Документ № 90719293

Справа № 991/5453/20

Провадження1-кс/991/5611/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В. за участю секретаря судового засідання Волощенко С.В., прокурора Козачини С.С., детектива Халявка В.В., захисника Свіденка К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Халявки В.В. про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні 52017000000000520 від 28.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Халявки В.В., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачиною С.С., про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У клопотанні детектив зазначає, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р., за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, виділеному з матеріалів кримінального провадження № 320131100110000482 від 25.10.2013. Внаслідок того, що підозрюваний переховуються від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук, детектив просить постановити ухвалу про здійснення у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні прокурор Козачина С.С. та детектив Халявка В.В. клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав в повному обсязі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Свіденко К.Б. в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, надав письмові заперечення, в яких просив залишити клопотання детектива без задоволення, посилаючись на не доведеність переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, перебування його у міжнародному розшуку, відсутність доказів вчинення ним кримінального правопорушення, з огляду на наступні обставини:

-протягом майже трьох років (з моменту виділення матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 у кримінальне провадження № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. до оголошення останнього в розшук) жодного виклику ОСОБА_1 для участі в процесуальних діях у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р., зокрема, в порядку ст. 566 КПК України, здійснено не було, а тому наголос сторони обвинувачення на його ухиленні від слідства є необґрунтованим;

-до матеріалів клопотання не долучено постанову про зупинення досудового розслідування, що ставить під сумнів можливість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р., зважаючи на визначені ст. 219 КПК України строки, які є присічними;

-матеріали кримінального провадження № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. не містять відомостей про перебування ОСОБА_1 на теперішній час у міжнародному розшуку, оскільки, враховуючи положення Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена Наказом № 3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997р. МВС України, ГПУ, СБУ, ДМС, ДПА України, яка визначає, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу, вбачається, що підтвердженням оголошення підозрюваного у міжнародний розшук є факт включення особи до баз даних розшукуваних осіб Інтерполу, що відбувається лише після опрацювання НЦБ Інтерполу запиту правоохоронного органу та доданих до нього матеріалів, направлення їх до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни, які і приймають рішення про оголошення особи у міжнародний розшук;

-до матеріалів клопотання не надано доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується в рамках даного кримінального провадження, а долучені до клопотання протоколи допиту свідків, протоколи огляду речей, висновок експерта не містять таких доказів;

Дослідивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. з метою визначення чи є законні підстави для здійснення у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та факт набуття особою статусу підозрюваного; 2) відповідність повідомленої ОСОБА_1 підозри критерію «обґрунтована підозра» та наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; 3) чи переховується підозрюваний від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується; 4) чи оголошений підозрюваний у міждержавний та/або міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується.

Щодо наявності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. .

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Статтею 135 КПК Глави 11 Розділу ІІ КПК України передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.

Так, дійсно, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Під час судового розгляду встановлено, що 16 червня 2017 року детективом Національного антикорупційного бюро України Халявкою В.В. в рамках кримінального провадження № 320131100110000482 від 25.10.2013 р. (з якого постановою прокурора від 28.07.2017 р. виділено матеріали відносно ОСОБА_1 в кримінальне провадження № 52017000000000520 від 28.07.2017 р.) складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 23-32, з урахуванням постанови детектива від 29.11.2017 р. про виправлення описки у повідомленні від 16.06.2017 р. про підозру ОСОБА_1 щодо анкетних відомостей особи, а.с. 37-38).

Оскільки, станом на 16.06.2017 р. у органу досудового розслідування були відсутні докази на підтвердження точного місцезнаходження та місця проживання ОСОБА_1 , то повідомлення про підозру останньому вручалось наступними способами:

1)16.06.2017 р. (в день складання повідомлення про підозру ОСОБА_1 ) поштою (рекомендованим листом) на адресу фактичного місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , яке було повернуто відправнику (Національне антикорупційне бюро України) у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 39-41, Том 1);

2)07.07.2017 р. шляхом вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 під розписку його матері - ОСОБА_2 (а.с. 32, Том 1).

