Документ № 90958055

Справа № 991/6407/20

Провадження №11-сс/991/688/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.

суддів Павлишина О.Ф., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

прокурора - Скибенко О.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисників - Мурашова А.Ю., Шупеня М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Мурашова А.Ю. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Києво - Святошинського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні №52020000000000455 від 20 липня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2020 року частково задоволено клопотання старшого детектива НАБУ Сичова О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у кримінально провадженні №52020000000000455 від 20 липня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, вважаючи її незаконною, захисник Мурашов А.Ю. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою повністю відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що повідомлення про підозру від 22.07.2020 р., вручене його підзахисному, не можна вважати таким, що відповідає вимогам КПК України, оскільки в порушення п. 8 ч. 1 ст. 277 КПК України, воно не містило відомостей про права підозрюваного. З огляду на це, захисник вважає, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного. Вважає, що слідчий суддя не врахував, що не явки ОСОБА_1 до органу досудового слідства були з поважних причин, оскільки останній з 07.07.2020 р. і до розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу знаходився в щорічній основній відпустці, а тому був відсутній у місці постійного проживання. Крім того, в період з 20.07.2020 по 21.07.2020 р. він перебував на навчально - екзаменаційній сесії Національної академії Національної гвардії України у м. Харкові, а з 21.07.2020 р. по 24.07.2020 р. перебував на стаціонарному лікуванні. У зв`язку з цим був відсутній за адресою орендованої квартири, не перебував у батьків в м. Обухові та не знаходився на робочому місці, куди направлялись повідомлення про підозру. Захисник стверджує, що клопотання про обрання запобіжного заходу від 29.07.2020 р. було безпідставним, так як кримінальне провадження, в якому підозрюють ОСОБА_1 24.07.2020 року було зупинене. Вважає, що суд не оцінив відсутність доказів обґрунтованої підозри у клопотанні, недоведеність детективом ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу. Захисник також заперечує визначений слідчим суддею розмір застави, під час якого не було враховано майнового стану підозрюваного.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку підозрюваного та захисників, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити її в повному обсязі, а також думку прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги захисника Мурашова А.Ю. слід відмовити з наступних підстав.

Детективами Національного антикорупційного бюро України в рамках кримінального провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020 р. здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 366 КК України.

Вказане кримінальне провадження було виділене з кримінального провадження №12020000000000081 від 31.01.2020 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 191 ч. 5, ч. 2 ст. 28 ст. 366 ч. 1 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 191 ч. 5 КК України; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ст. 191 ч. 5, ч. 2 ст. 28 ст. 366 ч. 1 КК України.

Зокрема, ОСОБА_2 був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб: ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 37602245), ТОВ "ДІЄВА ХВИЛЯ" (код ЄДРПОУ 33789984), ТОВ "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 40975832), ТОВ "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 3760219), ЖБК «БУЧА-ЖИТЛОБУД № 1» (код ЄДРПОУ 38662326), ТОВ "КИЇВ КАПІТАЛ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 37017224). У період часу після 24.03.2017 р. та до 14.04.2017 р, більш точний час та дату під час проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 дізнався із відкритих джерел, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» МВС України (як головному розпоряднику бюджетних коштів) на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців НГУ виділено грошові кошти в сумі 200 мільйонів гривень, з яких, відповідно до розподілу за напрямами коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців НГУ» на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р, передбачено спрямувати на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку у розмірі 8594176000 гривень, у зв`язку з чим кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичних осіб, які займались будівництвом та реалізацією житла за адресою: АДРЕСА_3 , вирішив реалізувати якомога більшу кількість квартир у будинку за вказаною адресою на користь НГУ.

Однак, розуміючи, що квартири у будинку, до якого на постійній основі не підключені інженерні комунікації з постачання комунальних послуг, у законний спосіб та на ринкових засадах йому реалізувати не вдасться, ОСОБА_2 у період часу після 24.03.2017 (дата офіційної публікації розпорядження КМУ від 22.03.2017 № 187-р), попередньо організував стійку групу (об`єднання) з числа військовослужбовців ГУ НГУ та представника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 37602245), до якої на добровільній основі та єдності злочинних намірів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення від протиправної діяльності, у згоді кожного виконувати певні обов`язки згідно із домовленістю про розподіл ролей у злочинній діяльності, на засадах стійкості та згуртованості, увійшли: начальник Управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ ОСОБА_5 ; начальник фінансової служби Управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ ОСОБА_1 ; представник за довіреністю ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_3 .

14.08.2014 між ТОВ «ДІЄВА ХВИЛЯ» та ЖБК «БУЧА-ЖИТЛОБУД № 1» укладено договір № 1/14-082014/сп про спільну діяльність, предметом якого була спільна діяльність у будівництві багатоповерхових житлових забудов (будинків), шляхом об`єднання своїх вкладів та без створення юридичної особи на земельних ділянках, що знаходяться в АДРЕСА_3 , Депутатська.

Відповідно до розробленого ОСОБА_2 злочинного поетапного плану дій учасники організованої групи - відповідальні військовослужбовці Головного управління НГУ під час організації та здійснення процедури закупівлі у процесі виконання розпорядження КМУ від 22.03.2017 р. № 187-р, яким затверджено виділення грошових коштів у розмірі 8594176000 гривень на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ, передбачених у Державному бюджеті на 2017 рік, повинні були здійснити визначення необхідності закупівлі максимально можливої кількості квартир на території саме Київської області для подальшої їхньої закупівлі та здійснити закупівлю у ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» зазначених квартир задля умисного заволодіння вказаних грошових коштів під час їх придбання.

Після цього учасники організованої групи - представники ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» повинні були, за допомогою керівника вказаного Товариства, який про наявність та діяльність організованої групи не знав, підготувати, подати та супроводжувати, у тому числі юридично, необхідну, передбачену конкурсними вимогами закупівлі, документацію, яка б складала хибне уявлення конкурсної комісії та у подальшому інших контролюючих органів про наявні у власності ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , які відповідали вимогам конкурсу та були повністю готовими для заселення родин військовослужбовців НГУ (здійснені оздоблювальні роботи, підключені на постійній основі інженерні комунікації з постачання комунальних послуг, тощо).

У період часу після 24.03.2017 р. та до 14.04.2017 р., ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , діючи відповідно до розподілених ОСОБА_2 злочинних ролей, здійснили, як відповідальні військовослужбовці ГУ НГУ, та, будучи членами конкурсної комісії, утвореної наказом МВС України від 30.08.2016 р. № 880 «Про утворення конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців НГУ», визначення необхідності закупівлі максимально можливої кількості квартир на території Київської області для подальшої їхньої закупівлі відповідно до умов конкурсу задля умисного заволодіння вказаними бюджетними грошовими коштами під час їх придбання, при цьому розуміючи, що шкоду буде завдано державі в особі НГУ.

14.04.2017 р. проведено засідання конкурсної комісії під головуванням ОСОБА_5 за участі ОСОБА_1 та інших членів комісії, які про існування та діяльність організованої групи не знали. Згідно з протоколом від 14.04.2017 р. № 1 конкурсною комісією прийнято рішення щодо затвердження конкурсної документації з придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ. Предметом закупівлі визначено квартири у населених пунктах Києво-Святошинського району Київської області (м. Вишневе, с. Софіївська Борщагівка, с. Тарасівка, с. Петропавлівська Борщагівка, м. Буча, м. Ірпінь, смт Коцюбинське) на умовах пайової участі та на вторинному ринку. Водночас предмет закупівлі поділено на лоти: лот № 1 - до 21 однокімнатної квартири у Київській області; лот № 2 - до 30 двокімнатних квартир; лот № 3 - до 21 трикімнатної квартири у Київській області. Оголошення про проведення конкурсу з придбання квартир 19.04.2017 опубліковано на вебсайті МВС України www.mvs.gov.ua.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи учасниками організованої групи-представниками ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» відповідно до злочинного поетапного плану та відведених ролей, діючи з єдиним із членами організованої групи умислом, з корисливих мотивів, розуміючи складність реалізації злочинних намірів, з метою участі у конкурсі на придбання житла для військовослужбовців НГУ, задля умисного заволодіння вказаними бюджетними грошовими коштами під час їх придбання, при цьому розуміючи, що шкоду буде завдано державі в особі НГУ, підшукали та залучили до скоєння кримінального правопорушення виконавця злочинів - директора ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_4 , який про існування та діяльність організованої групи не знав і діяв за попередньої змовою із зазначеними членами організованої групи-представниками ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже, члени організованої групи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , та з єдиним із членами організованої групи умислом, у період часу із 14.04.2017 р. по 12.05.2017 р., підготували конкурсні пропозиції з метою участі у конкурсі з придбання квартир у населених пунктах Києво-Святошинського району Київської області на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ, які були передані 12.05.2017 р. ОСОБА_1 відповідно до єдиного злочинного умислу та відведених ролей.

Приблизно об 11 год 00 хв 12.05.2017 за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9А, де розміщено Головне управління НГУ, відбулось засідання конкурсної комісії під головуванням ОСОБА_5 за участі члена комісії ОСОБА_1 та інших членів комісії, які про існування та діяльність організованої групи не знали.

Разом з іншими до конкурсу за сприяння членів організованої групи та конкурсної комісії ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , допущено пропозиції учасників ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», ТОВ "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 3760219) та ТОВ "КИЇВ КАПІТАЛ ІНВЕСТ".

Під час проведення оцінки конкурсних пропозицій, наданих учасниками конкурсу, в порушення вимог постанови КМУ від 16.02.2011 р. № 147 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» членами конкурсної комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , яким достовірно було відомо про те, що у складі конкурсних пропозиції учасника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» відсутні документи, перелік яких вимагався конкурсною документацією, у порушення вимог законодавства, зловживаючи службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, не вжили заходів для відхилення пропозиції учасника та шляхом ведення в оману інших членів комісії визнали переможцем конкурсу ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ».

Згідно з протоколом конкурсної комісії від 23.05.2017 р. № 3 за підсумками розгляду та оцінки конкурсних пропозицій за лотами № № 1, 2, 3 переможцем визнано ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з пропозицією постачання 19 квартир із вартістю 1 кв. м 12350 гривень за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: за лотом № 1 - сім квартир площею 273,2 кв. м, за лотом № 2 - дев`ять квартир площею 600,4 кв. м, за лотом № 3 - три квартири площею 236,67 кв. м. Водночас для придбання необхідної кількості квартир додатково визначено переможцями інших учасників конкурсу, цінова пропозиція яких була найменшою після пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ».

У подальшому, незважаючи на реальний технічний стан квартир, 31.05.2017 р. ОСОБА_6 , який про існування та діяльність організованої групи не знав, піддавшись на запевнення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні офісу приватного нотаріуса за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 43А, діючи на підставі довіреності від 12.07.2016 р., виданої командувачем НГУ, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, маючи будівельну освіту, особисто, відповідно до функціональних обов`язків, попередньо не перевірив квартири, запропоновані переможцем ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» для придбання, на відповідність конкурсним умовам (стан добудови, підключення до зовнішніх інженерних мереж, придатність до проживання), уклав низку договорів про придбання зазначених квартир

Відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу квартир продавець гарантує, що усі інженерні комунікації, котрі знаходяться у квартирі, перебувають у робочому стані і функціонують за призначенням.

У подальшому ОСОБА_6 , піддавшись на запевнення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про законність власних дій, не перевірив інформацію про те, що ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» не є забудовником, у зв`язку із чим не має майнових прав на предмет закупівлі, уклав договір із ОСОБА_3 про придбання житла на умовах пайової участі за державні кошти № 1, згідно з яким ГУ НГУ в особі відокремленого підрозділу - управління розквартирування і капітального будівництва логістики ГУ НГУ придбало квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , загальною сумою договору 2922874,5 гривень.

У подальшому 27.07.2017 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 уклали додаткову угоду до згаданого договору, відповідно до якої збільшено ціну договору до 3180125 гривень, та шляхом підписання і скріплення печатками ГУ НГУ та ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» склали акт прийому-передачі квартири від 27.07.2017 р., до яких внесені неправдиві відомості про виконання зобов`язань, передбачених договором про придбання житла на умовах пайової участі.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , директор ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у листопаді 2017 року підготували конкурсну пропозицію з метою участі у конкурсі з придбання квартир у м. Києві на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ, яку поштовим зв`язком подано до ГУ НГУ.

У подальшому приблизно об 11 год. 00 хв. 06.12.2017 за адресою: АДРЕСА_7 , де розміщено ГУ НГУ, відбулось третє засідання комісії під головуванням ОСОБА_5 за участі члена комісії ОСОБА_1 , та інших членів комісії, які про існування та діяльність організованої групи не були обізнані.

Під час проведення оцінки конкурсних пропозицій, наданих учасниками конкурсу, в порушення вимог постанови КМУ від 16.02.2011 р. № 147 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» членами конкурсної комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , яким достовірно було відомо про те, що у складі конкурсних пропозицій учасника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» відсутні документи, перелік яких вимагався конкурсною документацією, не вжили заходів до відхилення пропозиції учасника та шляхом ведення в оману інших членів комісії визнали переможцем конкурсу ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ». Згідно з протоколом конкурсної комісії від 06.12.2017 р. № 15 за підсумками розгляду та оцінки конкурсних пропозицій за лотом № 17 переможцем визнано ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з пропозицією постачання трьох квартир площею 260 кв. м з вартістю 1 кв. м 13000 гривень за адресою: АДРЕСА_3 . Водночас для придбання необхідної кількості квартир додатково визначено переможцями інших учасників конкурсу.

Незважаючи на реальний технічний стан квартир, 15.12.2017 р. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні офісу приватного нотаріуса за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 43А, діючи на підставі довіреності від 12.07.2016 р. , виданої командувачем НГУ, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, маючи будівельну освіту, достовірно знаючи про те, що запропоновані переможцем ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» квартири не відповідають конкурсним умовам, тобто перебувають у недобудованому стані (не підключені до зовнішніх інженерних мереж) та не є придатними до проживання, продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, дотримуючись попередніх домовленостей, досягнутих вищевказаною організованою групою, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті заволодіння коштами, виділеними на придбання житла для військовослужбовців, уклав низку договорів про придбання квартир,

На підставі вищевказаних договорів та актів приймання-передачі квартир до них Державною казначейською службою у м. Києві на поточний рахунок ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», відкритий у ПАТ «ВіЕс Банк» № НОМЕР_1 , здійснено перерахування бюджетних коштів у загальному розмірі 17337970 гривень, незважаючи на те, що придбані квартири не відповідали умовам договору купівлі-продажу, а саме: комунікації (газопостачання, водопостачання, електроенергія, теплопостачання) не підключені, споруда у недобудованому стані, загалом будинок для проживання не придатний.

Отже, указаний будинок із розміщеними у ньому житловими квартирами не відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» та ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 р. № 80.

Перераховані бюджетні кошти на поточний рахунок ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» за придбані квартири в подальшому за допомогою уповноважених осіб Товариства, які про існування та діяльність організованої групи не знали, переводились ОСОБА_3 , відповідно до відведеної ролі, у готівковий вигляд для подальшого розподілу грошової винагороди між членами організованої групи.

Унаслідок сукупності вищезгаданих протиправних дій організованої групи під головуванням ОСОБА_2 державному бюджету в особі НГУ завдано збитків на загальну суму 17337970 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2017 рік та відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України становить особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які полягали в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, скоїв злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

12.05.2017 р. після здійснення розкриття конкурсних пропозицій ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7 , (місце розташування ГУ НГУ) підготував (склав, набрав) протокол від 12.05.2017 р. № 2, яким ухвалено рішення про визнання конкурсу за лотами № 1, 2, 3 таким, що відбувся, та допущено до оцінки конкурсних пропозицій усіх учасників конкурсу.

Під час складання зазначеного проекту протоколу від 12.05.2017 р. № 2, ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 вніс до проєкту протоколу завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для участі у конкурсі та подальшої закупівлі.

У подальшому ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , підписав як член комісії та надав для підписання ОСОБА_5 як заступнику голови комісії протокол від 12.05.2017 р. № 2, достовірно усвідомлюючи, що у зазначеному офіційному документі містяться завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для участі у конкурсі та подальшої закупівлі. Діючи за попередньою змовою, надали протокол від 12.05.2017 № 2 для підпису іншим членам комісії, які не знали, що до нього внесені завідомо неправдиві відомості, чим надали йому статусу офіційного документа.

У подальшому зазначений протокол від 12.05.2017 р. № 2 використовувався ОСОБА_1 та ОСОБА_5 для розгляду конкурсних пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», ТОВ "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 3760219) та ТОВ "КИЇВ КАПІТАЛ ІНВЕСТ" із наявними в них складеними завідомо неправдивими документами та офіційними документами із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями, які прийняті конкурсною комісією відповідно до вимог конкурсу з придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ.

За результатом розгляду конкурсною комісією та згідно з протоколом конкурсної комісії від 23.05.2017 р. № 3 за підсумками розгляду та оцінки конкурсних пропозицій за лотами № № 1, 2, 3 переможцем визнано ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з пропозицією постачання 19 квартир із вартістю 1 кв. м 12350 гривень за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_3 а саме: за лотом № 1 - сім квартир площею 273,2 кв. м, за лотом № 2 - дев`ять квартир площею 600,4 кв. м, за лотом № 3 - три квартири площею 236,67 кв. м.

23.05.2017 р. після визнання переможцем ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9А, (місце розташування ГУ НГУ) підготував (склав, набрав) протокол від 23.05.2017 р. № 3, яким переможцем визнано ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з пропозицією постачання 19 квартир із вартістю 1 кв. м 12350 гривень за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: за лотом № 1 - сім квартир площею 273,2 кв. м, за лотом № 2 - дев`ять квартир площею 600,4 кв. м, за лотом № 3 - три квартири площею 236,67 кв. м.

Під час складання зазначеного проекту протоколу від 23.05.2017 р. № 3, ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 вніс до проекту протоколу завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для закупівлі.

У подальшому ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , підписав як член комісії та надав для підписання ОСОБА_5 як заступнику голови комісії протокол від 23.05.2017 р. № 3, достовірно усвідомлюючи, що у зазначеному офіційному документі містяться завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для закупівлі. Діючи за попередньою змовою, надали протокол від 23.05.2017 р. № 3 для підпису іншим членам комісії, які не знали, що до нього внесені завідомо неправдиві відомості, чим надали йому статусу офіційного документа. Зазначений протокол від 13.05.2017 р. № 3 став підставою для укладання низки договорів про придбання зазначених квартир складених нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 .

Під час складання зазначеного проекту протоколу від 29.11.2017 р. № 17, ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 вніс до проекту протоколу завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для участі у конкурсі та подальшої закупівлі. ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , підписав як член комісії та надав для підписання ОСОБА_5 як заступнику голови комісії протокол від 29.11.2017 р. № 17, достовірно усвідомлюючи, що у зазначеному офіційному документі містяться завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для участі у конкурсі та подальшої закупівлі. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, надали протокол від 29.11.2017 р. № 17 для підпису іншим членам комісії, які не знали, що до нього внесені завідомо неправдиві відомості, чим надали йому статусу офіційного документа.

Зазначений протокол від 29.11.2017 р. № 17 використовувався ОСОБА_1 та ОСОБА_5 для розгляду конкурсних пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» із наявними в них складеними завідомо неправдивими документами та офіційними документами із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями, які прийняті конкурсною комісією відповідно до вимог конкурсу з придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ.

Під час складання зазначеного проекту протоколу від 06.12.2017 р. № 15, ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 вніс до проекту протоколу завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для закупівлі. ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , підписав як член комісії та надав для підписання ОСОБА_5 як заступнику голови комісії протокол від 06.12.2017 р. № 15, достовірно усвідомлюючи, що у зазначеному офіційному документі містяться завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для закупівлі. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою, надали протокол від 06.12.2017 р. № 15 для підпису іншим членам комісії, які не знали, що до нього внесені завідомо неправдиві відомості, чим надали йому статусу офіційного документа.

Зазначений протокол від 06.12.2017 р. № 15 став підставою для укладання низки договорів про придбання зазначених квартир складених нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7.

На підставі вищевказаних договорів та актів приймання-передачі квартир до них Державною казначейською службою у м. Києві на поточний рахунок ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», відкритий у ПАТ «ВіЕс Банк» № НОМЕР_1 , здійснено перерахування бюджетних коштів у загальному розмірі 17337970 гривень, незважаючи на те, що придбані квартири не відповідали умовам договору купівлі-продажу, а саме: комунікації (газопостачання, водопостачання, електроенергія, теплопостачання) не підключені, споруда у недобудованому стані, загалом будинок для проживання не придатний.

Унаслідок сукупності вищезгаданих протиправних дій державному бюджету в особі НГУ завдано збитків на загальну суму 17337970 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2017 рік та відповідно до примітки 4 ст. 364 КК України створює тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які полягали у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

22.07.2020 р. старшим детективом НАБУ Сичовим О.О., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні Скибенко О., складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, та вручено у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України.

Детективи НАБУ неодноразово викликали ОСОБА_1 для участі в слідчих діях та вручення повідомлення про підозру, проте такі виклики були проігнорованими. Разом з цим детективами НАБУ 22.07.2020 року повідомлення про підозру ОСОБА_1 було передано службовій особі за місцем його роботи в ГУ НГУ, а також неодноразово повістки та повідомлення були передані матері останнього. З огляду на зазначене, а також з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, детектив Сичов О.О. звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В клопотанні детектив просив наступне: обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів; визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 498 719 грн; У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 строком на два місяці обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне. Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За вказаних вище обставин слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає, що детективом зібрано та надано достатньо доказів можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень. З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу. З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.

Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 2 ст. 135 КПК України передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як встановлено слідчим суддею та вбачається з матеріалів справи, 22.07.2020 р. детективом НАБУ повідомлення про підозру передавалось матері ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , про що свідчить її підпис на протоколі вручення ( т. 2, а.с. 117). Разом з цим, під час розгляду апеляційної скарги, стороною захисту не було заперечно інформацію, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 було передано йому особисто, в тому числі, і 03.08.2020 року.

З огляду на зазначене, з урахуванням положень ст. 42 КПК України, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення було вжито достатньо заходів для вручення повідомлення про підозру, що свідчить про набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного, а тому доводи сторони захисту про відсутність такого статусу в останнього - відхиляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Колегія суддів критично відноситься до доводів сторони захисту щодо процесуальних порушень подання клопотання під час зупиненого досудового розслідування, як підстави для відмови в його задоволенні, та вважає їх неспроможними.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно приписів ст.ст. 91-92 КПК України, предметом діяльності органів досудового розслідування є збирання доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, оскільки саме на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України.

Частиною 1 ст. 290 КПК України передбачено, що завершення досудового розслідування обумовлюється достатністю зібраних доказів для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Так, у разі визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акту чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, сторона обвинувачення зобов`язана повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Наведене дає підстави для висновку, що призначення строків досудового розслідування полягає в тому, щоб регламентувати часовий проміжок саме і лише для отримання доказів (фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1 статті 84 КПК України)). Саме тому частиною 5 статті 280 КПК України і передбачено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. Обмежень щодо проведення процесуальних дій, які не стосуються отримання доказів, після зупинення досудового розслідування КПК України не містить.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. При цьому суд звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів не лише шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, а й шляхом здійснення інших процесуальних дій, а саме: шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України. В свою чергу, слідчі (розшукові) дії є різновидом процесуальних дій, які здійснюються стороною обвинувачення або за її дорученням. При цьому докази можуть збиратись і в результаті здійснення заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення майна, згідно п.п 5-6 ч. 1 ст. 131 КПК України.

У зв`язку із наведеним вище, положення ч. 2 ст. 280 КПК України, за яким до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, слід тлумачити так, що до зупинення досудового розслідування необхідно виконати всі дії, в результаті яких можна отримати докази, а положення ч. 1 ст. 282 КПК України, за яким зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, зокрема, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, слід тлумачити так, що відновлювати досудове розслідування у цьому випадку необхідно тільки з метою отримання доказів, тобто під процесуальними діями в ч. 2 ст. 280 та ч. 1 ст. 282 КПК розуміються ті дії, які спрямовані на отримання доказів. При цьому відновлювати досудове розслідування для здійснення процесуальних дій, які не спрямовані на отримання доказів, кримінальний процесуальний закон не вимагає. Зазначене обумовлюється недопустимістю збирання доказів поза межами строків досудового розслідування чи власне поза кримінальним провадженням, оскільки в протилежному випадку зібрані у такі часові проміжки докази будуть недопустимими.

