Пошук

Документ № 91190279

  • Дата засідання: 18/08/2020
  • Дата винесення рішення: 18/08/2020
  • Справа №: 991/6216/20
  • Провадження №: 42014000000000521
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
  • Секретар : Манохіна О.Є.
  • Захисник/адвокат : Захарченка Ю.О.

Справа № 991/6216/20

Провадження1-кс/991/6397/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Манохіної О.Є.,

представників власника майна Захарченка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ТОВ «Юнісон Груп» - адвоката Захарченка Юрія Олександровича про скасування арешту майна та порядку зберігання речових доказів, яке подане у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014,

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Захарченка Юрія Олександровича від 23.07.2020, подане в інтересах ТОВ «Юнісон Груп» в порядку ст. 174 КПК України, в якому він просить:

1) скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20, а саме: 1 000 (однієї тисячі) напіввагонів, що належать ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» (ідентифікаційний код 37545528);

2) скасувати визначений ухвалою слідчого судді від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20 порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі арештованого майна, належного ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» (ідентифікаційний код 37545528), в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Обставини, на які посилається особа, яка подала клопотання

Ухвалою слідчого судді накладено арешт на 1 000 залізничних напіввагонів, які перебувають у власності ТОВ «Юнісон Груп», шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування майном, а також визначено порядок їх зберігання шляхом передачі в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Правовою підставою накладення арешту, згідно з ухвалою, є збереження майна як речового доказу, яке набуто внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Розгляд питання щодо арешту майна було здійснено за відсутності представника власника, тому на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України ТОВ «Юнісон Груп» має право на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.

Представник власника майна вважає накладення арешту шляхом заборони користування належним товариству майном необґрунтованим та не виправданим.

Накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Юнісон Груп», фактично призвело до зупинення його підприємницької діяльності. Це є грубим порушенням вимог ч.4 ст. 173 КПК України, за якою слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При вирішенні питання про арешт майна ТОВ «Юнісон Груп» слідчий суддя всупереч вимог ч. 2 ст. 173 КПК України не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту як для самого Товариства, так і для третіх осіб.

Арештоване майно не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігає на собі його сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тобто напіввагони доказового значення для кримінального провадження не мають, оскільки самі по собі нічого не підтверджують та не спростовують. Вони не є носієм інформації, що має значення для кримінального провадження.

За обставин, які сформовані ухвалою, після закінчення кримінального провадження або постановлення судом вироку (незалежно від того чи обвинувального, чи виправдувального) арештоване майно повернеться власнику - ТОВ «Юнісон Груп».

Представник власника майна також посилається на те, що накладений арешт суттєво позначається на інтересах ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат», яке в рахунок попередньої оплати оренди напіввагонів, передало ТОВ «Юнісон Груп» грошові кошти, за які, серед іншого, останніми і було придбано арештовані напіввагони. На теперішній час ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» орендованим майном не користується через існування судової заборони, у зв`язку з чим в господарському суді розглядається позов до відповідача ТОВ «Юнісон Груп» про стягнення суми попередньої оплати.

Адвокат стверджує, що заборона користування майном не виправдовує ступінь втручання у право власності ТОВ «Юнісон Груп» і порушує баланс між інтересами власника майна і завданням кримінального провадження, в цій частині арешт накладений необґрунтовано, незаконно та безпідставно, а тому, спираючись на практику Європейського суду з прав людини щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, арешт підлягає скасуванню, з одночасним скасуванням передачі майна товариства в управління АРМА.

Позиція учасників провадження в судовому засіданні

Представник власника майна ТОВ «Юнісон Груп» - адвокат Захарченко Ю.О. підтримав подане клопотання і просив скасувати накладений арешт повністю з підстав, наведених у ньому. Додатково зазначив, що у кримінальному провадженні ТОВ «Юнісон Груп», його посадові особи не є фігурантами, до легалізації коштів стосунку не мають. Арештовані напіввагони значення як речовий доказ не мають. Під час вирішення питання про накладення арешту не було досліджене питання про відсутність постанови слідчого про визнання речовими доказами та про платність набуття у власність напіввагонів. Під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не досліджувалося питання законності набуття права власності на напіввагони, не вивчались матеріали господарської справи.

