- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Демченка С.П., Баховського М.М., Чумак В.В.
- Прокурор : Гарванко І.М.
Справа № 991/6957/20
Провадження1-кс/991/7148/20
У ХВ АЛ А
21 серпня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у період з квітня по червень 2020 року, Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_8, діючи за пособництва керівника патронатної служби адміністрації ОСОБА_4, вимагав від начальника Головного правління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_9 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, частина якої, у загальній сумі 350000 гривень, була передана ОСОБА_9 04.06.2020 та 25.06.2020 ОСОБА_4 для подальшої її передачі Голові Кіровоградської ОДА.
25.06.2020 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26.06.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 2500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 03.07.2020 ОСОБА_4 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
Прокурор у клопотанні зазначає, що закінчити досудове розслідування у передбачений законом строк неможливо через необхідність проведення низки слідчих та процесуальних дій, зокрема:
- надати експертам зразки для порівняльного дослідження;
- надати експертам необхідне спеціалізоване програмне забезпечення для доступу до об`єктів дослідження;
- завершити проведення та долучити до матеріалів клопотання висновок експертизи відео-звукозапису по матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій;
- допитати у якості свідка ОСОБА_9 та інших осіб, які можуть надати показання щодо обставин вчинення злочину;
- з урахуванням проведених слідчих дій та результатів експертиз допитати за обставинами провадження підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що дотепер досудове розслідування триває, а тому ризики, які були встановленні під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися. У зв`язку з чим, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, необхідним є продовження строку дії покладених на нього обов`язків.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, подав письмові заперечення та додатково пояснив, що підозра є необґрунтованою, оскільки стороною обвинувачення ОСОБА_4 інкримінується отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, хоча жодних доказів на підтвердження такої суми прокурор не надає, а отже і не може бути відповідної правової кваліфікації. Крім того вину підозрюваного сторона обвинувачення намагається підтвердити наявністю спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_9 виключно з робочих питань, що також не може бути покладено в основу провини та вказане спілкування ніяким чином ОСОБА_4 не заперечується. Одночасно з цим захисник вказує, що ризики, які наводить прокурор, як підстави продовження запобіжного заходу не існують, ОСОБА_4 справно виконує покладені на нього обов`язки, а мотивування сторони обвинувачення є виключно надуманим, щодо існування ризиків. Зазначив, що до підозрюваного застосований запобіжний захід з визначенням великої суми застави, що сам по собі вже забезпечує належну процесуальну поведінку його клієнта.
Також захисник повідомив, що у ОСОБА_4 на тілі наявні ушкодження у вигляді ран у місці носіння електронного засобу контролю. Надав відповідні фотознімки та консультаційний висновок лікаря дерматовенеролога.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні також вказав на необґрунтованість підозри, посилаючись на невірне розрахування стороною обвинувачення суми неправомірної вигоди. Зазначив, що сума в особливо великому розмірі є лише уявним трактування обставин справи, документально, інкримінований розмір нічим не підтверджується. Також пояснив, що виконання обов`язку - утримання від спілкування з будь-якими особами у кримінальному провадженні, порушує права ОСОБА_4 з огляду на неможливість його звернення до експертних установ, тощо. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання, надав пояснення з приводу відсутності будь-яких ризиків, які є необхідною умовою для продовження дії обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що справно виконує усі покладені на нього обов`язки та довів своє свідоме ставлення до інкримінуємих подій та не збирається чинити жодних перешкод для досудового розслідування. Також посилався на спричинення, застосованим до нього електронним засобом контролю, шкоди для здоров`я, що стало причиною звернення до лікаря дерматовенеролога.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, в якому 26.06.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 2500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 03.07.2020 ОСОБА_4 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000175 від 10.03.2020, продовжено до п`яти місяців до 26 листопада 2020 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) указом Президента України № 836/2019 про призначення ОСОБА_8 головою Кіровоградської обласної державної адміністрації; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.05.