- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
- Захисник/адвокат : Кучеренко Ю.В.
Справа № 991/7623/20
Провадження1-кс/991/7828/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., розглянувши матеріали скарги адвоката Кучеренко Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України Паутова Вадима Олексійовича щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у певний строк, поданої у рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000439 від 15.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Кучеренко Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Паутова В.О. щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у певний строк, а саме: щодо нерозгляду клопотання про вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки в порядку статті 220 КПК України, поданої у рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52020000000000439 від 15.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, в якій просить:
- зобов`язати детектива НАБУ Паутова В.О. вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000439.
Розглянувши матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст. 303-308 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1) ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно положень ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами вважаються:
а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 КК України.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
Таким чином, у кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, який саме суд буде розглядати певну справу.
Тобто, підсудність є процесуальним фільтром, який дозволяє розглядати відповідну справу компетентним судом.
У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.
Виходячи з положень абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
З огляду на зазначені норми закону, в даному випадку підлягає застосуванню саме предметна підсудність, відповідно до якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних злочинів, передбачених законом. Інші суди не можуть розглядати ці провадження.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.
Таким чином, системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК України дає підстави зробити висновок, про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).
З огляду на зазначене, розгляд судом, зокрема, Вищим антикорупційним судом, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Вихід за межі підсудності Вищого антикорупційного суду, які встановлені статтею 33-1 Кримінального процесуального кодексу України та п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження і вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 10 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Так, адвокат Кучеренко Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у своїй скарзі оскаржує бездіяльність детектива НАБУ Паутова В.О. щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у певний строк, а саме: щодо нерозгляду клопотання про вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки в порядку статті 220 КПК України, поданої у рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 52020000000000439 від 15.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, що, відповідно до положень ст. 33-1 КПК України та Примітки ст. 45 КК України, не є корупційними злочинами, а отже не підсудне Вищому антикорупційного суду.
Разом з тим, пунктом 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України визначено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18 вересня 2019 року № 100-IX (дата набрання чинності - 22.09.2019 року) у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, зокрема, слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання та скарги у кримінальних провадженнях, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) - обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у таких кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду.
Однак, цим же пунктом визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;
2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З урахуванням викладеного вбачається, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних злочинів передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо дотримані нижчевикладені умови:
1)наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України;
2) відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 22 вересня 2019 року та досудове розслідування здійснюється Національним антикорупційним бюро України або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, або
3)відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 22 вересня 2019 року (при цьому відсутня прив`язка до конкретного органу досудового розслідування, який повинен в цьому випадку здійснювати досудове розслідування в такому кримінальному провадженні).
Відтак, факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективами Національного антикорупційного бюро України не є беззаперечною умовою для віднесення розгляду відповідної справи (скарги/клопотання) до підсудності Вищого антикорупційного суду, якщо відсутні й інші вищезазначені умови/критерії визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
За такого, скарга адвоката Кучеренко Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива НАБУ Паутова В.О. щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у певний строк, подана у рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 52020000000000439 від 15.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, відповідно до положень статті 33-1 КПК України, непідсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у статті 33-1 КПК України з урахуванням Примітки ст. 45 КК України, а тому розгляд даної скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду не відноситься до компетенції Вищого антикорупційного суду і суд не може прийняти рішення за такою скаргою, зокрема, з урахуванням положень ч. 1 ст. 5 КПК України.
Отже, скарга на бездіяльність детектива НАБУ Паутова В.О. щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у певний строк, подана у рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 52020000000000439 від 15.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Згідно пункту 2) частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що скарга адвоката Кучеренко Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива НАБУ Паутова В.О. щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у певний строк, подана у рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 52020000000000439 від 15.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, не підсудна Вищому антикорупційному суду, -відповідна скарга підлягає поверненню суб`єкту звернення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33-1, 303-304, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката Кучеренко Юлії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України Паутова Вадима Олексійовича щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у певний строк, поданої у рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000439 від 15.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, повернути суб`єкту звернення.
Копію ухвали разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно направити адвокату Кучеренко Юлії Володимирівні.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК