Документ № 90683482

Справа № 991/5759/20

Провадження1-кс/991/6179/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І.,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Вірченка Андрія Васильовича, який є підозрюваним у кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016, про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. (провадження № 1-кс/991/5927/20).

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив, що слідча суддя Михайленко В.В. 17.06.2020 у справі № 991/4814/20 (провадження №1-11/991/539/20) постановила немотивовану ухвалу, чим порушила низку норм Кримінального процесуального кодексу України, окрім того, 17.06.2020 вона оголосила лише резолютивну частину ухвали у вказаній справі та призначила проголошення повного тексту ухвали на п`ятницю 19.06.2020 на 18год.00хв., тобто в неробочий час, чим позбавила можливості заявника бути присутнім під час проголошення повного тексту ухвали та отримати повний текст ухвали у день проголошення. Окрім того заявник зазначив, що 15.07.2020 о 13:55 був повідомлений помічником судді про те, що розгляд його скарги призначено на 15.07.2020 на 14:00, тобто за 5 хвилин до засідання. Вказаними діями слідча суддя Михайленко В.В. на думку заявника вчинила істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, у зв`язку з чим заявником оскаржено до Апеляційної палати ухвалу слідчої судді від 17.06.2020 по справі №991/4814/20 провадження №1-сс/991/539/20 та до Вищої ради правосуддя ним подано скарги щодо дисциплінарних проступків, скоєних суддею.

На його думку, слідча суддя Михайленко В.В. не може бути неупередженою під час розгляду його скарги на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., у зв`язку з тим, що заявник намагається притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності, тому заявив відвід.

Прокурор у кримінальному провадженні Кимлик Р. надіслав до суду пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Михайленко В.В. від розгляду скарги на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., з підстав її необґрунтованості.

Прокурор зазначив, що доводи, зазначені в заяві ОСОБА_1 є надуманими та не можуть бути підставою для відводу слідчої судді, оскільки стосуються незгоди з рішенням вказаної судді, порядок оскарження яких визначено у КПК України. Просив розгляд проводити за його відсутності, у зв`язку з зайнятістю в інших судових засіданнях.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином, надіслав заяву про неможливість прибуття до суду для участі в розгляді, зазначив, що свою заяву про відвід слідчій судді Михайленко В.В. підтримує, вважає її належним чином мотивованою та такою, що підлягає безумовному задоволенню.

Клопотань про відкладення розгляду заяви про відвід слідчій судді від учасників до суду не надходило.

Дослідивши матеріали заяви про відвід, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Що стосується доводів заявника щодо упередженості слідчої судді Михайленко В.В., слідчий суддя зазначає наступне.

Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

В той же час у заяві ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Михайленко В.В. не наведено даних на підтвердження жодної з обставин, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 частини першої та частиною другою вказаної статті.

Щодо обставин для відводу слідчого судді, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які передбачають можливість відводу слідчого судді за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, то і вони у даному випадку не доведені, оскільки заява ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Михайленко В.В. не містить об`єктивних обставин, які можуть свідчити про її упередженість під час розгляду скарги на бездіяльність прокурора.

Так зокрема, ОСОБА_1 обґрунтовує свою заяву про відвід виключно незгодою з прийнятим 17.06.2020 слідчою суддею рішенням.

Однак незгода учасника судового процесу у справі з прийнятим судовим рішенням не може бути визнана підставою для відводу судді від участі у розгляді скарги, оскільки жодним чином не свідчить про упередженість судді.

При цьому законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

З огляду на вищенаведене і з урахуванням того, що заявник не погоджується з рішенням судді по справі № 991/4814/20, не зазначає у своїй заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки упередженості слідчої судді під час судового розгляду, а також самостійно робить висновки про неправомірність ухваленого рішення за відсутності відповідних повноважень, тому не вбачається порушення закону та підстав для відводу.

Посилання заявника на подані ним скарги до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарних проступків, ніби то скоєних суддею Михайленко В.В. також не є підставою для відводу судді від участі в розгляді скарги заявника, оскільки рішення Вищою радою правосуддя на даний час не прийнято, оцінка діям слідчої судді не надана, а тому сама лише наявність таких скарг в провадженні Вищої ради правосуддя без результату їх розгляду не може бути підставою для відводу судді.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчої судді Михайленко В.В. та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення слідчою суддею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для відводу судді, вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що доводи заявника ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчій судді Михайленко В.В необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9, 75, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Вірченка Андрія Васильовича, підозрюваного у кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016, про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько