Документ № 91680393

Справа № 991/7611/20

Провадження1-кс/991/7908/20

УХВАЛА

17 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В, адвоката Богданової Я.О., детектива Кальки І.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката Богданової Я.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від участі у розгляді клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання детектива Національного антикорупційного бюро Кальки І.З. від 10.09.2020 р. про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Автоматизованою системою документообігу для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Хамзіна Т.Р.

Адвокат Богданова Я.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала заяву про відвід слідчого судді Хамзіна Т.Р. від розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро Кальки І.З. про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судова справа №991/7611/20.

У своїй заяві посилається на те, що досудове розслідування у кримінальному, провадженні № 42014000000000364 здійснюється Національним антикорупційним бюро відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

10.02.2020 р. слідчим суддею Хамзіним Т.Р. було винесено ухвалу у справі №991/1229/19 про відмову у скасуванні арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2016 у к/п № 42014000000000364 на майно ОСОБА_5 , яке вона набула у власність на підставі Договорів купівлі-продажу майна пані ОСОБА_1 .

п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначає, які саме обставини встановлюються судом при вирішенні питання про скасування майна. Це, зокрема, відсутність у застосуванні цього заходу в подальшому та необґрунтованість накладення арешту.

Так, представником ОСОБА_5 було надано беззаперечні докази того, що оскаржуваний арешт було накладено необґрунтовано, у тому числі, оскільки ОСОБА_1 як попередній власник вказаного майна навіть не повідомлена про підозру у к/п № 42014000000000364 у встановленому КПК України порядку.

На підтвердження нібито належного повідомлення про підозру пані ОСОБА_1 , відмову у скасуванні арешту слідчий суддя мотивував рішенням Київського апеляційного суду від 29.10.2018 р., у якому зазначено, що ОСОБА_1 є підозрюваною з 24.05.2018.

Таким чином слідчий суддя Хамзін Т.Р. вже зробив свій висновок про те, що пані ОСОБА_1 повідомлена про підозру у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст. 297-1 КПК України, під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи, викладене вважає, що повторне вирішення того ж питання щодо належного повідомлення про підозру пані ОСОБА_1 слідчим суддею Хамзіним Т.Р. буде необ`єктивним та порушить вимоги КПК України щодо об`єктивності та неупередженості суду при прийнятті судового рішення

У судовому засіданні адвокат Богданова Я.О. підтримала свою заяву, просила її задовольнити. Пояснення надала аналогічні тим, що викладені у заяві.

Детектив Калька І.З. заперечував проти задоволення заяви про відвід. Зазначив, що при скасуванні арешту, питання про те, чи є ОСОБА_1 підозрюваною, чи ні не вирішувалося, оскільки повноваження щодо скасування арешту майна, слідчим суддею обмежується питаннями обґрунтованості судового рішення та чи не відпала потреба у скасуванні. Звернув увагу на те, що незгода із попереднім судовим рішенням не є підставою для відводу.

Слідчий суддя Хамзін Т.Р. був повідомлений про день та час судового засідання. До суду не надіслав ніяких пояснень.

Відсутність особи, якій заявлено відвід не перешкоджає розгляду заяви.

Слідчий суддя, який розглядає дану заяву про відвід, дослідив додані до заяви документи: журнал судового засідання; заяву про відвід с додатками та прийшов до наступних висновків.

Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Статтею 76 КПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.

У своїй заяві, адвокат посилається, як підставу відводу слідчого судді Хамзіна Т.Р., що у судді, через розгляд попереднього клопотання про скасування арешту з майна, вже сформовано правову позицію, яка має істотне значення при вирішенні клопотання детектива про здійснення спеціального досудового розслідування.

Вирішуючи питання про відвід, слідчий суддя керується вимогами національного законодавства та практикою ЄСПЛ.

Так, у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року у п. 66 Європейський Суд з прав людини нагадав, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Щодо першого критерію, захисник не навів жодного переконливого аргументу або твердження, який би свідчив про те, що слідчий суддя проявляє особисту прихильність до будь-кого у цьому кримінальному провадженні, вчиняє певні дії або висловлювання, які б свідчили про це або могли бути перевіреними. Твердження сторони захисту, що є упередженість судді, яка пов`язана із тим, що при розгляді клопотання про скасування арешту з майна, ним ніби надавалася оцінка повідомленню про підозру не може бути підставою для відводу у розумінні ст. 75 та 76 КПК України.

Слідчий суддя при розгляді клопотання і постановляючи ухвалу керується ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже слідчий суддя у кожному конкретному випадку досліджує і оцінює ті докази, які йому надають учасники судового засідання.

При дослідженні об`єктивного критерію, має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. Досліджуючи заяву про відвід та додані до них документи, суд не може визначити будь-які фактори, що можуть бути перевірені.

Сторона не зазначила, що є об`єктивні фактори, які б вказували на неможливість розгляду слідчим суддею Хамзіним Т.Р. клопотання детектива. Захист не стверджував та не посилався на те, що є дані про вплив на слідчого суддю при розгляді зазначеного клопотання або інші відомості про порушений порядок визначення слідчого суддю.

Враховуючи зазначене, учасниками не надано відомостей, які б вказували на наявність об`єктивного критерію зацікавленості та неупередженості слідчого судді Хамзіна Т.Р.

Таким чином, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України підстав, за яких слідчий суддя Хамзін Т.Р. не може брати участь у розгляді клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування справа №991/7611/20 не встановлено.

Враховуючи наведене заява про відвід задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 75, 76, 81 309, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Богданової Я.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від участі у розгляді клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування судова справа 991/7611/20 провадження 1-кс/991/7816/20 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Мойсак