Документ № 91089109

Справа № 991/6569/20

Провадження1-кс/991/6755/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря Зубріцької А.М., представника особи, на майно якої накладено арешт - адвоката Войтенко С.В., прокурора Жовницької А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання адвоката Войтенко Сергія Вікторовича, подане в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИЛА:

04.08.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Войтенко С.В., подане в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 04.08.2020 клопотання визначено на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року у справі №757/35487/17-к накладено арешт на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822086500:01:001:0425, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , яка є колишньою дружиною підозрюваного ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 42018000000000675. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України. Під час розгляду слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва питання про арешт майна, ОСОБА_2 не була присутня, оскільки вона не повідомлялась про розгляд клопотання. Зі змісту ухвали вбачається, що єдиною метою накладення арешту на земельну ділянку стало забезпечення можливості застосування спеціальної конфіскації. Вказана земельна ділянка була придбана підозрюваним ОСОБА_3 за кошти, отримані від легалізації доходів, в результаті скоєння злочинною організацією кримінальних правопорушень. Проте, адвокат стверджує, що зазначена земельна ділянка не має статусу майна отриманого від вчинення злочину, і не є доходом від такого майна, оскільки ОСОБА_2 отримала її в результаті прийняття дарунку від свого батька - ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, вважає, що арешт на вказане нерухоме майно накладено необґрунтовано, всупереч вимогам ст. 170-173 КПК України, без врахування обставин набуття права власності на дану земельну ділянку ОСОБА_4 , а тому підлягає скасуванню. У зв`язку з чим просить скасувати арешт на нерухоме майно, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017.

Представник особи, на майно якої накладено арешт - адвокат Войтенко С.В. у судовому засіданні клопотання підтримав із викладених у ньому підстав, просив його задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_4 07.03.2014 розлучилась із ОСОБА_3 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016, підозру оголошено йому 29.05.2017. Після чого 22.06.2017 ухвалою Печерського районного суду м. Києва був накладений арешт на майно ОСОБА_4 , а саме земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822086500:01:001:0425. Арешт на майно накладений з метою забезпечення застосування спеціальної конфіскації, оскільки вказане майно набуте внаслідок злочинної діяльності підозрюваного ОСОБА_3 , що пов`язані з легалізацією доходів, хоча на той час шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був розірваний. Окрім цього доповнив, що зазначена вище земельна ділянка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, яка набута нею 05.02.2015 на підставі договору дарування, дарувальником є її батько. Вказана земельна ділянка не могла бути набута внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , які згідно підозри відбувались у 2011-2014 роках, обвинувачення за ст. 209КК України у кримінальному провадженні № 42018000000000675 відсутнє, а тому арешт накладений з метою забезпечення застосування спеціальної конфіскації необґрунтовано. ОСОБА_5 проживає за кордоном, про існування накладеного арешту дізналась випадково. Про взаємовідносини між нею та ОСОБА_3 адвокату не відомо, яким чином відбувається отримання неповнолітніх спільних дітей у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не відомо.

Прокурор Жовницька А.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що дійсно матеріали щодо накладення арешту на майно - земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822086500:01:001:0425, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 знаходяться в матеріалах кримінального провадження№ 42018000000000675, яке розслідується НАБ України. Матеріали кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016 відносно ОСОБА_3 перебувають на розгляді в суді. На час накладення арешту на майно відомості про розірвання шлюбу були відсутні. Арешт було накладено обгрунтовано. Санкція статей за якими ОСОБА_3 підозрюється у кримінальному провадженні № 42018000000000675, передбачає спеціальну конфіскацію, а тому це питання буде вирішене судом при винесенні вироку.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступного висновку.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Отже з огляду на вищенаведені правові норми, повноваження слідчого судді визначені лише кримінальним процесуальним законодавством України.

За визначенням, наведеним у п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 174 КПК України закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. В цьому ж абзаці зазначено, що таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто, слідчий суддя має повноваження розглядати клопотання про скасування арешту майна виключно під час досудового розслідування.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Із пояснень прокурора та наданих суду документів слідча суддя робить висновок, що у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018, що розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 має статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, що визначає можливість розгляду даного клопотання слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Під час розгляду клопотання слідча суддя встановила, що арешт на майно ОСОБА_4 , а саме земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 1822086500:01:001:0425, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вказана земельна ділянка зареєстрована 05.02.2015 на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі договору дарування.

Арешт був накладений на майно ОСОБА_4 в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016, у якому ОСОБА_3 (колишній чоловік) підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України з метою забезпечення застосування спеціальної конфіскації.

З наданих адвокатом повідомлення про підозру ОСОБА_3 та витягу з ЄРДР за № 42018000000000675 вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України за фактами участі в організованій ОСОБА_6 злочинній організації, вчинені у її складі тяжкого злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі, які були вчинені у період з липня 2011 по лютий 2014 року (а.с. повідомлення про підозру 47, 64).

В ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017 арешт на майно ОСОБА_4 , яка була дружиною підозрюваного ОСОБА_3 , накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_3 здійснюється легалізація доходів, отриманих в результаті скоєння злочинною організацією кримінальних правопорушень.

Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України, відповідно до якого були внесені відомості до Кримінального кодексу України, а саме доповнено ст. 96-1 (спеціальна конфіскація) та ст. 96-2 (випадки застосування спеціальної конфіскації), а також доповнено санкцію статті 364 ч. 2 КК України таким іншим заходом кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація, прийнято Верховною радою України 18.04.2013 року та набув законної сили 16.12.2013.

Оскільки санкція статті, за якою пред`явлена підозра ОСОБА_3 передбачала такий заходу кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація, то у такому випадку вбачаються обґрунтовані підстави для її застосування судом при призначенні покарання у разі визнання особи винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, і питання щодо спеціальної конфіскації буде вирішуватись судом під час судового провадження.

За таких підстав слідча суддя вбачає, що 22 червня 2017 року арешт на земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822086500:01:001:0425, із забороною ОСОБА_4 розпоряджатися цим майном було накладено обґрунтовано, оскільки приховування одержаного злочинним шляхом можливе шляхом оформлення на інших осіб, а та обставина, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2014 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, не виключає можливості вчинення цивільно-правового правочину ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .

Натомість адвокатом, який посилається у клопотанні на те, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, набута нею на підставі договору дарування, яка була подарована її батьком ОСОБА_4 дана обставина не підтверджена будь-якими фактичними даними, оскільки витяг із реєстру (а.с.16) не містить даних щодо особи дарувальника, а інших відомостей щодо історії даного майна слідчій судді не надано.

Також, слідчою суддею не встановлено порушення прав ОСОБА_4 як власника майна, тією мірою, яка б переважила на час розгляду клопотання суспільний інтерес щодо необхідності у накладенні арешту на дане майно, оскільки як випливає із пояснень захисника, остання тривалий час проживає за кордоном, про існування арешту дізналась випадково.

З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання адвоката Войтенко С.В., подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту задоволенню не підлягає.

Зазначене не позбавляє особу, на майно якої накладено арешт повною мірою використовувати передбачені кримінальним процесуальним кодексом права для свого захисту.

Керуючись статтями 174, 371, 372 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання адвоката Войтенко Сергія Вікторовича, подане в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя: О.Я. Саландяк