- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
- Захисник/адвокат : Іванця А.Ю.
- Прокурор : Беспалова О.С.
Справа № 991/6716/20
Провадження1-кс/991/6904/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Слакви О.О., заявника - адвоката Іванця А.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , слідчого Гасанова Д.В., прокурора Беспалова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Іванця Андрія Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020,
В С Т А Н О В И Л А:
11.08.2020 адвокат Іванець А.Ю. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу, в якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 05.02.2020 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу.
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 62020100000000091 від 11.01.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
05.02.2020 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Захисник вважає, що зазначена підозра від 05.02.2020 підлягає скасуванню, оскільки є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження з таких підстав.
1. Відсутність події кримінального правопорушення.
Висновок про одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі не відповідає описовій частині повідомлення про підозру та матеріалам кримінального провадження, оскільки факт одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди не зафіксовано. Останнього затримали ввечері 04.02.2020 на робочому місці. Під час затримання не було виявлено та не було вилучено грошових коштів, які могли бути предметом кримінального правопорушення. Грошові кошти, зазначені у повідомленні про підозру як неправомірна вигода, були надані заявником ОСОБА_2 співробітникам правоохоронних органів, в подальшому повернуті йому же для передачі кур`єру, були вилучені 04.02.2020 у Дарницькому районі м. Києва у ОСОБА_3 . Останній жодного разу не контактував із ОСОБА_1 , а зазначені грошові кошти мав передати невстановленій слідством особі на території Дарницького району м. Києва.
2. Неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення.
ОСОБА_1 неправомірну вигоду не отримав. Разом з тим, припускаючи існування наміру отримання її в подальшому, його дії орган досудового розслідування мав кваліфікувати як замах на вчинення кримінального правопорушення. Отже, правова кваліфікація кримінального правопорушення не є правильною.
3. Порушення вимог КПК України щодо виключної предметної підслідності.
Під час розслідування вказаного кримінального провадження порушено та недотримано вимогу КПК України про виключну предметну підслідність, у зв`язку з чим у слідчого Державного бюро розслідувань та прокурора прокуратури Київської області відсутні визначені законом повноваження на здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні.
Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020, віднесене до виключної підслідності НАБУ за наступних підстав:
- кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України є корупційним, оскільки передбачене в примітці до ст. 45 КК України;
- ОСОБА_1 є службовою особою державного органу, оскільки обіймає посаду начальника Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України;
- розмір предмета злочину у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину.
Протягом майже цілого місяця з моменту внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення прокурор Беспалов О.С. , якому було доручено здійснювати у цьому кримінальному провадженні нагляд за дотримання законності у формі процесуального керівництва, всупереч ч. 5, 10, 216 КПК України, володіючи даними щодо обставин скоєння кримінального правопорушення, його суб`єктів і розміру злочинного посягання, не прийняв рішення про зміну підслідності у даному кримінальному провадженні, а 05.02.2020 не маючи повноважень на здійснення процесуального керівництва погодив повідомлення про підозру, яке було складено слідчим Гасановим Д.В., який також не мав повноважень здійснювати у даному кримінальному провадженні досудове розслідування.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо злочину, вчиненого на території міста Києва, мають здійснювати виключно прокурори Київської міської прокуратури.
4. Порушення вимог КПК України щодо засад територіальності.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, та юрисдикція якого поширюється одночасно на чотири адміністративно-територіальні одиниці: м. Києва, Київської, Чернігівської та Черкаської областей. Процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюють слідчі даного органу, можуть здійснювати прокурори відповідних підрозділів регіональних прокуратур, юрисдикція яких поширюється на вказані адміністративно-територіальні одиниці. На думку адвоката, слідчі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, не можуть на власний розсуд обирати регіональну прокуратуру для здійснення процесуального керівництва.
Так як прокурор Беспалов О.О. не є прокурором Київської міської прокуратури, а перебуває на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області, він не має повноважень на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020.
Отже, ним не дотримано вимог функціонального (предметного) принципу закріпленого в нормах ст. 218 КПК України, ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру», Положення про управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, що поширює свою діяльність на Київську області прокуратури Київської області, затвердженому Наказом прокуратури Київської області від 08.07.2019 року № 132, наказу Генерального прокурора України № 15 від 19.01.2017 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України», у зв`язку з чим він не має повноважень на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні.
5. Порушення прокурором функціонального (предметного) принципу діяльності прокуратури.
Прокуратура Київської області має різні управління за напрямками виконуваних функцій прокуратури, які в свою чергу включають відділи. Одним із таких структурних підрозділів прокуратури Київської області є управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, що поширює свою діяльність на Київську область.
Відповідно до Положення про управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області, затверджене наказом прокуратури Київської області № 132 від 08.07.2019, управління є самостійним структурним підрозділом, підпорядкованим прокурору області та заступнику прокурора області. На прокурорів відділів даного Управління покладаються повноваження та завдання з організації і процесуального керівництва, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, що поширює свою діяльність на Київську область.
Прокурор Беспалов О.С. перебуває на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області. На думку адвоката, це інший структурний підрозділ прокуратури Київської області, який є самостійним і керується своїм відповідним положенням. Отже, прокурором Беспаловим О.С. не було дотримано вимог функціонального (предметного) принципу, затвердженого у зазначених нормативно-правових актах, тому він не має законних повноважень здійснювати процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Окрім цього, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до виключної підслідності НАБУ, а тому процесуальне керівництва у даному кримінальному провадженні мають право здійснювати виключно прокурори САП, до яких Баспалов О.О. не відноситься.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Підозрюваний ОСОБА_1 скаргу свого захисника підтримав повністю та просив її задовольнити. Зазначив, що заява про вчинення злочину подана ОСОБА_2 10.01.2020. Саме цього дня Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до вимог Закону України "Про державні закупівлі" звернулося до банку для отримання банківської гарантії з фірми-підрядника ТОВ "Спектрум Девелопмент", яка повинна була надати документи та завершити роботи з реставрації головного корпусу будинку Уряду України. Однак, роботи не були закінчені, документи не були надані, тому банк протягом п`яти робочих днів мав сплатити Управлінню банківську гарантію. Однак, сплатив лише 24.01.2020 у сумі 660 000 грн. Зазначені кошти через два дні були перераховані до Державного бюджету. Відомості про виконані договори та фінансові звіти подаються Управлінням в кінці року, що спростовує твердження ОСОБА_2 про те, що підписання актів виконаних ТОВ "Спектрум Девелопмент" робіт можливе було в 2020 році.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванець А.Ю. підтримав скаргу із підстав, викладених в ній, просив її задовольнити.
Прокурор Беспалов О.С. заперечив проти задоволення скарги, оскільки наведені захисником доводи спростовуються документами, наявними в матеріалах кримінального провадження. Зокрема із повідомлення про злочин вбачається, що ОСОБА_1 висловив вимогу ОСОБА_2 про передачу йому 100000грн., а відтак спершу відомості до ЄРДР було внесено за ч.3 ст. 368 КК України. Про те, що сума вимоги складає 100000 ждоларів США стало відомо лише перед самою передачею коштів, а відтак після передачі коштів - 04.02.2020 було внесено зміни у кваліфікацію за ч.4 ст. 368 КК України. Надалі кримінальне провадження було направлене до офісу Генерального прокурора для визначення підслідності, однак було повернуто, оскільки відсутні підстави для визначення його підслідності за НАБ України. Прокурор Беспалов є в групі прокурорів, які здійснюють нагляд у даному проадженні відповідно до постанови.
Детектив НАБУ Гасанов Д.В. заперечив проти скасування повідомлення про підозру, підтримав прокурора.
Установлені судом обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється відповідно до правил ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України. До підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно з частиною першою статті 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Із наданих слідчій судді матеріалів скарги вбачається підсудність Вищому антикорупційному судукримінального провадження № 62020100000000091 від 11.01.2020. Зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 КК України, є корупційним злочином, відповідно до примітки ст. 45 КК України, тому відноситься до злочинів, кримінальні провадження стосовно яких підсудні Вищому антикорупційному суду. Окрім цього, дії ОСОБА_1 , які полягали в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США та підпадають під ознаки злочину, вчинені останнім під час перебування на посаді начальника Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом, відповідно ч. 3 ст. 18 КК України. Адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.
З огляду на викладене, інкриміновані ОСОБА_1 дії вчинені ним як службовою особою державного органу.
Частина четверта статті 368 КК України передбачає кримінальну відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди у особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою неправомірної вигоди у особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
В примітці до ст. 368 КК України вказано, що неправомірною вигодою в особливо великих розмірах вважається вигода, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року (пункт 5 підрозділ 1 розділ ХХ Податкового кодексу України станом на 29.12.2019, редакція якого діяла на момент вчинення кримінального правопорушення).
Податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України)
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року складав 2102 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2020 році становила 1051 гривень. Тобто відповідальність за ч. 4 ст. 368 КК України у такому разі могла наступати у разі одержання неправомірної вигоди на суму у 525 500 гривень і більше. Зазначені у повідомленні про підозру суми, з якими детектив пов`язує досудове розслідування, перевищують вказані розміри.
Окрім цього, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно кримінальних правопорушень, якщо наявна хоча б одна із умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Розмір предмета кримінального правопорушення становить 2 млн грн, який більше, ніж п`ятсот разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020.
Отже, кримінальне провадження № 62020100000000091 від 11.01.2020 стосовно кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, підсудне Вищому антикорупційному суду, так як наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, а саме розмір предмета кримінального правопорушення в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення та кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
05.02.2020 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020 слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Гасанов Д.В. склав та вручив повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Адвокат Іванець А.Ю. як захисник підозрюваного ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на досудовому провадженні оскаржувати повідомлення про підозру від 05.02.2020, з урахуванням того, що сплило понад два місяці з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину, кримінальне провадження не закрите прокурором і не було звернення до суду із обвинувальним актом, відповідно до вимог ст. 303 КПК України.
Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України. Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру закріплені у статті 277 КПК України. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення. Повідомлення про підозру від 05.02.2020 зазначеним вимогам КПК України відповідає (а.с. 21-25).
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
Аналіз положень частини 3 статті 17 КПК, частини 1 статті 47 та частини 1 статті 94 КПК України дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру.
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування кримінального провадження № 62020100000000091 від 11.01.2020 здійснює Перший слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. 05.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Повідомлення про підозру складено слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасановим Д.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Беспаловим О.С.
Захисник стверджує, що у даному кримінальному провадженні порушено підслідність, оскільки досудове розслідування кримінального провадження має здійснюватися НАБУ, а процесуальне керівництво, відповідно, має здійснювати САП.
За змістом ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Поняття «розслідування» включає в себе увесь обсяг дій і рішень, передбачених Розділом ІІІ "Досудове розслідування", до якого входить і повідомлення про підозру.
Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генеральний прокурор або його заступник, відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Н.І. в листі № 16/1/5-165вих-20 від 27.03.2020 зазначив, що підстав для визначення підслідності у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020 за детективами НАБУ не встановлено (а.с. 61-62). Відповідно до оглянутої у судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення постанови прокурора Київської області від 21.01.2020 про зміну групи прокурорів, прокурор Беспалов О.С. зазначений у групі прокурорів, які здійснюють процесуальний нагляд у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020, яке першочергово було внесене до Єдиного рєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 368 КК України. З огляду на викладене, порушення норм Кримінального процесуального кодексу України в діях слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань Гасанова Д.В. та прокурора відділу прокуратури Київської області Беспалова О.С. на момент розгляду скарги не вбачається.
Окрім цього, не вирішення питання підслідності не має наслідком визнання незаконними всіх дій і рішень, вчинених та прийнятих слідчим під час досудового розслідування до визначення прокурором іншої підслідності.
У зв`язку з вищевикладеним, слідча суддя відхиляє доводи захисника про незаконність повідомлення про підозру у зв`язку зі складенням його та погодженням некомпетентними органами.
Також, при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти наявність достатності доказів для підозри.
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
У зв`язку із цим слідча суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину.
Захисник стверджує про відсутність самої події злочину, посилаючись на те, що факт одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди не зафіксовано. Натомість надані слідчій судді для огляду матеріали кримінального провадження, що надійшли із скаргою Іванця А.Ю. , не спростовують того, що мали місце ті події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 05.02.2020 (заява про вчинення злочину від 10.01.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 15.01.2020, протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.02.2020, протокол огляду від 04.02.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 04.02.2020, а.с. 26-27, 29-43). У сукупності такі докази відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК.
Про дослідження у судовому засіданні всіх доказів, зібраних у кримінальному проваджені № 62020100000000091 від 11.01.2020 на момент повідомлення про підозру від 05.02.2020 сторонами не заявлялось, а відтак відповідно до положень ст. 26 ч.3 КПК України не здійснювалось.
Окрім цього, не є предметом розгляду в межах скарги на повідомлення про підозру питання щодо бездіяльності слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, яке полягає у вчиненні/невчиненні процесуальних дій з приводу визначення/невизначення підслідності. Оскарження такої бездіяльності має окремий порядок, визначений положеннями статті 303 КПК України.
Слідча суддя під час розгляду скарги вирішує питання про наявність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про порушення при повідомленні про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину.
На підставі викладеного, слідча суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 05.02.2020 відмовити.
Керуючись статтями 26, 303, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні скарги адвоката Іванця Андрія Юрійовича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11.01.2020, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя О.Я. Саландяк