- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Панасюка О.Г.
Справа № 991/6951/20
Провадження1-кс/991/7142/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанови прокурорів Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42018000000000563,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 просив скасувати постанови:
- прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 17 квітня 2018 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000563 в частині щодо ОСОБА_4 ;
- прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 26 квітня 2018 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000563 в частині щодо ОСОБА_4 ;
- прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 11 травня 2018 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000563 в частині щодо ОСОБА_4 ;
- прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 14 травня 2018 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000563 в частині щодо ОСОБА_4 ;
- прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 16 травня 2018 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000563 в частині щодо ОСОБА_4 ;
- прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 21 травня 2018 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000563 в частині щодо ОСОБА_4 .
Скарга обґрунтована тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003008 від 30.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України.
Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42016000000003536 від 18.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209КК України, до якого 24.05.2018 приєднано кримінальне провадження № 42018000000000563 від 13.03.2018.
29.12.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в участі організованій ОСОБА_7 злочинній організації, вчиненні у її складі протягом 2011-2017 років легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України (кримінальне провадження за № 42016000000003536 від 18.11.2016).
Так, в рамках кримінального провадження № 42018000000000563 постановою прокурора у кримінальному проваджені ОСОБА_5 від 17.04.2018 зупинено досудове розслідування кримінального провадження в частині щодо підозрюваних, в тому числі щодо ОСОБА_4, на підставі п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
В подальшому, в рамках вказаного провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України 26.04.2018, а також 11, 14, 16 та 21 травня 2018 року винесено постанови прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 про зупинення досудового розслідування кримінального провадження в частині підозрюваних, в тому числі щодо ОСОБА_4 ..
24.05.2018 матеріали досудового розслідування № 42018000000000563 об`єднано з кримінальним провадженням № 42014000000000521.
З матеріалів кримінального провадження № 42014000000000521 виділено матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 та 30.11.2018 внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000003008.
Сторона захисту не погоджується з позицією щодо набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного та вважає постанови про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42018000000000563 не достатньо обґрунтованими, що і стало підставою для звернення адвоката ОСОБА_3 з цією скаргою до слідчого судді.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав вимоги, викладені у скарзі, та просив їх задовольнити.
Прокурор САП ОСОБА_8, який входить до групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003008, заперечив проти скарги, просив повернути скаргу без розгляду через пропуск строку оскарження, а у разі не закриття провадження по ній відмовити у її задоволенні. Розгляд скарги прокурор просив здійснювати без його участі.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченомуКПК України.
Статтею 303КПК Українивизначені рішення,дії чибездіяльність слідчогоабо прокурора,які можутьбути оскарженіпід часдосудового розслідування,серед яких,пунктом 3ч.1вказаної статтіКПК Українипередбачено право потерпілого,його представникачи законногопредставника,підозрюваного,його захисникачи законногопредставника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження оскаржити рішення слідчого про зупинення кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
Частиною 2 вказаної вище статті Кодексу визначено, що до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченимипунктом 2 частини першоїцієї статті.
Разом з тим, ч. 4 ст. 280 КПК України встановлено, що досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.
За твердженнями адвоката, оскаржувані постанови необґрунтовані, оскільки підозра вручена ОСОБА_4 лише формально, що не вважається достатнім для набуття статусу підозрюваного. Так, адвокат посилається на рапорт ОСОБА_9, з якого слідує, що відсканований примірник повідомлення про підозру ОСОБА_4 був направлений слідчим 29.12.2017 о 15:13 год на мобільний телефон підозрюваного за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», що є порушенням правових норм КПК України.
Заперечуючи проти доводів адвоката ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, прокурор зазначає, що таке твердження заявника є необґрунтованим, оскільки воно базується на тому, що КПК України нібито не передбачено повідомлення особі, місцезнаходження якої невідоме, про підозру через надсилання тексту підозри у месенджері.
Слідчий суддя бере до уваги заперечення прокурора та зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, зокрема, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу.
У Главі 11 КПК України визначено порядок вручення повідомлень. Зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою; у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 1, 2 ст. 135 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням виклику особи є будь-які дані, які підтверджують факт ознайомлення особи зі змістом відповідного документа.
Аналіз положень законодавства не дає підстав вважати, що орган досудового розслідування не повідомив про підозру ОСОБА_4 у передбачений КПК України спосіб. За таких обставин КПК України не містить жодних обмежень для здійснення повідомлення про підозру у спосіб, як це було зроблено відносно ОСОБА_10 ..
Разом з тим, не знайшло свого підтвердження матеріалами справи і твердження скаржника про те, що в органу досудового розслідування не було достатніх даних вважати, що відповідний номер телефону належав ОСОБА_4, оскільки воно ґрунтується на помилковій оцінці доказів і спростовується матеріалами справи. Прокурором підтверджено, що дані про вказаний телефон ОСОБА_4 виявлено на телефоні іншої особи, де знаходилося листування з ним, а також в мережі месенджера відповідний номер телефону визначено як належний ОСОБА_4 ..
Крім того, варто зауважити, що факт набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного неодноразово підтверджувався ухвалами слідчих суддів у цьому кримінальному провадженні, зокрема, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 : від 11.01.2018 по справі № 757/1703/18-к, від 10.07.2018 по справі № 757/33431/18-к, від 14.01.2019 по справі № 757/1050/19-к, від 14.08.2019 по справі № 757/42975/19-к.
Обов`язковість судового рішення до виконання закріплена у ст. 129-1 Конституції України, за якою держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку ; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Разом з тим, ст. 533 КПК України визначено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Тож, розглядаючи скаргу, слідчий суддя не вправі ставити під сумнів ухвали слідчих суддів, які набрала законної сили та якими вже встановлено наявність обґрунтованої підозри.
До того ж, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора та доходить висновку про те, що статус ОСОБА_4 як підозрюваного не має значення для оцінки оскаржуваних постанов. Так, у всіх оскаржуваних постановах зазначено, що підставою зупинення провадження є розшук вісьмох підозрюваних, лише одним з яких є ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_3 у скарзі не заперечує статусу підозрюваних у семи решти осіб, вказаних в оскаржуваних постановах. Однак саме через те, що розслідування зупиняється в цілому, а не по окремих підозрюваних, для того, щоб мала місце підстава зупинення провадження через розшук підозрюваного, достатньо було, щоб хоча б одна із вказаних восьми осіб мала статус підозрюваної і перебувала в розшуку.
Тобто, навіть якби доводи скарги про процесуальний статус ОСОБА_4 були слушними підстави для зупинення провадження за оскаржуваними постановами все одно продовжували б існувати, а відтак підстави для скасування оскаржуваних постанов відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст.9КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на час винесення оскаржуваних постанов орган досудового слідства виконав всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких було необхідне та можливе, було дотримано вимог ст. 280 КПК України, а тому у задоволенні заявленої адвокатом скарги слід відмовити.
Стосовно ж доводів прокурора про доцільність повернення скарги без розгляду через пропуск заявником строку оскарження та того, що підстав для поновлення такого строку немає і провадження за скаргою підлягає закриттю, варто зазначити наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів, оскаржувані постанови винесено 17, 26 квітня та 11, 14, 16 і 21 травня 2018 року. ОСОБА_3 же у своїй скарзі вказав на те, що про наявність постанов про зупинення досудового розслідування відносно ОСОБА_4 йому стало відомо лише під час ознайомлення з кримінальним провадженням, а саме 04 серпня 2020 року, тому строки оскарження таких постанов просив рахувати саме із цієї дати.
Однак, вже після призначення скарги до розгляду, прокурором разом із запереченнями подано копію ухвали слідчого судді ВАКС від 05.05.2020 у справі № 991/2252/20, з якої вбачається, що адвокат ОСОБА_3 у тому ж кримінальному провадженні виступав від імені іншої підозрюваної ОСОБА_11, де мова йшла про ці ж самі постанови про зупинення досудового розслідування від 17, 26 квітня, 11, 14, 16 та 21 травня 2018 року, що й у цій скарзі. До того ж, адвокат ОСОБА_3 сам же визнав отримання ним ще 12.03.2020 копій вказаних постанов про зупинення. Вказаний факт, на думку прокурора, свідчить про обізнаність адвоката ОСОБА_3 про наявність оскаржуваних постанов та пропуск ним, як захисником ОСОБА_4, строку оскарження останніх.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, на час призначення скарги до розгляду у слідчого судді не було сумніву стосовно не пропуску заявником строку оскарження постанов про зупинення досудового розслідування. Про факт обізнаності заявника адвоката ОСОБА_3 щодо наявність постанов про зупинення досудового розслідування раніше, ніж зазначено ним у скарзі, слідчим суддею встановлено вже в ході судового засідання. Однак, слід зауважити, що захисником ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 став 22.07.2020, про що свідчить ордер на надання правничої правової допомоги серії АА № 1030079, у засіданні 05.05.2020 адвокат ОСОБА_3 приймав участь як захисник підозрюваної ОСОБА_11 ..
Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Одним із професійних обов`язків адвоката під час здійснення адвокатської діяльності, як визначає ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є дотримання присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Адвокату забороняється, зокрема, без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для закриття провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3, як зазначає прокурор, через пропуск заявником строку звернення до слідчого судді для оскарження постанов про закриття досудового розслідування, оскільки порушення зі сторони захисника наразі відсутні.
Керуючись статтями 7,9,303-307,309,372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скаргивід 14.08.2020 адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанови прокурорів Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42018000000000563 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1