Пошук

Документ № 91697727

  • Дата засідання: 18/09/2020
  • Дата винесення рішення: 18/09/2020
  • Справа №: 991/6805/20
  • Провадження №: 52018000000000913
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
  • Суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С., Чорна В.В.
  • Секретар : Евфіменко К.М.
  • Захисник/адвокат : Трекке А.С.
  • Прокурор : Макар О.І.

Справа № 991/6805/20

Провадження №11-сс/991/735/20

Слідчий суддя: Воронько В.Д.

Категорія: застосування заходу

забезпечення кримінального провадження

Доповідач: Павлишин О.Ф.

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Евфіменко К.М.,

прокурора Макара О.І.,

захисника Трекке А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Трекке Артема Сергійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю міста Борщів, Тернопільської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52018000000000913 від 21.09.2018,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.08.2020 задоволено клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за № 52018000000000913 від 21.09.2018.

Ухвала слідчого судді обґрунтована наступним.

Надані докази є вагомими, та такими, що дають підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_1 вибув за межі України 27.10.2015 та є оголошений органом досудового розслідування в міжнародний розшук.

Вручена підозра стосується вчинення злочинів, які відносяться до особливо тяжких.

Наявні ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

На даний час не змінилися обставини, які були досліджені та встановлені у ухвалі слідчого судді ВАКС від 10.06.2020 у справі № 991/4332/20, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 18.06.2020 у справі № 991/4332/20 під час обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Трекке А.С. подав апеляційну скаргу.

Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, невмотивованою та такою, що ухвалена з грубим порушенням норм КПК України.

Посилається на такі обставини.

21.09.2018 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 виділені із кримінального провадження № 42018000000000300 від 12.02.2018 в окреме кримінальне провадження за № 52018000000000913. В межах вказаного кримінального провадження детективи НАБУ кілька разів зверталися до суду з відповідними клопотаннями про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , однак слідчі судді відмовляли в задоволенні поданих клопотань.

Прокурором у судове засідання було надано новий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України без зазначення дати його формування.

Прокурор змінив кваліфікацію в ЄРДР без відповідного оформлення процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження.

Сторона обвинувачення, ігноруючи наявність судових рішень по справі щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , втретє подала аналогічне клопотання за тих же підстав про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, і цим самим обвинувачення намагається фактично переглянути ще раз обставини, вже встановлені вищою судовою інстанцією відносно обґрунтованості підозри ОСОБА_1 . Правові підстави нового клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 та їх доводи щодо обґрунтованості підозри повністю ідентичні тим, яким вже було надано оцінку слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та двічі - суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідчим суддею вже розглянуто ідентичне клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , у задоволенні якого будо відмовлено, що підтверджено ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Постановления за результатами розгляду вказаного клопотання, яке подано за тих же підстав та з аналогічним обґрунтуванням, протилежної ухвали є грубим порушенням принципу правової визначеності та суперечить положенням КПК України та практиці ЄСПЛ.

Оскільки кримінально-правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_1 злочину була змінена з ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України, а потім знову на ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та, виходячи з аналізу кримінально-процесуальних норм, наявні підстави для зміни підозри та як наслідок, для виконання вимог, передбачених статтею 278 КПК України.

Попередня правова кваліфікація за ч. 5 ст. 191 КК України не відповідає дійсності, оскільки відомості до ЄРДР були внесені після повідомлення про підозру. Прокурор не надав жодної постанови, яка б обґрунтовувала зміну відповідних даних кваліфікації в ЄРДР, що підтверджує висновок апеляційної палати ВАКС про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України та незаконність і безпідставність повернення кваліфікації за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_1 до цього часу не було повідомлено про зміну підозри у вчиненні злочину, що виключає застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу.

Постанова про виправлення описки від 11.02.2020, а саме виправлення слів викладених у п. 1 резолютивної частини постанови «виділити із кримінального провадження матеріали досудового розслідування № 42018300000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України» на слова «виділити із кримінального провадження матеріали досудового розслідування № 42018300000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України» не є процесуальним документом, який підтверджує зміну підозри.

Долучення обвинуваченням до матеріалів клопотання витягу з ЄРДР станом на 28.05.2020, в якому зазначається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та постанови про виправлення описки не є підтвердженням того, що було змінено підозру.

Матеріали, додані до клопотання, не містять внесення відомостей про міжнародний розшук ОСОБА_1 до ЄРДР. Згідно з відповіддю Комісії по файлам Інтерполу від 24.07.2019 ССF/110/R762.18 та відповіддю від 15.05.2020 ССF/113/R762.18-20 ОСОБА_1 не оголошений у міжнародний розшук. Відсутні належні докази опрацювання Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва клопотання НАБУ та оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук в межах країн-учасників МКОП.

Відсутні підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , оскільки постановою від 21.09.2018 зупинено досудове розслідування та у матеріалах провадження відсутня постанова про відновлення досудового розслідування, що свідчить про те, що клопотання було подане в період ,коли досудове розслідування є зупиненим.

