- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Семенников О.Ю.
- Суддя (АП ВАКС) : Калугіна І.О., Михайленко Д.Г.
- Секретар : Таран Л.В.
справа № 991/1069/20
провадження №11-сс/991/767/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2020 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Калугіної І.О., Михайленка Д.Г.,
секретаря судового засідання Таран Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2020 року про закриття провадження за скаргою,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
04 лютого 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк (далі - КПК).
Проте, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2020 року на підставі непідсудності Вищому антикорупційному суду провадження за вищевказаною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито.
Рішення щодо непідсудності скарги ВАКС мотивоване тим, що, подана у межах досудового розслідування кримінального провадження №52020000000000070 від 24 січня 2020 року скарга вказаних осіб є непідсудною Вищому антикорупційного суду та має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення слідчого судді скасувати та визнати протиправною бездіяльність НАБУ.
Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим суддею не досліджено у повному обсязі обставини бездіяльності службових осіб НАБУ, зокрема щодо ненадання витягу з ЄРДР та пам`ятки потерпілого, не проведення допитів потерпілих, не ознайомлення потерпілих із постановою про зміну підслідності.
Також, на переконання ОСОБА_1 , зважаючи на наявність поважних причин його не явки до суду, слідчий суддя не мав підстави розглядати справу по суті скарги за його відсутності.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та прокурор у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте на підставі положень ч.5 ст.405 КПК колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників судового провадження.
Мотиви суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вимогами ст.304 КПК передбачено, що слідчому судді серед іншого належить встановити чи підлягає скарга розгляду у цьому суді.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК).
За ч.1 ст.33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст.45 КК зазначено, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в ухвалі від 04 вересня 2020 року щодо непідсудності скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вищому антикорупційному суду.
Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що Печерським управлінням поліції ГУ НП у м. Києві за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000070 від 24 січня 2020 року, зареєстрованому за фактом заволодіння службовими особами ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та ТОВ «Інвест-Сервіс» грошовим вкладом ОСОБА_1 .
Зазначений злочин, відповідно до примітки до ст.45 КК України, належить до числа корупційних, проте за обставин провадження жодної з умов, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, не встановлено.
Як правомірно зазначено слідчим суддею, службові особи ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та ТОВ «Інвест-Сервіс» не належать до суб`єктів, наведених у п.1 ч.5 ст.216 КПК.
Кримінальне провадження №52020000000000070 від 24 січня 2020 року також не зареєстроване за фактом вчинення корупційного злочину службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, що є обов`язковою ознакою, передбаченою п.2 ч.5 ст.216 КПК.
Обов`язковою умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, передбаченою п.3 ч.5 ст.216 КПК, є вчинення злочину, передбаченого ст.369, ч.1 ст.369-2 КК. Втім, як свідчать матеріали судового провадження, кримінальне провадження № 52020000000000070 від 24 січня 2020 року не здійснюється за ознаками зазначених кримінальних правопорушень.
Таким чином, вбачається відсутність жодної з умов, передбачених ст.33-1, п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК, у зв`язку з чим скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ не відповідає процесуальним вимогам щодо її підсудності Вищому антикорупційному суду, а тому не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, про що правомірно зазначено та належним чином обґрунтовано слідчим суддею в оскаржуваному рішенні.
За вимогами п.2 ч.2 ст.304 КПК слідчий суддя повертає скаргу, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Отже, рішення слідчого судді про повернення скарги може бути ухвалено на стадії вирішення питання про відкриття провадження за скаргою.
Проте у випадку відкриття слідчим суддею провадження за скаргою та виявлення підстав для повернення скарги під час розгляду скарги по суті, він повинен закрити провадження по вказаній справі.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2019 у справі №569/17036/18.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає невідповідності ухвали слідчого судді про закриття провадження за скаргою процесуальним нормам КПК.
При цьому, при закритті провадження по скарзі слідчим суддею колегія суду не вбачає порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що виявляється в обмеженні права заявника на доступ до суду, оскільки структурним елементом права на справедливий суд, є право на «суд, встановлений законом», тобто «належний» або компетентний суд. Положення практики Європейського суду з прав людини стосовно тлумачення цього елементу «права на справедливий суд» отримали розвиток у статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи ОСОБА_1 , які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини Стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
Таким чином, під час апеляційного провадження колегією суддів за доводами ОСОБА_1 досліджені порушені в апеляції питання щодо недотримання слідчим суддею правових норм та не встановлення відповідних обставин при розгляді скарги на бездіяльність службових осіб НАБУ.
За наслідками такого дослідження суд приходить до висновку, що слідчим суддею при розгляді скарги дотримані всі відповідні вимоги законодавства, та прийняте законне та обґрунтоване рішення, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення порушеного за скаргою питання, в тому числі щодо прийнятності скарги.
На підставі викладеного, оскільки інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено, ухвала слідчого судді від 04 вересня 2020 року є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , підлягають залишенню без задоволення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК України не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-1, 216, 303, 306, 309, 407, 422, п.20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2020 року про закриття провадження за скаргою залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г.