Прокурор Мусіяка В. у судове засідання не з`явився, надіславши 17.08.2020 письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання та розглянути його за відсутності прокурора. У запереченнях зазначає, що арешт накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20 на речові докази у кримінальному провадженні № 42014000000000521 - 1 000 залізничних напіввагонів. 03.12.2018 уповноваженим прокурором було прийнято рішення про достатність зібраних доказів для складання обвинувального акта і стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування. Тобто захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з метою забезпечення речового доказу застосовано судом під час виконання вимог ст. 290 КПК України. Наразі у кримінальному провадженні № 42014000000000521 триває виконання вимог ст. 290 КПК України, рішення про закінчення досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 283 КПК України, не прийнято. За таких обставин, враховуючи, що арешт накладено на речові докази, питання про долю яких відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України вирішується при ухваленні рішення, яким закінчується кримінальне провадження, наразі потреба у подальшому застосуванні цього заходу не відпала. Обґрунтованість накладення ухвалою суду від 06.03.2020 арешту перевірено апеляційним судом та у задоволенні апеляційної скарги представника власника майна відмовлено 12.05.2020. За таких обставин доводи представника власника майна про необґрунтованість, незаконність та безпідставність арешту є неналежними.

Установлені слідчим суддею обставини та мотиви, з яких він виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

На підставі поданих учасниками провадження документів та матеріалів судової справи № 991/1990/20, встановлено, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42014000000000521 від 18.06.2014, процесуальне керівництво в якому здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20 частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мусіяки В.В. та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Юнісон Груп» (код ЄДРПОУ 37545528), шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме залізничними напіввагонами з відповідними номерами в кількості 1 000 штук, передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», вищезазначені залізничні напіввагони, для здійснення заходів з управління таким майном з метою забезпечення його збереження та збереження його економічної вартості. Із ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на напіввагони накладено з метою забезпечення збереження майна як речового доказу, яке набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Розгляд клопотання прокурора був здійснений слідчим суддею без виклику власника майна, щодо якого накладений арешт, та підозрюваного.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.05.2020 зазначену ухвалу слідчого судді від 06.03.2020 про арешт майна залишено без змін, а апеляційну скаргу адвоката Захарченка Ю.О. - без задоволення. Із ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційну скаргу адвокат Захарченко Ю.О. подав в інтересах ТОВ «Юнісон Груп» з підстав, аналогічних тим, що наведені в його клопотанні від 23.07.2020, що розглядається в цій судовій справі, а саме: напіввагони не є речовим доказом у кримінальному провадженні; майно придбано на законних підставах; до майна юридичної особи, без внесення відомостей про таку особу до ЄРДР, не може бути застосована конфіскація як захід кримінально-правового характеру; арешт порушує права власника; не було надано постанови про визнання арештованих напіввагонів речовими доказами. І вказані обставини були предметом розгляду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Мотивуючи подане клопотання, представник ТОВ «Юнісон Груп» Захарченко Ю.О. зазначає, що рішення про застосування арешту майна прийняте неогрунтовано, не було дотримано засад розумності і співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому слідчий суддя вирішує безпосередньо поставлене перед ним питання необґрунтованості накладення арешту.

У статті 170 КПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали про арешт майна слідчим суддею) визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу. При цьому, накладення арешту із цією метою, згідно з ч. 10 статті, може бути здійснене на майно, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Статтею 98 КПК України закріплені критерії речових доказів. Так, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на наявні у матеріалах справи документи, майно, на яке накладено арешт і яке належить ТОВ «Юнісон Груп» - 1 000 залізничних напіввагонів - відповідає критеріям речових доказів. Під час вирішення питання про накладення арешту на вказане майно слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було встановлено, що у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України. Бенефіціарними власниками ТОВ «Юнісон Груп» (ЄДРПОУ 37545528) були/є члени сім`ї та довірені особи ОСОБА_1 . Наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчиняв дії, направлені на маскування та легалізацію (відмивання) доходів (грошових коштів), одержаних злочинним шляхом, в тому числі і за допомогою ТОВ «Юнісон Груп». Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що є достатні підстави вважати, що вказані напіввагони фактично належить ОСОБА_1 та придбані за рахунок коштів, здобутих злочинним шляхом в результаті участі у злочинній організації та у вчинюваному в її складі тяжкому злочині проти держави на загальну суму більше 6,3 млрд грн, та з метою приховування коштів, здобутих злочинним шляхом та попередження конфіскації особистого майна, забезпечив його придбання підконтрольною компанією ТОВ «Юнісон Груп», бенефіціарними власниками якої були/є члени сім`ї та довірені особи ОСОБА_1 , які в свою чергу набули вказане майно за рахунок коштів, отриманих від підозрюваного ОСОБА_1 і знали або повинні були і могли знати, що дані кошти та майно одержані внаслідок вчинення злочину.

Зазначені висновки слідчого судді були підтверджені ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.05.2020 за результатами розгляду апеляційної скарги представника ТОВ «Юнісон Груп».

Застосування арешту майна шляхом заборони на його відчуження, розпорядження та користування із передачею АПМА для здійснення заходів з управління таким майном з метою забезпечення його збереження та збереження його економічної вартості, відповідає правилам абзацу сьомого ч. 6 ст. 100 КПК України (речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості). Також обраний спосіб арешту майна вочевидь є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження (захист суспільства та держави від кримінальних правопорушень), оскільки здатний перешкодити подальшому функціонуванню схеми легалізації грошових коштів, у яких задіяне ТОВ «Юнісон Груп», та їх приховуванню, пошкодженню, псуванню, зникненню, втраті, знищенню, використанню, перетворенню, пересуванню, передачі. Також з огляду на розмір шкоди, завданої злочином, що розслідується в даному кримінальному провадженні на загальну суму понад 6,3 млрд грн, та наявність підстав вважати, що ТОВ «Юнісон Груп» пов`язане із підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, то зазначений ступінь втручання в інтереси власника майна на цьому етапі кримінального провадженні є обґрунтованим.

Пунктом шостим частини 9 ст. 100 КПК України передбачено, що питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, і при цьому гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються. Тобто аргумент адвоката про те, що арештоване майно після закінчення кримінального провадження чи постановлення судом вироку неминуче повернеться власнику ТОВ «Юнісон Груп», суперечить наведеним нормам КПК України, за змістом яких можливість конфіскації майна при ухваленні кінцевого судового рішення залежить від результату доказування факту придбання майна внаслідок вчинення кримінального правопорушення або за рахунок коштів, здобутих злочинним шляхом.

Звертаючись із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020, адвокат Захарченко Ю.О. не навів нових обставин, які ще не були предметом дослідження слідчого судді або суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про накладення арешту на майно та які б вказували на необґрунтованість арешту або неспіврозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Так, аргумент представника ТОВ «Юнісон Груп» про те, що слідчий суддя не дослідив відсутність постанови про визнання арештованих напіввагонів речовими доказами, не може бути підставою для визнання арешту необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи № 991/1990/20 наявна копія постанови старшого слідчого в ОВС Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Опанасенка В.І. від 15.07.2017, якою 1 000 залізничних напіввагонів, які на праві власності належать ТОВ «Юнісон Груп», визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 3 а.с. 175-187), що була досліджена судом апеляційної інстанції. З цього приводу також слід зазначити, що у ч. 1 ст. 173 КПК України визначені підстави для відмови слідчим суддею в задоволенні клопотання про арешт майна і ці підстави не пов`язані із відсутністю постанови слідчого про визнання майна речовим доказом. Наявність в господарському суді спору за позовом ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» до ТОВ «Юнісон Груп» про стягнення попередньої оплати за договором оренди напіввагонів, на яку посилається адвокат, не може свідчити про неспіврозмірність застосованого заходу забезпечення чи порушення надмірне втручання у права власника, адже в даному випадку, як було зазначено вище, є достатні підстави вважати, що мова йде про обмеження власника в можливості отримувати дохід від майна, яке було набуте внаслідок функціонування схеми легалізації грошових коштів.

Отже, за наслідками розгляду клопотання представника ТОВ «Юнісон Груп» було встановлено, що наведені в ньому доводи про те, що арештовані напіввагони не є і не можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, що вони набуті правомірно, що обмеження прав власності і передача майна в управління АРМА є неспірозмірним завданням кримінального провадження, порушує права власника та інших осіб, не відповідають встановленим слідчим суддею та судом апеляційної інстанції обставинам кримінального провадження та нормам КПК України, а накладений ухвалою слідчого судді від 06.03.2020 арешт на майно товариства є обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Слідчий суддя враховує і те, що питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України також уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ураховуючи, що представник власника майна не довели наявність обставин, які б підтверджували необгрунтованість арешту на майно ТОВ «Юнісон Груп», клопотання про скасування арешту задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «Юнісон Груп» - адвоката Захарченка Юрія Олександровича про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20, а саме: 1000 (однієї тисячі) напіввагонів, що належать ТОВ «ЮНІСОН ГРУП» (ідентифікаційний код 37545528), та про скасування визначеного цією ж ухвалою порядку зберігання речових доказів шляхом передачі арештованого майна в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник