Документ № 90719339

Справа № 348/1674/19

1-кп/991/165/19

УХВАЛА

29 липня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Бикова К.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщені суду кримінальне провадження № 42018000000003211 стосовно обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водиця Рахівського району Закарпатської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор Висоцька Н.В.,

сторона захисту - захисники Федосін А.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

в с т а н о в и в:

На розгляді у Вищому антикорупційному суді (далі - Суд) перебуває зазначене кримінальне провадження. Судом було досліджено низку протоколів негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них у вигляді носіїв інформації, на яких розміщені аудіо-, відеофайли з відображенням результатів відповідних негласних слідчих (розшукових) дій.

Зокрема, судом було досліджено аудіо-, відеофайли на наступних носіях інформації: оптичних дисках № 5 від 23 січня 2019 року, № 14/1 від 16 січня 2019 року та № 14/2 від 16 січня 2019 року, № 15 від 04 лютого 2019 року, № 14/28 від 22 лютого 2019 року, № 14/56 від 19 березня 2019 року, № 60 від 21 березня 2019 року, № 51 від 11 березня 2019 року, № 78 від 15 квітня 2019 року, флеш-картах типу SD № 14/2 від 16 січня 2019 року, № 14/3 від 16 січня 2019 року, № 14/29 від 22 лютого 2019 року, № 14/61 від 20 березня 2019 року, № 14/76 від 20 березня 2019 року, флеш-карті типу Micro SD № 14/57 від 19 березня 2019 року.

У судовому засіданні 29 липня 2020 року захисник Федосін А.В. подав два клопотання про призначення судової експертизи відео-, звукозапису, що розміщені на зазначених носіях.

На вирішення судової експертизи захисник просив поставити наступні запитання: 1) чи є відеофонограми (фонограми) які містяться на вищезазначених носіях інформації оригіналом чи копією?; 2) чи проводився запис відеофонограм (фонограм) безперервно?; 3) чи зазнавали змін відеофонограми (фонограми)? Якщо так, то в якому місці?; 4) чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку у відеофонограмах та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку?; 5) за допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані конкретні фрагменти, відеофонограми (фонограми)?; 6) які відеофонограми (фонограми) містять область видаленої інформації технічного пристрою (цифрового диктофона, змінного носія інформації, іншого пристрою відео-, звукозапису тощо)?; 7) коли створено файли на вказаних носіях та чи змінювалися файли після їх створення?; 8) чи містять досліджувані оптичні диски серійні номери виробників? Якщо так, то які?

Зазначені клопотання захисник Федосін А.В. обґрунтовує тим, що досліджені судом носії інформації не є оригінальними носіями та були піддані монтажу, а інформація, яка відображена на цих носіях стороною захисту заперечується, не є повною, записи не є оригіналами, а змонтованими копіями. Крім того, флеш-карти типу SD і Micro SD, на яких містяться відео- і звукозаписи не відкривались стороні захисту на стадії досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Відтак, у сторони захисту є обґрунтовані сумніви у справжності таких документів.

На переконання захисника, оскільки висновки сторони обвинувачення ґрунтуються переважно на відомостях, зафіксованих у наведених носіях інформації, які сторона захисту категорично заперечує, і жодна із сторін не володіє спеціальними знаннями, є підстави для призначення судової експертизи з метою з`ясування питань щодо того, чи дійсно надані прокурором носії інформації є первинними, та чи не містять такі носії ознак монтажу, знищення, доповнення, корегування інформації.

Заслухавши заявлені захисником клопотання та думку учасників судового провадження з приводу порушених у ньому питань, суд, дійшов до висновку, що ці клопотання задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов`язковим.

Доводи, якими захисник обґрунтовує необхідність призначення експертизи не вказують на наявність обставин, передбачених у ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 242 КПК України, які б зобов`язували суд призначити експертизу.

Також, захисник не навів переконливих доводів існування інших обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження та для з`ясування яких необхідні спеціальні знання.

Так, відповідно до ст. 359 КПК України відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні … Після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження. Заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів, а саме, якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа (ч. 3 ст. 358 КПК України).

Таким чином, за змістом положень статей 358, 359 КПК України сумніви щодо достовірності звуко- чи відеозапису, що дають підстави для призначення експертизи, мають ґрунтуватись на відтворенні таких записів. Однак сторона захисту не навела конкретних аргументів на обґрунтування наявності ознак монтажу, а обмежились тільки самим повідомленням про це.

Водночас, під час відтворення аудіо- та відеозаписів судом не було виявлено ознак порушення їх безперервності чи наявності у їх змісті неприродних пауз.

Посилання захисника на заперечення стороною захисту обставин, зафіксованих на досліджених судом носіях інформації, а також на те, що частина цих носіїв не відкривались стороні захисту на стадії досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України, не вказують на наявність підстав для проведення експертизи. Оцінка цих доводів сторони захисту буде надана судом під час оцінки доказів на предмет їх достовірності та допустимості, що відноситься до повноважень суду і здійснюється ним у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку та не потребує спеціальних знань. Більше того, згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України не допускається призначення експертизи для з`ясування питань права, до яких належить оцінка доказів щодо їх достовірності та допустимості.

Крім того, зі змісту клопотань вбачаються суперечності, які полягають у тому, що захисник не розмежовує поняття носіїв інформації та файлів, у яких містяться аудіо- та відеозаписи. Так, стверджуючи у клопотанні про наявність сумнівів у оригінальності носіїв інформації захисник, зрештою, просить поставити на вирішення експерта питання про оригінальність відеофонограм, які містяться на цих носіях інформації.

У цьому зв`язку, суд вважає за необхідне зазначити, що електронні документи, якими у даному випадку є файли аудіо- та відеозаписів, мають значні відмінності від паперових документів. Зокрема, електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія інформації, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях.

Таким чином, відповідні суперечності, які полягають в ототожненні захисником аудіо-, відеофайлів із носіями інформації, на яких вони розміщені, на переконання суду додатково вказує на необґрунтованість доводів заявленого захисником клопотання.

Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні не було встановлено підстав, передбачених статтями 242, 332 КПК України для призначення експертизи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань про призначення експертизи.

Керуючись статтями 242, 244, 332, 358, 359, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотань захисника Федосіна Артема Вікторовича про призначення у кримінальному провадженні судової експертизи відео-, звукозапису відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак