Документ № 91513602

Справа № 317/2973/18

Провадження 1-кп/991/128/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 вересня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О. В.,

суддів - Задорожної Л. І., Шкодіна Я. В.

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

01 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у вказаному кримінальному провадженні.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування.

У своєму клопотанні заявник просить:

-визнати незаконним вилучення під час обшуку від 26.05.2018 детективами НАБУ автомобіля марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного Mazda 3;

-скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 на частку майна, яке належить їй на праві спільної сумісної власності, а саме на Ѕ частки будинку АДРЕСА_1 ;

-скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 на майно, яке належить їй на праві власності, а саме на Ѕ частини автомобіля Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 номер шасі: НОМЕР_2 ;

-зобов`язати прокурора САП ГПУ Гречишкіна В. В., детективів НАБУ Ковтуцького М. М., Васильчука В. А. , начальника Управління СБУ в Дніпропетровській області, у яких вказаний автомобіль знаходиться на відповідальному зберіганні, повернути його разом із свідоцтвом про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим 22.02.2014.

В обґрунтування свого клопотання заявник вказує, що зазначене нею майно було набуте за час перебування у шлюбі із обвинуваченим ОСОБА_2 , а тому воно є їх спільною сумісною власністю. Відповідно, їй належить Ѕ частина вказаного майна.

Разом з тим, незважаючи на це, на вказане майно у повному обсязі ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018 року було накладено арешт.

Арешт на її частину майна вона вважає незаконним, оскільки повідомлення про підозру та обвинувачення у цьому кримінальному провадженні їй не пред`являлось, її колишньому чоловіку ОСОБА_2 повідомлення про підозру та обвинувачення відповідно до вимог КПК України також не здійснювалось, належне їй на праві спільної сумісної власності майно не визнавалось речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, а тому підстав для його конфіскації, вилучення та арешту не існує.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

В судове засідання, призначене на 07.09.2020, учасники не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Заявник - ОСОБА_1 та детектив Національного антикорупційного бюро України Ковтуцький М. М. у своїх клопотаннях просили проводити судове засідання за їх відсутності.

Від прокурора Омельченко О. М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із тим, що прокурор Гречишкін В. В., яким підтримується публічне обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, перебуває у черговій щорічній відпустці, а інші прокурори з групи прокурорів по цьому кримінальному провадженні зайняті в інших судових засіданнях.

Враховуючи, що прокурором на підтвердження вказаних ним обставин не надано будь-яких доказів, колегія суддів визнає причину неявки прокурора неповажною та не вважає, що наявні достатні підстави для відкладення судового засідання.

У зв`язку із неприбуттям в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

3.Оцінка та висновки суду.

Заявник, вказуючи, що на її майно було накладено арешт, звертається із клопотанням про його скасування у порядку ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, інший власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. За результатами розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя/суд скасовує попередньо накладений арешт майна або відмовляє у його скасуванні.

Відповідно, розгляду питання про скасування арешту майна має передувати розгляд питання про його накладення, із постановленням відповідної ухвали, оскільки предметом перевірки у порядку ст. 174 КПК України є саме правомірність обмеження права власності особи, що було здійснено в порядку ст. 170-173 КПК України.

При цьому, відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, зокрема, ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз клопотання заявника свідчить про те, що вона посилається саме на необґрунтованість арешту майна як на підставу його скасування.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що кримінальне провадження здійснюється, зокрема, на основі принципу змагальності сторін, який передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Вказаний принцип вимагає, щоб суд, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зберігав об`єктивність та неупередженість (ст.22 КПК України).

З огляду на вказані законодавчі положення, суд не може робити будь-які висновки про наявність чи відсутність юридично значущих фактів на підставі самих лише тверджень однієї із сторін, без перевірки їх достовірності доказами.

Водночас, заявник не надала суду будь-яких підтверджень ані своїм доводам про факт вилучення вказаного нею майна органом досудового розслідування, ані про факт накладення арешту на таке майно.

За таких обставин, подане клопотання не містить достатніх та достовірних відомостей, які свідчили б про наявність обмеження права власності на майно заявника, яке могло б бути скасоване в порядку ст. 174 КПК України.

Також ОСОБА_1 не надала суду ані належних доказів перебування із обвинуваченим ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі на час ймовірного накладення арешту, ані доказів набуття права власності на вказане майно під час шлюбу, ані відомостей щодо підстав такого набуття.

Враховуючи відсутність вищевказаних доказів, суд не може ані встановити факт існування арешту, ані перевірити його правомірність в порядку ст. 174 КПК України, ані оцінити аргументи заявника.

Тож, оскільки ОСОБА_1 не довела існування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд позбавлений можливості вирішити питання порушені у її клопотанні та вважає його необґрунтованим.

Суд також звертає увагу на те, що інші вимоги про повернення майна та про визнання його вилучення незаконним не можуть бути розглянуті у порядку ст. 174 КПК України, оскільки остання регулює виключно питання скасування арешту майна.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 7, 22, 170-174, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Задорожна Л. І.

Шкодін Я. В.