Пошук

Документ № 91490550

  • Дата засідання: 11/09/2020
  • Дата винесення рішення: 11/09/2020
  • Справа №: 991/3049/20
  • Провадження №: 52019000000000970
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Калугіна І.О.
  • Суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г., Панкулич В.І.
  • Секретар : Лисиця Ю.С.

Справа № 991/3049/20

Провадження № 11-сс/991/544/20

Слідчий суддя: Широка К. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді - Калугіної І. О.,

суддів - Михайленка Д. Г., Панкулича В. І.,

секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу детектива Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Родіона Геннадійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31 жовтня 2019 року за підозрою ОСОБА_1 та ряду інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

10 квітня 2020 року адвокат Грицишен Костянтин Петрович, діючи в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на постанови детектива НАБУ ОСОБА_4. від 16 березня 2020 року про відмову в задоволенні клопотань поданих у межах вищевказаного кримінального провадження про допит осіб.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2020 року зазначену скаргу було задоволено, постанови детектива НАБУ від 16 березня 2020 року - скасовано та зобов`язано детектива НАБУ допитати в кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5.

02 червня 2020 року детектив НАБУ ОСОБА_4 подав до Вищого антикорупційного суду заяву з вимогою про роз`яснення вказаного вище судового рішення в частині допиту особи « ОСОБА_2 » з урахуванням того, що детективам не відомі жодні деталі стосовно цієї особи, що можуть ідентифікувати її; в частині правового статусу, у якому мають бути допитані громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ; в частині мотивів прийняття рішення про підсудність цієї скарги Вищому антикорупційному суду.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2020 року у задоволенні вищевказаної заяви детектива НАБУ було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви слідчий суддя дійшов висновку, що судове рішення є зрозумілим та будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, не містить.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням детектив НАБУ подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі детектив НАБУ ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2020 року та постановлення нової ухвали, якою судове провадження повернути слідчому судді Вищого антикорупційного суду для розгляду його по суті та надання роз`яснення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що слідчий суддя без законних й обґрунтованих на те підстав, помилково відмовив у роз`ясненні судового рішення. На думку, детектива НАБУ слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, судом не враховано, що не залежно від змісту судового рішення та дослідження обставин викладених у ньому, суд зобов`язаний відповідно до вимог ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) роз`яснити судове рішення за наявності законних на те підстав.

Позиції учасників судового провадження

У судове засідання детектив НАБУ не прибув, будучи повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник - Грицишен К. П. у судове засідання також не прибули, від захисника надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із знаходженням останнього у відпустці та перебуванням поза межами України.

Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду. При цьому, учасники судового провадження, які не прибули, не надали суду свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Вказані приписи також кореспондуються до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Для уникнення зловживань з боку учасників процесу з метою затягування судового розгляду суд повинен активно сприяти забезпеченню пришвидшення судового розгляду, додержуючись при цьому неупередженості та процесуальних прав сторін.

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Частина 2 статті 405 КПК України регламенту, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Колегія суддів не приймає до уваги подане адвокатом Грицишеним К. П. клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки останнім не надано жодного належного доказу, що підтверджував би знаходження останнього у відпустці та його перебування за межами України. Тому, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 405 КПК України, а також вимог щодо розумності строків розгляду, вважає за можливе провести розгляд даної апеляційної скарги за відсутності адвоката Грицишена К. П., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 .

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує такі положення закону і обставини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Роз`яснення полягає у викладенні рішення у більш зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо без такого роз`яснення судове рішення складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд не вправі змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

Аналізуючи при розгляді апеляційної скарги зміст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2020 року, колегія суддів вважає, що зміст судового рішення викладено в доступній для його розуміння формі, мотиви прийняття такого рішення є доступними для сприйняття, не допускають подвійного тлумачення, в ухвалі містяться посилання на відповідні положення закону, якими керувався слідчий суддя, а резолютивна частина судового рішення містить зрозумілий висновок.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді Вищого антикорупційного суду, що підсудність скарги була обґрунтована з урахуванням положень КПК України, що визначають підсудність Вищого антикорупційного суду у параграфах 2-7 мотивувальної частини ухвали та вмотивована фактичними обставинами справи. Посилання детектива на положення Закону України «Про запобігання корупції» та рішення судів (в тому числі, Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29.03.2019 року (справа № 826/17479/18), у яких чітко зазначено, що Офіс Президента України «не є державним органом у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», особливо в контексті звернення з роз`ясненням ухвали, видаються непереконливими та такими, що не вказують на необхідність додаткового тлумачення цього аспекту рішення.

Таким чином, слідчий суддя дослідивши заяву детектива НАБУ про роз`яснення судового рішення, прийшов до правильного висновку про відмову в її задоволенні.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).

За змістом ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга детектива НАБУ, з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 380, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу детектива Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Родіона Геннадійовича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: І. О. Калугіна

Судді: Д. Г. Михайленко

В. І. Панкулич