Документ № 90719295

Дата засідання: 27/07/2020
Дата винесення рішення: 27/07/2020
Справа №: 991/6154/20
Провадження №: 52019000000001035
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Секретар : Фінько Ю.В.
Захисник/адвокат : Вернидубов С.І.
Прокурор : Лучків Ю.В.

Справа № 991/6154/20

Провадження № 1-кс/991/6330/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Лучківа Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Вернидубова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Демківа Д.М. про продовження строку обов`язків, покладених на

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Талалаївка Талалаївського району Чернігівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України,

у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р. Слідчим суддею клопотання призначено до розгляду.

1.Доводи клопотання.

В клопотанні прокурор посилається на такі фактичні обставини, встановлені в ході досудового розслідування.

Наказом Державного бюро розслідувань № 6-ос від 17.01.2019 ОСОБА_1 призначено радником Директора Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) на громадських засадах. Будучи радником Директора ДБР ОСОБА_1 достовірно знав, що ОСОБА_2 як Директор ДБР, є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Києві, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000641 від 30.05.2019 за фактом зловживання службовими особами Прокуратури міста Києва, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Департаменту Державної будівельної інспекції у м. Києві службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Фін-інвест менеджмент», ТОВ «Мостицький 2», ТОВ «Едельбург Девелопмент», ТОВ «Оксі-К», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 272 КК України.

У зв`язку з активним проведенням ДБР слідчих (розшукових) дій у зазначеному кримінальному провадженні, які перешкоджали господарській діяльності ТОВ «Едельбург Девелопмент», орієнтовно на початку вересня 2019 року, керівник цього товариства ОСОБА_3 дав відповідні доручення своїм партнерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо організації зустрічі з ОСОБА_6 , який позиціонував себе як особу наближену до керівництва ДБР, з приводу вирішення питання про припинення незаконного тиску на компанію з боку ДБР. ОСОБА_6 , дізнавшись про зацікавленість представників ТОВ «Едельбург Девелопмент», звернувся до свого знайомого ОСОБА_7 з проханням домовитись про зустріч з радником Директора ДБР на громадських засадах ОСОБА_1 з питань обговорення можливості прийняття процесуального рішення про закриття ДБР кримінального провадження № 62019100000000641 від 30.05.2019.

Організувавши зустріч ОСОБА_4 із ОСОБА_1 , останній запевнив, що має можливість та готовність допомогти представникам ТОВ «Едельбург Девелопмент» у вирішенні питання про закриття провадження. Після вказаної зустрічі, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вступили у злочинну змову та розробили план спільних дій щодо незаконно заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом обману, а саме шляхом створення у представників ТОВ «Едельбург Девелопмент» хибного уявлення про можливість прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження № 62019100000000641 від 30.05.2019, ніби тільки за умови надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів Директору ДБР ОСОБА_2 . Надалі ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , діючи умисно та бажаючи заволодіти чужим майном в особливо великому розмірі шляхом обману, з метою усунення ризику їх викриття, організували передачу через спільного знайомого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_8 повідомлення про необхідність надання грошових коштів у сумі 140 000 дол. США нібито за закриття, протягом наступних трьох тижнів, кримінального провадження № 62019100000000641 від 30.05.2019. Отриману інформацію ОСОБА_5 передала ОСОБА_3 .

В подальшому домовившись про суму у розмірі 150 000 дол. США, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3 про те, що передачу грошових коштів потрібно здійснити двома частина по 75 000 дол. США. 02.12.2019 ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_1 умислу та існуючих злочинних домовленостей, заволодів чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом обману, а саме одержав від ОСОБА_3 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 75 000 дол. США (станом на 02.12.2019 - 1 797 920,7 грн). Після ОСОБА_6 обміняв отримані грошові кошти, та через ОСОБА_7 , який не був обізнаний у злочинних домовленостях, передав ОСОБА_1 57 400 дол. США. Частина інших обміняних грошових коштів у сумі 16 700 дол. США за невстановлених обставин була прихована у приміщенні ТОВ «Юридична компанія «Сектор Права» за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172, поверх 19.

03.12.2019, 0 06 год. 30 хв., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, у ході досудового розслідування було встановлено, що маючи відповідну підготовку та досвід роботи, ОСОБА_1 знехтував вимогами, визначеними Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС № 662 від 21.08.1998 та Положенням про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.2012, та в період з квітня 2016 до 03.12.2019 вчинив тяжкий злочин, а саме, зберігав вогнепальну зброю - пістолет моделі «Vzor 70», № НОМЕР_1 , промислового виробництва фірми «Ceska zbrojovka» (Чехословаччина) без передбаченого законом дозволу.

Приблизно на початку квітня 2016 року ОСОБА_1 було подаровано пістолет, який він незаконно зберігав за місцем свого проживання. Цей пістолет було виявлено під час проведення 02.12.2019 - 03.12.2019 обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

03.12.2019 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України. 16.07.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України. Дії ОСОБА_1 кваліфікуються як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.01.2020 включно, а також визначено заставу у розмірі 1100 (одна тисяча сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 113 100,00 (два мільйони сто тринадцять тисяч сто) гривень. Також у випадку внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов`язки терміном дії два місяці з моменту внесення застави, а саме:

1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , службовими особами ДБР ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , службовими особами ДБР, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000641 від 30.05.2019 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та службовими особами прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019100000000641 від 30.05.2019 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.05.2020 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , було продовжено на два місяці, тобто до 27 липня 2020 року, а саме:

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

У клопотанні зазначено, що на даний момент досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершити неможливо, адже існує потреба дослідити обставини щодо дарування підозрюваному ОСОБА_1 вогнепальної зброї та допитати нових свідків, яким відомі такі обставини, прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог ст. 283 КПК України, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування тощо.

Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана існуванням ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, слідством встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку прокурора, продовження зазначених обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, а таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

2. Позиція сторони обвинувачення у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор Лучків Ю.В. клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , підтримав з підстав наведених у ньому.

Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час, ризики, які були встановлені попередньо, продовжують існувати, а тому є підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1

3. Позиція та доводи сторони захисту у судовому засіданні.

Захисник Вернидубов С.І. в цілому у задоволенні клопотання не заперечував.

Однак, він зазначив, що вини у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_1 немає, обґрунтована підозра була більше в частині незаконного зберігання вогнепальної зброї, а гроші, якими за версією слідства заволодів ОСОБА_1 , на даний момент не знайшли. Також захисник наголосив на тому, що протягом досудового розслідування, яке триває вже 8 місяців, підозрюваний не спілкувався з вказаними судом особами.

Підозрюваний ОСОБА_1 в цілому не заперечував проти задоволення клопотання, так як строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжили. Він наголосив, що переховуватись від слідства чи суду він не може, адже зазначений у списках ФСБ. Щодо обмеження спілкування із вказаними у судовому рішенні особами, підозрюваний повідомив, що більшість з цих осіб вже не працює в ДБР, тому ризик впливу на свідків не відповідає дійсності.

4. Оцінка та висновки слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.01.2020 включно, а також визначено заставу у розмірі 1100 (одна тисяча сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 113 100,00 (два мільйони сто тринадцять тисяч сто) гривень. Також у випадку внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном дії два місяці з моменту внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.05.2020 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , було продовжено на два місяці, тобто до 27 липня 2020 року, а саме:

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі « Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

Для визначення причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів, було досліджено копії:

- протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 21.11.2019, яка повідомила про обставини підбурювання представників ТОВ «Едельбург Девелопмент» до надання неправомірної вигоди за ухвалення рішення про закриття провадження № 62019100000000641 від 30.05.2019;

- протоколів огляду та вручення грошових коштів від 02.12.2019, під час якого оглянуті та вручені ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 75 000 дол. США, які в подальшому передані ОСОБА_6 як частина предмету неправомірної вигоди;

- протоколів обшуків від 02.12.2019 та 02.-03.12-2019, під час яких виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 20 700 дол. США, які є частиною предмету неправомірної вигоди, а також частину обміняних ОСОБА_6 грошових коштів;

- протоколу обшуку від 02.-03.12-2019, під час якого виявлено та вилучено коробку, у якій знаходився предмет, зовні схожий на пістолет, предмет зовні схожий на магазин пістолету, а також щітка для чищення зброї;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 02.12.2019, який повідомив про обставини його підбурювання до пропозиції і надання неправомірної вигоди за ухвалення рішення про закриття кримінального провадження № 62019100000000641 від 30.05.2019, та подальшого одержання ОСОБА_6 неправомірної вигоди;

- інших документів.

Наведені докази у сукупності з іншими документами, що були додані до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до злочинів, у вчиненні яких він підозрюється органом досудового розслідування. Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Водночас при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри у розрізі наявності підстав для застосування запобіжного заходу, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

З цих підстав слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, про які зазначає сторона обвинувачення.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 , виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України за викладених у клопотанні обставин, рівня достатнього для застосування запобіжного заходу.

4.2. Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі ризики:

1)Переховування від органів досудового розслідування.

Так, за версією обвинувачення, ОСОБА_1 може вчиняти спроби переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки має змогу вибути за кордон або на тимчасово окуповану територію. Крім тяжкості покарання, яке передбачене за вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_1 , він має стійкі дружні зв`язки з працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади та протягом 2012-2019 років 52 рази перебував за кордоном у різноманітних державах, що підтверджує і фінансову можливість переховування підозрюваного.

