Пошук

Документ № 91456012

  • Дата засідання: 09/09/2020
  • Дата винесення рішення: 09/09/2020
  • Справа №: 991/5803/20
  • Провадження №: 52020000000000211
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
  • Секретар : Севрюк К.А.

Справа № 991/5803/20

Провадження1-кс/991/5971/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка К. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що полягає у нерозгляді клопотання № VYH-20200702-06-02 від 02.07.2020 року,

ВСТАНОВИЛА

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 (скаржника) у кримінальному провадженні № 52020000000000211 від 27.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України).

Скаржник подає скаргу на бездіяльність уповноваженої особи САП щодо нерозгляду клопотання про вчинення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій. Скаржник просить задовольнити скаргу та зобов`язати уповноважену особу САП розглянути клопотання заявника відповідно до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).

Слідча суддя розглянула матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують.

Обґрунтування скарги

Він зазначає, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) здійснює досудове розслідування, а САП здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000211 від 27.03.2020 року. 02.07.2020 року скаржник подав до САП клопотання № VYH-20200702-06-02 від 02.07.2020 року про вчинення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій в тому числі витребування матеріалів з державних органів що, на думку скаржника, стосується обставин вчиненого злочину та проведення допиту ряду осіб. Станом на день подачі скарги до суду у нього була відсутня інформація за результатами розгляду вказаного клопотання.

Доводи сторін у судовому засіданні

Скаржник підтримав доводи, зазначені у скарзі, та попросив її задовольнити.

Прокурор САП не з`явився у судове засідання, хоча був повідомлений належним чином.

Мотивація суду

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Тому, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасника судового засідання, слідча суддя дійшла до такого.

Слідча суддя встановила, що скаржник подав клопотання до САП з проханням вчинити слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії у кримінальному провадженні № 52020000000000211 від 27.03.2020 року. Це кримінальне провадження було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою скаржника ОСОБА_1 (це підтверджує лист старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Кривоспицького О. М. від 31.03.2020 року, копія якого міститься у матеріалах справи). Також у цьому кримінальному провадженні скаржник набув статусу потерпілого, йому була надіслана пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Клопотання було отримане САП 02.07.2020 року, про що свідчить запис про підтвердження отримання електронною поштою Офісу Генерального прокурора. Відповідно до вимог статті 220 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язаний розглянути клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити його за наявності відповідних підстав. При цьому, процесуального права звернутися з клопотанням у порядку статті 220 КПК України набувають сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Клопотання скаржника було подане ним як потерпілим у цьому кримінальному провадженні, а тому станом на момент розгляду скарги відповіді на клопотання не надійшло.

У судовому засіданні слідча суддя запитала у скаржника будь-які додаткові документи до скарги, в тому числі ті, що підтверджують факт того, що злочин, який розслідується у кримінальному провадженні № 52020000000000211 від 27.03.2020 року є підсудним Вищому антикорупційному суду. Скаржник не надав підтверджень цього (наприклад, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 52020000000000211 від 27.03.2020 року. З дослідження доводів на етапі судового розгляду по суті, як і на етапі відкриття провадження, не можна достовірно встановити, чи може слідчий суддя Вищого антикорупційного суду прийняти одне з процесуальних рішень щодо факту бездіяльності прокурора САП, що передбачене ч. 2 ст. 307 КПК України.

Суд, який приймає рішення по справі, має бути встановлений з відповідністю до принципу верховенства права, щоби викликати легітимність та довіру; формулювання «суд, встановлений законом» також означає, що суд формується та діє відповідно до закону. «Встановлений законом» також стосується не лише правових підстав самого існування суду, але й дотримання цим судом особливих правил, якими він має керуватись, а також складу суду у кожній справі (Рішення у справі Kontalexis проти Греції від 31 травня 2011 року, заява № 59000/08, параграф 42). Недотримання судом положень внутрішнього права, пов`язаних із організацією і повноваженнями судових органів, зазвичай спричиняє порушення норм параграфу 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, Рішення у справі Coeme та інші проти Бельгії від 22 червня 2000 року, заяви № 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, параграф 98). Тому суд, котрий, згідно з чинними положеннями права, не має повноважень здійснювати процес, не має статусу «суд, встановлений законом» у розумінні параграфу 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (серед іншого, Рішення у справі Richert проти Польщі від 25 жовтня 2011 року, заява № 54809/07, параграф 41).

У сукупності з принципом «суд, встановлений законом», встановлення факту належності цього провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду є обов`язковим, оскільки перевірка належності справи до юрисдикції суду є складовою обґрунтованого та вмотивованого судового рішення. Судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.

Відповідно до вимог ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Примітка статті 45 КК України деталізує перелік антикорупційних злочинів, до яких входять злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України. Пункти 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України встановлюють вимоги до спеціального суб`єкта кримінального правопорушення та розміру шкоди, предмету злочину.

Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена КПК України, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";

2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. (пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України)

Отже, якщо злочин, що розслідується у кримінальному провадженні, підсудний Вищому антикорупційному суду, така скарга має розглядатися Вищим антикорупційним судом. З фабули кримінального правопорушення вбачається, що злочин, який розслідується, дійсно попередньо кваліфікований органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є злочином, підсудним Вищому антикорупційному суду за статтею. Проте, такий злочин також має мати одну з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Досліджуючи доводи скаржника, навіть після розгляду скарги у судовому провадженні неможливо об`єктивно з`ясувати обставини справи, достатні для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду.

Як зазначалось раніше, частиною 2 статті 307 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, які приймаються за результатами розгляду скарги. Втім, рішення по скарзі не може бути прийнято, оскільки вона непідсудна Вищому антикорупційному суду. Відкрите (розпочате) провадження, у разі якщо під час судового розгляду виявлено обставини, які б на етапі відкриття провадження стали підставою для відмови у його відкритті, підлягає закриттю. Це рішення узгоджується з нормами ч. 6 ст. 9 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 220, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноваженої особи САП, що полягає у нерозгляді клопотання № VYH-20200702-06-02 від 02.07.2020 року, що було подане у кримінальному провадженні № 52020000000000211 від 27.03.2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.