- Головуючий суддя (ВАКС) : Саландяк О.Я.
Справа № 991/6269/20
Провадження1-кс/991/6456/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 , детектива Прощенка С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфференції із Артеміським міськрайонним судом Донецької області, скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Прощенко С.І. від 13.07.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
До Вищого антикорупційного суду 27.07.2020 надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Прощенко С.І. від 13.07.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 27.07.2020 скарга визначена на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.
Ухвалою від 28.07.2020 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.
Вимоги скарги мотивовані тим, що 17.07.2020 ОСОБА_1 отримав рекомендованим поштовим відправленням копію постанови старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - детектива НАБУ) Прощенка С.І. від 13.07.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000259, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2020. ОСОБА_1 вважає, що зазначена постанова детектива НАБУ від 13.07.2020 є необґрунтованою та такою, що порушує його права та підлягає скасуванню, посилаючись на такі обставини. Оскаржувана постанова не відповідає вимогам положень ч. 1 ст. 94 та п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України; не містить обґрунтування прийняття зазначеної постанови з посиланням на обставини матеріалів кримінального провадження, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження (ст. 91 КПК України) в порядку, передбаченому положеннями ст. 93 та Главою 20, 21 КПК України, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, обов`язок проведення яких покладений на слідчого; не містить наданої в порядку, передбаченому ст. 94 КПК України, оцінки детективом НАБУ усім доказам, які були виявлені під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій; не містить наданої оцінки сукупності виявлених доказів для прийняття процесуального рішення за результатами проведеного досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 110 КПК України; детективом НАБУ не зібрано доказів для встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а саме, час, місце та інші обставини, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо. Текст оскаржуваної постанови містить лише посилання на показання ОСОБА_1 , які були зібрані детективом НАБУ під час досудового розслідування. Жодних інших доказів, визначених ч. 2 ст. 84 КПК України - речові докази, документи, висновки експертів - під час досудового розслідування детективом НАБУ не зібрані.
ОСОБА_1 у своїй скарзі посилається на те, що перед тим як винести постанову про закриття кримінального провадження детективу необхідно було встановити шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів:
- перевірити відповідність дій детектива НАБУ ОСОБА_2 вимогам ст. 40, 214 КПК України;
- встановити чи відповідає правова кваліфікація кримінального правопорушення, внесеного ОСОБА_2 в ЄРДР за № 52020000000000174 від 10.03.2020 обставинам, вказаним у заяві ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 23.01.2020;
- з`ясувати чи стали наслідком внесення в ЄРДР ОСОБА_2 відомостей з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 367 КК України підставою для зміни підслідності кримінального провадження з підслідності НАБУ на підслідність Національної поліції;
- наявність наслідків у вигляді шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням;
- чи була змінена підслідність кримінального провадження № 52020000000000174 від 10.03.2020;
- якщо була змінена підслідність, встановити обставини зміни підслідності - допитати для цього особу, яка виносила постанову про зміну підслідності щодо обставин, які стали для цього підставою;
- встановити чи відповідають відомості, викладені у заяві від 31.03.2020 про вчинення кримінального правопорушення щодо вчинення ОСОБА_2 цього злочину фактичним його діям та наслідкам цих дій, а саме зміні підслідності кримінального правопорушення № 52020000000000174 від 10.03.2020;
- встановити матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, вчиненим детективом ОСОБА_2
- встановити наявність умислу в діях ОСОБА_2 - прямого чи непрямого для доказування обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України та встановити корисливість мотивів таких дій детектива ОСОБА_2
Гетьман Д.М. вважає, що для цього детектив НАБУ Прощенко С.І. повинен був звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням про надання тимчасового доступу в порядку, передбаченому Главою 15 КПК України, враховуючи положення п. 7 ч. 2 ст. 162 КПК України, та отримати відомості щодо спілкування ОСОБА_2 з фактичними власниками ТОВ "Оквін-5", якими є син міністра житлово-комунального господарства при правлінні ОСОБА_3 , близнюк, народний депутат Єфімов, інші високопосадовці часів правління ОСОБА_3 , які мають зв`язок з Краматорськом, про що було зазначено в показаннях ОСОБА_1 , зокрема перевірити частоту телефонних розмов в робочий час та позаробочий час, як часто місцезнаходження телефонів ОСОБА_2 співпадали з місцезнаходженням телефонів зазначених осіб, особливо в позаробочий час. Проте таких слідчих дій детектив НАБУ не провів.
Також детективу необхідно було встановити наявність причинного зв`язку між зловживанням владою або службовим становищем та істотною шкодою.
На думку ОСОБА_1 , зазначені обставини свідчать про те, що досудове розслідування було проведене в неповному обсязі, усі докази, які детектив НАБУ повинен був зібрати під час досудового розслідування не були зібрані, усі обставини кримінального правопорушення, які детектив НАБУ зобов`язаний був доказати шляхом проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, не були встановлені та доказані належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Прощенко С.І. від 13.07.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У судовому засіданні особа, яка подала скаргу ОСОБА_1 скаргу підтримав із підстав, викладених у ній, просив її задовольнити та зазначив, що детектив Прощенко С.І. в оскаржуваній постанові прийшов до неправильних висновків, не провів всі необхідні слідчі (розшукові) дії та передчасно прийняв рішення про закриття кримінального провадження. Питання, які були надіслані детективом ОСОБА_4 для допиту ОСОБА_1 не були спрямовані на отримання необхідної інформації. Посилання в постанові на те, що детектив сам визначає кваліфікацію відповідно до ст. 214 КПК України не відповідає закону. Посилання на судову практику Вищого антикорупційного суду є недоречним. Наполягає, що детектив ОСОБА_2 умисно, за змовою з зацікавленими особами, із якими у нього можуть бути зв`язки, з можливим отриманням неправомірної вигоди вніс відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 за кваліфікацією, що не відповідає заяві за некорупційний злочин, що призвело до зміни підслідності до місцевих органів національної поліції, де дане провадження не буде належно розслідувано, а особи уникнуть кримінальної відповідальності. Шкода полягає у безпідставному перерахуванню посадовими особами УПСЗН Бахмутської міської ради коштів за договором про закупівлю, що зумовлює тяжкі наслідки при кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 364 КК України.
Детектив Прощенко С.І. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що вимоги скарги необґрунтовані, оскільки він перевірив всі наведені ОСОБА_1 обставини, провів всі необхідні слідчі дії, витребував належні документи, і за результатом вивчення всіх обставин прийняв рішення про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020 у зв`язку з відсутністю в діях детектива НАБУ ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, детектива, оглянувши та дослідивши матеріали кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим (детективом) рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності відповідно до статті 94 КПК України.
Під час розгляду скарги встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000259 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2020 (справа № 991/2853/20), за заявою ОСОБА_1 від 31.03.2020 щодо можливого вчинення детективом НАБУ ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Зі змісту заяви від 31.03.2020 вбачається, що вказане кримінальне правопорушення полягало в тому, що детектив НАБУ ОСОБА_2 не виконав рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2020 (справа № 991/994/20), яким було зобов`язано уповноважену службову особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 23.01.2020. Детективом НАБУ ОСОБА_2 внесені відомості з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 367 КК України, а не за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 210 КК України, про що прохав ОСОБА_1 у своїй заяві від 23.01.2020.
Постановою детектива Прощенка С.І. від 13.07.2020, вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю в діях детектива ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Вказана постанова обґрунтована тим, що 15.04.2020 Управлінням внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Відомості до ЄРДР щодо вказаного кримінального провадження внесено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2020 (справа № 991/2853/20), якою задоволено скаргу ОСОБА_1 від 31.03.2020 на бездіяльність уповноважених посадових осіб НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання його заяви від 31.03.2020 про кримінальне правопорушення.
У заяві від 31.03.2020 ОСОБА_1 вказує на те, що детектив Третього відділу детективів Четвертого підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_2 умисно не виконав рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду (ухвала від 26.02.2020 у справі № 991/994/20), а саме під час внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за № 52020000000000174 надав правову кваліфікацію кримінальному правопорушення за ч. 1 ст. 367 КК України, а не за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 210 КК України, як вимагав ОСОБА_1 у своїй заяві від 23.01.2020.
На думку заявника, ОСОБА_2 умисно вчинив вказані дії для подальшої передачі матеріалів кримінального провадження до Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, за що, можливо, отримав неправомірну вигоду.
Окрім цього, ОСОБА_1 вказано на порушення детективом ОСОБА_2 вимог ч. 6 ст. 214 КПК України, а саме неповідомлення детективом керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000174 та не виконання вимог ч. 9 ст. 214 КПК України, яка стосується необхідності повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача.
У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні допитано детектива ОСОБА_2, отримано копії матеріалів кримінального провадження № 52020000000000174, 10.07.202, оглянуто систему електронного документообігу НАБУ «АСКОД» (а.кр.пр.43), 01.06.2020 винесено постанову про проведення слідчих дій (допит свідка ОСОБА_1 )
За результатами дослідження матеріалів встановлено, що детектив ОСОБА_2 10.03.2020 на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 26.02.2020 (справа № 991/994/20) зареєстрував кримінальне провадження № 52020000000000174 за заявою ОСОБА_1 від 23.01.2020, кваліфікував діяння відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України, про що повідомив заявника
Під час допиту ОСОБА_1 останній надав показання, аналогічні заяві про вчинення кримінального правопорушення від 23.01.2020, припускаючи вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та вказав, що дії ОСОБА_2 завдали моральної шкоди, які вились у душевні страждання, зневіру у дієвість правоохоронної системи України, зневіру в органи влади, втрату стійких соціальних зв`язків.
Окрім цього встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.02.2020 (справа №991/994/20), винесеною за результатами розгляду зави ОСОБА_1 від 23.02.2020 зобов`язано службових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості на підставі заяви ОСОБА_1 . Водночас, у резолютивній частині вищевказаної ухвали судом не зазначено конкретної статті, за якою посадові особи НАБУ повинні внести відомості до ЄРДР.(а.кр.пр. 5-8)
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 214, ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним к своїй професійній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Визначення попередньої правової кваліфікації покладається на орган досудового розслідування.
В частині тверджень заявника щодо не зазначення у витязі з ЄРДР прізвища наглядового прокурора, протоколом огляду системи «Аскод» від 10.07.2020 встановлено, що детектив ОСОБА_2 11.03.2020 о 11:11 направив повідомлення за № 0443-187/9737 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000174 на адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Оскільки письмове повідомлення заявника (із наданням йому копії витягу з ЄРДР) ОСОБА_2 здійснював листом від 11.03.2020 №0443-188/9732 відразу після внесення відомостей до ЄРДР, то відомості стосовно прізвища процесуального керівника в кримінальному провадженні №52020000000000174 від 10.03.2020 в ЄРДР були відсутні, так як відповідне повідомлення детектива керівник органу прокуратури ще не отримав та прокурора у провадженні не призначив.
Щодо доводів заявника у частині порушень детективом вимог п. 9 ст. 214 КПК України, а саме неповідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача, то детектив зазначив, що кримінальне провадження №52020000000000174 зареєстроване за ч. 1 ст. 367 КК України, яке відповідно до примітки ст. 45 КК України не відносить до корупційних кримінальних правопорушень, з огляду на що ОСОБА_1 не може мати статусу викривача.
На підставі викладеного детективом зроблено висновок про те, що в ході досудового розслідування встановлена відсутність в діяннях детектива ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку з чим детектив Прощенко С.І. прийняв рішення про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідча суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
Під час розгляду скарги, слідча суддя прийшла до висновку, що доводи заявника щодо неповноти проведеного досудового розслідування, передчасність та недостатню вмотивованість постанови, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Оглянувши та дослідивши матеріали закритого кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020, слідча суддя дійшла висновку, що детективом було проведено достатню кількість слідчих дій, які є необхідними для встановлення обставин, які мають значення в даному кримінальному провадженні, що свідчить про належне проведення досудового розслідування та прийняття законного рішення, зокрема допитано як свідка детектива ОСОБА_2 (а.кр.пр. 11-17); отримано матеріали кримінального провадження №52020000000000174 від 10.03.2020 (а.кр.пр. 18-25); допитано як свідка заявника ОСОБА_1 (а.кр.пр . 41-42 ); оглянуто електронну систему документообігу НАБУ «Аскод» щодо правомірності внесення детективом НАБУ ОСОБА_2 відомостей, які стосуються здійснення досудового розслідування кримінального провадження №52020000000000174 від 10.03.2020 (а.кр.пр. 43-45); досліджено матеріали кримінального провадження та надано їм оцінку щодо завдання ОСОБА_1 моральної, фізичної або майнової шкоди та постановою детектива НАБУ Прощенка С.І. від 29.05.2020 відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000259 від 15.04.2020, оскільки такої шкоди ОСОБА_1 не завдано (а.кр.пр.75-76).
З матеріалів кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020 - протоколу допиту детектива ОСОБА_2 від 28.04.2020 вбачається, що детектив ОСОБА_2 повідомив про те, що у заяві ОСОБА_1 від 23.01.2020, за якою зареєстроване кримінальне провадження №52020000000000174, не встановлено ознак, які могли б свідчити про вчинення посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області та посадовою особою ТОВ «Оквін-5» злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 210 КК України, тому дії вказаних посадових осіб кваліфіковано за ч. 1 ст. 367 КК України.
Зважаючи на вимоги ст. 40, п. 5 ч. 5 ст. 214, КПК України слідча суддя вважає, що слідчий, здійснюючи свої повноваження щодо визначення попередньої правової кваліфікації, діяв відповідно до вимог КПК України.
Окрім того, у матеріалах досудового розслідування № 52020000000000259 від 15.04.2020 відсутні будь-які відомості, які б свідчили про умисні дії, спрямовані на зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби вчинені детективом НАБУ ОСОБА_2 при внесенні ним відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 23.01.2020. Також не вбачається у діях детектива НАБУ ОСОБА_2 , спеціальної мети вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, як необхідного елементу суб`єктивної сторони злочину.
Для об`єктивної сторони зловживання владою та службовим становищем характерним є не тільки суспільно небезпечне діяння та завдання особі істотної шкоди, але й безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між такими їх наслідками.
Також пункт 3 примітки до ст. 364 КК України встановлює, що тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Водночас, тяжкі наслідки для ст. 364 КК України передбачають їх майновий характер, а саме реальні збитки або упущену вигоду.
Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України є злочином з матеріальним складом, він вважається закінченим з моменту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян.
У заяві ОСОБА_1 від 31.03.2020 відсутні будь-які обґрунтовані відомості завдання йому якої-небудь шкоди в розумінні ст. 364 КК України за результатами невиконання детективом НАБУ ОСОБА_2 судового рішення та внесення до ЄРДР неправомірної кваліфікації. Таким чином не встановлена наявність завдання істотної шкоди заявнику, так і будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між діями та їх наслідками. Твердження ОСОБА_1 про те, що тяжкі наслідки при кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 364 КК України зумовлені шкодою завданою безпідставним перерахуванням посадовими особами УПСЗН Бахмутської міської ради коштів за договором про закупівлю є надуманими.
Також слідча суддя не бере до уваги твердження особи, яка подала скаргу про неправомірність отримання детективом ОСОБА_4 матеріалів із кримінального провадження №52020000000000174 від 10.03.2020 через невикористання механізму тимчасового доступу до речей і документів, оскільки чинним кримінальним процесуальним законом передбачено і інші механізми отримання органом досудового розслідування документів, зокрема у відповідності до ст. 93 КПК України, добровільним їх наданням особою та ін.
З огляду на викладене, слідча суддя вважає, що детективом було повно та всебічно досліджено усі обставини кримінального провадження №52020000000000174 від 10.03.2020, внесеного до ЄРДР за ч. 1 ст. 367 КК України та погоджується з висновком детектива про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про наявність складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в діях детектива НАБУ ОСОБА_2
Відповідно до ч. 5 ст.110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
З наявних матеріалів скарги вбачається, що прийняттю оскаржуваного рішення передувало проведення повної та всебічної перевірки обставин, які мають значення для кримінального провадження, викладені у ньому висновки є такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, постанова детектива відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.
Аналізуючи правові норми, та враховуючи вище викладене, слідча суддя дійшла висновку, що винесена детективом НАБУ Прощенком С.І. постанова від 13.07.2019 про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020 за ч. 2 ст. 364 КК України відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а його висновок про закриття кримінального провадження є обґрунтованим, законним та таким, що відповідає фактичним даним, а тому постанова про закриття кримінального провадження скасуванню не підлягає.
Що стосується доводів заявника у частині порушень детективом вимог п. 9 ст. 214 КПК України, а саме неповідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача, то слідча суддя погоджується з висновками детектива, викладеними у оскаржуваній постанові від 13.07.2020, про те, що кримінальне провадження №52020000000000174 зареєстроване за ч. 1 ст. 367 КК України, де кримінальне правопорушення, передбачене ст. 367 КК України, відповідно до примітки ст. 45 КК України не відносить до корупційних кримінальних правопорушень, а тому ОСОБА_1 не може мати статусу викривача.
На підставі викладеного, слідча суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 110, 284, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідча суддя,
П О С Т А Н О В И ЛА :
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Прощенко С.І. від 13.07.2020 про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.
Слідча суддя О.Я. Саландяк