Документ № 90932995

Справа № 991/6421/20

Провадження1-кс/991/6609/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Скибенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Шкаровського Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сичова Олександра Олександровича, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Хмельницький, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, адвокату, тобто особі щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до п. 7 ч.1 ст. 480 КПК України,

підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000081 від 31.01.2020,-

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сичова Олександра Олександровича, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Хмельницький, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, адвокату, тобто особі щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до п. 7 ч.1 ст. 480 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000081 від 31.01.2020 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. У зазначеному клопотанні старший детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що:

- ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою та складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України;

-злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

-наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення;

-застосування більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.

Прокурор Скибенко О.І. клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі. Крім того зазначив, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави зумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, приховування, знищення чи зміни речових доказів і документів, неправомірного впливу на досудове розслідування іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому зазначив, що, враховуючи тяжкість, специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, розмір завданих збитків державному бюджету України, його майновий стан, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного - адвокат Шкаровський Д.О. у судовому засіданні подав клопотання про відмову у задоволенні клопотання старшого детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 , а також письмові заперечення на вищезазначене клопотання старшого детектива. Додатково зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, є необґрунтованою, а докази, якими вона обґрунтовується - недопустимими. Так само, на переконаннясторони захисту, стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. За твердженням адвоката Шкаровського Д.О., непомірним для підозрюваного є і розмір застави, визначений органом досудового розслідуванням.

Крім цього, адвокат Шкаровський Д.О. звернув увагу слідчого судді на невиконання органом досудового розслідування вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, яка передбачає необхідність надання копії клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність його застосування, підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Також захисник зазначив, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 знаходиться поза межами повноважень слідчого судді, оскільки 31.07.2020 підозрюваного було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні. Таким чином, на переконання адвоката Шкаровського Д.О., клопотання про застосування запобіжного заходу складено та подано до суду поза межами досудового розслідування.

З огляду на зазначені обставини в сукупності, адвокат Шкаровський Д.О. просив відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав наведені захисником доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування.

Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, а також доданими до нього матеріалами, дійшов наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави з метою запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Крім цього, враховуючи заперечення сторони захисту, слідчий суддя вважає за необхідне в першу чергу надати оцінку наявності або відсутності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо наявності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні захисник зазначив, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 знаходиться поза межами повноважень слідчого судді, оскільки 31.07.2020 підозрюваного було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні. Таким чином, на переконання адвоката Шкаровського Д.О., клопотання про застосування запобіжного заходу складено та подано до суду поза межами досудового розслідування.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Період досудового розслідування у Кримінальному процесуальному кодексі України визначений двома моментами - початком і кінцем. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Отже, закінчення досудового розслідування закон пов`язує з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчинення комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акта або відповідного клопотання.

У зв`язку з тим, що на теперішній час обвинувальний акт не скеровано до суду та не прийнято процесуальне рішення про закриття кримінального провадження № 12020000000000081 від 31.01.2020, слідчий суддя уповноважений на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.04.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020 було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.07.2020.

Листом від 24.07.2020 за № 0423-252/26035 старший детектив НАБУ Сичов О.О. на виконання доручення прокурора у кримінальному провадженні від 24.07.2020 повідомив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020 завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта. Сторона захисту відповідно до ст. 290 КПК України, має право на ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження.

У ст. 290 КПК України йдеться про завершення досудового розслідування. Так, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Як вбачається із цієї норми, завершення досудового розслідування залежить від рішення прокурора, коли на його думку, наявні достатні докази для складання обвинувального акта або клопотання про застосування примусових заходів. Одночасно ч. 4 ст. 110 КПК України закріплює, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України, втім ані ст. 290, ані ст. 219 КПК України жодним чином не виключає можливості звернення із клопотаннями, зокрема до слідчого судді, та необхідності їх розгляду після відкриття матеріалів кримінального провадження.

З огляду на зазначене, оскільки матеріали кримінального провадження стороною обвинувачення було відкрито у межах строку досудового розслідування, а саме 24.07.2020, враховуючи положення ч. 5 ст. 219 КПК України, слідчий суддя робить висновок, що клопотання про застосування запобіжного заходу подано до суду у межах досудового розслідування.

