Документ № 90959296

Справа № 991/6552/20

Провадження1-кс/991/6738/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Гарванка І.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників Сухова Ю.М., Стороженка Д.О., Ганзюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погоджене начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Симківим Р.Я. про продовження підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020,-

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання старшого детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому він просив:

-продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів;

-при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080 000,00 грн.;

-у разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на нього покласти наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.369 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.08.2020 включно, з альтернативою внесення застави 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 000,00грн та у випадку внесення застави підозрюваним, покладено на нього такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) носити електронний засіб контролю.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 продовжено до п`яти місяців, тобто до12.11.2020.

При цьому, з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, як зазначає сторона обвинувачення, встановлені судом ризики, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та враховуючи те, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 10.08.2020, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки на думку сторони обвинувачення підорюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Прокурор Гарванко І.М. в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі та продовжити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, визначити заставу у розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080 000,00 грн. та в разі внесення застави підозрюваним покласти на нього обв`язки, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники Сухов Ю.М., Стороженко Д.О., Ганзюк О.В в судовому засіданні клопотання не визнали, просили відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному, з посиланням на те, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра не обґрунтована та містить неточності в правовій кваліфікації злочину, інкримінованого ОСОБА_1 , докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження пред`явленої підозри містять порушення норм КПК України та надані в копіях, а тому не можуть братися судом до уваги, окрім того строки досудового розслідування умисно затягнуті та на думку сторони захисту детективи мали достатньо часу для проведення більшості необхідних слідчих та процесуальних дій, а заявлені детективом ризики, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.177 КПК України із впливом часу зменшилися та взагалі перестали існувати.

Окрім того захисники зазначили, що застосований судом альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави є непомірним для підозрюваного, оскільки на майно родини ОСОБА_1 було накладено арешти, тому просили врахувати, що підозрюваний позбавлений можливості застосування до нього альтернативного запобіжного заходу через непомірний розмір визначеної слідчим суддею застави.

Поряд з цим захисники просили врахувати позицію прокурора в засіданні під час розгляду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 в порядку ст.201 КПК України, який просив застосувати до підозрюваного помірний розмір застави, а саме 11 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 23 298 000,00грн., що відповідає сумі грошових коштів, наявних в родини ОСОБА_1 , згідно поданої ним декларації за 2019 рік.

Захисники просили відмовити в задоволенні клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 000 000грн із залишенням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді від 15.06.2020.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисників, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що станом на 01.06.2020 і до 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590, в рамках якого ОСОБА_4 у 2019 році повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст.28 ч. 5 ст. 191 КК України.

У період з 01.06.2020 за обставин, що встановлюються, ОСОБА_3 увійшла у змову з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою забезпечення надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні № 42014000000001590 на користь ОСОБА_4 .

На виконання їх спільного злочинного умислу, ОСОБА_1 , будучи з 2016 року знайомим та перебуваючи у дружніх стосунках з ОСОБА_5 , відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 01.06.2020, реалізовуючи вказаний злочинний умисел, зателефонував ОСОБА_5 та запросив його для проведення зустрічі за місцем роботи ОСОБА_1 в приміщенні ГУ ДПС в м. Києві.

Оскільки ОСОБА_5 не міг прибути для участі у вказаній зустрічі з огляду на зайнятість, то він попросив ОСОБА_1 провести перемовини телефоном. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, погодився на це, після чого надіслав ОСОБА_5 в месенджері Телеграм текстовий файл з відомостями про вказане кримінальне провадження №42014000000001590 в частині, що стосується ОСОБА_4 .

Після отримання від ОСОБА_1 вказаного файла, ОСОБА_5 зателефонував йому, в ході наступної розмови ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію зазначеного злочинного умислу, повідомив ОСОБА_5 , що певні особи, яких він не назвав, повідомили йому про свій намір надати кошти в сумі 1 млн. дол. США за зміну підслідності у вказаному кримінальному провадженні з визначенням її за слідчими Національної поліції, або в сумі 2 млн. дол. США за закриття вказаного кримінального провадження службовими особами НАБ. В ході цієї ж зустрічі ОСОБА_1 висловив ОСОБА_5 прохання передати пропозицію зміни підслідності або закриття провадження №42014000000001590 за отримання коштів у зазначених сумах керівнику Головного підрозділу детективів НАБ ОСОБА_6 .

Наступного дня 02.06.2020 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що відмовляється вчиняти зазначені дії.

