Документ № 91513601

Справа № 317/2973/18

Провадження 1-кп/991/128/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

07 вересня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О. В.,

суддів - Задорожної Л. І., Шкодіна Я. В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

18 серпня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у вказаному кримінальному провадженні.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування.

У своєму клопотанні заявник просить визнати незаконним вилучення належних їй ключів від автомобіля Mazda із металевими бірками з номерами « НОМЕР_1 » та « НОМЕР_2 », скасувати накладений на них арешт, а також зобов`язати прокурора САП ГПУ Гречишкіна В. В. повернути їх заявнику.

В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_1 вказує, що під час обшуку від 25.05.2018 детективами НАБУ були вилучені два ключі від автомобіля Mazda із металевими бірками з номерами « НОМЕР_1 » та « НОМЕР_2 », які належать їй на праві власності та є ключами від належного їй автомобіля Mazda CX-5 реєстраційний номер НОМЕР_3 . Оскільки вказане майно їй не було повернуто по теперішній час, вважає, що майно було арештоване за її відсутності, а вона відповідно має статус іншого власника майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна. При цьому, заявник зазначає, що повідомлення про підозру та обвинувачення у цьому кримінальному провадженні їй не пред`являлось, вказане майно не є речовим доказом, а тому підстав для його вилучення та арешту не існує.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

В судове засідання, призначене на 07.09.2020, учасники не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Заявник - ОСОБА_1 та детектив Національного антикорупційного бюро України Ковтуцький М. М. у своїх клопотаннях просили проводити судове засідання за їх відсутності.

Від прокурора Омельченко О. М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із тим, що прокурор Гречишкін В. В., яким підтримується публічне обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, перебуває у черговій щорічній відпустці, а інші прокурори з групи прокурорів по цьому кримінальному провадженні зайняті в інших судових засіданнях.

Враховуючи, що прокурором на підтвердження вказаних ним обставин не надано будь-яких доказів, колегія суддів визнає причину неявки прокурора неповажною та не вважає, що наявні достатні підстави для відкладення судового засідання.

У зв`язку із неприбуттям в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

3.Оцінка та висновки суду.

Заявник, вважаючи, що на її майно, вилучене під час обшуку, було накладено арешт, звертається із клопотанням про його скасування у порядку ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, інший власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. За результатами розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя/суд скасовує попередньо накладений арешт майна або відмовляє у його скасуванні.

Відповідно, розгляду питання про скасування арешту майна має передувати розгляд питання про його накладення, із постановленням відповідної ухвали, оскільки предметом перевірки у порядку ст. 174 КПК України є саме правомірність обмеження права власності особи, що було здійснено в порядку ст. 170-173 КПК України.

При цьому, згідно з абз.2 ч.1 ст.174 КПК арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, зокрема, ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз клопотання заявника свідчить про те, що вона посилається саме на необґрунтованість арешту майна як на підставу його скасування.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що кримінальне провадження здійснюється, зокрема, на основі принципу змагальності сторін, який передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Вказаний принцип вимагає, щоб суд, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зберігав об`єктивність та неупередженість (ст.22 КПК України).

З огляду на вказані законодавчі положення, суд не може робити будь-які висновки про наявність чи відсутність юридично значущих фактів на підставі самих лише тверджень однієї із сторін, без перевірки їх достовірності доказами.

Водночас, заявник не надала суду будь-яких підтверджень ані своїм доводам про факт вилучення вказаного нею майна, ані про факт накладення на нього арешту. Зокрема, в доданих до клопотання документах відсутня інформація про те, ухвалою якого слідчого судді/суду, було накладено арешт на вказане нею майно, як і будь-які інші відомості, якими б підтверджувалось обмеження її права власності на таке майно.

За таких обставин, подане клопотання не містить достатніх та достовірних відомостей, які свідчили б про наявність арешту майна заявника, який міг би бути скасований в порядку ст. 174 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_1 не довела існування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а тому суд позбавлений можливості вирішити питання порушені у її клопотанні та вважає його необґрунтованим.

Інші ж вимоги про повернення майна та про визнання його вилучення незаконним не можуть бути розглянуті у порядку ст. 174 КПК України, оскільки остання регулює виключно питання скасування арешту майна.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 7, 22, 170-174, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Задорожна Л. І.

Шкодін Я. В.