- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
- Суддя (АП ВАКС): Глотов М.С., Чорненька Д.С.
- Секретар : Лисиця Ю.С.
Справа № 991/6269/20
Провадження № 11-сс/991/683/20
Слідчий суддя: Саландяк О. Я.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2020 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді - Калугіної І. О.,
суддів - Глотова М. С., Чорненької Д. С.,
секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 серпня 2020 року про відмову у задоволенні скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 13 липня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000259 від 15 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
13 липня 2020 року детективом НАБУ винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях детектива НАБУ ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням детектива НАБУ, 27 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову детектива НАБУ.
03 серпня 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про відмову у задоволенні вищезазначеної скарги.
Відмовляючи у задоволенні скарги слідчий суддя дійшов висновку, що винесена детективом НАБУ постанова відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а його висновок є обґрунтованим, законним та таким, що відповідає фактичним даним.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі особа, яка подала апеляційну скаргу, ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 серпня 2020 року та постановлення нової ухвали, якою скасувати постанову детектива НАБУ від 13 липня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, суперечать та не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, на його думку, детектив НАБУ в оскаржуваній постанові прийшов до неправильних висновків, не провів всі необхідні слідчі (розшукові) дії та передчасно прийняв рішення про закриття кримінального провадження. Питання, які були надіслані детективом для допиту ОСОБА_1 не були спрямовані на отримання необхідної інформації. Посилання в постанові на те, що детектив сам визначає кваліфікацію відповідно до ст. 214 КПК України не відповідає закону. Посилання на судову практику Вищого антикорупційного суду є недоречним. Наполягає, що детектив ОСОБА_2 умисно, за змовою з зацікавленими особами, із якими у нього можуть бути зв`язки, з можливим отриманням неправомірної вигоди вніс відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 за кваліфікацією, що не відповідає заяві за некорупційний злочин, що призвело до зміни підслідності до місцевих органів національної поліції, де дане провадження не буде належно розслідувано, а особи уникнуть кримінальної відповідальності. Зазначає, що шкода полягає у безпідставному перерахуванню посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради коштів за договором про закупівлю, що зумовлює тяжкі наслідки при кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Позиції учасників судового провадження
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, будучи повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини неприбуття не повідомив.
Інші учасники апеляційного розгляду у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, які надійшли від слідчого судді, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положенням ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 25 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції… вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч.4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Частиною 1 статті 91 КПК України визначено перелік обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Із системного аналізу змісту ст. ст. 91, 284 КПК України вбачається, що у випадку здобуття в ході досудового розслідування інформації про наявність хоча б однієї обставини, яка є підставою для закриття кримінального провадження за одним із пунктів, визначених ч. 1 ст. 284 КПК України, у випадках, передбачених абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК слідчий (детектив) повинен прийняти рішення про закриття такого провадження.
При цьому, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000259 від 15 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2020 року (справа № 991/2853/20), за заявою ОСОБА_1 від 31 березня 2020 року щодо можливого вчинення детективом НАБУ ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Зі змісту заяви від 31 березня 2020 року вбачається, що вказане кримінальне правопорушення полягало в тому, що детектив НАБУ ОСОБА_2 не виконав рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2020 року (справа № 991/994/20), яким було зобов`язано уповноважену службову особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 23 січня 2020 року. Детективом НАБУ ОСОБА_2 внесені відомості з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 367 КК України, а не за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 210 КК України, про що прохав ОСОБА_1 у своїй заяві від 23 січня 2020 року.
Постановою детектива Управлінням внутрішнього контролю НАБУ Прощенка С. І. від 13 липня 2020 року вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю в діях детектива ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Вказана постанова обґрунтована тим, що 15 квітня 2020 року Управлінням внутрішнього контролю НАБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Відомості до ЄРДР щодо вказаного кримінального провадження внесено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2020 року (справа № 991/2853/20), якою задоволено скаргу ОСОБА_1 від 31 березня 2020 року на бездіяльність уповноважених посадових осіб НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання його заяви від 31 березня 2020 року про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Вищевказані вимоги були дотримані слідчим суддею під час розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення детектива про закриття кримінального провадження повністю.
На думку колегії суддів, слідчим суддею під час розгляду скарги вірно встановлено, що винесена детективом НАБУ Прощенком С.І. постанова від 13 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 від 15 квітня 2020 року за ч. 2 ст. 364 КК України відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а його висновок про закриття кримінального провадження є обґрунтованим, законним та таким, що відповідає фактичним даним, а тому постанова про закриття кримінального провадження скасуванню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді стосовно того, що у заяві ОСОБА_1 від 31 березня 2020 року відсутні будь-які обґрунтовані відомості завдання йому якої-небудь шкоди в розумінні ст. 364 КК України за результатами невиконання детективом НАБУ ОСОБА_2 судового рішення та внесення до ЄРДР іншої кваліфікації. Таким чином не встановлено як наявності завдання істотної шкоди заявнику, так і будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між діями та їх наслідками.
Щодо доводів скаржника в частині заподіяння йому моральної шкоди, то на переконання колегії суддів, такий спір може бути вирішений в судах загальної юрисдикції, а прийняте як судом так і органом досудового розслідування рішення не звужує процесуальні права ОСОБА_1 у вказаних правовідносинах.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Зважаючи на викладене, з урахуванням пояснень учасників судового провадження, дослідження матеріалів кримінального провадження, їх належної правової оцінки, слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтованість рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею в повному обсязі перевірені викладені в скарзі ОСОБА_1 підстави для скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження, досліджено наявні матеріали і в їх сукупності та обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги про скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження № 52020000000000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить будь-яких доводів щодо скасування ухвали слідчого судді, а скаржником не наведено жодних фактичних даних, які б давали підстави для висновку про неповне з`ясування слідчим суддею обставин справи.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Слідчий суддя перевірив усі доводи, які були викладені в скарзі, вивчив кримінальне провадження, проаналізував та дав оцінку як повноті перевірки, так і наявності підстав для закриття кримінального провадження і прийняв мотивовану, обґрунтовану та законну ухвалу, підстав для скасування якої, за доводами апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 серпня 2020 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: І. О. Калугіна
Судді: М. С. Глотов
Д. С. Чорненька