2)Знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Цей ризик, на думку прокурора, існує враховуючи, що на сьогоднішній день органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження всіх заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 , та підтримання сталих соціальних зв`язків ОСОБА_1 із службовими особами ДБР та інших правоохоронних органів, намагання підозрюваного приховати факт та обставини вчинення злочину, а також його сліди.

3)Незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Такий ризик обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_1 , а саме наявністю та підтримання останнім численних стійких зв`язків у правоохоронних органах, у тому числі серед службових осіб ДБР. Так, під час проведення слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування було виявлено численні службові документи, що стосуються кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснюється ДБР. Свої зв`язки ОСОБА_1 може використовувати для впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , що вказує на ризик узгодження спільних показань між підозрюваними.

4)Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У клопотанні вказано, що встановлені досудовим розслідуванням обставини свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_1 та ОСОБА_6 під час вчинення злочину, висновок про що було зроблено під час обшуку, на якому ОСОБА_1 відмовився добровільно повідомити пароль від його мобільного телефону.

5)Вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа.

Так, під час огляду 04.12.2019 блокноту, вилученому в кабінеті, яким користується ОСОБА_1 в офісі ТОВ «Юридична компанія «Сектор права», було виявлено рукописні записи, які можуть свідчити про підготовку ОСОБА_1 до надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів та службовим особам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .

Злочини, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, серед них є корупційний злочин. Відповідальність за вчинення таких злочинів передбачає покарання у виді позбавлення волі, максимальним з яких є строк позбавлення волі до дванадцяти років. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Прокурором було доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 систематично перебував за кордоном, що свідчить про наявність у нього можливості, в тому числі фінансової, покинути територію України.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик знищення, приховування чи спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Так, органом досудового розслідування було встановлено спробу обміну грошей, які передавались ОСОБА_6 ОСОБА_3 , що вказує на загрозу знищення попередньо ідентифікованих грошових коштів, які могли бути предметом неправомірної вигоди.

З наданих матеріалів слідчий суддя встановив наявність ризику незаконно впливати на свідків. Під час слідчих (розшукових) дій орган досудового розслідування встановив та довів наявність сталих зв`язків між підозрюваним ОСОБА_1 та службовими особами ДБР та інших правоохоронних органів. Враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється щодо можливого заволодіння ОСОБА_1 чужим майном шляхом обману, а саме обіцянки вирішити питання щодо закриття кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснювалось слідчими ДБР, та можливого підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди Директору ДБР, є підстави вважати, що підозрюваний може здійснити певний вплив на осіб, яким відомі обставини даного кримінального провадження.

Доводи підозрюваного з приводу того, що більшість свідків, з якими у нього обмежене спілкування, вже не працюють у ДБР, не усувають ризику незаконного впливу на таких осіб. Той факт, що ці особи припинили працювати в ДБР не позбавляють їх статусу свідків у даному кримінальному провадженні та не впливають на їх обізнаність щодо обставин у даному кримінальному провадженні.

Не доведеним слідчий суддя вважає ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, а саме посилання на високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_1 . Так, неповідомлення паролю доступу до мобільного телефону не є перешкоджанням, а є лише спробою захистити приватну інформацію. Такі дії є логічними, адже таким чином ОСОБА_1 не позбавляв орган досудового розслідування можливості вилучити мобільний пристрій, а використав своє право на відмову надавати такий доступ добровільно.

Також необґрунтованим є ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження правопорушення, у якому він підозрюється. Так, віднайдена органом досудового розслідування інформація, яка міститься у блокноті не дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинявся інший злочин. Текст, який міститься у блокноті, не дає можливості стверджувати про це однозначно, а може включати інакший контекст.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів та ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування чи спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконного впливу на свідків, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

4.3. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного

У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини підстав для незастосування таких обов`язків слідчий суддя не вбачає.

Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов`язків дає можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.

Продовження таких обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

З урахуванням того, що серед вказаних осіб, з якими ОСОБА_1 обмежено спілкування, є як діючі, так і колишні співробітники ДБР, слідчий суддя вважає доцільним зробити таке уточнення у межах цього обов`язку.

З цих підстав клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Демківа Д.М. належить задовольнити.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Демківа Д.М. задовольнити.

Продовжити до 27.09.2020 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019, продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020, а саме:

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , діючими або колишніми службовими особами ДБР ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , службовими особами ДБР, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000641 від 30.05.2019 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та службовими особами прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62019100000000641 від 30.05.2019 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ;

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін

Пошук

Документ № 90719295

УХВАЛА

ВСТАНОВИВ:

УХВАЛИВ: