- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Сініціної М.С.
Справа № 991/6033/20
Провадження1-кс/991/6205/20
У Х В А Л А
іменем України
05 серпня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,
представника власника майна Сініціної М.С.,
детектива Гультяєва Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Сініціної Марини Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014 року,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання Сініціної Марини Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2015 у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014 на майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_1
1.1.Клопотання мотивоване тим, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки станом на дату прийняття ухвали слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва зазначене у клопотанні рухоме та нерухоме майно перебувало у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто не було особистою власністю ОСОБА_2 , а сама ОСОБА_1 жодного відношення до кримінального провадження не має. Представник зазначає, що належне ОСОБА_1 рухоме та нерухоме майно не може бути речовими доказами у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014 та не підлягає спеціальній конфіскації у розумінні ст. 96-2 КК України.
1.2.Представник власника майна зазначає, що для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме і рухоме майно на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 05.02.2016 необхідно скасувати накладений на нього арешт.
1.3.Просить скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2015 у справі № 757/20837/15-к, на нерухоме і рухоме майно, належне на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , а саме:
-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельні ділянки, цільове призначення яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на яких розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , з кадастровими номерами: 3223155400:05:114:0074; 3223155400:05:114:0133; 3223155400:05:005:0051; 3223155400:05:005:0050; 3223155400:05:114:0073; 3223155400:05:005:0047;
-легковий автомобіль марки Mersedes-Benz модель S 500L, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір чорний, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
2.В судовому засіданні представники власника майна підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
Детектив проти клопотання заперечував з посиланням на те, що ОСОБА_1 не є власником майна в розумінні чинного законодавства, оскільки її право власності на об`єкти, з яких вона просить скасувати арешт, не зареєстроване. Арешт на майно накладено обґрунтовано, з дотриманням чинних на момент накладення норм КПК України, необхідність накладення арешту на даний час продовжує існувати. Додатково пояснив, що це майно є дійсно спільною сумісною власністю подружжя, оскільки воно набуто під час шлюбу з 1992 року. Однак арешт на майно накладався з метою забезпечення конфіскації як виду покарання та спеціальної конфіскації, при чому при вирішенні питання детективом було надано всі матеріали, які підтверджували необхідність і правомірність такого арешту. Вказав на те, що рішення Обухівського районного суду Київської області не породжує жодних правових наслідків, оскільки воно постановлено відносно майна, що перебуває під арештом.
3.Заслухавши доводи учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
3.1.Із матеріалів скарги вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 05.05.2014, в тому числі, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
3.2.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України (в редакції, чинній на час накладення арешту) арештом майна є тимчасове позбавлення … можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
3.3.Слідчий суддя відхиляє як на підставу скасування арешту посилання представника на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05.02.2016 у справі № 372/4093/15-ц оскільки воно було постановлено після фактичного накладення арешту на майно ОСОБА_2 , тобто після заборони розпоряджатися ним, а його зміст не відображає обізнаність суду про наявність цього заходу забезпечення та оцінку поділу майна подружжя під час його дії.
Аналіз цього рішення в контексті наявності і змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2015 свідчить, що за ОСОБА_1 на праві приватної власності визнано саме те майно, на яке було накладено арешт у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014, а саме:
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельні ділянки, цільове призначення яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на яких розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , з кадастровими номерами: 3223155400:05:114:0074; 3223155400:05:114:0133; 3223155400:05:005:0051; 3223155400:05:005:0050; 3223155400:05:114:0073; 3223155400:05:005:0047;
- легковий автомобіль марки Mersedes-Benz модель S 500L, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір чорний, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Тоді як за ОСОБА_2 з майна, зазначеного в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2015, на праві приватної власності визнана лише квартира, що знаходиться в м. Донецьк на тимчасово окупованій території України.
Зважаючи на зазначене, слідчий суддя вбачає ймовірну штучність поділу майна подружжя ОСОБА_1, що перебуває під арештом, та не визнає це підставою для скасування арешту майна в розумінні статті 174 КПК України.
3.4.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3.5.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, …, інший власник або володілець майна, … які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням підозрюваного, … захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, …якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.6.В даному випадку з урахуванням висловленої позиції представника ставиться питання про необґрунтованість накладення арешту та відсутність подальшої потреби у арешті майна. Таким чином, слідчий суддя має встановити обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування відповідно до тієї мети, яка була визначена в ухвалі, якою цей арешт накладений.
3.7.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
3.8.Як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2015 у справі № 757/20837/18-к метою арешту визначено забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. В ухвалі вказано про те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_2 , оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
3.9.Слідчий суддя зауважує, що в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2015 не надано оцінки факту перебування майна, на яке накладено арешт, у спільній сумісній власності подружжя. В питанні обґрунтованості арешту на майно, що має правовий режим спільної сумісної власності, з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди це має важливе значення.
3.9.1.Відповідно до ст. 170 КПК України в редакції станом на час накладення арешту (17.06.2015) арешт міг застосовуватися лише щодо майна підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
3.9.2.Згідно з ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
3.9.3.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності. Одночасно із цим, ч. 3 ст. 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. При чому спільна сумісна власність подружжя належить подружжю незалежно від того, на чиє ім`я видано та оформлено документи.
3.9.4.Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
3.9.5.Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 07.03.1992. Матеріалами клопотання підтверджується та детектив зазначив, що вказані в клопотанні будинок, земельні ділянки та автомобіль були набуті ОСОБА_2 під час перебування в шлюбі. Відтак, з огляду на положення статті 70 СК України, відповідно до якої частки майна дружини та чоловіка є рівними, Ѕ частина зазначеного майна на час винесення ухвали слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва належала ОСОБА_1
3.10.Слідчий суддя погоджується з детективом в тому, що на майно іншого подружжя може бути накладений арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Однак в такому випадку перед слідчим суддею має ставитися питання про накладення арешту на майно титульного власника (якщо особи титульного власника і підозрюваного не збігаються), а у клопотанні про накладення арешту має бути обґрунтований зв`язок між діями підозрюваного, майном іншої особи, щодо якої ставиться питання про арешт, та набуттям такою особою цього майна. У відповідному судовому рішенні, постановленому за результатами розгляду такого клопотання, має вбачатися оцінка відповідних доводів слідчого, прокурора та мотивування накладення арешту саме з метою спеціальної конфіскації. Слідчим суддею проаналізовано клопотання про арешт майна підозрюваного, на яке посилався детектив, його зміст свідчить про те, що такі вимоги дотримані не були. Питання ж приналежності цього майна другому із подружжя в контексті заявленої мети - забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди - не досліджувалося.
3.11.За таких умов арешт на Ѕ майна, щодо якого зазначає представник, накладений необґрунтовано і підлягає скасуванню. Встановивши необґрунтованість арешту на Ѕ майна, а також враховуючи доводи, викладені у п. 3.3 цієї ухвали, слідчий суддя не вбачає за необхідне досліджувати подальшу потребу в арешті цього майна.
4. За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню шляхом скасування арешту, що накладений на зазначене в клопотанні представника Ѕ майна ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , та яке зареєстровано за ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання Сініціної Марини Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити частково.
2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2015 (справа № 757/20837/15-к) у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014, на майно ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , та яке зареєстровано за ОСОБА_2 , а саме:
-Ѕ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
-Ѕ земельних ділянок, цільове призначення яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на яких розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , з кадастровими номерами: 3223155400:05:114:0074; 3223155400:05:114:0133; 3223155400:05:005:0051; 3223155400:05:005:0050; 3223155400:05:114:0073; 3223155400:05:005:0047;
-Ѕ легкового автомобілю марки Mersedes-Benz модель S 500L, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір чорний, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
4.Повний текст ухвали оголошений 07.08.2020.
Слідчий суддя В.В. Михайленко