Після одержання такої відмови ОСОБА_1 , не бажаючи відмовлятися від реалізації їх спільного з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочинного умислу, пізніше того ж дня 02.06.2020 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ті ж особи, в інтересах яких він діє та яких він не назвав, повідомили йому про власну готовність надати за прийняття зазначених процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590 кошти у більшій сумі, а саме, 5 млн. дол. США.

Тобто, у період між отриманням відмови від ОСОБА_5 і повторним дзвінком ОСОБА_5 протягом 02.06.2020 ОСОБА_1 передав інформацію про позицію ОСОБА_5 особам, в інтересах яких він діяв, та отримав від них відомості про їх готовність збільшити суму неправомірної вигоди до 5 млн. дол. США за прийняття вказаних процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590.

На вказану нову пропозицію, передану ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відповів, що отримає додаткову інформацію стосовно кримінального провадження №42014000000001590, після чого вони з ОСОБА_1 домовляться про нову зустріч, на що останній погодився.

Наступного дня 03.06.2020 ОСОБА_5 повідомив про вказані обставини співробітникам НАБ, на підставі такого повідомлення було розпочато дане кримінальне провадження.

Пізніше того ж дня 03.06.2020 ОСОБА_5 у відповідності до домовленості, досягнутої з ОСОБА_1 , текстовим повідомленням в месенджері Телеграм повідомив останньому, що продовжує думати над його пропозицією щодо сприяння передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБ за вплив на прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590. ОСОБА_1 в наступній телефонній розмові з ОСОБА_5 повідомив останньому, що отримав та прочитав його повідомлення і чекає від нього подальших дій щодо сприяння передачі вказаної неправомірної вигоди.

Наступного дня 04.06.2020 ОСОБА_5 , керуючись тим, що ОСОБА_1 напередодні повідомив, що очікує та розраховує на його відповідні подальші дії, текстовим повідомленням в месенджері Телеграм повідомив ОСОБА_1 про свою готовність провести ще одну зустріч 05.06.2020, на що ОСОБА_1 , з огляду на наявний у нього злочинний умисел, надав згоду, визначивши при цьому, що зустріч має відбутися того дня до обіду.

05.06.2020 згідно із вказаною домовленістю ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочинного умислу, у власному службовому кабінеті в приміщенні ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, зустрівся з ОСОБА_5 , і під час такої зустрічі отримав від останнього додаткові відомості щодо кримінального провадження № 42014000000001590, зокрема, що в рамках провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні двох злочинів. Крім того, з метою повідомлення ОСОБА_5 , у який саме спосіб належатиме закривати кримінальне провадження № 42014000000001590, для передачі ОСОБА_5 цих відомостей відповідним службовим особам НАБ та САП, ОСОБА_1 повідомив, що дізнається про це в особи, яка безпосередньо займається цим питанням, одразу після чого зателефонував певній особі, переповів їй інформацію, щойно отриману від ОСОБА_5 , та запитав про конкретний спосіб, у який потребується закрити провадження № 42014000000001590. У відповідь вказана особа повідомила, що потребується закриття кримінального провадження в частині щодо всіх злочинів, про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_4 , для того, щоб останній міг повернутися в Україну. В ході подальшої розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 останній також повідомив, що закриття вказаного кримінального провадження потребується здійснити до ІНФОРМАЦІЯ_2 для того, щоб ОСОБА_4 міг повернутися в Україну саме на день свого народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки цю інформацію не було повідомлено ОСОБА_1 під час зазначеної телефонної розмови в присутності ОСОБА_5 , то ОСОБА_1 мав інший випадок спілкування з особами, яким були відомі мотиви спроби закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 саме до ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 було повідомлено цю інформацію саме під час такого іншого випадку спілкування із зазначеними особами.

В ході подальшої розмови ОСОБА_5 уточнив у ОСОБА_1 , чи правильно він розуміє, що особи, які представляють ОСОБА_4 , мають намір надати кошти в сумі 5 млн. дол. США службовим особам НАБ за закриття кримінального провадження №42014000000001590 в частині стосовно ОСОБА_4 , на що ОСОБА_1 відповів ствердно.

В ході цієї ж розмови ОСОБА_1 повідомив, що спілкувався із зазначеними особами, які представляють ОСОБА_4 , щодо способу надання вказаної неправомірної вигоди, в ході такого спілкування йому було повідомлено, що кошти буде передано від них в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження.

В ході цієї ж розмови ОСОБА_1 визнав, що усвідомлює, що закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного у будь-якому випадку здійснюється за участю прокурора.