Поряд з цим варто зауважити, що судовий розгляд даного клопотання було відкладено на інший день, у зв`язку з недотриманням стороною обвинувачення вимог, встановлених ч.2 ст. 182 КПК України, тому на момент розгляду клопотання строки, встановлені ч.2 ст. 184 КПК України, дотримані.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він, діючи у складі організованої злочинної групи осіб під керівництвом організатора злочину ОСОБА_14 , вчинив особливо тяжкий злочин проти власності за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що станом на 14 квітня 2017 року ОСОБА_14 був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) у розумінні п. 20 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (у редакції, яка діяла у 2016 - 2018 роках) таких юридичних осіб, а саме: ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 37602245), ТОВ «ДІЄВА ХВИЛЯ» (код ЄДРПОУ 33789984), ТОВ «ГІПЕРБУД КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40975832), ТОВ «ГІПЕРБУД КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 3760219), ЖБК «БУЧА-ЖИТЛОБУД № 1» (код ЄДРПОУ 38662326), ТОВ «КИЇВ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37017224).

14.08.2014 між ТОВ «ДІЄВА ХВИЛЯ» та ЖБК «БУЧА-ЖИТЛОБУД № 1» укладено договір № 1/14-082014/сп, предметом якого була спільна діяльність у будівництві багатоповерхових житлових забудов (будинків) шляхом об`єднання своїх вкладів та без створення юридичної особи на земельних ділянках, що розташовані в м. Бучі Київської обл., у межах автодороги Київ - Ковель - Ягодин та вул. М. Залізняка, І. Виговського, Депутатської.

23.12.2014 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ України) видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115143580099 замовнику будівництва ТОВ «ДІЄВА ХВИЛЯ» та генпідряднику ТОВ «ГІПЕРБУД КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 3760219) на об`єкт будівництва «Будівництво багатоповерхової житлової забудови з об`єктами соціальної інфраструктури в межах автодороги Київ-Ковель-Ягодин та вулиць М. Залізняка, І. Виговського, Депутатська в м. Буча Київської області».

У жовтні 2016 року ДАБІ України згідно із Сертифікатом серії ІУ № 165162941649 від 20.10.2016 засвідчує відповідність закінченого будівництвом зазначеного об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, а саме другої секції (під`їзду) житлового будинку загальною площею квартир - 3239,5 кв. м, житловою площею - 1620,5 кв. м, кількість квартир - 63, площею вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 383, 2 кв. м, кількість поверхів - 9.

У листопаді 2017 року ДАБІ України згідно із Сертифікатом серії ІУ № 163173251591 від 21.11.2017 засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації - друга черга будівництва (фактично 3 секція (під`їзд) житлового будинку) загальною площею квартир - 3241,3 кв. м, житловою площею - 1586 кв. м, кількість квартир - 63, площа вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 823, 6 кв. м, кількість поверхів - 9.

Однак після отримання зазначених Сертифікатів ДАБІ України інженерні комунікації з постачання комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, газопостачання, електропостачання) офіційно до забудованих секцій будинку на постійній основі підключені не були.

У подальшому, у період після 24.03.2017 та до 14.04.2017, більш точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_14 дізнався із відкритих джерел, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» МВС України (як головному розпоряднику бюджетних коштів) на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України (далі - НГУ) виділено грошові кошти в сумі 200 мільйонів гривень, з яких, відповідно до розподілу за напрямами коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців НГУ» на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р, передбачено спрямувати на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку у розмірі 85 941 760 гривень. Будучи кінцевим бенефіціарним власником юридичних осіб, які займались будівництвом та реалізацією житла за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_14 вирішив продати якомога більшу кількість квартир у будинку за вказаною адресою на користь НГУ.

Однак, розуміючи, що квартири у будинку, до якого на постійній основі не підключені інженерні комунікації з постачання комунальних послуг, у законний спосіб та на ринкових засадах йому реалізувати не вдасться, ОСОБА_14 у період після 24.03.2017 (дата офіційної публікації розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р), більш точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлено, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, організованою групою, усвідомлюючи, що одноособово не зможе здійснити його, розуміючи, що успішна реалізація задуманого буде можливою лише у разі узгоджених спільних дій службових осіб НГУ (членів конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців НГУ) та представників профільної комерційної структури, попередньо організував стійку групу з числа військовослужбовців Головного управління НГУ та представника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 37602245), до якої увійшли:

- начальник управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- начальник фінансової служби управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- представник за довіреністю ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до розробленого ОСОБА_14 злочинного поетапного плану дій учасники організованої групи - відповідальні військовослужбовці Головного управління НГУ ОСОБА_15 та ОСОБА_3 під час організації та здійснення процедури закупівлі у процесі виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р, яким затверджено виділення грошових коштів у розмірі 8 594 176 000 гривень на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ, передбачених у Державному бюджеті України на 2017 рік, здійснили визначення необхідності максимально можливої кількості квартир на території саме Київської області для подальшої купівлі та закупівлю у ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» зазначених квартир задля умисного заволодіння вказаними грошовими коштами під час їх придбання.

