Документ № 91089111

Справа № 991/5079/20

Провадження1-р/991/87/20

УХВАЛА

20 серпня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.М., адвоката Черненка П.С., Кравець Р.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві клопотання адвоката Черненка Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про роз?яснення ухвали слідчого судді, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Черненка П.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 про роз?яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2020 року у справі № 991/5079/20.

Адвокат Черненко П.С. зазначає, що вказаною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2018 р. у справі №757/12636/18-к, у кримінальному провадженні №42018000000000675 від 22.03.2018.

У заяві адвокат посилається на те, що у мотивувальній частині ухвали слідчий суддя зазначив, що із наданих адвокатом документів вбачається, що ОСОБА_1 у 2010 році працювала секретарем-ресепшиністом, у 2011-2012 роках працювала головним державним податковим інспектором сектору громадських зав`язків відділу масово - роз`яснювальної роботи та звернень громадян, а з 01.03.2013 прийнята на посаду менеджера з реклами в ТОВ «Ін Моушн». Договір банківського строкового вкладу «Елітний», згідно якого 14.03.2012 ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок 350 000 доларів США. Одночасно із цим слідчий суддя зауважує, що питання щодо застосування спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду у випадку розгляду справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. У зв`язку з тим, що слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування, в силу вимог КПК України, позбавлений можливості надати оцінку доказам шляхом їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, питання щодо належності та допустимості доказів вирішується виключно судом при розгляді справи по суті. А тому суд при вирішенні питання про застосування норми спеціальної конфіскації повинен буде дослідити і питання набуття майна у власність ОСОБА_1 .

А тому, приймаючи до уваги вищезазначене, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні дотепер не завершено та арештоване майно може бути предметом спеціальної конфіскації, оскільки є достатні підстави вважати що воно набуто у власність внаслідок вчинення злочинів ОСОБА_5 , то застосування заходу забезпечення кримінального провадження на цей час є актуальними та доцільними, а скасування арешту майна може призвести до негативних наслідків, в тому числі його відчуження та неможливості виконання судового рішення в частині спеціальної конфіскації (у випадку його ухвалення).

Керуючись ст. 380 КПК України, адвокат зазначає, що у заявника виникли труднощі щодо розуміння деяких висновків слідчого судді щодо підстав застосування спеціальної конфіскації визначених ч. 1 ст. 96-2 КК України, а також правових підстав набуття майна на яке було накладено арешт. Крім цього адвокат зазначає, що посилаючись на ч. 2 ст. 96-2 КК України, не було вказано взаємозв`язок отримання ОСОБА_5 грошей, цінностей та або іншого майна, та зв`язок із майном ОСОБА_1 . Зазначена обставина не знайшла свого розкриття ні в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2018, ні в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2020 року.

При цьому адвокат зазначає, що ухвала потребує роз`яснення шляхом відповіді на питання, якими ознаками наведеними у ст. 96-2 КК України наділене майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: трикімнатна квартира загальною площею 94,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль ТОYОТА YARIS (2014 року випуску), номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Які обставини про це свідчать та якими доказами це обґрунтовується.

Адвокат Черненко П.С. у судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити.

Адвокат Кравець Р.Ю. заяву підтримав, просив її задовольнити. Просив роз`яснити за яких ознак слідчий суддя дійшов висновку, що майно набуте злочинним шляхом.

У судове засідання детектив не з`явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином. Детектив через канцелярію суду подав письмові заперечення у яких вказав, що ухвала є законною, обґрунтованою і вмотивованою, і не передбачає підстав для її роз`яснення. Посилається на те, що ухвала відповідає правовим вимогам п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України та вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України. Крім того, вказує, що відсутня суперчність в ухвалі, оскільки слідчий суддя досліджував і розкрив обставини, якими керувався слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва і надавав їм оцінку з урахуванням підстав визначених ч. 2 ст. 174 КПК України. Враховуючи те, що заява адвоката має формальний характер, спрямована на затягування процесу та винесення ухвали, яке могло б змінити зміст вказаної ухвали, просить відмовити у задоволенні заяви.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення, дослідивши клопотання, матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Як зазначає адвокат, ухвалою ВАКС від 09 липня 2020 року було відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2018 р. у справі №757/12636/18-к, у кримінальному провадженні №42018000000000675 від 22.03.2018., проте ухвала є не зрозумілою в частині того, якими ознаками наведеними у ст. 96-2 КК України наділене майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: трикімнатна квартира загальною площею 94,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль ТОYОТА YARIS (2014 року випуску), номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Які обставини про це свідчать та якими доказами це обґрунтовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

У той же час, судове рішення може бути роз`яснено, якщо його складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз?яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд не вправі змінювати зміст відомостей викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Проте у своїй заяві адвокат не вказує на те, що ухвалу слідчого судді не можливо виконати або на час розгляду заяви її не виконано, чи виникли ускладнення у її виконанні. Всі питання, які є незрозумілими для заявника пов`язані не з безпосереднім виконанням ухвали, а відповіддю на питання, щодо віднесення об`єктів на які накладено арешт до речей, що підлягатимуть можливої спеціальній конфіскації та можливого їх набуття протиправним чином, надання додаткової обґрунтованості ухваленого рішення.

Судове рішення слідчого судді потребує роз`яснення, у розумінні ст. 380 КПК України, виключно у тих випадках, коли воно є очевидно незрозумілим і така незрозумілість, зокрема, виключає виконання цього рішення будь-яким із способів, які допускаються КПК України та відповідними нормативно-правовими актами, тобто відсутня можливість навіть ідентифікувати правову процедуру його виконання.

У той же час адвокат не вказує на обставини, що ускладнює виконання судового рішення, що не дозволяє слідчому судді надавати роз`яснення судового рішення.

Крім того у своїй заяві, заявник фактично просить роз`яснити й іншу ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2018 р. у справі №757/12636/18-к вказуючи, що в цій ухвалі відсутні підстави віднесення майна, що підлягатиме спеціальній конфіскації у розумінні ст. 96-2 КК України.

Водночас необхідно зазначити, що розглядаючи клопотання про скасування арешту накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2018 р. у справі №757/12636/18-к, слідчий суддя керується п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, в частині того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В обґрунтування висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту, слідчий суддя зазначив, що питання щодо застосування спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду у випадку розгляду справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. А тому суд, при вирішенні питання про застосування норми спеціальної конфіскації повинен буде дослідити і питання набуття майна у власність ОСОБА_1 , через це твердження адвокатів про категоричність набуття майна протиправним шляхом не відповідає змісту ухвали.

Отже в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2020 року належним чином перевірено та надано оцінку чи відпали потреби в подальшому застосуванні заходів у вигляді арешту майна та чи накладено арешт обґрунтовано.

Враховуючи все наведене, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2020 року у справі № 991/5079/20 є зрозумілою і не потребує роз`ясненню. Питання, які ставить адвокат на думку суду, у певній мірі виходять за межі вимог ст. 380 КПК України, а тому не стосуються роз`яснення судового рішення, а пов`язані із обґрунтуванням судового рішення.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що заява про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 380 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заявиадвоката Черненка П.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 про роз?яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2020 року у справі № 991/5079/20 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Мойсак