- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
- Суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С., Чорна В.В.
- Секретар : Халітов С.І.
- Захисник/адвокат : Усовича О.І.
- Прокурор : Грищук М.О.
Справа № 991/6432/20
Провадження №11-сс/991/673/20
Слідчий суддя: Саландяк О.Я.
Доповідач: Павлишин О.Ф.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Халітова С.І.,
прокурора Грищука М.О.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Усовича О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Усовича Олександра Івановича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 серпня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42017000000004330 від 18.11.2017 щодо ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Самбір Львівської області, одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , інваліда війни 2 групи, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2020 частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42017000000004330 від 18.11.2017. Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі однієї тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень, та покладено на нього до 02.10.2020 такі обов`язки:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту - м. Вінниця, в якому він зареєстрований, проживає та перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні:
- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
6) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, шо лають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
7) носити електронний засіб контролю.
У іншій частині клопотання відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Усович О.І. подав апеляційну скаргу.
Посилається на такі обставини.
Слідчий суддя визначив та застосував непомірний для підозрюваного розмір застави, недотримався принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, недотримався практики Європейського суду з прав людини про обрання запобіжних заходів.
Слідчим суддею не обґрунтовано чому визначеної верхньої межі розміру застави у сумі 630 600,00 грн. недостатньо для усунення ризиків кримінального провадження.
Також допущено помилку при визначенні матеріального стану підозрюваного та обрахуванні його доходу. Грошові кошти у сумі 1 038 720 грн., нараховані ОСОБА_1 за основним місцем роботи, є сумою одноразової виплати при виході останнього на пенсію та включають в себе: вихідну допомогу, оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, надбавку за таємність, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб та ін. Тобто не є регулярною виплатою ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати, а є одноразовим доходом давністю у півроку.
Слідчим суддею не враховано теперішній (актуальний) матеріальний стан ОСОБА_1 , за яким єдиним доходом на сьогодні є пенсія у розмірі 16 000,00 грн. (з липня 2020 року - 17120,00 грн.) Включати до майнового стану вартість одного сімейного транспортного засобу для цілей обрахування розміру застави, не є гуманним, оскільки в разі виручення коштів від реалізації придбаного в шлюбі автомобіля підозрюваний, члени його родини, позбудуться засобу пересування, а ОСОБА_1 позбавиться можливості доглядати та відвідувати батьків похилого віку, які проживають у м. Немирів Вінницької області.
Сума грошових коштів у розмірі 1 468 507,00 грн., яка відповідно до практики Європейського суду з прав людини (Кеннет Гаф проти Мальти) і легітимної мети ст.ст. 177 та 182 КПК України більш, ніж достатня, щоб гарантувати виконання і обов`язків підозрюваного за ст. 42 КПК України, і обов`язків, покладених на нього оскаржуваною ухвалою слідчого судді.
Захисник також стверджує, що підозра не є обґрунтованою, що відсутні будь-які ризики.
Повідомлення про підозру ОСОБА_1 містить більше відомостей про інших осіб та їх діяння і взаємозв`язок, ніж про скоєння ним злочину, та суперечить доданим до клопотання доказам слідства. За наведеними у повідомленні про підозру законами та підзаконним актами, ОСОБА_1 не міг і не був зобов`язаний здійснювати нагляд за будівництвом, оскільки на це потрібні передбачені законодавством спеціальні дозволи (допуски), які мали інші особи. На будівництві ОСОБА_1 був лише двічі: у травні 2017 року та у квітні 2018 року, що суперечить твердженню слідства про систематичне перебування на будівництві. Відсутнє документальне підтвердження прямої причетності ОСОБА_1 до можливих порушень законодавства в ході будівництва «Широкого Лану», перемовин з іншими підозрюваними щодо спільного вчинення злочину із заволодіння державними коштами.
Сторона захисту не погоджується з висновком слідчого судді про те, що ризик можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтований лише тяжкістю інкримінованого особливо тяжкого злочину. Тяжкість інкримінованого злочину сама по собі не може бути підставою для встановлення ризику кримінального провадження, тому є неправомірною. ОСОБА_1 як кадровий військовий, віддав службі у Збройних силах України понад тридцять років, що свідчить про його порядність та дисципліну.
Слідчим суддею належним чином не обґрунтовано наявність ризику можливості незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та прокурором не здійснено посилання на матеріали, що це підтверджують.
Просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання.
