Документ № 91089102

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/2744/20

Провадження № 1-кп/991/35/20

УХВАЛА

18 серпня 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого Крикливого В.В., суддів Маслова В.В. та Строгого І.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Чумаченко А.О.,

прокурора Сидоренка В.А.,

захисників: Колеснікова Ю.О., Бебеля О.О., Шиєнкова Я.Є., Казарановського О.Л., Глазова О.О., Латій О.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

здійснивши у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в :

30 березня 2020 року до Вищого антикорупційного суду передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою суду від 09.04.2020 призначено підготовче судове засідання у згаданому кримінальному провадженні.

26.04.2020 на адресу суду надійшло клопотання захисника Бебеля О.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , про повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.

Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» набрав чинності 25.01.2015. Розділ ІІ «Прикінцеві положення» цього Закону містить підпункт «б» підпункту 1 пункту 2, яким доповнено ст. 45 КК України приміткою, відповідно до якої корупційними злочинами вважаються злочини, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 312, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 320, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені ст.ст. 354, 364, 3641, 3652, 368-370 цього Кодексу. Бебель О.О. звертає увагу на те, що пізніше, а саме 04.03.2015, 18.10.2019 та 20.03.2020 набули чинності закони України, якими редакція примітки ст. 45 КК України змінювалася і на сьогодні вона викладена таким чином: «Корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 3661, 368-3692 цього Кодексу». На думку захисника, поняття «корупційний злочин» виникло лише 25.01.2015. В той же час, він звертає увагу на те, що вказаним Законом низку статей КК України також доповнено визначенням корупційного злочину. Захисник Бебель О.О. зазначає, що такими змінами фактично унеможливлено звільняти особу, яка вчинила такі злочини від кримінальної відповідальності за наявності передбачених законом підстав.

З огляду на вищевикладене, захисник вважає, що злочин, передбачений ст. 364 КК України, може вважатись корупційним лише у разі, коли його вчинено не пізніше 25.01.2015.

Крім того, захисник Бебель О.О. звертає увагу на положення ст. 331 КПК України, відповідно до якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК України, проте кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_2 стосується дій, вчинених у 2010 році, тобто до набрання чинності законом, який встановив юридичне поняття «корупційний злочин». Тому, в розумінні кримінального закону, злочин, інкримінований ОСОБА_2 не є корупційним.

Таким чином, на думку захисника, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам закону, так як повідомлення ОСОБА_2 про підозру складено та затверджено органами, які мають право це робити виключно за фактами вчинення корупційних злочинів.

01.06.2020 та 04.06.2020 на адресу надійшли клопотання захисника Колеснікова Ю.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , про повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам закону.

Свої клопотання захисник обґрунтовує тим, що органом обвинувальний акт затверджений 23.03.2020, який надійшов до суду має наступні реквізити реєстрації кримінального провадження № 42016160000000429 від 02.06.2016, проте це не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Реєстру матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр), відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) були внесені 31.05.2016.

Крім того, захисник звертає увагу на те, що в Реєстрі відсутні посилання на всі процесуальні рішення, зокрема про здійснення перекваліфікацію злочину. Захисник Колесніков Ю.О. зазначає, що в обвинувальному акті відсутній належний виклад фактичних обставин та правова кваліфікація, що суперечить вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисники Шиєнков Я.Є., Казарановський О.Л., Глазов О.О., Латій О.В., які взяли участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання адвокатів Колеснікова Ю.О. та Бебеля О.О. підтримали у повному обсязі.

Прокурор заперечував проти заявлених захисниками клопотань, оскільки вважає, що всі обставини вчинення інкримінованого обвинуваченими злочину встановлені та викладені в тому об`ємі, який він вважає необхідним та достатнім. Прокурор додав, що складений обвинувальний акт відповідає вимоги ст. 291 КПК України, а тому відсутні підстави для його повернення.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали судової справи, суд вважає, що клопотання захисників задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Доводи клопотання захисника Бебеля О.О. про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з тим, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК України, проте кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_2 стосується дій, вчинених у 2010 році, тобто до набрання чинності законом, який встановив юридичне поняття «корупційний злочин», колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Кримінальний процесуальний закон містить вичерпний перелік підстав для повернення обвинувального акта прокурору. Серед них немає вищевказаної підстави, на яку посилається захисник Бебель О.О. у своєму клопотанні.

Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Статтею 291 КПК України передбачені вимоги до складання обвинувального акта.

Однією з них є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Заявляючи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, захисники кожного з обвинувачених зазначають, що прокурором не в повній мірі дотримані вимоги закону, зокрема у обвинувальному акті виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є неконкретними та мають розбіжності з підстав, наведених захисниками в своїх клопотаннях.

Колегія суддів вважає, що такі висновки захисників на стадії підготовчого судового засідання є передчасним.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого та про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки це питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

Відповідно до ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п. 2 Постанови ВС від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16).

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Між тим, доводи сторони захисту на обґрунтування необхідності повернення обвинувального акта зводяться саме до такої оцінки фактичних обставин справи та доказів сторони обвинувачення, що є неприпустимим у підготовчому судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. ст.36, 40 КПК України, слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від прокурора викладення обвинувачення так, як, на їх думку, це має бути.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Проте це питання може бути вирішене лише під час судового розгляду.

Таким чином, колегія судів приходить до висновку про те, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні в цілому відповідає вимогам статті 291 КПК України, тому відсутні підстави для його повернення прокурору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання захисника Колеснікова Ю.О. на недолік Реєстру як на підставу повернення обвинувального акта не ґрунтуються на нормах закону, оскільки кримінальним процесуальним кодексом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст. 291 КПК України. Невідповідність Реєстру не є підставою повернення обвинувального акта.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для повернення обвинувального акта прокурору немає, а тому клопотання захисників задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 290, 291, 314 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань про повернення обвинувального акта прокурору захисникам Колеснікову Ю.О., Бебелю О.О. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Крикливий В.В. Маслов І.Л. Строгий