Пошук

Документ № 90820846

  • Дата засідання: 03/08/2020
  • Дата винесення рішення: 03/08/2020
  • Справа №: 991/6432/20
  • Провадження №: 42017000000004330
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
  • Секретар : Зубріцької А.М.
  • Захисник/адвокат : Усовича О.І.
  • Прокурор : Скибенко О.І.

Справа № 991/6432/20

Провадження1-кс/991/6620/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря Зубріцької А.М., прокурора Скибенка О.І., детектива Колісника Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Усовича О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Колісника Дмитра Вікторовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004330 від 18.11.2017, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір, Львівської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду 30.07.2020 надійшло клопотання детектива Національного бюро Колісника Д.В., яке погодив прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора О. Скибенко про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту його затримання із можливістю внесення застави у розмірі 20 000 000 гривень з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017, у якому ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою забезпечення життєдіяльності і функціонування Збройних Сил України, щодо розвитку системи технічної експлуатації казармено-житлового фонду та комунальних споруд, для підтримання військ у військовій бойовій та мобілізаційній готовності, 08.11.2016 Міністерством оборони України на офіційному загальнодержавному веб-порталі «Державні закупівлі» оприлюднено оголошення про заплановану закупівлю робіт з будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі 235 Міжвідомчого Центру підготовки підрозділів (МЦПП), с. Ульянівка (с. Михайлівка) Миколаївської області «II пусковий комплекс «Будівництво їдальні, лазне-прального комплексу, контрольно-пропускного пункту, зовнішнього електропостачання з будівництвом ТП, об`єктів інженерного забезпечення (очисні споруди побутових вод, котельня, інженерні мережі тепло-, електро-, водопостачання та каналізаційні стоки), благоустрій території» (далі за текстом - будівельні роботи будівництва табірного містечка, Об`єкт) строком виконання до 01.12.2018, з зазначенням очікуваної вартості предмета закупівлі в сумі 253 904 063,00 грн.

Володіючи зазначеною інформацією, в листопаді 2016 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на систематичне заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, виділеними Міністерству оборони України за бюджетною програмою КПКВ 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ», КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об`єктів» за загальним та спеціальним фондами державного бюджету України. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_2 розробив план скоєння злочинів та безпосередній механізм заволодіння бюджетними коштами.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_2 розробив план скоєння злочинів та безпосередній механізм заволодіння бюджетними коштами.

Предметом злочинних посягань ОСОБА_2 обрав безготівкові бюджетні кошти, які акумулювались на розрахункових рахунках замовника робіт Міністерства оборони України, відкритих в Державній казначейській службі України.

В якості способу заволодіння зазначеними коштами ОСОБА_2 визначив зловживання службовим становищем керівником підприємства - генпідрядника, шляхом складання та видачі до оплати замовнику за укладеним договором підряду завідомо неправдивих первинних облікових документів у будівництві: актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) та рахунків-фактур на оплату робіт з внесеними у них завідомо неправдивими відомостями щодо завищених обсягів виконаних будівельних робіт, використаних у будівництві матеріалів та їх вартості; зловживання службовим становищем, осіб визначених Міністерством оборони України, Замовником робіт, які є відповідальними за здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва - начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, начальником управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об`єктів, інженером технічного нагляду, шляхом засвідчення неправдивих відомостей про обсяги і вартість робіт у поданих до оплати замовнику первинних облікових документах.

ОСОБА_2 спланував систематично надавати Замовнику підроблені офіційні документи, із внесеними до них завищеними обсягами виконаних будівельних робіт та їх вартості, на підставі яких періодично одержувати на підконтрольні банківські рахунки підприємства-генпідрядника бюджетні кошти в безготівковій формі та, отримавши реальну змогу розпоряджатись ними на власний розсуд, заволодівати їх частиною, яку використовувати для особистого збагачення, а іншу частину витрачати на виконання на об`єкті будівництва певних обсягів робіт з метою приховування здійсненої злочинної діяльності, створюючи при цьому перед замовником - Міністерством оборони України видимість належного виконання підрядних робіт у передбачений умовами договору термін.

Для досягнення злочинного результату ОСОБА_2 вирішив використати підконтрольний йому суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «РІСТ» (код ЄДРПОУ 25412904) із наявною ліцензією на виконання будівельно-монтажних робіт, яке могло виступити генеральним підрядником по виконанню зазначених будівельних робіт у правовідносинах з замовником Міністерством оборони України, а в якості одного з виконавців підписання договору підряду на будівництво табірного містечка та майбутніх, запланованих до укладення додаткових угод, спрямованих на заволодіння бюджетними грошовими коштами, обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_3 , який відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства від 06.03.1998 №3 та виданого ним наказу від 01.04.1998 № 1 приступив до виконання своїх обов`язків на вказаній посаді.

28.12.2016 між Міністерством оборони України (Замовником), в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України полковника Галушка Олега Антоновича, що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 17.10.2016 №220/36/д, та ТОВ "Ріст" (Генпідрядник), в особі директора ОСОБА_3 , що діяв на підставі Статуту, укладений Договір підряду №303/3/12/344-16 (далі - Договір), метою якого визначено, що будівельні роботи (45000000-7) будівництва табірного містечка виконується за рахунок коштів Державного бюджету України. Пунктом 1.4 обумовлено, що обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Пунктом 1.2 договору вказано, що Генпідрядник зобов`язується виконати та здати у 2018 році згідно з договірною ціною та кошторисом роботи з будівельних робіт будівництва табірного містечка, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані роботи" (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору договірна ціна робіт з будівництва Об`єкта становить 232 000 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 38 666 666,67 грн. Вказана Договірна ціна є динамічною, складається Генпідрядником на підставі затвердженої проектної документації згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві, яка відповідно до п. 3.2 цього Договору може бути уточнена після підписання цього Договору у випадку зміни обсягів робіт та цін на матеріали, більше ніж на 10% від їх попередньої вартості без збільшення вартості Договору, при узгодженні вказаних змін Сторонами Договору.

Пунктом 4.1.1 Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи з будівництва проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в" та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3".

Відповідно до п.п 4.1.2 Після виконання Генпідрядником робіт з будівництва Замовник приймає виконану роботу та протягом 5 (п`яти) днів підписує Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) з дня отримання зазначених Актів.

Згідно з п.п. 4.1.3. Документи про виконані роботи їх вартість складаються і підписуються Генпідрядником та передаються Замовнику, у разі, якщо впродовж 5 (п`яти) робочих днів після отримання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) Замовник не підпише Акти форми КБ-2в або не надасть мотивовану письмову відмову у їх підписанні, вказані Акти виконаних робіт вважаються прийнятими Замовником без зауважень для подальшої роботи.

Відповідно до п.п. 5.2.4 передача виконаних робіт (Об`єкта будівництва) Генпідрядником і приймання їх Замовником оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2в, КБ-3) з обов`язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем, тощо.

Серед прав Замовника, зокрема, п.п. 6.2.2. передбачено контроль за ходом виконання будівельних робіт у строки, встановлені договором.

До зобов`язань Генпідрядника, зокрема, іншого, віднесено п.п. 6.3.8 Забезпечити ведення технічної документації при виконанні умов Договору та її передачі Замовнику в установленому порядку та п.п. 6.3.11 Своєчасно на вимогу Замовника подавати останньому для перевірки документацію щодо виконаних обсягів робіт на Об`єкті, будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, обладнання і устаткування, які використовуються при виконанні робіт на Об`єкті та сам Об`єкт з усією необхідною документацією.

Відповідно до п. 10.2 Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 30 грудня 2018 року, а в частині своїх зобов`язань та розрахунків до їх повного виконання Сторонами.

Невід`ємною частиною Договору є: Договірна ціна, Кошторис, Графік виконання робіт (Додаток №3).

При цьому, в укладеному договорі підряду передбачено проведення замовником оплати бюджетних коштів за виконані роботи в безготівковій формі на підконтрольні поточні рахунки ТОВ «РІСТ» № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005)

В період з 2017 по 10.05.2018 між Міністерством оборони України (Замовник) та ТОВ «РІСТ» (Генпідрядник) підписані додаткові угоди до договору підряду на будівництво табірного містечка.

28.12.2016 року ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , після підписання договору підряду на будівництво табірного містечка, визначили, що без участі представника Замовника робіт, в особі ОСОБА_1 , який є відповідальним за виконання умов зазначеного договору та здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва, без засвідчення ним неправдивих відомостей про обсяги і вартість робіт у поданих до оплати замовнику первинних облікових документах, а саме Актах приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3, не можливо заволодіти бюджетними грошовими коштами, вступили в злочинну змову з останнім.

Так, Наказом Міністра оборони України № 892 від 30.09.2016 начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України призначено полковника ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1 «Положення про Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України» (далі - Положення КЕУ), затвердженого Наказом Міністра оборони України № 448 від 29.08.2016 визначено, що Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України (далі - Головне управління) є органом військового управління, призначеним для забезпечення життєдіяльності і функціонування Збройних Сил України з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, розвитку системи технічної експлуатації казармено-житлового фонду та комунальних споруд, забезпечення розквартирування (забезпечення надання на праві оперативного управління будівель і споруд та надання на праві постійного користування земельних ділянок) для підтримання військ у військовій бойовій та мобілізаційній готовності, реалізації державної політики щодо забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні сили), осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, членів їх сімей, які мають право на отримання житла за рахунок Міністерства оборони України (Далі - Міністерство оборони).

