Пошук

Документ № 91670167

  • Дата засідання: 15/09/2020
  • Дата винесення рішення: 15/09/2020
  • Справа №: 991/5810/20
  • Провадження №: 42016161010000308
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С.
  • Суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф., Семенников О.Ю.
  • Секретар : Міленко О.В.
  • Захисник/адвокат : Положишника В.В.
  • Прокурор : Мусіяка В.В.

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Михайленко В.В.Справа № 991/5810/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/699/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Павлишина О. Ф., Семенникова О .Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

представника Положишника В. В.,

прокурора Мусіяки В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Положишника Віталія Володимировича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року в кримінальному провадженні №42016161010000308,

В С Т А Н О В И Л А:

Від представника власника майна Положишника В. В. в інтересах ОСОБА_1 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 16.07.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою наклала арешт на майно ОСОБА_1 шляхом заборони розпорядження майном, а саме на: (1) земельну ділянку; (2) автомобіль; (3) корпоративні права в статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ПП «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», ТОВ «МІНІФІК ГРУП», ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ», ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ», ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ»; (4) 1/2 корпоративних прав, належних ОСОБА_2 , у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ».

1.2. Свою ухвалу слідча суддя мотивувала тим, що: (1) детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016, у межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209Кримінального кодексу України (далі - КК), яка є обґрунтованою; (2) ч. 3 ст. 209КК передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна; (3) накладення арешту на корпоративні права передбачено ч. 10 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (4) корпоративні права є спільною сумісною власністю; (5) обмеження щодо розпорядження арештованим майном є розумним і співмірним з огляду на завдання кримінального провадження, виправдовує саме такий ступінь втручання у права та свободи особи та не несе жодних негативних наслідків для ОСОБА_1 і третіх осіб; (6) арешт на майно накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. В апеляційній скарзі представник Положишник В. В. просить: (1) ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 скасувати; (2) постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна.

2.2. Свої вимоги представник мотивував тим, що: (1) кримінальне процесуальне законодавство не допускає одночасно внесення клопотання щодо підозрюваного та іншої особи, стосовно майна якої вирішується питання про арешт, а детективом мало бути внесено два окремих клопотання про арешт майна; (2) арешт на майно третьої особи не може бути накладено з підстав можливої конфіскації як виду покарання; (3) детективом у клопотанні про арешт майна вказано про накладення арешту на «розмір внеску до статутного фонду» товариств, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК в частині вказання «переліку і видів майна, що належить арештувати», а тому слідча суддя відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК повинна була його повернути з визначенням строку на усунення недоліків; (4) наклавши арешт на корпоративні права слідча суддя вийшла за межі клопотання про арешт майна, оскільки наклала арешт на майно, яке не вказано в клопотанні; (5) слідчою суддею в порушення вимог статей 60, 70 Сімейного кодексу України (далі - СК) накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_1 у статутному капіталі товариств та автомобіль, які є спільною сумісною власністю подружжя, не врахувавши інтересів його дружини ОСОБА_2 , яка має 1/2 права на вказане майно та не є учасником кримінального провадження; (6) підозра ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 209 КК є необґрунтованою, оскільки ним не вчинено предикатного злочину, а його діяльність є звичайною господарською діяльності, у зв`язку з чим накладення арешту на земельну ділянку та автомобіль є незаконним.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Представник Положишник В. В. підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її з підстав, зазначених у скарзі. Проти розгляду апеляційної скарги за відсутності інших учасників, повідомлених належним чином, не заперечував.

3.2. Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказавши, що: (1) оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим; (2) слідча суддя не вийшла за межі клопотання, оскільки в ньому зазначалося про необхідність накладення арешту на корпоративні права; (3) оскаржувати арешт майна в частині, якою володіє дружина ОСОБА_1 , має ОСОБА_2 та її представник, а не підозрюваний чи його представник, інтересів якого у відповідній частині ухвала слідчої судді не порушує. Проти розгляду апеляційної скарги за відсутності інших учасників прокурор не заперечував.

3.3. Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибули, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх обов`язкової участі чи про відкладення судового засідання не надіслали.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) НАБУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016 щодо фактів вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 205-1 (чинна до 28.04.2020), ч. 3 ст. 206-2, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК (а. с. 7-12).

4.2. Згідно з письмовим повідомленням про підозру ОСОБА_1 у вищевказаному кримінальному провадженні є підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК, а саме в тому, що він вчинив фінансові операції з коштами, які отримані внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі, а саме в тому, що ОСОБА_1 , будучи власником (засновником) та керівником ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 40673824), діючи під керівництвом невстановлених осіб, які здійснюють вирішальний вплив на фінансово - господарську діяльність та фактичний контроль за діяльністю групи юридичних осіб, до яких серед інших входять ТОВ Авіакомпанія «Одеса», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ТОВ «Логістік Сервіс-груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал» та компанія - нерезидент «Venford Holdings Limited» Гонконг, Китайська Народна Республіка, (далі - Контролери), за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з метою легалізації коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, у період з липня по листопад 2016 року у місті Одеса, умисно вчинив фінансові операції з коштами здобутими злочинним шляхом, у розмірі 131 174 020,00 грн, що є особливо великим розміром (т. 1 а. с. 13 - 15). При цьому, як зазначено у п. 4.1.4. розділу IV «Результати аналітичного дослідження» Висновку аналітичного дослідження, складеного і підписаного ревізорами Головного управління ДПС в Одеській області, від 18.03.2020 «фінансові операції та правочини ТОВ Авіакомпанія «Одеса», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні Металургійні Системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Терминал», ТОВ «ІПГ «Мастер», ПП «Айтекс» мають ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (а. с. 27 - 30).

4.3. Відповідно до Актового запису про шлюб №1638 від 04.10.2013 ОСОБА_1 одружений з ОСОБА_2 (т.1 а. с. 34).

4.4. Згідно з реєстраційною карткою ТЗ за ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль MERCEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, 2015 року випуску (а. с . 32).

4.5. У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею: 6,0347 га, кадастровий номер 5120885600:01:001:0778, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Приморська сільська рада, право власності на яку він набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а. с. 33, 65).

4.6. У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначено, що ОСОБА_1 є засновником: (1) ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896049, розмір внеску до статутного фонду 50 000,00 грн; (2) ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896300, розмір внеску до статутного фонду 50 000,00 грн; (3) ПП «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», код 24764972, розмір внеску до статутного фонду 100 250,00 грн; (3) ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ», код 39218527, розмір внеску до статутного фонду 5 000,00 грн; (4) ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», код 40673824, розмір внеску до статутного фонду 25 000,00 грн; (5) ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ», код 40563479, розмір внеску до статутного фонду 25 000,00 грн; (6) ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896384, розмір внеску до статутного фонду 50 000,00 грн. Також він є співзасновником: (1) ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 41208544, частка розміру внеску до статутного фонду 25 000,00 грн; (2) ТОВ «МАНІФІК ГРУП», код 38995231, частка розміру внеску до статутного фонду 250 000,00 грн (а. с. 35 - 58).

4.7. Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є співзасновником ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 41208544, частка розміру внеску до статутного фонду 25 000,00 грн (а. с. 60).

4.8. 14.07.2020 детектив НАБУ за погодженням із прокурором звернувся до слідчої судді з клопотанням про арешт майна ОСОБА_1 , в прохальній частині якого зазначив, що просить «накласти арешт майно та корпоративні права підозрюваного ОСОБА_1 <…> із забороною розпоряджатися таким майном, а саме: земельна ділянка площею 6,0347 га, розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Приморська сільська рада, кадастровий номер 5120885600:01:001:0778, реєстраційний номер 1814928651208, дата державної реєстрації 24.04.2019; автомобіль марки MERSEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 40896049) з часткою вартістю 50 000,0 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код ЄДРПОУ) з часткою вартістю 50 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду Приватне підприємство «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА» (код ЄДРПОУ 24764972) з часткою вартістю 100 250,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код 41208544) з часткою вартістю 25 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «МІНІФІК ГРУП» (код ЄДРПОУ 38995231) з часткою вартістю 250 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39218527) з часткою вартістю 5 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 40673824) з часткою вартістю 25 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ» (код ЄДРПОУ 40563479) з часткою вартістю 25 000,00 грн; розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 40896384) з часткою вартістю 50 000,00 грн». Також детектив у клопотанні зазначив, що просить «накласти арешт на корпоративні права, які зареєстровані за ОСОБА_2 <…>, із забороною розпоряджатися таким майном, а саме: розмір внеску до статутного фонду ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 41208544) у розмірі 25000,0 грн.» (а. с. 1-6, 67).

4.9. 16.07.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою наклала арешт на майно ОСОБА_1 шляхом заборони розпорядження майном, а саме на: (1) земельну ділянку площею 6,0347 га, розташовану за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Приморська сільська рада, кадастровий номер 5120885600:01:001:0778, реєстраційний номер 1814928651208; (2) автомобіль MERSEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску; (3) корпоративні права в статутному капіталі таких товариств: (а) ТОВ «ПЕРШИЙ ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896049, з часткою вартістю 50 000,00 грн; (б) ТОВ «ПЕРШИЙ ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896300, з часткою вартістю 50 000,00 грн; (в) ПП «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЛЮБАВА», код 24764972, з часткою вартістю 100 250,00 грн; (г) ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 41208544, з часткою вартістю 25 000,00 грн; (ґ) ТОВ «МІНІФІК ГРУП», код 38995231, з часткою вартістю 250 000,00 грн; (д) ТОВ «СУВОРОВСЬКИЙ - ІНВЕСТ», код 39218527, з часткою вартістю 5 000,00 грн; (е) ТОВ «НЬЮС ЙОРК КОРПОРЕЙШН», код 40673824, з часткою вартістю 25 000,00 грн; (є) ТОВ «ДЖЕКСОНВІЛЬ», код 40563479, з часткою вартістю 25 000,00 грн; (ж) ТОВ «ПЕРШИЙ ХАРКІВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ», код 40896384, з часткою вартістю 50 000,00 грн. Також цією ухвалою накладено арешт на частину майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у спільній сумісній власності подружжя із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , а саме 1/2 корпоративних прав, належних ОСОБА_2 , у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ» код 41208544 шляхом заборони розпоряджатися ними (а. с. 71-74).

4.10. Відповідно до копії конверту та виписки про відстеження відправлення Укрпошти, ОСОБА_1 08.08.2020 отримав копію ухвали від 16.07.2020 (а. с. 76, 84 - 85).

4.11. 13.08.2020 представник Положишник В. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020, а 14.09.2020 надав суду доповнення до такої апеляційної скарги (а. с. 77 - 81, 86, 108-111).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

5.1. У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99 від 27.09.2001, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».

5.2. Тому, вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі. При цьому, апеляційним судом не перевіряється законність, обгрунтованість і мотивованість оскаржуваної ухвали в частині тих доводів, які стосуються порушення прав та інтересів ОСОБА_2 , оскільки з апеляційною скаргою звернувся не їїпредставник, а ОСОБА_1 , котрий не має повноважень діяти в інтересах дружини свого підзахисного як третьої особи в розумінні ст. 64-2 КПК.

5.3. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5.4. Із урахуванням вищенаведеного та доводів, вказаних в апеляційній скарзі Положишника В. В. , колегія суддів під час апеляційного розгляду перевіряє наявність/відсутність: (1) підстав, за яких слідча суддя повинна була прийняти рішення про повернення детективу клопотання про арешт майна з визначенням строку для усунення недоліків; (2) обставин, які свідчать про вихід слідчої суддіпри постановленні оскаржуваної ухвали за межі клопотання детектива; (3) обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК.

(§2) Загальні принципи та їх застосування до обставин цього судового провадження

5.5. Випадки, в яких слідчий суддя повинен прийняти рішення про повернення детективу клопотання про арешт майна з визначенням часу на усунення в ньому недоліків, передбачені ч. 3 ст. 172 КПК.

5.5.1. Зокрема, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК «слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу».

5.5.2. Серед іншого, у п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК зазначено, що «у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати».

5.5.3. При цьому, в жодній нормі кримінального процесуального закону не передбачено як саме у прохальній частині клопотання детектив має зазначати перелік і види майна, на які він просить накласти арешт, коли йдеться про таке майно як корпоративні права.

5.5.4. Разом з тим, згідно з ч. 10 ст. 170 КПК «арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна». Та відповідно до ч. 1 ст. 26 і ч. 1 ст. 22 КПК «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом», «…змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК».

5.5.5. Тому, на думку колегії суддів, виходячи із засад диспозитивності та змагальності, детектив, який звертається з клопотанням, самостійно визначає як формулювати прохальну частину свого клопотання. І підставою для його повернення з метою усунення недоліків згідно з ч. 3 ст. 172 КПК у взаємозв`язку з п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК може бути виключно взагалі незазначення переліку та видів майна, на які він просить накласти арешт, а не спосіб зазначення такого майна.

5.5.6. Ураховуючи, що в апеляційній скарзі представник Положишник В. В. фактично стверджує не про незазначення у клопотанні детектива переліку і видів майна, на які він просив накласти арешт, а про неправильність зазначення такого майна, колегія суддів вважає, що у слідчої судді не було підстав для повернення клопотання детективу. Оскільки вказане не свідчить про порушення вимог ст. 171 КПК.

5.6. Крім того, колегія суддів звертає увагу на зміст ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, згідно якої «корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами».

5.6.1. Тобто, самі по собі корпоративні права є не розміром внеску до статутного фонду, а є правом особи, що включає правомочності на її участь в управлінні господарською організацією, отриманні певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Проте, саме розміром внеску до статутного фонду й визначається обсяг таких прав.

5.6.2. У зв`язку із зазначеним, слідча суддя вправі накладати арешт на корпоративні права із зазначенням розміру внеску до статутного фонду, якщо його визначено в грошовому еквіваленті.

5.7. Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК «слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

5.7.1. Вихід слідчої суддіпри постановленні оскаржуваної ухвали за межі клопотання детектива щодо арешту майна за змістом ч. 3 ст. 26 КПК, на думку колегії суддів, може проявлятися у: (1) вирішенні ним питань, про вирішення яких особа, котра звернулася з клопотанням, не просила, якщо інше прямо не передбачено кримінальним процесуальним законом; (2) врахуванні слідчим суддею при прийнятті рішення фактичних підстав для арешту, про які в клопотанні не зазначалося; (3) накладенні арешту на те майно, яке не було зазначено в клопотанні заявника.

5.7.2. Як вважає колегія суддів, доводи представника Положишника В. В. про те, що слідча суддя вийшла за межі клопотання, є лише його припущенням, яке в ході апеляційного перегляду не знайшло свого підтвердження. При цьому, такі доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, спростовуються матеріалами судового провадження (див. п. п. 4.3. та 4.4. цієї ухвали), зокрема змістом клопотання та оскаржуваної ухвали. І наявності обставин, які б свідчили про протилежне, представником не доведено та судом апеляційної інстанції не встановлено.

5.8. При врішенні питання щодо накладення арешту на майно слідчим суддею перевіряється наявність обґрунтованої підозри. Оскільки згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК «застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження». Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК «при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу)».

5.9. У чинному КПК як і в інших законах України та підзаконних актах поняття «обґрунтована підозра» відсутнє.

5.9.1. Але згідно з правилом, викладеним у ч. 5 ст. 9 КПК, «кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ».

5.9.2. Тому, оцінюючи чи відповідає фактичним обставинам кримінального провадження висновок слідчої судді щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.

5.9.3. Так, у п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява №42310/04, від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив: «обґрунтована підозра» означає, що «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

5.9.4. При цьому, колегія суддів зауважує, що стандарт «обґрунтованої підозри», який використовується судом при вирішенні питання щодо арешту майна є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, і тим більше на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акту. Оскільки, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК «при вирішення питання про обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування враховується вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення», в той час як згідно з п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК «при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри». І, як зазначив ЄСПЛ у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia), заява №72508/13, від 28.11.2017 «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

5.9.5. Із урахованням наведеного та, виходячи із наявних матеріалів (див. п. п. 4.1., 4.2., 4.8. цієї ухвали), колегія суддів дійшла висновку, що наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 209КК. Тому, у разі доведеності винуватості, ОСОБА_1 може бути притягнуто до відповідальності з призначенням покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (за ч. 3 ст. 209КК).

5.9.6. Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи представника щодо відсутності обґрунтованої підозри та погоджується з висновками слідчої судді про можливість накладення арешту на майно ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри вчинення ним кримінального правопорушення, доведеність в подальшому його вини в якому може стати підставою для застосування конфіскації майна підозрюваного як виду покарання.

(§3) Висновок

5.10. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.10.1. Так, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.10.2. Отже, за наведених обставин, апеляційну скаргу, подану Положишником В. В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді, слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 22, 26, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Положишника Віталія Володимировича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:О. Ф. Павлишин

О. Ю. Семенников