З матеріалів цього провадження вбачається, що 24.07.2020 року детектив НАБУ зупинив досудове розслідування, після чого 30.07.2020 р. подав до слідчого судді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У цьому провадженні детектив НАБУ подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляі тримання під вартою для забезпечення мети, яка не пов`язана зі збиранням доказів, а саме: з метою запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України. За таких обставин подання стороною обвинувачення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можливе після зупинення досудового розслідування і без його відновлення.

Згідно постанови детектива НАБУ Сичова О.О. досудове розслідування було відновлено 03.08.2020 року, а розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею з винесенням ухвали відбувався 04.08.2020 року. Підстави для відмови в застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею передбачені ч. 3 ст. 176 КПК України і не містять обставин, на які посилається сторона захисту. З огляду на зазначене, доводи захисника щодо можливого процесуального порушення в ході подання клопотання про обрання запобіжного заходу не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді, прийнятої у відповідності до вимог КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частино 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З матеріалів справи вбачається, що обираючи запобіжний захід у вигляді застави, слідча суддя виходила із доведеності прокурором передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме ризику ймовірного переховування від органу до судового розслідування та/або суду і ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчої судді, вважає що з урахуванням систематичного ігнорування ОСОБА_1 повісток про виклик до органу досудового розслідування, які йому вручались як особисто, так і його матері, відсутності його за місцем роботи, реєстрації, місця проживання та місця проживання батьків, не надання своєчасної та достовірної інформації щодо поважності причин неприбуття, фактичного приховування місця свого перебування, а також винесення ухвали про застосування до ОСОБА_1 приводу з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, а також міри покарання у разі визнання його винуватим, дійсно існують підстави вважати, що ОСОБА_1 матиме намір переховуватись від досудового розслідування та суду.

Згідно інформації, викладеної в службовій характеристиці на ОСОБА_1 , він здійснював службу на посаді начальника фінансового відділу управління розквартирування і капітального будівництва логістики ГУ НГУ, має великий досвід на посадах начальника служби та відділу, виконував обов`язки секретаря конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців НГУ за 2015-2019 роки, тісно співпрацював з Державною іпотечною установою, має авторитетну репутацію. Все це в своїй сукупності дає змогу дійти висновку про можливість підтримання ОСОБА_1 особистих зв`язків як з іншими підозрюваними, так і зі свідками у даному кримінальному провадженні та впливу на них, а тому з урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходив з обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, практики ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданою ОСОБА_1 за 2019 р., заробітна плата за основним місцем роботи складала 475 810, 00 грн, грошові активи в розмірі 15 000 доларів США, з 01.01.2020 р. по 31.07.2020 р. отримав грошове забезпечення у розмірі 212 867,00 грн. Об`єктивних даних щодо неможливості внесення визначеної застави стороною захисту не надано. Крім того, на момент розгляду апеляційної скарги, на виконання ухвали слідчої судді ВАКС від 04.08.2020 року, за ОСОБА_1 було внесено заставу у сумі 498 174,00 грн. Всі ці факти, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, свідчать про те, що визначена слідчою суддею сума застави є такою, яка може забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та одночасно не є непомірною для нього, а також відповідає вимогам КПК України щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж зазначено в клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

В судовому засіданні встановлено, що стороною захисту відвід слідчій судді не заявлявся, об`єктивних даних щодо її упередженості стороною захисту не надано, а фактичний розгляд інших клопотань не є безумовним свідченням упередженості. З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає в діях слідчої судді упередженості, а доводи сторони захисту в цій частині відхиляє.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 309, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №52020000000000455 від 20 липня 2020 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Мурашова А.Ю. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Панаід

Судді О.Ф. Павлишин

В.І. Панкулич