У судовому засіданні захисник Усович О.І. підтримав доводи своєї апеляційної скарги та пояснив, що в матеріалах НСРД немає жодної згадки про його підзахисного ОСОБА_1 , що застава у розмірі 2 100 000, 00 грн. є непомірною для підозрюваного, оскільки єдиним джерелом доходу в нього наразі є пенсія, він має на утриманні літніх батьків, дружину та доньку, яка навчається на денній формі університету. Просить суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання детектива або визначити більш м`який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги захисника та пояснив, що він 30 років перебував на військовій службі. В 2019 році вийшов на пенсію у зв`язку зі станом здоров`я. Жодного нерухомого майна він не має. На його утриманні перебувають батьки його та дружини, дочка, яка навчається на денній формі університету. Застава у розмірі 2 100 000, 00 грн. для нього є непомірною, оскільки такої суми в нього немає.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що клопотання є обґрунтованим. На даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні продовжується. На момент вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, займав керівну посаду, яку використав для вчинення злочину. Вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою. Просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника, підозрюваного, прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Усовича О.І. підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
При цьому колегія суддів враховує такі положення закону та встановлені обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При постановленні оскаржуваної ухвали слідчий суддя виходив з того, що підозра є обґрунтованою.
Вказаний висновок ґрунтується на досліджених доказах та положеннях закону.
Так, 30.07.2020 о 11 год. 26 хв. ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017 повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень передбачених: ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України - видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. (т. 1, а.с. 70-103)
Згідно з врученою підозрою ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, будучи військовослужбовцем старшого офіцерського складу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про фактичне невиконання робіт за договором підряду № 303/3/12/344-16 від 28.12.2016, в період з березня 2017 по червень 2018 років, перебуваючи у службовому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Курська, буд. 13 «а», передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи як співвиконавець за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, в протиправних інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та в інтересах ТОВ «Ріст», шляхом складання, видаючи завідомо неправдиві офіційні документи за вищевказаним договором підряду, подвійного прийняття об`ємів виконаних робіт, підтвердження окремих виконаних робіт, які не відповідали проектній документації, застосування окремих норм у Актах КБ-2в в порушення нормативів договірної ціни та проектно-кошторисної документації, умисного неналежного контролю за веденням необхідної виконавчої документації на об`єкті, невідповідності обсягів виконаних робіт, відображених в актах форми КБ-2в, в порівнянні з обсягами згідно з проведеними контрольними обмірами, невірного застосування в актах форми КБ-2в розцінок на роботи, які фактично виконувалися на об`єктах будівництва, заволодів на користь третьої особи ТОВ «Ріст» чужим майном - коштами державного бюджету, закріпленими за Міністерством оборони України, в особливо великому розмірі на суму 37 005 665,30 грн., що полягає в безпідставному перерахуванні на користь ТОВ «Ріст» коштів за завищений обсяг будівельних робіт у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) по об`єкту «Будівельні роботи (45000000-7) будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі 235 Міжвидового Центру підготовки підрозділів (МЦПП), с. Улянівка (с. Михайлівка) Миколаївської області» ІІ пусковий комплекс «Будівництво їдальні, лазне-прального комплексу, контрольно-перепускного пункту, зовнішнього електропостачання з будівництвом ТП, об`єктів інженерного забезпечення (очисні споруди побутових вод, котельня, інженерні мережі тепло-, електро-, водопостачання та каналізаційні стоки), благоустрій території» за вищевказаним договором підряду. Тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що в період з березня 2017 по червень 2018 років обіймаючи посаду начальника головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, будучи військовослужбовцем старшого офіцерського складу, обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 з метою особистого незаконного збагачення, в протиправних інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Ріст», за заздалегідь розробленим планом злочинної організації, під час виконання генпідрядником ТОВ «РІСТ» для замовника Міністерства оборони України будівельних робіт за договором підряду № 303/3/12/344-16 від 28.12.2016, достовірно знаючи про фактичний обсяг виконаних робіт на об`єкті будівництва, вартість яких не перевищувала 98 646 572, 99 грн., перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Курська, буд. 13 «а», отримавши складені директором ТОВ «РІСТ» ОСОБА_3 , акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а саме: № 6 без зазначення дати за червень 2017 року, № 20 від 06.09.2017, № 21 від 06.09.2017, № 22 від №23 від 06.09.2017, № 33 від 19.12.2017, № 44 від 11.05.2018, № 45 від 11.05.2018, № 46 без зазначення дати за червень 2018 року, № 47 від № 49 від 06.06.2018, № 55 від 06.06.2018, № 56 від 06.06.2018, № 57 від 06.06.2018, № 59 від 06.06.2018, №60 від 06.06.2018, №62 від 06.06.2018, а також акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт без зазначення дати, будучи обізнаним про внесення до вказаних офіційних документів ОСОБА_3 завідомо неправдивих відомостей щодо обсягів виконаних будівельних робіт, використанні у будівництві матеріали та їх вартість, розуміючи протиправний характер своїх дій, умисно підписав вказані акти від імені Замовника будівництва -Міністерства оборони України та скріпив їх печаткою оборонного відомства, після чого видав зазначені офіційні документи шляхом їх передачі, для подальшого використання з метою надлишкового перерахування на користь ТОB «Ріст» бюджетних коштів в розмірі 37 005 665,30 грн. Тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (т. 1, а.с. 70-103).
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, важливо зазначити, що відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994; «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Згідно з пунктом 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, підтверджується:
- договором підряду №303/3/12/344-16 від 28.12.2016, який укладений між Міністерством оборони України (Замовником), в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України полковника ОСОБА_1 , що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 17.10.2016 №220/36/д, та ТОВ "Ріст" (код ЄДРПОУ 25412904) (Генпідрядник), в особі директора ОСОБА_3 , що діяв на підставі Статуту, метою якого є будівельні роботи (45000000-7) будівництва табірного містечка, що виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України ( т. 1, а.с 54-69);
- витягом із наказу №892 від 30.09.2016 та довідкою про проходження військової служби, які містять інформацію про займану посаду ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення (т. 1, а.с. 107-109);
- Положенням про Головне квартирно-експлуатаційне управління збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України 29.08.2016 № 448, у якому зазначено, що Головне квартирно-експлуатаційне управління збройних Сил України здійснює контроль за виконанням будівельно-монтажних робіт на об`єктах будівництва для потреб Збройних Сил, а начальник в свою чергу відповідає за цільове та ефективне використання бюджетних коштів, що виділяються для виконання завдань та функцій та здійснює керівництво діяльністю Головного управління (т. 1, а.с. 110-117);
- висновком судової військової експертизи № 7781/20-62 від 19.06.2020 у якому вказано, що начальником Головного КЕУ ЗС України порушені вимоги статей 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, пунктів 3, 8, 10 Положення про Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗС України, затвердженого наказом Міноборони від 29.08.2016 № 448 (зі змінами), пункту 11.17 розділу XI Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України, затвердженого наказом Міноборони від 03.07.2013 № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2013 за № 1590/24122, вимог Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, в частині організації здійснення контролю за виконанням будівельно-монтажних робіт на об`єктах будівництва для потреб ЗС України, контролю за виконанням та прийманням робіт із будівництва та капітального ремонту військових об`єктів, належній організації діяльності Головного КЕУ щодо виконання завдань за функціональним призначенням, створення системи внутрішнього контролю, яка би забезпечила гарантії економного та ефективного витрачання бюджетних коштів під час виконання функцій замовника за договорами будівництва. Виявлені порушення, норм чинного законодавства та вимог нормативних (керівних) документів під час виконання договору підряду №303/3/12/344-16 від 28.12.2016 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з нанесенням державі матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 37 005 665,30 гривень, внаслідок перерахування Міністерством оборони України на користь ТОВ «Ріст» коштів за завищений обсяг будівельних робіт у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) по об`єкту «Будівельні роботи (45000000-7) будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі 235 Міжвидового Центру підготовки підрозділів (МЦПП), с. Улянівка (с. Михайлівка) Миколаївської обл.» II пусковий комплекс «Будівництво їдальні, лазне-прального комплексу, контрольно-перепускного пункту, зовнішнього електропостачання з будівництвом ТП, об`єктів інженерного забезпечення (очисні споруди побутових вод, котельня, інженерні мережі тепло-, електро-, водопостачання та каналізаційні стоки), благоустрій території» за вказаним договором підряду (т. 2, а.с. 155-188);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.09.2018, у якому ОСОБА_11 , яка працює спеціалістом виробничо-технічного відділу Управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об`єктів Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, повідомила про те, що нею перевірялися акти форми КБ-2в по об`єкту будівництва табірного містечка на полігоні Широкий Лан від підрядника ТОВ «Ріст», за період з грудня 2017 - по червень 2018 років, в яких були виявлені невідповідності, про що вона поставила до відома керівництво Головного квартирно-експлуатаційного управління (т. 3, а.с. 107-114).