Крім того, в ході цієї ж розмови ОСОБА_1 повторно зателефонував тій же особі, з якою розмовляв за кілька хвилин до того стосовно способу закриття провадження, та запитав у неї, коли саме зможуть бути передані кошти, на що отримав відповідь, що вказана особи готова здійснити таку передачу ще з першого дня розмови про це між нею та ОСОБА_1 .

Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що має намір отримати для себе особисто 50 тис. дол. США за свої дії зі сприяння передачі неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_4 .

Наприкінці розмови ОСОБА_1 також повідомив ОСОБА_5 , що йому відомо про особливості підприємництва тих самих осіб, які здійснювали надання неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_4 , і він має намір продовжувати збагачуватися за їх рахунок, створюючи їм проблеми і вирішуючи їх.

Крім того, наприкінці розмови ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочинного умислу, домовився з ОСОБА_5 , що останній має з`ясувати, чи можливим буде прийняття рішення про закриття відповідного кримінального провадження згідно із обумовленими умовами, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_2 за всіма злочинами, у вчиненні яких підозрювався ОСОБА_4 , та в обмін на 5 млн. дол. США, у який спосіб це може бути здійснено а також, що ОСОБА_5 зателефонує ОСОБА_1 для повідомлення цієї інформації.

09.06.2020 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, ініціював розмову з ОСОБА_5 , надіславши йому відповідне текстове повідомлення месенджером Телеграм. Під час наступної розмови між ними ОСОБА_1 поцікавився, чи має ОСОБА_5 будь-яку нову інформацію з питання, яке вони обговорювали раніше, а саме, щодо передачі коштів службовим особам за прийняття рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 . На це ОСОБА_5 відповів, що ще досі очікує на таку інформацію.

Пізніше того ж дня 09.06.2020 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, знову ініціював розмову з ОСОБА_5 , зателефонувавши йому, та поцікавився, чи зможуть вони зустрітися 10.06.2020, на що ОСОБА_5 погодився.

10.06.2020 ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_5 та підтвердив намір зустрітися. Під час такої зустрічі, яка знову відбулася в службовому кабінету ОСОБА_1 в приміщеннях ГУ ДПС у м. Києві, останній отримав від ОСОБА_8 , у відповідності до раніше досягнутої між ними домовленості, інформацію про те, яким саме чином може бути реалізовано намір ОСОБА_1 із забезпечення закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , а саме, що повноваження на це наявні у заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9, так що, відповідно, саме він буде тією службовою особою, якій варто надати неправомірну вигоду за таке закриття; що для цього захиснику ОСОБА_4 належатиме подати до НАБ відповідне клопотання, яке буде передано до САП і у зв`язку саме з яким ОСОБА_9 буде прийнято рішення про закриття провадження.

Одразу після цього ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив їй про необхідність захисникам ОСОБА_4 терміново подати до НАБ відповідне клопотання про закриття кримінального провадження. В подальшому ОСОБА_3 забезпечила подання такого клопотання до НАБ. Під час цієї розмови ОСОБА_1 також попросив ОСОБА_3 зустрітися з ним, щоб вони вдвох обговорили детальніше свої дії з передачі ОСОБА_3 неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_4 .

Пізніше ОСОБА_1 на його телефон було надіслано текст зазначеного клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , цей текст він переслав на телефон ОСОБА_5 .

Під час вказаної розмови ОСОБА_1 також зателефонував сторонній особі, якій не було відомо про наміри ОСОБА_1 з передачі неправомірної вигоди, повідомив їй, що у п`ятницю, тобто 12.06.2020, він планує укладати угоду, маючи на увазі угоду між ним та ОСОБА_5 , та поцікавився, чи буде така угода, на думку зазначеної особи, успішною.

В ході вказаної розмови ОСОБА_1 також повідомив ОСОБА_5 , що сам отримає кошти від ОСОБА_3 , для подальшої передачі цих коштів ОСОБА_5 в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що суму коштів, яку буде отримано від осіб, в інтересах яких від діяв, для забезпечення ним закриття вказаного кримінального провадження, збільшено з 5 до 6 млн. дол. США.

Наприкінці розмови ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_5 про узгодження ними місця передачі неправомірної вигоди 11.06.2020.

11.06.2020 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочинного умислу зі сприяння передачі неправомірної вигоди заступнику Генерального прокурора - керівнику САП ОСОБА_9 за прийняття ним рішення про закриття зазначеного кримінального провадження, зателефонував ОСОБА_5 для уточнення, яким саме буде формулювання правової підстави закриття ОСОБА_9 вказаного кримінального провадження, на що отримав від ОСОБА_5 відповідь.

12.06.2020 ОСОБА_3 , реалізовуючи їх спільний з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочинним умисел, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_5 в будівлі ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, після чого разом із вказаними особами отримала від ОСОБА_5 постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_12 від 12.06.2020 про закриття кримінального провадження №42014000000001590 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Після ознайомлення з текстом вказаної постанови ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, разом з ОСОБА_2 повідомила, що має зауваження до викладеної у ній правової підстави закриття провадження (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України замість п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України), та що врахування висловлених ними зауважень є умовою передачі ОСОБА_5 неправомірної вигоди для ОСОБА_9 . Крім того, ОСОБА_2 надав конкретні пропозиції щодо виправлення формулювань вказаної постанови, а також запропонував самостійно забезпечити виготовлення тексту такої постанови або надати його в електронному вигляді ОСОБА_5 для забезпечення останнім підписання цього тексту ОСОБА_9 .

Після пред`явлення ОСОБА_5 того ж дня ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_12, в якій було враховано зазначені зауваження, ОСОБА_3 погодилася з тим, що вона відповідає їхнім вимогам, відтак ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію їх спільного злочинного умислу, провів ОСОБА_5 в окреме приміщення, де надав останньому можливість перерахувати кошти, які призначалися для подальшої передачі ОСОБА_9 .

Після того ОСОБА_1 з ОСОБА_5 повернулися до приміщення в будівлі ГУ ДПС у м. Києві, де продовжували перебували ОСОБА_2 з ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 почали наполягали на тому, що обумовлену раніше між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 суму неправомірної вигоди зможе бути надано лише після відображення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань закриття кримінального провадження №42014000000001590 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, однак врешті-решт ОСОБА_3 надала згоду на передачу такої неправомірної вигоди ОСОБА_5 для ОСОБА_9 без виконання цієї умови, а саме, з відображенням у ЄРДР підставою такого закриття п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Після цього ОСОБА_1 , завершуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 злочинного умислу, провів ОСОБА_5 до місця передачі коштів, надав йому кошти в сумі 5 млн. дол. США для передачі ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди за прийняття вказаного процесуального рішення про закриття кримінального провадження, і залишив собі 1 млн. дол. США із загальної суми коштів, які були надані йому для сприяння винесенню вказаного процесуального рішення.

На підставі наведеного ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, тобто у пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

12.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 10.08.2020 включно. Одночасно ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080 000,00грн та за умови внесення застави покладено на підозрюваного, який вніс заставу зазначені в ухвалі обов`язки.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000362 від 03.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.369, ч.4 ст.368 КК України до п`яти місяців, тобто до 12.11.2020.

Дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 10.08.2020, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч.1 ст. 183 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст. 199 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, копії яких надано до суду, зокрема: протоколами аудіо- та відеоконтролю, в яких зафіксовано зміст вказаного спілкування щодо передачі неправомірної вигоди; протоколами виготовлення, передачі, огляду речових доказів, а саме, постанов про закриття кримінального провадження № 42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону ОСОБА_5 з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження № 42014000000001590; протоколами затримання підозрюваного, протоколами обшуку, огляду 12.06.2020, з яких вбачаються обставини виявлення 12.06.2020 неправомірної вигоди, яка була предметом злочину; копіями матеріалів кримінального провадження № 42014000000001590, з яких вбачаються обставини повідомлення про підозру ОСОБА_4 ; результатами огляду телефона ОСОБА_3 .

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується.

Поряд з цим твердження сторони захисту стосовно долучення детективом до клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному копій матеріалів, а не їх оригіналів, слідчий суддя відхиляє, з огляду на те, що згідно положень ч. 2 ст. 2951 КПК України передбачена можливість надання копій документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 15.06.2020 та було предметом перегляду в апеляційному порядку, в результаті якого ухвалу слідчого судді від 15.06.2020 залишено без зміни та вона набрала законної сили.

Поряд з цим у клопотанні детектив про продовження строку тримання під вартою наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 тобто до 10.08.2020 , зокрема: в рамках кримінального провадження необхідно призначити і провести судову комп`ютерно-технічну експертизу технічних носіїв інформації, які становлять речові докази у кримінальному провадження та були вилучені в ході проведення обшуків; завершити проведення судової технічної експертизи коштів, переданих для надання заступнику Генерального прокурора 12.06.2020 ОСОБА_1; завершити проведення судової експертизи відеозвукозаписів розмов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом 05-12.06.2020; провести низку слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на з`ясування походження 6 млн. дол. США, у тому числі шляхом здійснення доступу до відомостей про рух коштів за період з 01.01.2020 по 12.06.2020 по рахунках 11 компаній Burisma Group, а також пов`язаних з ними юридичних та фізичних осіб, провести допити свідків та здійснити тимчасовий доступ до документів судових справ, пов`язаних з винесенням судових рішень на користь ОСОБА_3 та інших пов`язаних з нею осіб та з урахуванням результатів зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій провести додаткові слідчі і інші процесуальні дій.

За твердженням сторони обвинувачення провести вказані слідчі (розшукові) дії у передбачений законом строк не представилось можливим, у зв`язку з особливою складністю кримінального провадження, проведенням значної кількості слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та можливої причетності інших осіб до його вчинення.

У зв`язку з чим, за результатом розгляду клопотання детектива, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 було продовжено ухвалою слідчого судді від 07.08.2020 на п`ять місяців, тобто до 12.11.2020 включно.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти роківз конфіскацією майна або без такої. Крім того, вказане кримінальне правопорушення у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч.1 ст.75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Поряд з цим, варто враховувати наявність в родини ОСОБА_1 достатніх майнових ресурсів, зокрема готівкових коштів (підозрюваному належить понад 1 млн. грн. готівкових коштів, а його дружині належить понад 22,6 млн. грн.) та низки об`єктів нерухомості, наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданого 26.01.2011, дійсного до 26.01.2021).

Окрім того не можливо залишити поза увагою обставини затримання підозрюваного, під час якого він чинив опір, не реагував на вимоги співробітника правоохоронного органу та мав можливість застосувати зброю в публічному місці.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Одночасно у клопотанні сторони обвинувачення зазначено про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик хоч і мінімальний, проте продовжує існувати, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування наразі проводиться комплекс слідчих(розшукових) дій для зібрання достатньої кількості доказів у кримінальному провадженні на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, встановлюються засоби передачі інформації, що використовувались підозрюваним для комунікації з іншими особами, загроза знищення та приховування яких наразі залишається реальною.

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Враховуючи надані захисниками характеризуючі матеріали стосовно ОСОБА_1 , обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яка стверджується доданими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі застави, як про це просили захисники та сам підозрюваний, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

За змістом ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких та враховуючи, що заявлені ризики, які враховувалися при застосуванні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Поряд з цим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 000,00грн. не може бути застосований до підозрюваного з огляду на те, що є непомірним для підозрюваного.

Згідно з довідкою від 13.06.2020 № 13-255 в період з січня по травень 2020 року ОСОБА_1 було нараховано заробітної плати на суму 169 922,50 грн.

Із декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2019 рік вбачається сукупний дохід членів сім`ї ОСОБА_1 у сумі 8 624 047 грн.

Крім того, він задекларував наявність у нього готівкових коштів та коштів на рахунках у банку в сумі 2 079 572 грн, а у дружини - 22 639 892 грн.

Також родина володіє великою кількістю об`єктів нерухомого майна.

Поряд з цим в декларації зазначено про наявність у родини ювелірних виробів з дорогоцінним камінням та двох годинників, вартість кожного з яких (з урахуванням встановленого порогу для декларування) перевищує 96 050 грн.

Згідно наданого стороною захисту звіту про проведення незалежної оцінки нерухомого майна, виконаного ТОВ «Агентство експертної оцінки» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 30.11.2018 № 934/18) загальна вартість нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 становить 41 132 306,00грн.

Згідно ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2020 та від 24.06.2020 накладено арешт на 1/2 частину майна ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_10 , яке зареєстроване за ОСОБА_10 , шляхом заборони на відчуження та розпорядження цим майном.

Слідчий суддя погоджується із стороною захисту, що сам по собі майновий стан ще не свідчить про наявність ризику переховування, проте відповідні фінансові ресурси роблять встановлені ризики переховування і знищення, приховування або спотворення речей і документів більш реальними.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід слідчий суддя приходить до висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із співмірності можливості внесення такої застави.

Окрім того варто зазначити, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Тобто розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити присутність підозрюваного на судовому розгляді порушеної проти нього справи.

За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що застава 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 000,00грн. (сорок два мільйони сорок тисяч гривень) буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки, які були заявлені стороною обвинувачення: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.

Поряд з цим стороною обвинувачення не заявлено необхідності покладення на підозрюваного інших обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та на переконання прокурора обов`язки, саме в такому обсязі будуть достатніми для виконання завдань кримінального провадження.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-183, 193, 194, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погоджене начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Симківим Р.Я. про продовження підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Ялта, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст.369 КК України, у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 07.10.2020 включно.

Одночасно визначити розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 000,00грн. (сорок два мільйони сорок тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Визначити строк дії обов`язків - два місяці з моменту внесення підозрюваним застави у розмірі, визначеному судом, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько