Документ № 91490495

Справа № 991/7087/20

Провадження1-кс/991/7286/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Пузиря В. Р.,

адвоката Андрійчука Р. Б. (на підставі ордеру),

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора САП Жовницької А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Андрійчука А. Б. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Житомир, громадянина України, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

25 серпня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Андрійчука Р. Б. (заявника) про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Житомир, громадянина України, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

У клопотанні заявник просить змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.04.2020 року, якою було скасовано в частині визначення розміру застави ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2020 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу. Зокрема, він просить змінити заставу з 1 051 000 гривень на запобіжний захід у виді застави, що становить 252 240 гривень, шляхом зменшення суми застави.

Виклад обставин

Слід зазначити, що колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду застосувала до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 051 000 гривень, яка була внесена за нього. Як вбачається з матеріалів та, зокрема, копії повідомлення про підозру від 08.04.2020 року та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням.

Начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області ОСОБА_1 і адвокат ОСОБА_2 (за його посередництва), за твердженням органу досудового розслідування, вимагали та отримали від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 50 тисяч доларів США за припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 року, не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» та повернення вилучених у ході розслідування 32 кілограмів заготівок під ювелірні вироби.

07.04.2020 року ОСОБА_1 було затримано в порядку статті 208 КПК України. 08.04.2020 року йому було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Обґрунтування клопотання

09.04.2020 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду застосувала до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави у розмірі 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 252 240 (двісті п`ятдесят дві тисячі двісті сорок) гривень, та на підозрюваного покладено такі обов`язки:

-прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за першим викликом;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 і свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 520020000000000186 від 12.03.2020 року;

-здати органам Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 08.06.2018 року.

23.04.2020 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2020 року в частині розміру застави було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_1 було визначено новий розмір застави у розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 1 051 000 (один мільйон п`ятдесят одна тисяча) гривень, проте інші аспекти ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду були залишені без змін. Колегія суддів врахувала докази стосовно майнового стану ОСОБА_1 , а також розмір неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США, який, як стверджує орган досудового розслідування, він мав отримати.

Заявник вказує на те, що підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який є те, що:

1) ОСОБА_1 сумлінно виконує покладені судом обов`язки, з`являється за викликом детектива, прокурора, суду, не змінював місце проживання, не спілкувався зі свідками у кримінальному провадженні, здав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, не перешкоджає проведенню досудового розслідування;

2) ОСОБА_1 тривалий час перебував на службі в правоохоронних органах, додаткових джерел отримання доходів у нього не існує, у зв`язку з чим він не має заощаджень, а тому сума застави, призначена ухвалою суду, була внесена заявником (адвокатом ОСОБА_1);

3)Зі сплаченого розміру застави 1 051 000 гривень 252 240 гривень є коштами заявника, його власними заощадженнями, а кошти в сумі 798 760 гривень були отримані заявником в якості поворотної фінансової допомоги; проте, станом на зараз, особа, від якої заявник отримав поворотну фінансову допомогу, вимагає її повернення, а таких коштів нема ні у підозрюваного ОСОБА_1 , ні у заявника (адвоката ОСОБА_1);

4)Враховуючи те, що ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника СУ ФР ГУ ДФС у Київській області та зараховано у розпорядження ГУ ДФС у Київській області, а тому єдиним джерелом доходів сім`ї ОСОБА_1 є заробітна плата його дружини;

5)Через його звільнення з посади, він також не має можливостей знищити або спотворити документи, речові докази у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 року, а також не може впливати на ОСОБА_4 , бо той вже не є підлеглим ОСОБА_1 .

З урахуванням цього, заявник просить зменшити розмір застави та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави у розмірі 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 252 240 (дві п`ятдесят дві тисячі двісті сорок) гривень.

Доводи сторін

У судовому засіданні захисник Андрійчук Р. Б. підтримав своє клопотання та попросив його задовольнити. Також, він надавав додаткові пояснення щодо підстав для зміни запобіжного заходу на заставу меншого розміру. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника.

Прокурор Жовницька А. В. заперечила проти задоволення клопотання. Вона зазначила, що соціальний статус підозрюваного та системність вчинених ним протиправних дій, майновий стан його та його родини свідчить про недостатність застави у розмірі 252 240 (дві п`ятдесят дві тисячі двісті сорок) гривень забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, запобігти встановленим ризикам. У ході документування, як стверджує прокурор, злочинної діяльності підозрюваних, ОСОБА_3 провів три контрольовані зустрічі із ОСОБА_1 . Під час цих зустрічей ОСОБА_1 вимагав неправомірної вигоди, використовуючи при цьому свій статус керівника органу досудового розслідування. Також, при здійсненні інкримінованих дій ОСОБА_1 активно дотримувався правил конспірації. Окрім цього, вона зазначила, що ОСОБА_1 у своїй професійній діяльності використовує авторитарний стиль керівництва та вимагає безумовного і безальтернативного виконання поставлених завдань підлеглими, що може свідчити про те, що він може далі здійснювати вплив на підлеглих навіть у випадку відсторонення від посади. Прокурор вказала на вартісне помешкання підозрюваного, а також те, що розмір неправомірної вигоди ОСОБА_1 встановив під час розмови з ОСОБА_2 по телефону а, отже, ця сума є для нього значимою і зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Мотивація суду

Стаття 201 КПК України передбачає можливість особи, до якої застосовано запобіжний захід, змінити його. Така можливість надається особі з метою надання їй права на перегляд обставин. Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо прав особи, яка позбавлена свободи внаслідок арешту або тримання під вартою) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи (Рішення у справі Yeloyev проти України від 6 листопада 2008 року, заява № 17283/02, параграф 64).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом. (стаття 201 КПК України)

Оскільки очевидно, що кримінальне провадження № 520020000000000186 від 12.03.2020 року проводиться щодо можливого вчинення, зокрема, ОСОБА_1 злочину, ч. 4 ст. 368 КК України, він та його захисник мають достатній процесуальний статус для подання клопотання у порядку статті 201 КПК України. Якщо на цьому етапі буде встановлено, що інший розмір застави забезпечуватиме виконання підозрюваним своїх обов`язків, така умова буде підставою для зміни розміру застави на інший і, відповідно, зміни запобіжного заходу.

Далі, слідча суддя встановлює, чи дотепер наявна обґрунтована підозра та ризики, які виправдовують подальше застосування запобіжного заходу та, зокрема, запобіжного заходу у виді застави. Практика Європейського суду з прав людини, переважно, пов`язана з питаннями запобіжних заходів, що обмежують свободу особи - домашнім арештом та триманням під вартою. Проте, з урахуванням того, що застава забезпечує виконання підозрюваним його обов`язків і, відповідно, може вважатись заходом, що обмежує свободу особи (утримання від спілкування з конкретними особами, здача документів для виїзду за кордон, що унеможливлює виїзд за межі країни, контроль за місцем проживання органом досудового розслідування, прокурорами, судом), слідча суддя вважає, що необхідно дослідити цю практику та критерії оцінки питань, поставлених у клопотанні.

Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли тримання під вартою продовжується. Збереження обґрунтованості підозри є необхідною умовою законності продовження застосування запобіжного заходу. Відповідно, хоча під час затримання та застосування запобіжного заходу повинна бути обґрунтована підозра; у випадках тривалого обмеження свободи особи, зокрема, тримання під вартою, також має бути доведено, що підозра зберігається та залишається обґрунтованою протягом усього періоду тримання під вартою. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90) Також, необхідно належним чином оцінити наявність ризиків, які виправдовують продовження застосування запобіжного заходу, та які можна обґрунтувати конкретними обставинами справи, а не абстрактними формулюваннями, надаючи належну оцінку індивідуальним обставинам підозрюваного. Наведення таких аргументів може виправдовувати тримання під вартою (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 88) і, відповідно, застосування іншого запобіжного заходу. Такі аргументи не можуть використовувати формалістичну та абстрактну мову, також не дозволяється щоразу при розгляді питання про тримання під вартою використовувати ідентичні або стереотипні формулювання, автоматично продовжувати тримання під вартою (Рішення у справі Lisovskij проти Литви від 2 травня 2017 року, заява № 36249/14, параграф 77).

Слідча суддя зазначає, що протягом періоду часу, що минув, досі є достатні підстави вважати, що наявна обґрунтована підозра. Докази у сукупності досі вказують на спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 та зв`язок переданих ОСОБА_2 коштів та пропозиції закриття ОСОБА_1 кримінального провадження № 32019110000000138 стосовно ТОВ «Столична ювелірна фабрика», а тому вони досі можуть переконати в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення. Таким чином, обґрунтованість підозри на цьому етапі зберігається.

Слідча суддя також зазначає, що обставини щодо ризиків дещо змінилися, але, в цілому, слідча суддя не бачить підстав вважати, що вони зникли чи зменшилися. Початково, в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді застави до ОСОБА_1 зазначалося про доведеність двох ризиків: ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для кримінального провадження та ризик незаконного впливу на осіб у кримінальному провадженні.

Щодо ризику знищення, сховання або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для кримінального провадження, слідча суддя зазначає, що документи, надані стосовно ФОП ОСОБА_5 по кримінальному провадженні № 32019110000000138 станом на зараз досі не виявлено (те, що місцезнаходження документів невідоме підтверджує свідок ОСОБА_4 , який отримував ці документи у межах кримінального провадження № 32019110000000138, де діяв під керівництвом ОСОБА_1 - у протоколах допиту від 10.04.2020 року та 08.07.2020 року). Ці документи можуть бути речовими доказами у справі, оскільки є імітаційними засобами (документами фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 ). Слідча суддя звертає увагу на те, що хоча ОСОБА_1 виконував обов`язки, що були покладені на нього, рівень ризику щодо перешкоджання отримання речей і документів органом досудового розслідування не зменшився. Зокрема, це через те, що обговорення обставин закриття кримінального провадження та можливого отримання неправомірної вигоди відбувалося у завуальованій формі, що вказує на спрямованість дій підозрюваних з метою приховати вчинення злочину. В цілому, цей ризик зберігається, навіть з урахуванням звільнення з посади (як і раніше було встановлено, навіть з урахуванням відсторонення від посади), оскільки матеріали не було знайдено під час обшуку кабінету ОСОБА_1 , а, отже, вони можуть знаходитися за межами робочого місця. Тому, такий ризик доведено. Разом з тим, слідча суддя критично оцінює доводи прокурора щодо використання ОСОБА_1 авторитарного способу керівництва підлеглими, що може впливати на цей ризик. Прокурор не наводить доказів на підтвердження цих обставин.

Щодо ризику незаконного впливу, слідча суддя зазначає, що з урахуванням звільнення з посади, ОСОБА_1 ефективно не може здійснювати адміністративний вплив на осіб, які йому підпорядковуються. Проте, оскільки ОСОБА_1 міг доручати здійснення організації передачі неправомірної вигоди іншому підозрюваному, ОСОБА_2 , це може свідчити про наявність довіри та стійких зв`язків між цими особами, а також на те, що такі кримінальні правопорушення він міг здійснювати опосередковано. Тому, навіть враховуючи час, що пройшов з моменту розкриття злочину та набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного, такий ризик досі зберігається стосовно можливого впливу на іншого підозрюваного.

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України). При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний, зокрема, оцінити в сукупності всі обставини, що стосуються справи (тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів та інші обставини, передбачені п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 належним чином виконував свої процесуальні обов`язки протягом усього часу з дня набуття статусу підозрюваного. З урахуванням зазначених раніше ризиків, слідча суддя вважає застосування застави у розмірі, встановленому ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, є достатньою для виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Проте, слід встановити, чи є підстави зменшити цю заставу з можливістю зберегти рівень достатності такого розміру для виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків; для цього слід оцінити доводи сторін, які це обґрунтовують.

Так, заявник (адвокат ОСОБА_1) вказує на те, що його підзахисний не має коштів для внесення застави, а тому заставу вніс сам заявник. Разом з тим, лише частина грошових коштів, внесена заявником за підозрюваного, була його власними заощадженнями; решту він отримав від ТОВ «ВЕНГЕЙТ» в межах договору № 1 від 25.05.2020 року про надання поворотної фінансової допомоги. Сума поворотної фінансової допомоги, що підтверджується наданим листом № 22/8 від 15.08.2020 року, склала 798 760,00 гривень. На цю суму заявник просить зменшити розмір застави, оскільки вважає її непомірною для підозрюваного.

Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Слідча суддя зважає на те, що тягар розміру застави, про який зазначає заявник, напряму не стосується підозрюваного. Особа, що вносить грошові кошти за підозрюваного і стає заставодавцем, повинна розуміти відповідальність за забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Так, заставодавець має бути обізнаний щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. При цьому, запобіжний захід забезпечує досягнення мети і завдання кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та мети запобіжного заходу як такого (ч. 1 ст. 177 КПК України); а фінансові зобов`язання заставодавця не мають юридичних наслідків для підозрюваного та не можуть враховуватися при доведенні непомірності застави для підозрюваного, особливо з урахуванням відсутності правового механізму відмови від ролі заставодавця, передбаченої кримінальним процесуальним законом.

Також, слідча суддя звертає увагу на надані докази щодо доходів ОСОБА_1 та членів його сім`ї, а також грошових коштів у готівковій формі, що є у його родини станом на момент подання декларації перед звільненням (1 095 000 гривень сукупно в ОСОБА_1 , його дружини та матері); переконливим на підтвердження достатнього фінансового стану ОСОБА_1 також видається те, що ОСОБА_1 проживає у приватному будинку з великою територією подвір`я (це підтверджується додатками до протоколу обшуку, проведеного за місцем його проживання 10.04.2020 року. Разом з тим, слідча суддя вважає, що оскільки інші ризики не зменшилися, стосовно ОСОБА_1 слід залишити застосований запобіжний захід у незмінному виді, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не доведена.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 182, 193 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

У задоволені клопотання адвоката Андрійчука А. Б. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Житомир, громадянина України, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя Широка К. Ю.