- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Семенников О.Ю.
справа № 991/5607/20
провадження № 11-сс/991/783/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
18 вересня 2020 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Семенников О.Ю., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2020 року про накладення грошового стягнення на ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2020 року частково задоволено клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Соболя А.Г. та накладено на ОСОБА_1 , який є свідком у кримінальному провадженні №42020000000000538 від 18 березня 2020 року, грошове стягнення у розмірі 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян, що становить 525,50 грн.
Вказане судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до уповноваженої особи для допиту в якості свідка у кримінальному провадженні №42020000000000538, без поважних причин не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок. Небажання ж ОСОБА_1 давати свідчення у якості свідка, не є однією з визначених ст.138 КПК України (далі - КПК) поважних причин неявки, як наслідок, з урахуванням похилого віку ОСОБА_1 слідчий суддя визнала наявними підстави для часткового задоволення клопотання про накладення грошового стягнення на особу.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження ухвали від 02 вересня 2020 року та скасувати ухвалу слідчого судді від 02 вересня 2020 року як незаконну та таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
Мотиви суду.
Законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Передбачене положеннями КПК право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки.
Частиною 2 ст.144 КПК передбачено, що грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Відповідно до ч.1 ст.146 КПК, під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду. Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
Згідно з ч.3 ст.146 КПК, слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , звертаючись з зазначеними вище вимогами, оскаржує прийняте рішення слідчого судді за результатами розгляду клопотання детектива НАБУ про накладення на нього як свідка грошового стягнення.
Приписами ст.309 КПК визначений виключний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, проте за ч.3 цієї статті інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
Проте ані положеннями розділу ІІ Глави 12 КПК визначені підстави для накладення грошового стягнення, порядок вирішення питання про його накладення та скасування ухвали про його накладення, ні нормами ст.309 КПК, не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, прийнятій за результатами розгляду клопотання про накладення грошового стягнення.
В той же час, оскільки постановлена слідчим суддею ухвала передбачена положеннями чинного КПК України як рішення слідчого судді за результатами розгляду клопотання про накладення грошового стягнення, положення щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, в тому числі викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №243/6674/17-к, у даному випадку не застосовуються.
Таким чином, норми діючого законодавства не передбачають можливості апеляційного перегляду рішення слідчого судді за результатами розгляду клопотання про накладення грошового стягнення, про що правомірно зазначено слідчим суддею в резолютивній частині ухвали від 02 вересня 2020 року.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому суд звертає увагу, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.
Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги, про що неодноразово зазначалося у подальшому в практиці Європейського суду з прав людини.
В той же час, слідчим суддею в резолютивній частині оскаржуваної ухвали правомірно роз`яснено, що особа, на яку накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення в порядку, передбаченому ст.147 КПК, який у даному випадку і є належним способом захисту прав особи, на яку накладено грошове стягнення.
На підставі вищевикладеного, оскільки рішення слідчого судді за наслідками розгляду клопотання про накладення грошового стягнення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.144, 146, 309, 399 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2020 року про накладення грошового стягнення на ОСОБА_1 відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя Семенников О.Ю.