Згідно з п. 3 Положення КЕУ, основним завданням Головного управління, серед іншого, є квартирно-експлуатаційне забезпечення Збройних Сил у мирний час та в особливий період; розвиток системи технічної експлуатації казармено-житлового фонду та комунальних споруд для підтримання військ (сил) у високій бойової та мобілізаційній готовності; забезпечення життєдіяльності Збройних Сил, їх функціонування, бойової та мобілізаційної готовності, боєздатності, підготовки до виконання покладених на них завдань, застосування шляхом постачання матеріальних ресурсів та майна, підтримання їх справності технічної придатності, організація виконання робіт і надання послуг згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом, у межах коштів, передбачених Державним бюджетом, і здійснення контролю за їх ефективним використанням за напрямком Головного управління; участь у формуванні та реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, розробленні та виконанні державних програм розвитку Збройних Сил, інших програм (планів) Міністерства оборони за напрямами діяльності Головного управління.

Відповідно до пункту 8 «Положення КЕУ» начальник Головного управління, який, зокрема відповідає за: виконання завдань, покладених на Головне управління; організацію діяльності та керівництво Головним управлінням, здатність до виконання завдань за функціональним призначенням, мобілізаційну підготовку особового складу, трудову дисципліну, всебічне забезпечення його діяльності; фінансове планування потреб квартирно-експлуатаційного забезпечення, розподіл і ефективне використання бюджетних асигнувань, що виділяються на квартирно-експлуатаційне забезпечення Збройних Сил, будівництво (придбання) житла; керівництво та координацію діяльності установ (організацій), функціонально підпорядкованих Головному управлінню; цільове та ефективне використання бюджетних коштів, що виділяються для виконання завдань та функцій.

Таким чином, ОСОБА_1 обіймав посаду, пов`язану з постійним виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та ніс особисту відповідальність за дотримання чинного законодавства, у тому числі, реалізуючи господарську компетенцію, на підставі довіреності Міністерства оборони України від 17.10.2016 №220/36/д, від імені Міністерства оборони України у відносинах з ТОВ «РІСТ» у рамках Договору № 303/3/12/344-16, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

В грудні 2017 р. ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Ріст», залучивши в подальшому до протиправних дій підпорядкованих йому військовослужбовців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , маючи в підпорядкуванні управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об`єктів Головного квартирно- експлуатаційного управління Збройних Сил України, до складу якого входить відділ технічного нагляду за будівництвом Головного КЕУ ЗС України, з метою забезпечення внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, "Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в" та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3" завідомо неправдивих відомостей залучив до вчинення злочину начальника управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об`єктів Головного КЕУ ЗС України ОСОБА_4 та начальника відділу технічного нагляду за будівництвом Головного КЕУ ЗС України ОСОБА_5 .

Після чого, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи в межах єдиного спільного злочинного умислу, що виник в грудні 2017 року, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, будучи ознайомленим з умовами договору підряду, згідно з яким оплата замовником робіт здійснюється на підставі складених та підписаних генпідрядником і замовником первинних облікових у будівництві документів форм №№ КБ-2в, КБ-3, склали низку завідомо підроблених офіційних документів, які стали підставою для перерахування бюджетних грошових коштів, що акумулювались на розрахункових рахунках замовника робіт Міністерства оборони України, відкритих в Державній казначейській службі України за виконані роботи в безготівковій формі на підконтрольні поточні рахунки ТОВ «РІСТ» № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) та № НОМЕР_2 в АТ «ПроКредит Банк» (МФО 320984), з моменту надходження яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримували реальну можливість безперешкодно розпоряджатись ними та використовувати на власний розсуд.

В період з березня 2017 року по червень 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , реалізуючи розроблений останнім протиправний план злочинної діяльності, у відповідності до відведених собі функцій, під час виконання підконтрольною генпідрядною організацією ТОВ «РІСТ» робіт на об`єкті будівництва, періодично визначали види та обсяги робіт, найменування матеріалів і обладнання, які не повинні виконуватись і використовуватись під час будівництва та у подальшому вносились до первинних облікових документів у будівництві форм №№ КБ-2в, КБ-3, на підставі яких проводилась оплата за нібито виконанні роботи.

У подальшому ОСОБА_3 , в період з червня 2017 року по червень 2018 року, діючи в межах єдиного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, достовірно знаючи про фактичний обсяг виконаних робіт на об`єкті будівництва, вартість яких не перевищувала 98 646 572,99 грн., перебуваючи в службовому приміщені ТОВ «РІСТ» за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, буд. 36, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно склав і видав завідомо неправдиві офіційні документи за договором підряду від 28.12.2016 № 303/3/12/344-16, достовірно знаючи про реальні обсяги виконаних робіт - всього 18 актів, до яких вніс завідомо неправдиві відомості про види та вартість робіт, які фактично підприємством не проводились та витрати на матеріали, які фактично підприємством не використовувались при проведенні підрядних робіт на об`єкті будівництва на загальну суму 37 005 665,30 грн. і розуміючи протиправний характер своїх дій, підписав їх як директор ТОВ «РІСТ» та завірив відбитками печатки зазначеного товариства, а потім надав ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для підтвердження обсягу виконаних робіт, вартості матеріалів, погодження та подальшого проведення оплати за ними замовнику робіт.

В свою чергу, начальник відділу технічного нагляду за будівництвом Головного KEУ ЗС України полковник ОСОБА_5 , якому було достовірно відомо, що генпідрядник ТОВ «РІСТ» не виконав зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, роботи і не поніс на них витрати на загальну суму 37 005 665,30 грн. (у складі загальних перерахувань на суму 135 652 238,29 грн.) і що вказані документи, отримані від ОСОБА_3 , містять завідомо неправдиві відомості, виконав у них штампи «Обсяги робіт підтверджую», відбитки власної печатки «Інженер технічного нагляду Реєстраційний № 5787 ОСОБА_5 » та підписав їх, тим самим підтвердивши обсяги виконаних генпідрядником ТОВ «РІСТ» робіт на даному об`єкті будівництва та передав їх для затвердження начальнику управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об`єктів Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України ОСОБА_4 , який знаючи, що генпідрядник ТОВ «РІСТ» не виконав зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в роботи і не поніс за них витрати на загальну суму 37 005 665,30 грн. (у складі загальних перерахувань на суму 135 652 238,29 грн.) і що вказані документи, отримані від ТОВ «РІСТ», містять завідомо неправдиві відомості, підписав їх, тим самим затвердивши обсяги виконаних генпідрядником ТОВ «РІСТ» робіт на даному об`єкті будівництва.

В свою чергу, начальник відділу технічного нагляду за будівництвом Головного KEУ ЗС України полковник ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем старшого офіцерського складу Міністерства оборони України, діючи в межах спільного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, з порушенням Статуту внутрішньої служби ЗС України та інших локальних нормативно-правових актів, достовірно знаючи, що генпідрядник ТОВ «РІСТ» не виконав зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, роботи і не поніс на них витрати на загальну суму 37 005 665,30 грн. (у складі загальних перерахувань на суму 135 652 238,29 грн.) і що вказані документи, отримані від ОСОБА_3 , містять завідомо неправдиві відомості, підписав їх, тим самим підтвердивши обсяги виконаних генпідрядником ТОВ «РІСТ» робіт на даному об`єкті будівництва.

В період часу з березня 2017 по червень 2018 начальник управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об`єктів Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного злочинного умислу спрямованого на заволодіння бюджетними грошовими коштами на користь ОСОБА_2 та ТОВ «РІСТ», затвердив обсяг робіт та понесені на них витрати, зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в ,ТОВ «РІСТ» по Об`єкту будівництва табірного містечка та передав їх для підписання від імені замовника начальнику Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України ОСОБА_1 .

В цей же період ОСОБА_1 , отримавши акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в ТОВ «РІСТ» по Об`єкту будівництва табірного містечка, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, продовжив умисно створювати умови для заволодіння грошовими коштами Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 та ТОВ «РІСТ» шляхом підписання зазначених офіційних документів та передачі до Державної казначейської служби України для реєстрації фінансових зобов`язань з проведенням подальшої оплати за договором підряду №303/3/12/344-16.

ОСОБА_1 , діючи умисно, достовірно знаючи, що генпідрядник ТОВ «РІСТ» не виконав зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в роботи і не поніс на них витрати на загальну суму 37 005 665,30 грн. (у складі загальних перерахувань на суму 135 652 238,29 грн.) і що вказані документи, отримані від ТОВ «РІСТ», містять завідомо неправдиві відомості, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою м. Київ, вул. Курська, буд. 13 «а», підписав акти КБ-2в з боку замовника робіт- Міністерства оборони України, тим самим затвердив обсяги виконаних генпідрядником ТОВ «РІСТ» робіт на даному об`єкті будівництва, та передав їх до Державної казначейської служби України для реєстрації фінансових зобов`язань з проведенням подальшої оплати.

Зазначенні злочинні дії призвели до безпідставного перерахування в період з 24.03.2017 по 12.06.2018 замовником - Міністерством оборони України за договором підряду від 28.12.2016 № 303/3/12/344-16 на поточні рахунки генпідрядника ТОВ «РІСТ» № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) та № НОМЕР_2 в АТ «ПроКредит Банк» (МФО 320984) бюджетних коштів на загальну суму 37 005 665,30 грн. (у складі загальних перерахувань на суму 135 652 238,29 грн.), якими ОСОБА_2 заволодів на користь ТОВ «Ріст» шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та використав на власний розсуд, в результаті чого Міністерству оборони України спричинені матеріальні збитки на вказану суму, що згідно пункту 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром так як більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

У період з червня 2017 року по червень 2018 року ОСОБА_2 діючи в межах єдиного умислу з директором ТОВ «РІСТ» ОСОБА_3 , службовими особами міністерства оборони України ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, достовірно знаючи про фактичний обсяг виконаних робіт на об`єкті будівництва, вартість яких не перевищувала 98 646 572,99 грн., перебуваючи в невстановленому під час досудового розслідування місці, шляхом надання вказівок ОСОБА_3 та шляхом погодження дій з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , організував зловживання своїм службовим становищем зазначеними особами, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та видачу завідомо неправдивих офіційних документів за договором підряду від 28.12.2016 № 303/3/12/344-16, а саме 17 актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості про види та вартість робіт, які фактично підприємством не проводились та витрати на матеріали, які фактично підприємством не використовувались при проведенні підрядних робіт на об`єкті будівництва на загальну суму 37 005 665,30 грн., розуміючи протиправний характер своїх дій, за вказівкою ОСОБА_2 , були підписані ОСОБА_3 та завірені відбитками печатки ТОВ «РІСТ», а потім передані для погодження і проведення подальшої оплати за ними замовнику робіт - службовим особам Міністерства оборони України ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідальним за здійснення контролю за будівництвом табірного містечка, які усвідомлюючи, що зазначені в Актах КБ-2в роботи не відповідають дійсності підтвердили обсяг робіт та матеріалів, передали для оплати, в результаті чого настали наслідки у вигляді спричинення матеріальних збитків Міністерству оборони України на вказану суму.

Посилаючись на встановлені обставини, детектив зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

30.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, тобто у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри.

Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, які відносяться до особливо тяжкого та тяжкого злочинів, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також той факт, що ОСОБА_6 має неформальні зв`язки в органах державної влади та має можливість скористатися ними для виїзду за межі території України, має грошові активи, а також підозрюється у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого злочинів, застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків.

На думку детектива, ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, а також його майновий стан і сімейне становище, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно визначити заставу у розмірі 20 000 000,00 грн, що за твердженням органу досудового розслідування, може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор Скибенко О.І. у судовому засіданні клопотання детектива підтримав з наведених у ньому підстав і просив задовольнити. Послався на наявні в органу обвинувачення та надані суду докази. Вказав, що при визначені розміру застави він враховував майновий стан підозрюваного, розмір шкоди та пропорційність участі останнього у вчиненні кримінальних правопорушень.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Усович О.І. заперечував проти задоволення клопотання детектива та просив відмовити у задоволенні клопотання детектива. Надав письмові заперечення, в яких посилався на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та відсутність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так ризик можливості переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтований детективом наявністю у ОСОБА_1 зв`язку в правоохоронних органах, знайомствах з методами та спробами проведення слідчих (розшукових) заходів, наявністю грошових активів, проте все зазначене не відповідає дійсності. Сторона захисту лише просить взяти до уваги те, що ОСОБА_7 без зволікань з`явився за повісткою про виклик на визначений час, знаючи, що його викликано для вручення повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу, при цьому маючи проблеми зі здоров`ям. Ризик можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження детективом мотивований тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні видачі актів виконаних робіт по договору підряду №303/3/12/344-16 від 28.12.2016, тобто документів, що мають юридичне значення та не відповідають вимогам законодавства. З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні ведеться вже близько трьох років, тяжко уявити, які ще речі чи документи потрібні стороні обвинувачення і які може спотворити ОСОБА_1 , який вже пів року не перебуває на посаді Міністерства оборони України, а є військовим пенсіонером. Обґрунтування ризику можливості незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні полягає в тому, що ОСОБА_1 підтримує зв`язки з колишніми товаришами по службі та може вчинити на них вплив з метою надання органу досудового розслідування необхідних йому показань для уникнення від кримінальної відповідальності. Адвокат вважає такий ризик домислом. Спростовується цей ризик тим, що органом досудового розслідування без жодних перешкод були допитані свідки (безпосередні учасники подій щодо будівництва об`єкту, копії протоколів допитів яких містяться у матеріалах клопотання) та проведені чисельні судові експертизи. Ризик можливості перешкодити кримінальному провадженню іншим чином обґрунтований тим, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано, як службові особи ТОВ «Ріст», в інтересах яких нібито діяв ОСОБА_1 , впливали на службових осіб Міністерства оборони України з метою досягнення бажаних результатів, а також встановлено, що ОСОБА_1 під час доповідей міністру оборони України навмисно замовчував погану ситуацію з будівництва об`єкту. Наведення стороною обвинувачення такого ризику свідчить про зловживання дискреційними повноваженнями сторони обвинувачення, оскільки на вказаних протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, де відображені роздруківки телефонних розмов директора ТОВ «Ріст» ОСОБА_8 , проте не зафіксовано жодного діалогу з ОСОБА_1 . Останній згадується лише один раз, але це не свідчить, що ОСОБА_1 діяв в інтересах ТОВ «Ріст». Водночас, щодо реакції ОСОБА_1 на неналежний хід будівництва детектив замовчав про відомості з показань свідка ОСОБА_9 по протоколу допиту від 12.09.2018, хоча у клопотанні зазначено, що у липні 2018 року наказом начальника Головного управління квартирно-експлуатаційного управління ОСОБА_1 була створена комісія для виїзду на об`єкт будівництва для дослідження об`ємів фактично виконаних підрядником робіт. Обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення детективом описано так, що ТОВ «Ріст» здійснювало підрядні будівельні роботи для Міністерства оброни України і на інших об`єктах, а тому по тих взаємовідносинах також можуть бути виявлені кримінальні правопорушення. Однак детективом не було зазначено, як ОСОБА_1 , будучи військовим пенсіонером, і не будучи начальником Головного управління квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, може вчинити такий злочин. Сторона захисту акцентує увагу на тому, що клопотання не відповідає вимога п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, через те, що не містить посилання на матеріали, що підтверджують наявність перелічених ризиків. Окрім цього адвокат стверджує, що, враховуючи сукупний дохід ОСОБА_1 , який зазначений у його деклараціях, та практику рішень Європейського суду з прав людини, розмір застави є надмірним.

Що стосується необґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, сторона захисту посилається на те, що за наведеними у повідомленні про підозру законами та підзаконними актами, ОСОБА_1 не міг і не був зобов`язаний здійснювати нагляд за будівництвом, оскільки на це потрібні передбачені законодавством спеціальні дозволи (допуски), на такі функції були зобов`язані інші особи, про які згадується по тексту повідомлення про підозру. На будівництві ОСОБА_1 був лише двічі: у травні 2017 року та у квітні 2018 року, що суперечить твердженню слідства про систематичне перебування на будівництві. Положенням про Головне управління квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 29.08.2016 №448, ОСОБА_1 був позбавлений можливості визначати підрядника будівництва. Ним могла бути лише компанія, яка виграла тендерну процедуру, проведену окремим структурним підрозділом Міністерства оборони України - комітетом з конкурсних торгів Міністерства оборони України. Без погодження з Міністерством оборони України та Кабінетом Міністерства України начальник квартирно-експлуатаційного управління позбавлений можливості заключати та підписувати договори. За відсутності документального підтвердження прямої причетності ОСОБА_1 до можливих порушень законодавства в ході будівництва «Широкого Лану», відсутності перемовин з іншими підозрюваними щодо спільного вчинення злочину із заволодіння державними коштами, неможливо погодитись з обґрунтованістю підозри. Також стороні захисту є не зрозумілим зміст підозри з точки зору кримінальної кваліфікації, де особа підозрюється у заволодінні на користь третьої особи державними коштами, а також не погоджується із законністю здобуття доказів під час ведення досудового розслідування з 24.11.2017 за ч. 5 ст. 191 КК України, тобто розтрата майна службовими особами державного підприємства в особливо великому розмірі слідчими Генеральної прокуратури та Національної поліції в той час, як цей злочин був віднесений за підслідністю до НАБУ в силу ч. 3 ст. 17 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, суду пояснив, що після ознайомлення із підозрою, він не зрозумів своєї ролі у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки актів виконаних робіт не фальсифікував. До складання актів не мав жодного відношення, оскільки перед тим як прийняти роботи, їх перевіряв відповідний ряд фахівців, які і підписували акти. Він підписував акти лише тоді, коли їх підписували інші відповідальні працівники. Він здійснював лише загальний контроль. Працівники управління будівництва доповідали йому, що будівництво йщло не дуже добре, тому коли у нього виникли відповідні підстави для сумнівів, ним було ініційовано створення комісії для огляду будівництва і лише тоді з`ясувалось, що є відповідні зловживання. Тоді через заступника міністра оборони він звернувся до міністра оброни з метою проведення перевірки. Було встановлено, що відповідальним був полковник ОСОБА_10 , якого звільнили. Комісія провела огляд, встановила що виконано, що не виконано і за наслідками було направлено позов до господарського суду про стягнення коштів з ТОВ «РІСТ», куди було включено всі штрафи на суму 111 млн. грн. Вважає, що визначена стороною обвинувачення застава є непомірною, просив врахувати його майновий стан. Вказав, що ризики є необґрунтованими, оскільки він має постійне місце роботи, сім`ю, батьків похилого віку своїх та дружини. В кінці 2018 року його стан здоров`я значно погіршився, він став часто потрапляти у лікарню, переніс ішемічний удар, має 70%Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, суду пояснив, що після ознайомлення із підозрою, він не зрозумів своєї ролі у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки актів виконаних робіт не фальсифікував. До складання актів не мав жодного відношення, оскільки перед тим як прийняти роботи, їх перевіряв відповідний ряд фахівців, які і підписували акти. Він підписував акти лише тоді, коли акти підписували інші відповідальні працівники. Він здійснював лише загальний контроль. Працівники управління будівництва доповідали йому, що будівництво йшло не дуже добре, тому коли у нього виникли відповідні підстави для сумнівів, ним було ініційовано створення комісії для огляду будівництва і лише тоді з`ясувалось, що є відповідні зловживання. Тоді через заступника міністра оборони він звернувся до міністра оброни з метою проведення перевірки. Було встановлено, що відповідальним був полковник ОСОБА_10 , якого звільнили. Комісія провела огляд, встановила що виконано, що не виконано і за наслідками було направлено позов до господарського суду про стягнення коштів з ТОВ «РІСТ», куди було включено всі штрафи на суму 111 млн. грн. Вважає, що визначена стороною обвинувачення застава є непомірною, просив врахувати його майновий стан. Вказав, що ризики є необґрунтованими, оскільки він має постійне місце роботи, сім`ю, батьків похилого віку своїх та дружини. Вкінці 2018 року його стан здоров`я значно погіршився, він став часто потрапляти у лікарню, переніс ішемічний удар, має 70% втрати працездатності, а тому отримав 2 групу інвалідності безстроково, є пенсіонером, розмір пенсії складає близько 16000 грн.. Не має наміру переховуватись, нічого не може спотворити, контактів із підлеглими не підтримує, буде доводити свою невинуватість.

Обставини справи і мотиви, які враховує слідча суддя під час прийняття рішення, і положення закону, якими вона керується.

Оцінка та висновки слідчого судді.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017.

30 липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Слідча суддя дійшла висновку про наявність достатніх підстав обґрунтованості повідомленої 30.07.2020 року ОСОБА_1 підозри на час розгляду клопотання. Зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази, які перевірені у судовому засіданні: Т. 1 - договір підряду №303/3/12/344-16 від 28.12.2016, який укладений між Міністерством оборони України (Замовником), в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України полковника ОСОБА_1 , що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 17.10.2016 №220/36/д, та ТОВ "Ріст" (код ЄДРПОУ 25412904) (Генпідрядник), в особі директора ОСОБА_3 , що діяв на підставі Статуту, метою якого є будівельні роботи (45000000-7) будівництва табірного містечка, що виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с 54-69); витяг із наказу №892 від 30.09.2016 року та довідка про проходження військової служби (а.с. 107-109), які містять інформацію про займану посаду ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення; Положення про Головне квартирно-експлуатаційне управління збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України 29.08.2016 № 448, у якому зазначено, що Головне квартирно-експлуатаційне управління збройних Сил України здійснює контроль за виконанням будівельно-монтажних робіт на об`єктах будівництва для потреб Збройних Сил, а начальник в свою чергу відповідає за цільове та ефективне використання бюджетних коштів, що виділяються для виконання завдань та функцій та здійснює керівництво діяльністю Головного управління (а.с. 110-117); Т. 2 висновок судової військової експертизи № 7781/20-62 від 19.06.2020 у якому вказано, що начальник Головного КЕУ ЗС України були порушені вимоги статей 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, пунктів 3, 8, 10 Положення про Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗС України, затвердженого наказом Міноборони від 29.08.2016 № 448 (зі змінами), пункту 11.17 розділу XI Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України, затвердженого наказом Міноборони від 03.07.2013 № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2013 за № 1590/24122, вимог Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, в частині організації здійснення контролю за виконанням будівельно-монтажних робіт на об`єктах будівництва для потреб ЗС України, контролю за виконанням та прийманням робіт із будівництва та капітального ремонту військових об`єктів, належній організації діяльності Головного КЕУ щодо виконання завдань за функціональним призначенням, створення системи внутрішнього контролю, яка би забезпечила гарантії економного та ефективного витрачання бюджетних коштів під час виконання функцій замовника за договорами будівництва. Виявлені порушення, норм чинного законодавства та вимог нормативних (керівних) документів під час виконання договору підряду №303/3/12/344-16 від 28.12.2016 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з нанесенням державі матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 37 005 665,30 гривень, в наслідок перерахування Міністерством оборони України на користь ТОВ «Ріст» коштів за завищений обсяг будівельних робіт у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) по об`єкту «Будівельні роботи (45000000-7) будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі 235 Міжвидового Центру підготовки підрозділів (МЦПП), с. Улянівка (с. Михайлівка) Миколаївської обл.» II пусковий комплекс «Будівництво їдальні, лазне-прального комплексу, контрольно-перепускного пункту, зовнішнього електропостачання з будівництвом ТП, об`єктів інженерного забезпечення (очисні споруди побутових вод, котельня, інженерні мережі тепло-, електро-, водопостачання та каналізаційні стоки), благоустрій території» за вказаним договором підряду (а.с. 155-188); Т.3 протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 12.09.2018, у якому ОСОБА_9 , яка працює спеціалістом виробничо-технічного відділу Управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об`єктів Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, повідомила про те, що нею перевірялися акти по об`єкту будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13-А за період з 2017 року по червень 2018, в яких були виявлені невідповідності, про що ставила до відома керівництво Головного квартирно-експлуатаційного управління (а.с. 107-114), об`єктивно підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 , маючи досвід роботи в галузі будівництва, будучи ознайомленим з умовами зазначеного договору підряду, яким передбачено порядок здійснення оплати за виконані роботи, розрахунки за виконані роботи з будівництва, які проводяться лише на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в" та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3" та знаючи, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами, а вказані акти виконаних робіт - це документи, які підтверджують факт виконання робіт, їх вартість та терміни виконання, та який фіксує закінчення робіт та приймання їх замовником за кількістю та якістю та іншими умовами контролю за будівництвом табірного містечка та усвідомлював, що згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 903 від 11 липня 2007 р. «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури», технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта, технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат усвідомлював, що такі дії призведуть до заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Факти підписання, зокрема 06.06.2018 восьми актів приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 30 221 084, 20 грн., відомості про те, що один із спеціалістів виробничо-технічного відділу Управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об`єктів Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, встановила, що при перевірці актів по об`єкту будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13-А за період з 2017 року по червень 2018 були виявлені невідповідності, переконують в умисності дій ОСОБА_1 , оскільки за таких обставин, останній в силу покладених на нього обов`язків мав усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його наслідки та бажати їх настання. Дії щодо перевірки стану будівництва, на які послався ОСОБА_1 у своїх поясненнях ним вчинено лише після видачі завідомо неправдивих офіційних документів та перерахування на їх підставі коштів.

Висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідча суддя дійшла висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Однак, слідча суддя на даному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, слідча суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень як обставина, яка впливає на вибір слідчою суддею виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідча суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідча суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, один із яких є особливо тяжким корупційним злочином, що позбавляє можливості застосувати норми ст.ст. 69, 75 КК України.

Тому, слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а тому приходить до висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Слідча суддя не погоджується з доводами сторони захисту про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 не може переховуватися від слідства, так як не вчинив з цього приводу жодних дій, а навпаки без зволікань з`явився до органу досудового розслідування за повісткою про виклик на визначений час знаючи, що його викликано для вручення повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки попередня належна процесуальна поведінка до вручення повідомлення про підозру не спростовує ризиків зазначених детективом у клопотанні.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи вказаний ризик детектив в клопотанні посилається на те, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені видачі Актів виконаних робіт по договору підряду № 303/3/12/344-16 від 28.12.2016, тобто документів, що мають юридичне значення та не відповідають вимогам законодавства, то він може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів.

З огляду на те, що ОСОБА_1 з 10.02.2020 не обіймає посаду начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України та не має доступу до документів, то у такому випадку він позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів.

За таких обставин, слідча суддя вважає, що вказаний ризик є не доведеним.

Щодо ризиків незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого, підозрюваного слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими чи підозрюваним у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчою суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілого, підозрюваного існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри та соціальні зв`язки підозрюваного, слідча суддя вважає, що ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, є актуальними.

Ризик того, що ОСОБА_1 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідча суддя не вважає обґрунтованим.

Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідча суддя дійшла висновку, що обставини на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, є неконкретними та недостатніми, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчою суддею при обранні запобіжного заходу.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт.

При вирішенні питання про обрання виду запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Європейський Суд з прав людини в п. 62 рішення у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine) зазначає про те, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 нетяжкого та особливо тяжкого корупційного злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують щонайменше два ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а також враховуючи дані про особу підозрюваного: його сімейний, матеріальний стан, задовільний стан здоров`я та соціальні зв`язки, слідча суддя дійшла висновку, що вагомих підстав для застосування відносно ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

На даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

Щодо розміру застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Детектив у клопотанні просить визначити заставу у розмірі 20 000 000,00 гривень.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру застави слідчою суддею враховано майновий стан підозрюваного, інформація про який висвітлена у досліджених протоколі огляду із додатками (т. 1 а.с. 124-127), декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданою ОСОБА_1 перед звільненням (охоплює період з 01.01.2020 по 25.02.2020), з якої вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки Toyota RAV4, 2017 року випуску, вартістю 587 400,00 грн, заробітна плата за основним місцем складала 1 038 720,00 грн., компенсація за неотримане речове майно - 122 171,00 грн, а також грошові активи у розмірі 8 800 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.01.2020 становить 208 384,00 грн і 350 000,00 грн. на загальну суму 2 306 675,00 грн., щомісячний стабільний дохід підозрюваного у виді пенсії.

Також враховано розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, кількість учасників кримінального правопорушення за версією сторони обвинувачення та роль ОСОБА_1 у його вчиненні.

При визначенні розміру застави слідча суддя звертає увагу, що сторона обвинувачення не обґрунтувала розмір визначеної у клопотанні застави будь-якими розрахунками чи міркуваннями, достатніми, щоб вони могли бути враховані.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідча суддя, з урахуванням майнового стану підозрюваного, розміру завданої шкоди, доведених ризиків погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому з урахуванням встановлених вище обставин, слідча суддя дійшла висновку, що застава у розмірі 1 0000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000 грн не є непомірною для підозрюваного, в той же час ця сума є значною та, на думку слідчої судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Слідча суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Слідча суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту - м. Вінниця, в якому він зареєстрований, проживає та перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…»

З урахуванням викладеного, слідча суддя, оцінивши аргументи, що викладені сторонами, дослідивши надані докази, прийшла до переконання про задоволення клопотання частково.

Керуючись статтями 2, 7, 131-132, 176-178, 182, 183 193, 194, 196, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання детектива задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі однієї тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень.

У разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 застави, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту - м. Вінниця, в якому він зареєстрований, проживає та перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні:

- ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;

6) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесенням застави, визначити до 02.10.2020.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок: Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000, призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали, а підозрюваним - протягом 5 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Слідча суддя О.Я. Саландяк