Отже, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були підстави для висновку про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані йому злочини, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Також колегія суддів вважає, що слідчий суддя, перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дійшов правильного висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
За кримінальне правопорушення, передбачене зокрема ч. 5 ст. 191 КК України, в якому з поміж іншого, підозрюється ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до ст. 12 КК України це правопорушення є особливо тяжким корупційним злочином.
Абзацом 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 визначено, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства.
Відповідно до абзацу 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України №252-V від 18.10.2006, корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства.
Наявність значного суспільного інтересу в Україні до корупційних злочинів зумовлює необхідність ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.
Вказане слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.
Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 42017000000004330 обумовлюється значним розміром шкоди, у зв`язку з фактом привласнення бюджетних коштів під час виконання робіт з будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі 235 Міжвидового Центру підготовки підрозділів, с. Улянівка (с. Михайлівка) полігон Широкий Лан Миколаївської області 2 пусковий комплекс «Будівництво їдальні, лазне-прального комплексу, контрольно-перепускного пункту, зовнішнього електропостачання з будівництвом ТП, об`єктів інженерного забезпечення (очисні споруди побутових вод, котельня, інженерні мережі тепло-електро-водопостачання та каналізаційні стоки), благоустрій території». За версією обвинувачення йдеться про заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах виділеними Міністерству оборони України за бюджетною програмою КПКВ 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ», КЕКВ 3122 «Капітальне будівництво (придбання) інших об`єктів» за загальним та спеціальним фондами державного бюджету України в розмірі 37 005 665,30 грн. Вказаний розмір шкоди більш ніж в 168 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті ч. 5 ст. 191 КК України на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.
Тому, висновок слідчого судді стосовно доведення стороною обвинувачення ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з посиланням на тяжкість покарання ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється є правильним та є достатньою підставою вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді стосовно доведеності стороною обвинувачення ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходив з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та дійшов правильного висновку про те, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Отже, за наявності відомостей про те, що у даному кримінальному провадженні є свідки, на яких може впливати підозрюваний, враховуючи велику кількість фізичних та матеріальних ресурсів у співучасників ОСОБА_1 , не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинених злочинів, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, колегія суддів погоджується також з висновком слідчого судді про недоведеність прокурором обставин, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, та можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо непомірного розміру застави.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя врахував докази про майновий стан підозрюваного, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, кількість учасників кримінальних правопорушень та роль ОСОБА_1 у їх вчиненні, однак при визначенні розміру застави дійшов помилкового висновку про те, що визначення розміру застави в сумі 2 102 000 грн. не буде непомірним для підозрюваного.
Так, поза увагою слідчого судді залишилось те, що сума - 1 038 720,00 грн. не є регулярною виплатою ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати, а є одноразовим доходом давністю у півроку. Вказана сума грошових коштів нарахована ОСОБА_1 за основним місцем роботи та є сумою одноразової виплати при виході останнього на пенсію, яка включає вихідну допомогу, оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, надбавку за таємність, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб та ін.
Також, слідчим суддею не враховано встановлений органом досудового слідства обсяг грошових коштів та майна, належного ОСОБА_1 , що на утриманні ОСОБА_1 перебувають батьки похилого віку, дочка, яка навчається на денній формі університету. Крім того, слідчим суддею, при визначенні розміру застави не надано оцінку стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 , який є інвалідом війни 2 групи. (т. 4, а.с. 24)
З огляду на викладене, та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, та участь підозрюваного у ньому, дані про особу підозрюваного, його сімейний і майновий стан, відсутність нерухомого майна, відсутність інших готівкових коштів, крім тих, які перебували на його рахунках, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі, 690 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 450 380, 00 грн., яка забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатньою мірою гарантувати виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді в частині визначення розміру застави 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000, 00 (два мільйони сто дві тисячі) гривень підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про визначення розміру застави ОСОБА_1 690 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 1 450 380, 00 (один мільйон чотириста п`ятдесят тисяч триста вісімдесят) гривень.
Керуючись ст.ст. 178, 182, 194, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Усовича Олександра Івановича - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 серпня 2020 року в частині визначення розміру застави 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000, 00 (два мільйони сто дві тисячі) гривень -скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити розмір застави ОСОБА_1 690 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 1 450 380, 00 (один мільйон чотириста п`ятдесят тисяч триста вісімдесят) гривень.
В решті ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: О. Ф. Павлишин
Судді: А. С. Никифоров
В. В. Чорна