Посилаючись на вищенаведене, просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника Трекке А.С. на підтримання вимог апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення прокурора Макара О.І., який заперечив доводи апеляційної скарги з посиланням на обґрунтованість ухвали та відсутність підстав для відновлення досудового розслідування, оскільки обрання запобіжного заходу має мету встановлення місцезнаходження підозрюваного, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження про порушення принципу правової визначеності, відсутності процесуального статусу підозрюваного внаслідок не повідомлення про зміну підозри, непослідовності позиції сторони обвинувачення та відсутності доказів зміни повідомлення про підозру, відсутності доказів оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук та відсутності підстав для задоволення клопотання у зв`язку з не відновленням досудового розслідування.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді переглядається у вказаних межах апеляційної скарги захисника.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії»).

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, що визначає порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2020 у справі № 991/4332/20, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 18.06.2020 у справі № 991/4332/20, задоволено клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Матеріалами провадження стверджується, що строк дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2020 - 60 днів закінчився, та, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 не обрано.

Таким чином подане старшим детективом Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 13.08.2020 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та рішення слідчого судді не порушує принципу правової визначеності та принципу остаточності рішення «res judicata», оскільки на час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 не було жодного остаточного рішення щодо обрання останньому запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів враховує і те, що положенням КПК України не встановлено заборону слідчому, прокурору повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту. А тому звернення детектива НАБУ з клопотанням про обрання вищеназваного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 не суперечить вимогам КПК України.

Також матеріалами провадження стверджується, що 21 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22013000000000287 від 25.11.2013, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.05.2020 у виділеному провадженні за № 52018000000000913 від 21.09.2018 правовою кваліфікацією кримінального правопорушення є ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а особою, якій повідомлено про підозру - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Постановою прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 11.02.2020 виправлено описку в постанові про виділення матеріалів досудового розслідування від 21.09.2018 у кримінальному провадженні № 42018300000000300 від 12.02.2018, а саме виправлено слова, викладені у п. 1 резолютивної частини постанови: «виділити із кримінального провадження матеріали досудового розслідування № 42018300000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України» на слова: «виділити із кримінального провадження матеріали досудового розслідування № 42018300000000300 від 12.02.2018 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України».

З наведеного слідує, що підозра ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України не вручалась, зміни підозри з ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України не відбулось, а також, що прокурором прийнято процесуальне рішення, що відповідає положенням КПК України.

В зв`язку з цим колегія суддів вважає безпідставними твердження апеляційної скарги про відсутність процесуального статусу підозрюваного з посиланням на порушення положень ст. 183 КПК України, на не повідомлення про зміну підозри, та на відсутність доказів зміни повідомлення про підозру.

Крім того, безпідставними є твердження апеляційної скарги щодо відсутності доказів оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук, про що виноситься окрема постанова.

Отже, чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа оголошена в розшук, однак регламентує, що про оголошення розшуку має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова, згідно з ч. 2 ст. 281 КПК України.

З наведеного слідує, що винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваної особи в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань є доказами міжнародного розшуку в розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.

24 жовтня 2018 року постановою детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук та скеровано відповідні матеріали в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України матеріали щодо ОСОБА_1 опрацьовано та долучено до справи.

Слідчим суддею вказані положення закону та докази про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1 правильно враховано і обґрунтовано визнано, що останнього оголошено в міжнародний розшук.

Разом з тим, поза увагою слідчого судді залишились істотні порушення кримінального процесуального закону і доводи сторони захисту, викладені в запереченнях на подане клопотання, та цим порушенням жодної оцінки не надано.

Так, матеріалами провадження стверджується, що досудове розслідування зупинено 21.09.2018, та, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 подано старшим детективом НАБУ без відновлення досудового розслідування.

Вказана обставина підтверджена прокурором під час апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 2 та ч. 5 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими цієї статті. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

Зі змісту ст. 282 КПК України слідує, що законодавець встановив співвідношення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, як категорії окремих дій.

У зв`язку з цим слід дійти висновку, що ст. 282 КПК України є спеціальною правовою нормою щодо ст. 280 КПК України, яка встановлює порядок проведення процесуальних дій, за винятком слідчих (розшукових) дій, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Крім того, з диспозиції ч. 6 ст. 193 КПК України слідує, що остання є відсилочною нормою до ст. 177 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином ні граматично, ні логічно в ст. 177 КПК України не закріплено встановлення місцезнаходження підозрюваного як мету або підставу для обрання запобіжного заходу.

В зв`язку з викладеним слід дійти висновку, що подання слідчим, прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України є процесуальною дією, яка не спрямована на встановлення місцезнаходження підозрюваного, а тому вчинення такої дії вимагає відновлення досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

А тому, оскільки подання клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зупиненому досудовому розслідуванні без його відновлення та задоволення такого клопотання слідчим суддею є істотними порушеннями вимог ч. 5 ст. 280 та ч. 1 ст. 282 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з цих підстав, та ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Трекке Артема Сергійовича - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2020 року про обрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Борщів, Тернопільської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52018000000000913 від 21.09.2018, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погодженого начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, про обрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: О. Ф. Павлишин А.С. Никифоров

В. В. Чорна