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час розмови з головою ОСОБА_8 останній схиляв його до надання неправомірної вигоди та передання її через ОСОБА_4 . В подальшому у свідка з ОСОБА_4 відбулися спілкування щодо розміру такої неправомірної вигоди; (3) протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 19.06.2020 та 26.06.2020, згідно з якими свідок передавав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 100 000 та 250 000 гривень для подальшої їх передачі ОСОБА_8 ; (4) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_9 від 04.06.2020; (5) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_9 від 25.06.2020; (6) протоколами за результатами негласних слідчих (розшукових) дії від 09.06.2020, 19.06.2020, 23.06.2020; (7) протоколом обшуку від 25.06.2020, відповідно до якого у кімнаті відпочинку кабінету голови Кіровоградської ОДА були частково виявлені раніше ідентифіковані та вручені ОСОБА_9 грошові кошти, які останній передав ОСОБА_4 та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_4, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В той же час, відносно наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри з огляду на відсутність будь-яких доказів скоєння особливо тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надані заперечення стосуються саме питання остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного за ч. 4 ст. 368 КК України, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного. Належну оцінку доказам має дати суд при розгляді справи по суті. На даному етапі слідчий суддя має повноваження щодо встановлення доведеності того, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акту саме за вищенаведеною частиною інкримінованого злочину. Отже у своїх запереченнях сторона захисту ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. А беручи до уваги, що злочини є корупційними, отже у разі засудження, до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, слідчим суддею береться до уваги майновий стан ОСОБА_4, що підтверджується декларацією кандидата на посаду особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, який на переконання суду є достатнім для існування в умовах розшуку. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
Також слідчим суддею враховується твердження прокурора про наявність ризику можливого знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На переконання судді вказаний ризик має місце у зв`язку з не встановленням місцезнаходження та не вилученням стороною обвинувачення частини ідентифікованих та вручених ОСОБА_9 грошових кошті, які ним були передані ОСОБА_4 для подальшої передачі ОСОБА_8 . Таким чином, ризик можливого їх знищення та спотворення залишається актуальним і дотепер.
В той же час слідчим суддею не приймається до уваги твердження прокурора про наявність ризику знищення ОСОБА_4 технічних носіїв інформації, які використовувалися підозрюваними під час вчинення злочину, оскільки відповідно до наявних у суду матеріалів, стороною обвинувачення, під час затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 від 25.06.2020 та під час проведення обшуків від 25.06.2020, були вилучені мобільні термінали систем зв`язку, ноутбуки, планшети, флеш-носії, які перебували у користуванні останніх. В той же час у судовому засіданні прокурором не зазначено, які саме технічні засоби передачі інформації не відшукані стороною обвинувачення, а отже, і можуть бути знищені підозрюваним.
З приводу необхідності продовження кола обов`язків, слідим суддю береться до уваги належний рівень виконання ОСОБА_4, покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020 обов`язків, відсутність нарікань на його дисципліну з боку сторони обвинувачення, а також надані медичні документи, щодо завдання шкоди здоров`ю підозрюваного у результаті носіння електронного засобу контролю. Так, з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного, вважаю за можливе послабити запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 в частині скасування обов`язку носити електронний засіб контролю. Одночасно з цим судом береться до уваги і висловлювання сторони захисту щодо формулювання обов`язку «утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду», в якому чітко не визначено коло осіб, з якими заборонено таке спілкування. З метою недопущення неоднозначного трактування вказаного обов`язку вважаю за необхідне викласти його в наступній редакції: утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 та свідками у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Слідчий суддя також при продовженні обов`язків враховує, що електронний засіб контролю застосовується у тому випадку, якщо він не становить небезпеку для здоров`я та не порушує уклад життя особи. Як було встановлено у судовому засіданні, електронний засіб контролю істотної впливає на поведінку особи і завдає їй надмірних незручностей.
Беручи до уваги вищевикладене та оскільки інші покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 та свідками у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Строк дії ухвали встановити до 21 жовтня 2020 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1