- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Прокурор : Посвистак О.М.
Справа № 991/7378/20
Провадження1-кс/991/7579/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,
представника власника майна адвоката Липчея О. В.,
прокурора Посвистак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Липчея Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42014000000000359 від 07.05.2014,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Липчея О. В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014.
1.1.Клопотання обґрунтовується тим, що в застосуванні арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014, відпала потреба, оскільки на момент звернення з цим клопотанням строк досудового розслідування складає більше двох років з моменту повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Така тривалість призводить до безпідставного порушення прав ОСОБА_1 на володіння та розпорядження своїм майном. Також заявник зазначає, що внаслідок зміни раніше повідомленої ОСОБА_2 підозри анулювалася підстава арешту, передбачена п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, та стверджує про невідповідність кваліфікації злочину обставинам, викладеним у повідомленні про підозру. У зв`язку з цим заявник робить висновок про те, що відпала необхідність у арешті рахунків з підстав можливої конфіскації майна ОСОБА_2 .
1.2.Заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 на видаткову частину належних ОСОБА_1 рахунків, а саме у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
2.В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав, просив його задовольнити. Детектив проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що потреба в арешті не відпала, а скасування цього ж арешту було предметом розгляду слідчого судді Вищого антикорупційного суду, де в задоволенні аналогічного клопотання відмовлено.
3.Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 у справі № 757/13907/14-к задоволене клопотання слідчого ОВС ГПУ Вишнякова М. та накладений арешт на видаткову частину відкритих на ім`я ОСОБА_1 рахунків у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
3.2.Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень, 15 квітня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Пеліхос Є.М. оскаржував зазначену ухвалу до Київського апеляційного суду, однак ухвалою від 11.08.2020 (справа № 757/13907/14-к, номер в реєстрі 91059057) йому було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали та апеляційна скарга повернута особі, яка її подала.
3.3.Із матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000359 від 07.05.2014 за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_2 при створенні телеканалу «Банківське телебачення» в результаті діяльності якого протягом 2011-2012 років привласнені кошти державного бюджету України у розмірі 117,97 млн. грн, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
3.4.Постановою Генерального прокурора України від 21.04.2020 досудове розслідування кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні доручено здійснювати детективам Національного антикорупційного бюро України.
3.5.Згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2016 метою арешту визначена спеціальна конфіскація, як це було передбачено положенням ст. 170 КПК України в редакції на час постановлення цієї ухвали та на теперішній час узгоджується із приписами п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.
3.6.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України в редакції на час постановлення вказаної ухвали про арешт майна від 30.05.2014 слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. В свою чергу п. 4 ч. 2 ст. 167 цього кодексу у зазначеній редакції визначалася така ознака речей, як те, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Посилання на ці норми містяться у тексті ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в обґрунтування арешту майна ОСОБА_1 .
3.7.На теперішній час ч. 1 ст. 170 КПК України визначає арештом майна тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
3.8.Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, а саме: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
3.9.Заявник не надав слідчому судді переконливих доказів, в тому числі нових, які б свідчили про відсутність зазначених у ст. 170 КПК України підстав для арешту на майно третьої особи та спростовували б висновки слідчого судді, покладені в основу рішення про накладення арешту на рахунки ОСОБА_1 .
3.10.Посилання заявника на порушення строків досудового розслідування слідчий суддя відхиляє, як помилкові. Так, адвокат вважає, що норма ч. 3 ст. 219 КПК України має застосовуватись у редакції до набрання чинності Законом України №2147-VIII, тобто до 15.03.2018 та стверджує що у зв`язку з цим строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України включається у строки досудового розслідування. Однак згідно з редакцією цієї статті КПК України до 15.03.2018 вже була передбачена норма про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, яка була внесена згідно із Законом України від 16 березня 2017 року № 1950-VIII, що спростовує зазначений аргумент заявника.
3.11.Також безпідставним є посилання заявника на анулювання підстави арешту, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України внаслідок зміни раніше повідомленої ОСОБА_2 підозри. Так, дослідивши зміст повідомлення ОСОБА_2 про підозру від 19.05.2014 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 15.01.2019, встановлено, що кваліфікація кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 з ч. 5 ст. 191 КК України змінилася на ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України шляхом його вчинення «у складі злочинної організації». Така зміна не впливає на наявність підстав для арешту майна, передбачених чинною редакцією ст. 170 КПК України, та потреби у такому арешті. А зазначене в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду від 30.05.2014 посилання на п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України в попередній редакції узгоджується із змістом п. 1 ч. 1 ст. 96-2 Кримінального кодексу України як підстави для арешту майна відповідно до ч. 4 ст. 170 чинної редакції КПК України.
3.12.Слідчий суддя відхиляє посилання заявника на невідповідність кваліфікації злочину за ч. 5 ст. 191 КК України фактичним обставинам, оскільки на цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та доведеність наявності в діях особи всіх ознак складу кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
3.13.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, …, інший власник або володілець майна, … які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням підозрюваного, … захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, …якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України).
3.14.Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах.
3.14.1. Отже, зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також керуючись принципом «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах, слідчий суддя доходить висновку, що у випадку коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, з цієї підстави він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України. Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями) та засобом зловживання стороною правом на скасування арешту.
3.14.2.Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
3.14.3.Так, в поданому клопотанні заявник вказує на те, що відпала потреба у арешті вказаного майна. Однак в обґрунтування цього посилається на обставини, які б могли свідчити про необґрунтованість арешту, а саме на відсутність підстав арешту та невідповідність кваліфікації злочину обставинам, які викладені у повідомленні про підозру.
3.14.4.В матеріалах клопотання наявні відомості про те, що представник ОСОБА_1 адвокат Липчей О. В. 17.08.2020 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного, в тому числі, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 у справі 757/13907/14-к на видаткову частину належних ОСОБА_1 банківських рахунків. За результатами розгляду цього клопотання ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.09.2020 (справа № 991/6866/20, провадження №1-кс/991/7055/20) у задоволенні цього клопотання відмовлено. Однак, вже на наступний день 02.09.2020 адвокат Липчей О. В. подав до Вищого антикорупційного суду повторно аналогічне клопотання про скасування того ж арешту майна, накладеного в ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 у справі 757/13907/14-к на видаткову частину належних ОСОБА_1 банківських рахунків, яке розглядається у цій справі. При цьому клопотання в частині обґрунтування підстав скасування такого арешту містить ті самі аргументи, що зазначалися заявником у аналогічному клопотанні, поданому 17.08.2020, яке вже розглянуте.
3.14.5.Тому слідчий суддя доходить висновку, що подання клопотання про скасування арешту майна у цій справі обумовлене тим, що ОСОБА_1 (в особі її представників) не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, що є несумісним із підставами для скасування арешту майна. Водночас подальша потреба зазначеного арешту на теперішній час заявником не спростована.
3.14.6.З урахуванням того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.
4. За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності умов, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає захисник. Тому в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1. У задоволенні клопотання адвоката Липчея Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 у кримінальному провадженні № 42014000000000359 від 07.05.2014 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3. Повний текст ухвали оголошений 11.09.2020.
Слідчий суддя В.В. Михайленко