Документ № 91396966

Справа № 361/3207/19

Провадження1-кп/991/100/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Подгорця С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ванджурака Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Ванджурака Р.В. про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2017 року за № 12017110130004841, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Требухів Броварського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2020 під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Ванджурак Р.В. заявив відвід колегії суддів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Свою заяву обґрунтував тим, що на переконання захисту дана колегія допустила грубе порушення принципів кримінального процесу, є упередженою до захисту і лояльною до обвинувачення, оскільки після закінчення дослідження всіх поданих сторонами доказів колегією суду було оголошено про закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами й переходу до судових дебатів. При цьому, прокурор запевнив суд, що ним надані всі докази й будь-які клопотання у нього відсутні. Втім, 30 липня 2020 року, вже на стадії судових дебатів, колегія суду з власної ініціативи поставила на обговорення питання щодо відновлення з`ясування обставин справи, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які характеризують обвинуваченого. При цьому, не долучаючи необхідних колегії для відкриття дебатів матеріалів, прокурор відразу заявляє клопотання про допит свідка ОСОБА_2 , від якого він в попередніх судових засіданнях відмовився, а суд безпідставно і невмотивовано задовольняє його. Вказані дії суду мають ознаки упередженості, що відобразились у процесуальному сприянні стороні обвинувачення, шляхом прямого порушення засад рівності, змагальності сторін й диспозитивності судового процесу, після з`ясування обставин справи й перевірки їх доказами, в наданні можливості допитати свідка обвинувачення від якого прокурор відмовився.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника з приводу заявленого відводу, захисник Ванджурак Р.В. підтримав заявлений відвід, вказав, що висновок про упередженість колегії та її сприяння стороні обвинувачення є його припущенням.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід, зазначив, що підстав для відводу не вбачається.

Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силу ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Щодо посилань сторони захисту на упередженість складу суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.07.2020 року, судом було постановлено відновити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами для надання стороною захисту та обвинувачення документів, які необхідні для вирішення справи у відповідності до закону. Також, прокурором було заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_2 , яке було розглянуто відповідно до ст. 350 КПК України з зазначенням підстав та мотивів для задоволення, тобто суд діяв в межах повноважень, наданих йому діючим Кримінальним процесуальним кодексом України.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03.12.2019 (заява № 54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб`єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об`єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], № 17056/06, § 96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб`єктивних, так і об`єктивних критеріїв.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (колегії суддів). Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді (колегії суддів), які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Заявлений відвід не містить належних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість суддів. Аналізуючи доводи сторони захисту з точки зору зазначених суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності суду, суд вважає, що відсутні очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність складу суду та свідчити про особисту упередженість в цій справі колегії суддів чи кожного судді окремо. Доводи захисника щодо заявленого відводу у першу чергу зводяться до незгоди останнього з прийнятим рішенням суду за результатами розгляду клопотання прокурора не обґрунтовуються об`єктивними даними та є його припущеннями.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає невмотивованими та необґрунтованими доводи, наведені в заяві про відвід, щодо наявності підстав для відводу суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.Л. та Дубаса В.М., а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 81, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Ванджурака Р.В. про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Дубаса Віталія Михайловича відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 08 вересня 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

В.М. Дубас