Документ № 91396925

Дата засідання: 31/08/2020
Дата винесення рішення: 31/08/2020
Справа №: 991/7226/20
Провадження №: 52020000000000521
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Секретар : Будкової В.О.
Захисник/адвокат : Мірошника О.М.
Прокурор : Кимлик Р.В.

Справа № 991/7226/20

Провадження1-кс/991/7425/20

У Х В А Л А

іменем України

31 серпня 2020 року м.Київ

Cлідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

захисника адвоката ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1, працює керівником спеціального конструкторського бюро «Вектор В», одружений, має двох малолітніх дітей 2014 року народження,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000521, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 при застосуванні запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000521 від 13.08.2020.

1.1.Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, в тому числі, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 369 КК України. Матеріали цього кримінального провадження були виділені із кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 згідно з постановою прокурора від 13.08.2020.

1.2.Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 :

1.2.1.Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу не пізніше 08.05.2015 ОСОБА_7, маючи досвід зайняття господарською діяльністю, управління суб`єктом господарювання у сфері постачання товарів, зокрема для підприємств оборонної галузі, маючи доступне джерело набуття комплектуючих, ринок яких на території України відсутній або вкрай обмежений, та ОСОБА_5, який має досвід роботи в державних підприємствах учасниках Державного концерну «Укроборонпром» (далі Концерну), діючи з корисливою метою швидкого незаконного збагачення, розробили схему постачання комплектуючих для військової техніки до державних підприємств учасників Концерну та ухилення від сплати податків з таких операцій.

1.2.2.До цієї діяльності ОСОБА_7 залучено ОСОБА_8, який формально обіймав посади директора та бухгалтера ТОВ «Оптимумспецдеталь», здійснював на прохання та за грошову винагороду від ОСОБА_7 підготовку документів (договорів, специфікацій, накладних, листів, реєстраційних, гарантійних документів), підписання документів як директор товариства, виконував інші доручення (відправлення та отримання кореспонденції та товарів, доставку кореспонденції та окремих товарів, зв`язок з менеджерами окремих державних підприємств), що надавалися ОСОБА_7 або ОСОБА_5, які здійснювали фактичне керівництво підприємством. Після ОСОБА_8 залучено ОСОБА_9, який також формально обіймав посади директора та бухгалтера ТОВ «Оптимумспецдеталь», здійснював на прохання та за грошову винагороду від ОСОБА_7 підписання документів як директор товариства. Бухгалтерський супровід ТОВ «Оптимумспецдеталь» здійснювала ОСОБА_10, яка готувала податкові документи, подавала податкову звітність, яку підписувала електронним цифровим підписом директора товариства, який надав їй ОСОБА_7, здійснювала операції з грошовими коштами на банківських рахунках ТОВ «Оптимумспецдеталь» під керівництвом та за вказівками ОСОБА_7 або ОСОБА_5, маючи доступ до програми клієнт-банк, що також був наданий їй ОСОБА_7 .

1.2.3.Прокурор у клопотанні зазначає, що товари, які поставлялись ТОВ «Оптимумспецдеталь», були придбані ОСОБА_7 за готівку, легального джерела походження не мали та реально і документально ТОВ «Оптимумспецдеталь» набуті не були. З метою маскування реального походження товарів та створення формального джерела походження поставлених товарів, легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, отримання достатнього обсягу грошових коштів у готівковій формі для оплати товарів, збільшення прибутковості такої діяльності шляхом несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, та, в подальшому, легалізації коштів, отриманих від такої протиправної діяльності, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018, прийняте рішення про використання низки суб`єктів господарювання, які б виступали постачальниками товарів, які ТОВ «Оптимумспецдеталь» поставило до державних підприємств - учасників Концерну, забезпечували документальне джерело походження придбаних товарів (запчастин та комплектуючих для військової техніки) шляхом відображення в податковому обліку ТОВ «Оптимумспецдеталь» безтоварних операцій із такими суб`єктами господарювання, формували необхідний податковий кредит для ТОВ «Оптимумспецдеталь» і дозволяли підвищити собівартість товарів, фактично набутих ТОВ «Оптимумспецдеталь» безоплатно.

1.2.4.У зв`язку з цим, у період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018 ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_11 та у подальшому до ОСОБА_12, які спільно із третьою особою, не встановленою досудовим розслідуванням на даний час, контролювали низку суб`єктів господарювання, що могли виконати для ТОВ «Оптимумспецдеталь» вказані дії.

1.2.5.Як стверджує прокурор, у результаті такої діяльності із використанням ТОВ «Оптимумспецдеталь» ОСОБА_7 та ОСОБА_5 отримали у власне розпорядження кошти у сумі 46 402 556,07 грн, одержані внаслідок ухилення від сплати податків.

1.2.6.З метою маскування незаконного походження таких коштів та зміни їх форми в готівкову ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018 прийнято рішення про вчинення фінансових операцій з ними, а саме переказ на банківські рахунки низки суб`єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_11, ОСОБА_12 та третій особі, не встановленій досудовим розслідуванням на даний час. Безпосередні операції з рахунками ТОВ «Оптимумспецдеталь», на які надходили кошти від державних підприємств учасників Концерну, за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_7, здійснювала ОСОБА_10 від імені службових осіб ТОВ «Оптимумспецдеталь» - директора ОСОБА_8, а згодом - ОСОБА_9, із використанням програми клієнт-банк, доступ до якої їй надав ОСОБА_7 за згоди ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

1.2.7.Одержані ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у своє розпорядження кошти від державних підприємств учасників Концерну, що надійшли в якості оплати за відповідними договорами з ТОВ «Оптимумспецдеталь», разом із коштами, отриманими внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, - ухилення від сплати податків, переказано ОСОБА_10 з рахунків ТОВ «Оптимумспецдеталь» на рахунки низки суб`єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_11, ОСОБА_12 та третій особі, не встановленій досудовим розслідуванням на даний час.

1.2.8.Водночас під час здійснення фактичного керівництва діяльністю ТОВ «Оптимумспецдеталь» у ОСОБА_5 спільно з директором ДП «ІПЗ» ОСОБА_13, які були раніше знайомі, та у інших невстановлених слідством осіб, виник умисел на надання ОСОБА_5 та отримання ОСОБА_13 неправомірної вигоди за вчинення останнім дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Так, в результаті досягнутих домовленостей ТОВ «Оптимумспецдеталь» мало виготовляти документи про постачання товарів до ДП «ІПЗ» без фактичного їх постачання, а ОСОБА_13, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди у грошовій формі для себе та ТОВ «Оптимумспецдеталь» в особі ОСОБА_5, у свою чергу, мав забезпечити надходження такого товару до ДП «ІПЗ» з доступних йому невстановлених джерел та перерахувати грошові кошти ДП «ІПЗ» на банківські рахунки ТОВ «Оптимумспецдеталь» в якості оплати за поставки, відображені в первинній документації виготовленій від імені ТОВ «Оптимумспецдеталь». При цьому ОСОБА_13 та ОСОБА_5 домовилися, що останній із використанням банківських рахунків підконтрольного йому ТОВ «Оптимумспецдеталь», отримані від ДП «ІПЗ» грошові кошти у безготівковій формі буде переводити у готівкову форму та передавати 68% від отриманих сум у якості неправомірної вигоди ОСОБА_13 за вчинення описаних вище дій на користь ОСОБА_5 . Водночас, решта грошових коштів у розмірі 32% від отриманих сум мали залишатися на рахунках ТОВ «Оптимумспецдеталь» у якості неправомірної вигоди від такої діяльності за відсутності реального постачання товарів товариством.

1.2.9.На виконання заздалегідь узгодженого злочинного плану ОСОБА_5 28.09.2016 у точно не встановлені у ході досудового розслідування час та місці передав директору ДП «ІПЗ» ОСОБА_13 через третю особу грошові кошти в розмірі 500 000 грн. та 14 700 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 28.09.2016 становило 379 554 грн., тобто усього в сумі 879 554 грн., в якості неправомірної вигоди за вчинення останнім з використанням свого службового становища дій, а саме за забезпечення оплати ДП «ІПЗ» рахунку ТОВ «Оптимумспецдеталь» від 15.09.2016 №98.

1.2.10.Посилаючись на встановлені обставини, прокурор зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється в організації вчинення та керівництві вчиненням умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах у сумі 46402556,07 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3. ст. 212 КК України; у організації вчинення та керівництві вчиненням фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, особами, які знали, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб - коштами в особливо великому розмірі у сумі 46 402 556,07 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3. ст. 209 КК України та наданні неправомірної вигоди директору державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» ОСОБА_13 за вчинення останнім в інтересах ОСОБА_5 дій із використанням свого службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

1.3.Прокурор у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та подальшу необхідність дії покладених обов`язків, що обґрунтовується ризиками кримінального провадження.

1.4.Посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2020, якою ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5255 000 грн. та на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк дії обов`язків до 02.08.2020. А згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2020 строк дії таких обов`язків продовжено до 02.09.2020. За дорученням прокурора 14.08.2020 підозрюваних у цьому кримінальному провадженні було повідомлено про завершення досудового розслідування та наданий доступ до його матеріалів.

1.5.Прокурор зазначає, що з огляду на відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту та положення ст. 219 КПК України про не включення цього періоду у строки досудового розслідування, необхідно продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного на час до направлення до суду обвинувального акту та призначення підготовчого судового засідання.

1.6.Стверджує, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а тому на даний час продовжує існувати обґрунтована потреба у продовженні строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта чи спеціаліста у кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

1.7.Посилаючись на вищевказані обставини, прокурор просить продовжити дію обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб.

2.В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:

2.1.В судовому засіданні прокурор підтримав доводи, викладені у клопотанні, та просив продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк дії обов`язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу, вважаючи, що потреба у їх застосуванні продовжує існувати. Додатково пояснив, що ОСОБА_5 11.03.2019 було повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні, що розслідувалося Головною військовою прокуратурою 26.07.2019 матеріали було направлено до Шевченківського районного суду міста Києва для вирішення питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, який 08.11.2019 повернув матеріали прокурору. В цей же день було визначено підслідність за Національним антикорупційним бюро України, яке здійснювало досудове розслідування до 14.08.2020. Стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування, вони налічують понад 100 томів. Ризики кримінального провадження станом на сьогоднішній день не зменшилися, зокрема, не встановлено місце знаходження всіх матеріалів, що мають значення для кримінального провадження, отже існує ризик знищення або пошкодження речей та документів та перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином. Також послався на ризик переховування.

2.2.Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на тривалість обов`язків та відсутність ризиків кримінального провадження. Зазначив, що ОСОБА_5 належним чином виконує процесуальні обов`язки підозрюваного, демонструє активну позицію, а ті ризики, на які посилається прокурор, не підтверджені належним чином. Також зазначив про появу нових обставин, а саме хворобу діда підозрюваного, що обумовлює необхідність залишати місто Київ в межах Київської області. Звернув увагу на міцний соціальний стан підозрюваного наявність у нього двох малолітніх дітей і вагітної дружини. Також заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, мотивуючи його тим, що заставу вносила матір підозрюваного, а в умовах економічного спаду, пов`язаного з пандемією Covid-19, існує необхідність у поверненні грошових коштів.

2.3.Підозрюваний підтримав думку свого захисника. Додатково зазначив, що не має наміру лишати територію України, весь період досудового розслідування Головною військовою прокуратурою йому не обирався запобіжний захід і він належним чином виконував процесуальні обов`язки. Що стосується обов`язку не спілкуватися з визначеними особами, то більшу їх частину він не знає, а з іншими не спілкується більше двох років. На сьогоднішній день за необхідності лишити місто Київ він звертається до детектива з заявою, на підставі якої детективом надається відповідний дозвіл.