З урахуванням того, що положеннями КПК України передбачена можливість вручення підозрюваному повідомлення про підозру не в день його складання, але таке вручення має бути у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України), то слідчий суддя дійшов висновку, що детективами НАБУ дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 16.06.2017 р. вручено останньому у спосіб, визначений КПК України, а саме, - шляхом направлення повідомлення про підозру поштою за адресою його останнього відомого фактичного місця проживання ОСОБА_1 , а також шляхом вручення повідомлення про підозру для передачі під розписку дорослому члену сім`ї ОСОБА_1 - його матері, ОСОБА_2 , та саме такий спосіб вручення був направлений на забезпечення дотримання прав підозрюваного ОСОБА_1 , зокрема, щодо належного вручення останньому повідомлення про підозру та якнайшвидшого отримання підозрюваним відповідного повідомлення, з урахуванням відсутності у органу досудового розслідування на день повідомлення про підозру ОСОБА_1 доказів на підтвердження його місця проживання. При цьому, Кримінальний процесуальний кодексу України не передбачає обов`язку і права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка не може його отримати в день складання в силу об`єктивних причин. В свою чергу, детективом було вчинено всі можливі, передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.

Таким чином, ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, було вручено у порядку ч. 1 ст. 278 КПК України, у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень, тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ч. 1 та ч. 2 ст. 135 КПК України), а враховуючи те, що згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, за такого слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р., матеріали якого постановою прокурора від 28.07.2017 р. були виділені із кримінального провадження № 320131100110000482 від 25.10.2013 р. (а.с. 15-16, Том 1).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за наступних обставин.

Орієнтовно у грудні 2011 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи згідно наказу № 321-лс від 01.04.2008 посаду начальника Управління виробничо-технічної комплектації Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»), входячи до складу комісії № 1 з постачання товарів цього Відокремленого підрозділу та будучи наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями з керівництва, контролю та організації роботи управління, а саме щодо комплектації обладнанням, матеріалами, виробами та запасними частинами виробничих об`єктів, робіт з реконструкції та модернізації АЕС, придбання товарно-матеріальних цінностей у державних, комерційних структур, уточнення номенклатури, умов, строків закупівлі та цін на товарно-матеріальні цінності, зазначені в зведеній річній заявці, на етапі її формування та при надходженні позапланових заявок, підтримання в актуалізованому стані інформації про ціни на товарно-матеріальні цінності, формування плану закупівель по тендерам, договорам та рахункам для товарно-матеріальних цінностей, тобто будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою зі службовими особами з числа керівництва ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», обвинувальний акт відносно яких направлено до суду у кримінальному провадженні № 320131100110000482 від 25.10.2013, усвідомлюючи відповідальність за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, зокрема неправильні дії, що потягли нанесення матеріальної шкоди з власної вини чи вини підпорядкованого персоналу, діючи у власних корисливих інтересах, з метою незаконного збагачення вступив у злочинну змову із ОСОБА_3 , обвинувальний акт відносно якого направлено до суду у кримінальному провадженні № 320131100110000482 від 25.10.2013, який на той час неофіційно займався підприємницькою діяльністю, здійснюючи фактичне керівництво низкою суб`єктів господарювання групи компаній «DARA Group», зокрема, ПрАТ «Уніс-Центр» та ТОВ «Арстрейд».

У подальшому ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 та іншими службовими особами ВП «Южно-Українська АЕС» розроблено злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами вказаного державного підприємства шляхом спільної участі фактично очолюваних ОСОБА_3 підприємств ПрАТ «Уніс-Центр» та ТОВ «Арстрейд» у торгах на поставку електрощитового обладнання, які, виступаючи дилерами одного й того ж самого підприємства-виробника, пропонуватимуть заздалегідь узгоджену завищену ціну на нього, як на етапі формування очікуваної вартості предмета закупівлі, так і у ході спільної участі у відкритих торгах, забезпечення за прямого сприяння ОСОБА_1 та підлеглих йому працівників, їх перемоги у цих торгах та подальшого заволодіння коштами, отриманими злочинним шляхом, що становитимуть різницю у реальній вартості (вартості виробника) та вартості реалізації обладнання на адресу вказаного державного підприємства через виведення їх у готівку на рахунки підприємств, що мають ознаки фіктивності, для подальшого розподілу між учасниками злочинної схеми.

За свою участь у злочинній схемі ОСОБА_1 мав систематично отримувати незаконну винагороду в розмірі 3% від чистого прибутку та 16 000 гривень щомісячно за рахунок грошових коштів, що будуть отримані ПрАТ «Уніс-Центр» та ТОВ «Арстрейд» від ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» в якості оплати за поставлене обладнання.

У подальшому, 26.03.2012 комітетом з конкурсних торгів ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» оголошено відкриті торги на поставку до ВП «Южно-Українська АЕС» апаратури електричної низьковольтної (загальноблочний щит постійного струму - 1 од.), участь у яких за попередньою змовою взяли ТОВ «Арстрейд» та ПрАТ «Уніс-Центр».

Завдяки раніше створеним умовам для реалізації злочинної схеми та прямому сприянню підпорядкованого ОСОБА_1 інженера УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ОСОБА_4 , обвинувальний акт відносно якого направлено до суду у кримінальному провадженні № 320131100110000482 від 25.10.2013, за результатами розгляду конкурсних пропозицій ТОВ «Арстрейд» та ПрАТ «Уніс-Центр», комітетом з конкурсних торгів акцептовано пропозицію ТОВ «Арстрейд» з ціною - 12 370 800,00 грн. разом з ПДВ та з формальних підстав відхилені значно економічно вигідніші конкурсні пропозиції інших учасників торгів.

З огляду на зазначене, за результатами відкритих торгів 09.07.2012 ТОВ «Арстрейд» укладено з ДП «НАЕК «Енергоатом» договір № ПУ-30733-ДЗ на постачання до ВП «Южно-Українська АЕС» вищезазначеного товару.

Встановлено, що вартість поставленого обладнання з врахуванням торгівельної націнки заводу-виробника та вартості доставки до м. Южноукраїнськ для ТОВ «Арстрейд» склала 2 307 452,00 грн., з яких 1 857 452,00 грн. сплачено на адресу виробника - ПрАТ «СКБ «Електрощит».

У свою чергу, на виконання умов договору на постачання товару № ПУ-30733-ДЗ від 09.07.2012 ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» у період з 14.01.2013 по 05.02.2013 перераховано на рахунок ТОВ «Арстрейд» грошові кошти у загальній сумі 12 370 800,00 грн.

Таким чином, різниця між вартістю придбання ТОВ «Арстрейд» у виробника ПрАТ «СКБ «Електрощит» обладнання та його реалізації на адресу ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» склала 10 520 800,00 грн., що згідно висновку судово-економічної експертизи від 21.12.2016 може вважатися втратою активів ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», тобто фактично є збитками для державного підприємства.

У подальшому, частина отриманих від ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» грошових коштів у розмірі 9 823 384,00 грн. перерахована ТОВ «Арстрейд» на рахунок фіктивного ТОВ «Платинум Систем» в якості оплати за нібито поставлені запчастини для щита постійного струму, переведена у готівку та розподілена між ОСОБА_3 ,

ОСОБА_1 та іншими учасниками злочинної змови.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_3 та іншими особами, обвинувальний акт відносно яких направлено до суду у кримінальному провадженні № 320131100110000482 від 25.10.2013, у період часу з грудня 2011 року по вересень 2013 року вчинив протиправне заволодіння грошовими коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» у сумі 10 520 800,00 грн., чим спричинив настання збитків державі на зазначену вище суму.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального корупційного правопорушення (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45, ч. 5 ст. 191 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, зокрема, для здійснення відносно такої особи спеціального досудового розслідування.

Крім того, згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, наявність обґрунтованих підстав вважати про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколами огляду речей від 03.10.2016 р. та від 23.02.2017 р. (а.с. 115-223, Том 1), висновком судово-економічної експертизи від 21.12.2016 за № 17672/21880-21882/16-45 (а.с. 224-249, Том 1), а також іншими доказами в їх сукупності.

Так, органом досудового розслідування, серед іншого, встановлено, що ОСОБА_3 , з яким за версією слідства ОСОБА_1 вступив у злочинну змову за вищезазначених обставин можливого вчинення кримінального правопорушення та який на той час неофіційно займався підприємницькою діяльністю, здійснюючи фактичне керівництво низкою суб`єктів господарювання групи компаній «DARA Group», до якої входять зокрема ПрАТ «Уніс-Центр», ТОВ «Арстрейд», ТОВ «Нафтохімінвест», ТОВ «Грімальді» та ТОВ «Укрекологія», за невстановлених досудовим розслідуванням обставин було узгоджено зі службовими особами ВП «Южно-Українська АЕС» відсоток їх незаконної винагороди за сприяння у реалізації розробленої злочинної схеми у розмірі 22 %, після чого директором ТОВ «Грімальді» ОСОБА_5 було здійснено розрахунок суми грошових коштів, що підлягала передачі посадовим особам ВП «Южно-Українська АЕС» у якості незаконної винагороди, яка склала 2 721 576, 00 грн., а також сум грошових коштів, що підлягали оплаті посереднику за конвертацію отриманих бюджетних грошових коштів у готівку для подальшого розподілу між учасниками злочинної змови, коштів, необхідних для сплати податків та інших супутніх витрат.

Зокрема, відповідно до протоколу огляду від 23.02.2017 р. та додатків до нього, складеного за результатами огляду системного блоку персонального комп`ютера та накопичувачів інформації, що належать директору ТОВ «Грімальді» ОСОБА_5 та які вилучені у квартирі АДРЕСА_2 , що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 , відповідно до розрахункових файлів «Касса» виявлено відомості, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати щодо систематичного отримання ОСОБА_1 незаконної винагороди за сприяння у реалізації злочинної схеми з поставки обладнання на ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (а.с. 133, 142, 158, 201-203, 205, 220, Том 1), зокрема, систематичного отримання ОСОБА_1 незаконної винагороди в розмірі 3% від чистого прибутку (а.с. 210-211, Том 1).

Доводи сторони захисту про недоведеність причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину, не заслуговують на увагу, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». При цьому, захисником не наведено жодних обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або не обґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим.

Щодо переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

В ході досудового розслідування було встановлено, що 09 червня 2016 року ОСОБА_1 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Виступовичі» в напрямку Республіки Білорусь та до теперішнього часу на територію України не повернувся. Зазначене підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 04.06.2020 р. за № 0.184-16145/0/15-20-Вих. (а.с. 77, Том 1).

16 червня 2017 року детективом Національного антикорупційного бюро України Халявкою В.В. в рамках кримінального провадження № 320131100110000482 від 25.10.2013 р. (з якого постановою прокурора від 28.07.2017 р. виділено матеріали відносно ОСОБА_1 в кримінальне провадження № 52017000000000520 від 28.07.2017 р.) складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 23-32, з урахуванням постанови детектива від 29.11.2017 р. про виправлення описки у повідомленні від 16.06.2017 р. про підозру ОСОБА_1 щодо анкетних відомостей особи, а.с. 37-38) та в цей же день у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження точного місцезнаходження та місця проживання ОСОБА_1 , повідомлення про підозру було направлено поштою (рекомендованим листом) на адресу останнього відомого місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , яке було повернуто відправнику (Національне антикорупційне бюро України) у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 39-41, Том 1).

07 липня 2017 року повідомлення про підозру ОСОБА_1 було вручено під розписку його матері - ОСОБА_2 . Вказане підтверджується матеріалами, доданими до клопотання (а.с. 32, Том 1).

Постановою детектива від 12 липня 2017 року ОСОБА_1 оголошено в розшук у зв`язку з тим, що 09 червня 2016 року ОСОБА_1 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Виступовичі» в напрямку Республіки Білорусь, на територію України не повертався, за місцем проживання тривалий час відсутній і його місцезнаходження не відоме.

01 листопада 2017 року ОСОБА_1 був затриманий на території Республіка Польща за орієнтуванням Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва. Зазначене підтверджується листом Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 01.11.2017 р. (а.с. 50, Том 1). В подальшому, рішенням Окружного суду Ельбльонгу від 08.11.2017 р. стосовно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді взяття під варту (тимчасового ув`язнення) на термін 40 діб (а.с. 51-52, Том 1).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.11.2017 р. відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с. 43-47, Том 1). При цьому, як вбачається зі змісту даної ухвали, під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 був присутній захисник останнього - Петрусевич В.В .

Детективами Національним антикорупційним бюро України 14.11.2017 р. направлено клопотання до компетентного органу Республіки Польща про видачу підозрюваного ОСОБА_1 в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності.

За результатами розгляду вищезазначеного запиту Міністерством юстиції Республіки Польща надано дозвіл на видачу ОСОБА_1 до України шляхом винесення постанови Міністра юстиції Польщі від 27.03.2018 р. про видачу чужій державі людини, що переслідується (а.с. 53-63, Том 1).

В подальшому, Міністерством юстиції Республіки Польща було відмовлено у видачі ОСОБА_1 з огляду на особисту ситуацію підозрюваного та стан його здоров`я. Зазначене підтверджується листом Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 14.08.2018 р. (а.с. 64, Том 1), листом Міністерства юстиції Республіки Польща від 29.08.2018 р. (а.с. 67, Том 1).

З огляду на викладені обставини, обізнаність матері ОСОБА_1 про факт повідомлення останньому про підозру, а також факт присутності захисника ОСОБА_1 - адвоката Петрусевич В.В. під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 свідчить про наявність об`єктивної можливість здійснення зазначеними особами повідомлення підозрюваного щодо необхідності його явки до органів слідства та суду.

При цьому, враховуючи підтверджений матеріалами клопотання факт затримання ОСОБА_1 01 листопада 2017 року на території Республіка Польща як особу, яка розшукується Національним антикорупційним бюро України для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вбачаються обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 достовірно відомо про здійснення Національним антикорупційним бюро України досудового розслідування відносно нього за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та намір притягнути його до кримінальної відповідальності, проте, достеменно знаючи про проведення досудового розслідування щодо його неправомірних дій, ОСОБА_1 продовжує перебувати за кордоном та на територію України не повертається, ним не вжито жодних заходів до повідомлення органу досудового розслідування про власне місцезнаходження, для проведення слідчих та процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. не являється, зокрема, з метою надання показів по суті оголошеної підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Вказане, на думку слідчого судді, свідчить про факт переховування підозрюваного від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки, у разі доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

В свою чергу, наголос захисника про те, що протягом майже трьох років (з моменту виділення матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 у кримінальне провадження № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. до оголошення останнього в розшук) жодного виклику ОСОБА_1 для участі в процесуальних діях у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р., зокрема, в порядку ст. 566 КПК України, здійснено не було, а тому відсутні обґрунтовані підстави стверджувати про ухилення ОСОБА_1 від органів слідства та суду, не береться слідчим суддею до уваги з огляду на вищевикладені обставини, які свідчать, що ОСОБА_1 неодноразово викликався у передбачений КПК України спосіб для участі в процесуальних діях у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р., зокрема, для вручення йому повідомлення про підозру, а також враховуючи те, що виклик в порядку ст. 566 КПК України на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу здійснюється лише в тому разі, коли відомо, що особа, яка викликається для провадження слідчих та інших процесуальних дій на території України, перебуває за межами України за конкретною адресою, а у випадку, коли встановлено, що особа, яка викликається до органу слідства та/або суду, тимчасово відсутня за своїм місцем проживання в України та виїхала за межі України, виклик здійснюється саме в порядку статті 135 КПК України, що і було дотримано стороною обвинувачення під час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 .

Щодо строків досудового розслідування.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру 16.06.2017р. Після цього, 28.07.2017 досудове розслідування зупинено після виділення 28.07.2017р. матеріалів кримінального провадження стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Після цього досудове розслідування поновлено 30.06.2020р. Таким чином, детектив звернувся до суду із клопотання в межах строків досудового розслідування, встановлених п.4 ч.3 та ч.5 ст.219 КПК України.

Щодо оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України Халявки В.В. від 28.05.2020 р. в рамках кримінального провадження № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок імовірного перебування останнього за межами України, відсутності його за місцем проживання протягом тривалого часу та у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження точного місцезнаходження та місця проживання ОСОБА_1 на даний час. Відповідна постанова разом з окремими матеріалами кримінального провадження була направлена на адресу Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України до виконання (а.с. 73-75, Том 1).

Виходячи з положень ч. 1 ст. 297-4 КПК України, під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно особи прокурор/слідчий зобов`язаний довести, що підозрюваний оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Отже, положення чинного КПК України покладають на прокурора/слідчого обов`язок надати докази на підтвердження оголошення підозрюваного, зокрема, у міжнародний розшук, та не зобов`язують прокурора/слідчого доводити факт перебування такої особи в розшуку.

При цьому, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено детективом Національного антикорупційного бюро України Халявкою В.В. шляхом винесення постанови від 28.05.2020 р. про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1 .

Фактично, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного - є датою оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а саме з цим фактом частина 1 статті 297 КПК України пов`язує можливість здійснення спеціального досудового розслідування.

Подальше скерування зазначеної постанови з відповідними матеріалами кримінального провадження до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (а.с. 73-75, Том 1) є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.

Вказану правову позицію підтверджує зміст ст. 281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здіснення розшуку.

Так, за змістом вказаної статті, Якщо під час досудового розслідування ... підозрюваний перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.

Таким чином, факт оголошення особи у розшук (міжнародний розшук, як один з різновидів розшуку) підтверджується окремою постановою слідчого (детектива). Вказана умова в даному випадку була дотримана.

Частина 3 зазначеної статті передбачає, що у подальшому оголошений розшук здійснюється за відповідним доручення, але поняття "здійснення" розшуку не є тотожнім поняттю "оголошення розшуку" за змістом статті 281 КПК України. Розшук здійснюється після його оголошення, при чому здійснення розшуку стосується вирішенню організаційним питань, які вирішуються після його оголошення.

Постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є єдиним доказом існування юридичного факту оголошення такої особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч.6 ст. 193 КПК України. При цьому, скерування даної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є одним із можливих шляхів організації міжнародного розшуку, тобто є лише засобом здійснення такого розшуку (ч.3 ст.281) КПК України.

З огляду на наявні в матеріалах клопотання докази, зокрема, постанова детектива Національного антикорупційного бюро України Халявки В.В. про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в міжнародний розшук від 28.05.2020 р., та лист детектива від 01.06.2020 р. про направлення відповідної постанови разом з окремими матеріалами кримінального провадження на адресу Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України до виконання (а.с. 73-75, Том 1), слідчий суддя дійшов до висновку, що детективом доведено факт оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

Будь-які правові позиції з цього приводу (оголошення особи у розшук/міжнародний розшук), на які посилався захисник, не можуть змінювати зміст ч.2 ст.281 КПК України, згідно якої про оголошення особи у розшук виноситься окрема постанова. КПК не передбачає особливостей оголошення особи у міжнародний розшук і не делегує нікому можливість встановлювати такі особливості підзаконними актами.

В свою чергу, слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

Положення "Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів", затвердженої Наказом № 3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 р. МВС України, ГПУ, СБУ, ДМС, ДПА України, визначають, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу, тобто, передбачають саме порядок використання можливостей Інтерполу. При цьому не зазначається, що виключно вона регулює питання міжнародного розшуку особи. Так, розділ 4 Інструкції має назву "Міжнародний розшук каналами Інтерполу", проте КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком з використанням каналів та можливостей Інтерполу.

Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.

Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.

Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про неоголошення особи у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).

З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні шляхом зловживання своїм службовим становищем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 297-1, 297-3, 297-4, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні 52017000000000520 від 28.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000520 від 28.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 24 годин після постановлення ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестануть існувати, подальше досудове розслідування стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя А.В.Біцюк