається з наданих матеріалів провадження, та встановленого слідчим суддею, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При цьому, слідчим суддею прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні. Зокрема те, що «обґрунтована підозра» - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (Рішення у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України».

Колегія суддів вважає, що надані детективом та прокурором докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_1 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Об`єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого КПК України, колегією суддів не встановлено.

Крім того, слідчим суддею встановлено існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки та з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, відповідно до вимог КПК України обґрунтовано застосував запобіжний захід, який на даному етапі слідства є адекватним превентивним заходом, а доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.

Щодо розміру застави, то згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про останнього, його майновий та соціальний стан, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо визначення відносно ОСОБА_1 застави саме у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 336 320 грн. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки в оскаржуваній ухвалі, а наведені апеляційні доводи щодо неврахування слідчим суддею майнового стану підозрюваного є безпідставними.

Відхиляючи доводи захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Миролюбової О. В. щодо непідсудності Вищому антикорупційному суду кримінального провадження № 12014100000000365 від 18 лютого 2014 року, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, які виразились у пособництві у зловживанні ОСОБА_2 службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки та службовому підробленні за попередньою змовою групою осіб. При цьому, ОСОБА_2 є службовою особою суб`єкта господарювання у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків - директор ДП «Укрмедпроектбуд». Відповідно до статуту ДП «Укрмедпроектбуд», зазначене підприємство засноване на державній власності, утвореним згідно з наказом Національного агентства з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів від 02 червня 2011року № 334 і належить до сфери управління Укрєвроінфрапроект. Власником (засновником) ДП «Укрмедпроектбуд» є держава. За версією сторони обвинувачення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину та складає 30 017 002 грн. 98 коп. Досудове розслідування здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно зі ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 - 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Приміткою до ст. 45 КК України (в редакції, чинній на момент розгляду клопотання) визначено, що до корупційних злочинів віднесено злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368 - 369-2 цього Кодексу.

Відповідно до змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» п. 20-2 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, які набули чинності 22 вересня 2019 року, підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Враховуючи те, що визначальним є відповідність злочину, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, критеріям предметної підсудності, передбаченим ст. 33-1 КПК України з урахуванням п.п. 1,2 абзацу 1 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів зазначає, що дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, про що було правомірно зазначено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді стосовно безпідставності посилання сторони захисту на те, що злочин, який інкримінується ОСОБА_1 не є корупційним, так як вчинений до моменту введення в КК України поняття «корупційний злочин», а застосування ст. 33-1 КПК України при визначені підсудності погіршує становище підозрюваного іншим чином, оскільки такі обставини, з врахуванням положень ст. 4 КК України, мають бути враховані судом при прийнятті рішення за результатом судового розгляду по суті висунутого обвинувачення, а не при вирішенні процесуальних питань врегульованих положеннями КПК України, чинними на момент їх вчинення, у тому числі щодо підсудності кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За змістом ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Миролюбової О. В. з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Миролюбової Ольги Володимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2020 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: І. О. Калугіна

Судді: І. В. Панаід

В. І. Панкулич