3.Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Оскільки стороною захисту заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, слідчий суддя вважає за необхідне, в першу чергу, розглянути це питання.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексута покладенихна ньогослідчим суддею,судом,чи прозміну способуїх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. При чому п. 3 ч.3 ст. 201 КПК України встановлює, що до клопотання мають бути додане підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

В даному випадку самостійне клопотання про зміну запобіжного заходу захисником було заявлено при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного на підставі ст. 194 КПК України (при чому питання про зміну або продовження запобіжного заходу в цьому судовому засіданні не розглядалося). Заявляючи відповідне клопотання, захисник не виконав формальні вимоги, пов`язані зі своєчасним направленням клопотання про зміну запобіжного заходу прокурору та наданням слідчому судді відповідного підтвердження. За таких обставин слідчий суддя залишає клопотання захисника про зміну запобіжного заходу без розгляду.

3.2.У кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 ОСОБА_5 07.08.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 369 КК України. Згідно з постановою прокурора - першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 13.08.2020 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні вказаних злочинів та ОСОБА_10 виділені у окреме кримінальне провадження із номером 520200000000000521, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2020.

3.3.Виходячи із положень ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри і ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2020 до підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 5255 000,00 грн. та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 03.06.2020. Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 строк дії цих обов`язків продовжено до 02.08.202.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2020 станом на теперішній час щодо підозрюваного ОСОБА_5 до 02.09.2020 діють такі обов`язки:

-прибувати на першу вимогу до детективів (слідчого), прокурора, слідчого судді або суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: м. Київ, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

-повідомляти детективів (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_13, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

На виконання доручення старшого прокурора групи прокурорів від 13.08.2020 у порядку ст. 290 КПК України в кримінальному провадженні № 520200000000000521 підозрюваний і його захисник повідомлені про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження. За твердженням сторони захисту фактично до ознайомлення вони не приступили з огляду на те, що матеріали в повному обсязі не підготовлені.

3.4.Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

3.5.Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;

3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

3.6.Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.6.1.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 369 КК України, а саме організації вчинення та керівництві вчиненням фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, особами, які знали, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб - коштами в особливо великому розмірі у сумі 46 402 556,07 грн; організації вчинення та керівництві вчиненням умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах у сумі 46402556,07 грн та наданні неправомірної вигоди директору державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» ОСОБА_13 за вчинення останнім в інтересах ОСОБА_5 дій із використанням свого службового становища.

3.6.2.Відповідно до примітки до ст. 212 КК України під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3.6.3.В п. 1 примітки до ст. 209 КК України зазначається, що суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є, зокрема, діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 3 примітки).

3.6.4.З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є обставини ухилення від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах у сумі 46402556,07 грн та подальшої їх легалізації (відмивання). Санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А розмір отриманих внаслідок ухилення від сплати податків коштів та, відповідно, предмету легалізації, про які стверджує обвинувачення, перевищує встановлену в примітці до ст. 212 та п. 3 примітки до ст. 209 КК України межу особливо великого розміру.

3.6.5.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, зокрема, є особи, які постійно чи тимчасово обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій (ч. 3 ст. 18 КК України).

3.6.6.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди директору державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод», який відповідає критерію службової особі.

3.6.7.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 369 КК України.

3.6.8.Для визначення причетності ОСОБА_5 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені такі докази:

-податкові декларації ТОВ «Оптимумспецдеталь» за 2015, 2016, 2017 роки (а.с. 97-129 том 4);

-протокол огляду від 08.11.2019 банківських виписок по рахункам ТОВ «Оптимумспецдеталь», якими зафіксовано фінансові операції з коштами (а.с. 130-144 том 4);

-висновок аналітичного дослідження ГУ ДПС України у м. Києві від 16.01.2020 № 2/26-15-16-02-20/38320170, у якому визначено суму податків, від сплати яких ухилились службові особи ТОВ «Оптимумспецдеталь» (а.с. 1-80 том 4);

-висновок експерта від 31.03.2020 № 17/7 за результатами проведення судової економічної експертизи, яким нормативно та документально підтверджено суму податків, від сплати яких ухилились службові особи ТОВ «Оптимумспецдеталь» ( а.с. 81-96 том 4);

-протокол огляду документів від 27.04.2020, а саме інформації з мобільних телефонів ОСОБА_7 і ОСОБА_5 (том 5 справи);

-протокол огляду предметів від 07.04.2020 27.04.2020, а саме речей та документів, вилучених під час обшуків з додатками (том 6-7 справи);

-протоколи допиту свідків ОСОБА_49, ОСОБА_50 від 03.03.2017, ОСОБА_8 від 23.01.2018, ОСОБА_9 від 13.01.2020, ОСОБА_12 від 27.01.2020, ОСОБА_51 від 19.03.2020, ОСОБА_52 від 19.03.2020, ОСОБА_53 від 05.03.2020, ОСОБА_18 від 22.01.2020, ОСОБА_14 від 10.01.2020, ОСОБА_19 від 26.07.2016, ОСОБА_54 від 23.05.2016, ОСОБА_16 від 09.06.2016, ОСОБА_15 від 06.03.2019, ОСОБА_20 від 26.02.2020, ОСОБА_21 від 14.02.2020, ОСОБА_22 від 17.02.2020 ОСОБА_23 від 10.02.2020, ОСОБА_24 від 17.03.2019, ОСОБА_55 від 28.02.2019, ОСОБА_25 від 28.01.2020 ОСОБА_56 від 27.02.2020, ОСОБА_57 від 05.02.2020, ОСОБА_58 від 06.02.2020, ОСОБА_59 від 05.03.2020 (томи справи 2-3);

-протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 05.03.2019, від 27.01.2020 з додатком, від 14.04.2020 (том справи 2);

-протокол огляду від 25.02.2016 з додатком (а.с. 123-169 том 2);

-вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2018 щодо ОСОБА_60, яким останнього засуджено за ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України (а.с. 49-55 том 3);

-вирок Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2016 щодо ОСОБА_19, яким останнього засуджено за ч. 5 ст, 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України (а.с. 70-73 том 3);

-вирок Печерського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_54, яким останну засуджено за ч. 1 ст. 205 КК України (а.с. 79-80 том 3);

-вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2016 щодо ОСОБА_16, яким останнього засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України (а.с. 87-91 том 3).

3.6.9.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження покладених обов`язків, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.6.10.Отже, враховуючи наявні матеріали слідчий суддя погоджується з висновком органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра», що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

3.7.Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає в клопотанні про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.7.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

3.7.2.Інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким і тяжким злочинами, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна та штраф від 15 000 до 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Крім того, згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин, передбачений ст. 369 КК України, є корупційним, отже у разі засудження особи в загальному порядку, до неї не можуть бути застосовані «пільгові» інститути кримінального права. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення для можливого ризику втечі, який однак повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання про наявність ризику переховування, враховує тяжкість злочинів, в яких він підозрюється, у сукупності з такими обставинами, як неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права, частоту виїзду ОСОБА_5 за межі України мету його подорожей. Слідчий суддя також відхиляє аргументи захисту про неможливість виїзду закордон в умовах пандемії Covid-19, адже транспортне сполучення між держави на сьогоднішній день наявне і можливості виїхати в іншу державу власним транспортом також існують. З урахуванням того, що матір підозрюваного ОСОБА_61 є керівником та засновником ТОВ «Туристична агенція «Парадіз», наявність дружніх стосунків із особами, які проживають на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Держави Ізраїль, забезпечення ОСОБА_5 та його родині умов виїхати і проживати за межами території України вбачається досить реальним. Слідчий суддя враховує наявність у підозрюваного двох малолітніх дітей і вагітність дружини в контексті наявності міцних соціальних зав`язків, однак в контексті ризику переховування враховуються також надані підозрюваним відомості про грецьке громадянство його дружини, що при наявності намірів переховуватися, може сприяти їх реалізації.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_5 обов`язків прибувати на першу вимогу до детективів (слідчого), прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає; повідомляти детективів (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Разом з тим, підозрюваний зазначив про необхідність відвідувати хворого діда, якому 80 років і який проживає у с. Ворзель Київської області. На підтвердження такої необхідності сторона захисту надала выписной эпикриз хворого ОСОБА_62, листок непрацездатності, виданий 26 червня 2020 року, виписку із медичної карти хворого ОСОБА_63 . Обґрунтовуючи необхідність залишати місто Київ для догляду за дідом, сторона захисту не надає підтвердження того, що ОСОБА_64 є (1) дідом підозрюваного, (2) перебуває в Київській області. Однак з урахуванням наданих стороною захисту пояснень слідчий суддя вважає, що такі твердження можуть відповідати дійсності, а розширення території, яку підозрюваний не може залишати без дозволу уповноваженого суб`єкта, також і на Київську область не може негативно вплинути на досягнення завдань кримінального провадження.

Отже, продовжуючи строк дії обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, слідчий суддя вважає за можливе звузити дію цього обов`язку щодо Київської області.

3.7.3.Ризик незаконноговпливу насвідків є досить обґрунтованим з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів. Специфіка використання показань свідків як процесуальних джерел доказів обумовлює необхідність забезпечити їх недоторканість від негативного впливу зацікавлених суб`єктів аж до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом під час судового розгляду.

Тому ОСОБА_5, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими підозрюваними та свідками, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_5 обов`язку утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_13, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій.

3.7.4.У той же час, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду обставини, які свідчать про те, що з`явилися нові ризики, про які зазначає прокурор у клопотанні, зокрема, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Як вбачається із матеріалів клопотання, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, стороні захисту відкрито матеріали. Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування пов`язано з визнанням зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. З відкриттям матеріалів досудового розслідування втрачається процесуальна можливість відшукувати нові речі і документи, а ті, які мають істотне значення, вже перебувають в розпорядженні сторони обвинувачення. Слідчий суддя відхиляє аргумент прокурора про неможливість винайдення телефону, відомості в якому мають важливе значення, внаслідок протиправних дій підозрюваного, оскільки, як вбачається із наданих ним же пояснень, цей телефон було повернуто підозрюваному на підставі судового рішення.

3.7.5.За виключенням обставин, вказаних у п. 3.7.4 цієї ували, аргументи прокурора про наявність ризиків кримінального провадження вбачаються досить переконливими.

3.8.Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування досягнути завдання кримінального провадження свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу. Слідчий суддя зауважує, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваного, а строк їх дії на сьогоднішній день становить чотири місяці. Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. За таких обставин, відсутні підстави враховувати сплив строку досудового розслідування в контексті зменшення кількості обов`язків або зміни їх суті (крім звуження обов`язку підозрюваного не відлучатися без дозволу уповноваженого суб`єкта). Враховуючи стадію кримінального провадження, на якій ставиться питання про продовження обов`язків, подальша тривалість кримінального провадження залежить від добросовісності сторони обвинувачення при виконанні вимог ст. 290 КПК України і сторони захисту при використанні прав, передбачених цією ж статтею.

Разом з тим, звертаючись з клопотанням про продовження дії обов`язків, прокурор не обґрунтував, чому їх необхідно продовжити саме на максимально можливий термін - 60 діб, а слідчий суддя вважає за достатнє продовжити їх на 45 діб до 15 жовтня 2020 року включно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-179, 182, 193, 194, 199, 202, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків задовольнити частково.

2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на 45 діб до 15 жовтня 2020 року включно, а саме:

-прибувати на першу вимогу до детективів (слідчого), прокурора, слідчого судді або суду;

-не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

-повідомляти детективів (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-носити електронний засіб контролю.

3.Ухвала підлягає негайному виконанню, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 91396925