Документ № 91734978

Справа № 760/10894/18

Провадження №1-кп/4910/6/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

сторін:

з боку обвинувачення: прокурора - Кравця В.В.,

з боку захисту: захисників - Кругляка Р.Є., Грицишена К.П.,

у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Москва Російської Федерації, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Кругляка Р.Є. про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності,

установив:

Адвокат Кругляк Р.Є., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , під час підготовчого судового засідання подав заяву про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків давності. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за ознаками ч.1 ст.366 КК України, який є нетяжким злочином. Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається судому зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки. Захисник вказав, що ОСОБА_1 свою провину у скоєнні інкримінованих правопорушень, в тому числі за ознаками ч.1 ст. 366 КК України, не визнає, проте просить закрити кримінальне провадження з підстав закінчення строків давності, враховуючи, що термін на притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України сплив ще 05 квітня 2019 року. Захисник пояснив, що закон не вимагає письмової згоди обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності, а подаючи заяву в інтересах ОСОБА_1 , він як захисник, виконує його волю на подання такої заяви. Свою позицію ОСОБА_1 висловив в телефонній розмові, яку, однак, неможливо підтвердити в суді належним чином. Також, вважає, що строк давності не зупинявся, оскільки ОСОБА_1 не ухилявся від слідства, в міжнародному розшуку не перебуває, а сам факт постанови детектива про розшук сам по собі не може свідчити про ухилення від слідства.

Захисник Грицишен К.П. поклався на розсуд суду у вирішенні заявленого клопотання.

Прокурор Кравець В.В. заперечив проти задоволення клопотання захисника Кругляка Р.Є.. Вважає, що неможливо звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки у кримінальному провадженні перебіг строку давності зупинився 30 листопада 2016 року, коли детективом було винесено постанову про розшук ОСОБА_1 , і до цього часу обвинувачений не з`явився до суду та не був затриманий.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши доводи клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

За нормами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минули три роки.

Санкцією ч. 1 ст. 366 КК України передбачені покарання у виді: штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; обмеження волі на строк до трьох років.

В п.1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

У кримінальному провадженні № 463/5277/16-к Верховний Суд у постанові від 20 березня 2018 року наголосив, що ст. 49 КК визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону. Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у ст.ст. 285-289 КПК. Зокрема, ч. 2 ст. 285 КПК зобов`язує суд роз`яснити особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, право на таке звільнення. А на підставі ч. 4 ст. 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Відсутність же клопотання сторін про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК, позбавляє суд можливості самостійно ініціювати вирішення відповідного питання.

В рішенні від 22 травня 2018 року у справі № 665/2387/14-к колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є:

- притягнення особи як обвинуваченого;

- згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК).

Положеннями статті 49 КК визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

У кримінальному провадженні № 729/1480/13-к Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2018 року зазначив, що для звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК необхідна згода обвинуваченого на це, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК.

Частиною третьою статті 285 КПК України встановлено, що обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Однак, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває за межами України, у кримінальному провадженні відповідно ухвали суду від 09 червня 2020 року здійснюється спеціальне судове провадження, суд, отримавши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, позбавлений можливості роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та з`ясувати чи не заперечує він проти закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України.

Те, що захисник обвинуваченого адвокат Кругляк Р.Є. за відсутності обвинуваченого подав заяву про звільнення від кримінальної відповідальності, не звільняє суд від виконання дій, передбачених ч.3 ст.285 КПК України. Пояснення ж захисника, що така згода була озвучена ОСОБА_1 під час телефонної розмови, не переконує суд в тому, що обвинувачений в повній мірі усвідомлює підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України та закриття кримінального провадження. Крім того, захисник пояснив, що раніше жодного разу не спілкувався з обвинуваченим за допомогою телефонного зв`язку, а також, не може підтвердити суду належними доказами, що такий дзвінок відбувся і що особа, яка з ним спілкувалась, була саме ОСОБА_1 .. Також, суд вважає за необхідне зауважити, що реалізація прав заперечувати проти закриття кримінального провадження чи надавати згоду на звільнення від кримінальної відповідальності має здійснюватись в судовому засіданні безпосередньо обвинуваченим ОСОБА_1 і не можуть бути доручені захиснику за обставин, які склались в даному конкретному випадку.

Оскільки, судом не встановлено процесуальних умов, передбачених КПК України, для задоволення клопотання захисника Кругляка Р.Є. про звільнення від кримінальної відповідальності, суд не вважає за необхідне аналізувати чи існують матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, які передбачені ст.49 КК України.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284, 371,372, 376 КПК України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Кругляка Р.Є. про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: О.В. Федоров

Я.В. Шкодін