Документ № 91734994

справа № 991/7356/20

провадження № 11-сс/991/795/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

23 вересня 2020 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Семенников О.Ю., перевіривши апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2020 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №52020000000000545 від 28 серпня 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2020 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Квакуши А.С. про застосування запобіжного заходу, застосовано до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що з огляду на невисокий рівень обґрунтованості підозри в межах досягнутого стандарту «обґрунтована підозра», наведені характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також встановлення двох ризиків за ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК), слідчий суддя прийшов до висновку про те, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), буде достатнім та необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та дієвості кримінального провадження.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, 21 вересня 2020 року захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Федоренко І.Л. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді від 14 вересня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Федоренко І.Л. вказує на істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, які перешкодило ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

В обґрунтування підстав для розгляду апеляційної скарги захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Федоренко І.Л. посилається на те, що рішенням слідчого судді від 14 вересня 2020 року фактично відмовлено стороні обвинувачення у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у зв`язку з чим на підставі положень п.4) ст.309 КПК ухвала підлягає апеляційному оскарженню, про що також зазначено безпосередньо в п.п.6, 7 оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

Мотиви суду.

Законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Передбачене положеннями КПК України (далі - КПК) право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки.

Згідно з ч.4 ст.176 КПК запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК, особисте зобов`язання як запобіжний захід полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Приписами ст.309 КПК визначений виключний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, проте за ч.3 цієї статті інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

Згідно з ч.3 ст.392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Проте ані положеннями розділу ІІ Глави 18 параграфу 1 КПК, які визначають положення про запобіжні заходи, ні нормами ст.309 КПК, не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Вирішуючи питання щодо можливості оскарження ухвали слідчого судді від 14 вересня 2020 року суд, окрім іншого, враховує висновок, викладений у постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 28 березня 2019 року, згідно з яким поняття "застосування запобіжного заходу" охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід.

Оскільки детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а слідчим суддею частково задоволено вказане клопотання та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, вважається, що до підозрюваної особи оскаржуваною ухвалою застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, проте не відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без обрання іншого запобіжного заходу, що б надавало в такому разі підозрюваному (його захиснику) право на апеляційне оскарження такого судового рішення на стадії досудового розслідування за положеннями п.4) ч.1 ст.309 КПК.

Відтак, навіть за умови часткового задоволення поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вважається, що за результатами розгляду такого клопотання за ст.179 КПК прийнято ухвалу саме про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, у зв`язку з чим положення п.4) ч.1 ст.309 КПК щодо можливості оскарження підозрюваним (його захисником) ухвали слідчого судді про відмову у застосуванні домашнього арешту не можуть застосовані.

Таким чином, оскаржувана ухвала від 14 вересня 2020 року є рішенням слідчого судді саме про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (проте не є ухвалою про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без застосування іншого запобіжного заходу), а тому не підпадає під перелік, визначений ч.1 та ч.2 ст.309 КПК та відповідно оскарженню за скаргою підозрюваного (його захисника)в апеляційному порядку не підлягає.

За вимогами ч.4 ст.399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому суд звертає увагу, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги, про що неодноразово зазначалося у подальшому в практиці Європейського суду з прав людини.

На підставі вищевикладеного, оскільки рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, про що помилково зазначено в оскаржуваній ухвалі слідчого судді від 14 вересня 2020 року, у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Федоренко І.Л. слід відмовити.

Керуючись ст.ст.144, 146, 309, 399 КПК, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя О.Ю. Семенников