Після цього ОСОБА_1 за допомогою керівника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_2 , який про наявність та діяльність організованої групи не знав, підготував, подав та супроводжував, у тому числі юридично, необхідну передбачену конкурсними вимогами закупівлі документацію, яка б складала хибне уявлення конкурсної комісії та у подальшому інших контролюючих органів про наявні у власності ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , які відповідали вимогам конкурсу та були повністю готовими для заселення родин військовослужбовців НГУ (здійснені оздоблювальні роботи, підключені на постійній основі інженерні комунікації з постачання комунальних послуг тощо).

Потім учасники організованої групи - відповідальні військовослужбовці Головного управління НГУ ОСОБА_15 та ОСОБА_3 , що входили до складу конкурсної комісії, відповідно до вимог проведення конкурсу отримали конкурсну документацію, надану ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», здійснили аналіз на предмет її відповідності чинним конкурсним вимогам, прийняли для проведення конкурсу без додаткової перевірки, незважаючи на неповноту та наявні розходження у відомостях, що містяться у документації, та реальну ситуацію щодо невідповідного конкурсним вимогам стану зазначених квартир; згідно з вимогами проведення конкурсу допустили до проведення конкурсу пропозицію ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», розглянули її, визначили переможцем конкурсу та закріпили вказаний факт складенням (узгодженням, підписанням) протоколу про результати проведення конкурсу.

За результатами проведеного конкурсу усі учасники організованої групи відповідно до відведених функцій та обов`язків склали, підписали та надали юридичної сили документам про перехід права власності зазначених квартир від ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» до НГУ (договори, акти приймання-передачі тощо) та перерахували на підставі цього бюджетні грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з метою подальшого переведення їх частини у готівковий вигляд для розподілу грошової винагороди між членами організованої групи та використання іншої представниками ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» під час здійснення господарської діяльності Товариства.

Унаслідок сукупності вищезгаданих протиправних дій державному бюджету в особі НГУ завдано збитків на загальну суму 17 337 970 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2017 рік та відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України створює тяжкі наслідки.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою та складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обґрунтованості підозри

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, висновками за результатами проведення судової будівельної експертизи від 20/06/2019 № 19/24/1/73-СЕ/19, від 21/06/2019 № 19/24/1/74-СЕ/19, від 19/06/2019 № 19/24/1/72-СЕ/19, від 24/06/2019 № 19/24/1/75-СЕ/19, відповідно до яких встановлено, що квартири не відповідають умовам договорів щодо якості квартир та вимогам Державних Будівельних Норм (далі - ДБН), які застосовуються до житлових квартир; висновком економічної експертизи від 20.07.2020 № 02/07-20, який свідчить про те, що сума матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету України внаслідок придбання в 2017 році ГУ НГУ об`єктів нерухомості, непридатних для проживання, в будинку по АДРЕСА_3 , складає 17 337 973 грн.; конкурсною пропозицією учасника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» для участі в конкурсі з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ; конкурсною пропозицією учасника ТОВ «ГІПЕРБУД КАПІТАЛ» для участі в конкурсі з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ; витягом з реєстру довіреностей від 04.06.2020 в частині відомостей, що ОСОБА_1 як довірена особа: 12.01.2011 представляє інтереси ОСОБА_14 в усіх установах підприємствах, організаціях, правоохоронних органах, з 02.03.2011 представляє інтереси ОСОБА_2 у всіх судах України, з 02.03.2011 представляє інтереси ОСОБА_14 , ОСОБА_11 у всіх судах України, з 18.11.2011 представляє інтереси ОСОБА_14 в органах РАЦС Російської Федерації, з 21.03.2012 представляє інтереси ОСОБА_14 на митниці, з 17.04.2012 представляє інтереси ОСОБА_16 (тещі ОСОБА_14 ) у всіх судах України, з 23.10.2014 представляє інтереси ОСОБА_14 у всіх судах та правоохоронних органах України, з 10.11.2014 представляє інтереси ОСОБА_14 у всіх судах Російської Федерації, з 15.08.2015 представляє інтереси ОСОБА_17 (сина ОСОБА_14 ) з питань державної реєстрації юридичної особи, з 21.01.2016 представляє інтереси ОСОБА_13 з 22.01.2016 представляє інтереси ОСОБА_7 з 26.02.2016 представляє інтереси ОСОБА_14 в банківській установі, з 01.04.2016 представляє інтереси ОСОБА_17 в банківській установі, з 22.04.2016 представляє інтереси ОСОБА_16 (тещі ОСОБА_14 ) у всіх судах та правоохоронних органах України, з 30.06.2016 представляє інтереси ОСОБА_11 (дружини ОСОБА_14 ) як ФОП, з 26.05.2017 представляє інтереси ОСОБА_11 у всіх судах України, з 26.05.2017 представляє інтереси ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» з питань укладання договорів купівлі-продажу квартир за адресою: АДРЕСА_3 з 11.08.2017 представляє інтереси ОСОБА_17 (сина ОСОБА_14 ) у всіх судах та правоохоронних органах України, з 24.11.2017 представляє інтереси ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» з питань укладання договорів купівлі-продажу квартир та участі в конкурсі Національної гвардії з придбання житла, з 06.12.2017 представляє усі інтереси ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит»; договорами купівлі-продажу квартир в будинку по АДРЕСА_3 , між ГУ НГУ в особі відокремленого підрозділу - управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ та ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» від 31.05.2017 з додатками (зазначений договір від імені ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» підписаний ОСОБА_1 ); договором про придбання житла на умовах пайової участі за державні кошти № 1 зі змінами та додатками; договорами купівлі-продажу квартир в будинку по АДРЕСА_3 , між ГУ НГУ в особі відокремленого підрозділу - управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ та ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» від 15.12.2017 з додатками; протоколом огляду документів та речей, вилучених в ході проведення обшуку 15/04/2019 в офісі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 ; протоколом огляду інформації, отриманої від операторів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо щодо ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інших причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення осіб; журналами обліку відвідувачів ГУ НГУ (№ 2552/2017, №2805/2017, №2845/2017), відповідно до яких в період з 01.07.2017-31.12.2017, ОСОБА_18 неодноразово прибував до ГУ НГУ, іншими матеріалами кримінального провадження.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1 - 5 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 , зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Один із злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з повною конфіскацією майна без можливості призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, інший - передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Окрім того ОСОБА_1 має паспорти для виїзду за кордон НОМЕР_1 дійсний до 28.08.2024, НОМЕР_2 , дійсний до 10.04.2029 та в будь-який момент може залишити межі України.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

Крім цього, організатор злочину ОСОБА_14 , якому про підозру повідомлено в іншому кримінальному провадженні, виділеному з кримінального провадження № 12020000000000081, достовірно знаючи про проведення розслідування правоохоронними органами, влітку 2019 року виїхав за межі України, його місцеперебування невідоме, оголошений в розшук.

Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Обґрунтованим вважає слідчий суддя твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя бере до уваги той факт, що частина свідків у даному кримінальному провадженні є колишніми співробітниками підприємств, підконтрольних ОСОБА_14 та ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 має можливість чинити вплив на них з метою надання органу досудового розслідування або суду необхідних йому показань для уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вказані вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Водночас, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, а саме ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. У зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором на момент розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме, можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, однак не доведено наявність інших ризиків та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, його майновий стан, стадію, на якій перебуває кримінальне провадження, а також ту обставину, що органом досудового розслідування не надано переконливих доказів того, що з моменту реєстрації кримінального провадження і по теперішній час ОСОБА_1 вдавався до позапроцесуальної поведінки, слідчий суддя вважає, що вагомих підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави не встановлено. Втім, у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення у судовому засіданні було доведено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є обґрунтованою, а також наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з одночасним покладанням додаткових обов`язків на підозрюваного, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з такими свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , стосовно обставин даного кримінального провадження поза межами слідчих дій; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Крім цього, з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного, з урахуванням того, що у судовому засіданні стороною обвинувачення не надано підтвердження того, що покладення на підозрюваного обов`язків не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, є недостанім стримуючим заходом для попередження переховування підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав для зобов`язання підозрюваного носити електронний засіб контролю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 184, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сичова О.О., погодженого прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Хмельницький, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, адвоката, тобто особи щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до п. 7 ч.1 ст. 480 КПК України, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з такими свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , стосовно обставин даного кримінального провадження поза межами слідчих дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 05.10.2020.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько