Документ № 91836205

Справа № 991/7611/20

Провадження1-кс/991/7816/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

детектива Національного антикорупційного бюро України Кальки І.З.,

захисників Фоміна І.Ю., Богданової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кальки І.З., погоджене із прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Висоцькою Н.В., про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 10.09.2020 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Хамзіна Т.Р.

1.Доводи клопотання

В обґрунтування вимог клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 за підозрою колишнього Голови Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України та його дружини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з іншими співучасниками злочину - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року, з корисливих мотивів, умисно, шляхом надання відповідних засобів та вказівок іншим співучасникам злочину сприяла одержанню неправомірної вигоди від іноземних компаній «GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Турецька Республіка), «UNILES S.R.O.» (Словацька Республіка), «BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «CONFANA INDUSTRIES SRL» (Румунія) на загальну суму 3 695 201,56 дол. США та 10 829 159 Євро, що за курсом НБУ на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 141 306 174,22 грн., які у подальшому були легалізовані (відмиті) у співучасті з іншими особами.

Так відповідно до змісту клопотання, ОСОБА_2 , використовуючи особисті паспортні дані ОСОБА_4 , яка перебувала у службовій залежності від неї, зареєструвала компанію «FARADAY & CO, S.A» (Панамська Республіка) на банківський рахунок якої вищезазначеними іноземними підприємствами перераховувалася неправомірна вигода ОСОБА_1 за те, що він не створюватиме перешкод у імпорті лісо- та пиломатеріалів.

У подальшому кошти, у тому числі із рахунку «FARADAY & CO, S.A», перераховувалися на рахунки компаній «WILLORA COMPANY INCORPORATED» та «VESTERA GROUP S.A», що були відкриті безпосередньо ОСОБА_2

23.05.2016 слідчим в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чорноусом О.А. за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Молованюком А.В. складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.

У зв`язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_2 , повідомлення про підозру відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. 111, 135 КПК України було вручене у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме шляхом надіслання засобами поштового зв`язку за останньою відомою адресою місця проживання. Також повідомлення про підозру було вручене одному із захисників ОСОБА_2, залучених на підставі відповідного договору, що також свідчить про обізнаність ОСОБА_2 про здійснення щодо неї досудового розслідування. Крім того, органом досудового розслідування вживалися заходи із вручення повідомлення про підозру шляхом направлення відповідних запитів про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації.

Детектив посилається на існування обставин, які вказують на те, що ОСОБА_2 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Так за час проведення досудового розслідування ОСОБА_2 ухилялася від явки до органу досудового розслідування, за місцями ймовірного місця проживання була відсутня. Відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою протягом січня 2014 - серпня 2015 рр. ОСОБА_2 постійно перебувала на території Російської Федерації і відвідувала Україну лише декілька разів на місяць. З 07.08.2015 на територію України ОСОБА_2 не поверталася.

У зв`язку із цим 30.05.2016 ОСОБА_2 оголошено у розшук, проведення якого доручено Головному управлінню контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України.

На виконання запиту про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Російської Федерації було отримано інформацію про місце реєстрації ОСОБА_2 у м. Москва, за адресою: АДРЕСА_1 . Але у ході вжиття подальших заходів щодо вручення ОСОБА_2 повісток, повідомлення про підозру та її екстрадиції на територію України, компетентні органи Російської Федерації повідомляли про невстановлення місцезнаходження ОСОБА_2 та відсутність підстав для її екстрадиції з огляду на те, що вона є громадянкою Російської Федерації і що її кримінальне переслідування має ознаки політично мотивованого.

06.08.2018 детективом П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калькою І.З. винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_2 . Відповідні матеріали були скеровані до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів щодо яких передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, наявні підстави вважати, що вона переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також перебуває у міжнародному розшуку, то за таких обставин, детектив вважає, що наявні підстави для здійснення досудового розслідування щодо неї.

2. Доводи сторони обвинувачення

У судовому засіданні детектив Калька І.З. клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_2 підтримав з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначив, що надані до клопотання документи підтверджують: обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри; факт обізнаності ОСОБА_2 про здійснення щодо неї досудового розслідування та умисне переховування у зв`язку із цим від органів досудового розслідування; оголошення ОСОБА_2 у міжнародний розшук.

3. Доводи сторони захисту.

Захисники Фомін І.Ю. та Богданова Я.О. проти задоволення клопотання заперечили та просили відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування твердження про відсутність підстав для задоволення клопотання послалися на такі обставини:

- не набуття ОСОБА_2 процесуального статусу підозрюваної у кримінальному провадженні. Захисники зазначають, що із наданої до матеріалів клопотання квитанції вбачається, що адресатом листа, який нібито підтверджує вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру, є не ОСОБА_2 а ГПУ. Крім того на момент складення повідомлення про підозру ОСОБА_2 постійно перебувала на території Російської Федерації, громадянкою якої вона, а отже повідомлення про підозру мало б надсилатися їй у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України через установи юстиції Російської Федерації або через дипломатичні чи консульські установи. Отже, звернення із запитом про міжнародну правову допомогу до Генеральної прокуратури РФ не є належним підтвердженням виконання вимог ч. 7 ст. 135 КПК України;

- недоведення факту переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності. Захисники зазначають про те, що ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації та проживає там на законних підставах разом зі своєю сім`єю. Такі дії не можуть вважатися переховуванням від органу досудового розслідування.

На підтвердження доводів, викладених у запереченнях долучили до матеріалів клопотання докази щодо місця реєстрації ОСОБА_2 на території Російської Федерації, копію постанови Тверського міжрайонного прокурора м. Москви 31.01.2017, якою констатовано факт відсутності підстав для затримання ОСОБА_2 , копії судових рішень, якими поверталися клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_2 та у застосуванні щодо неї запобіжного заходу, довідку Генерального секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол про відсутність запитів для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_2 , висновок лінгвістичної (семантико-текстуальної експертизи) від 23.09.2020 змісту фіскального чеку, яким констатовано, що із інформації, наведеної у фіскальному чеку не випливає надіслання ОСОБА_2 повідомлення про підозру, не випливає факт надіслання кореспонденції за адресою ОСОБА_2 .

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 2 ст. 297-1 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 1 ст. 297-4 КПК України).

Отже при розгляді клопотання про спеціальне досудове розслідування слідчий суддя повинен встановити:

- чи передбачає КПК України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах того чи іншого кримінального провадження;

- чи набула особа щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;

- чи наявні достатні докази для підозри особи щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування у вчиненні нею кримінального правопорушення;

- чи переховується особа від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- чи оголошена особа у міждержавний та/або міжнародний розшук.

4.1 Щодо кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні

Із матеріалів клопотання, зокрема, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 здійснюється, у тому числі за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.

За змістом клопотання та повідомлення про підозру ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з іншими співучасниками злочину - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року, з корисливих мотивів, умисно, шляхом надання відповідних засобів та вказівок іншим співучасникам злочину сприяла одержанню неправомірної вигоди від іноземних компаній «GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Турецька Республіка), «UNILES S.R.O.» (Словацька Республіка), «BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «CONFANA INDUSTRIES SRL» (Румунія) на загальну суму 3 695 201,56 дол. США та 10 829 159 Євро, що за курсом НБУ на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 141 306 174,22 грн., які у подальшому були легалізовані (відмиті) у співучасті з іншими особами.

Частиною 2 ст. 297-1 КПК України передбачено здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочинів, передбачених ст. 209та 368 КК України.

4.2 Щодо процесуального статусу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із вручення повідомлення особі про підозру

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення. Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний та його захисник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України. Такий висновок наведено у п.2.2. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к.

Статус підозрюваної особи виникає з моменту вручення їй повідомлення про підозру у належний спосіб.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України особа набуває статусу підозрюваного, за наявності однієї з таких умов:

1) особі у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру;

2) особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;

3) щодо особи складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 ст. 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

У главі 11, зокрема, в ч. 1 та ч. 2 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

З наведеного вбачається, що за змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 135 КПК у їх взаємозв`язку загальний порядок вручення повідомлень в кримінальному провадженні передбачає їх надсилання особі поштою за адресою її місця проживання, яким згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у тому числі, вважається зареєстроване місце проживання, за адресою якого з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції та у випадку виявлення тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 23.05.2016 слідчим в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чорноусом О.А. за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Молованюком А.В. складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.

Детектив посилається на те, що внаслідок невстановлення на дату складення повідомлення про підозру відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_2 органом досудового розслідування вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

На підтвердження цієї обставини до клопотання надано копію відповідного фіскального чеку від 24.05.2020.

Проте зміст зазначеного фіскального чеку, на думку слідчого судді, не є належним доказом дотримання органом досудового розслідування процедури вручення особі повідомлення про підозру.

Так у графі «Кому» фіскального чеку зазначено, що кореспонденція адресована « Ген. Прокур », а потім ручкою виправлено на іншого адресата « ОСОБА_2 ». Навіть якщо допустити, що зазначення у графі «Кому» адресата « Ген. Прокур. » було технічною помилкою, то у графі «Куди» зазначено лише «01011 Київ», що унеможливлює ідентифікацію адреси отримувача.

Отже, дослідження змісту фіскального чеку від 24.05.2016 не дає підстави сформулювати висновок про те, що цим поштовим відправленням за адресою місця проживання ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про підозру від 23.05.2016 та відповідно дійти висновку щодо виконання стороною обвинувачення вимог ст. 135, 278 КПК України.

Відомостей щодо вручення повідомлення про підозру під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає чи житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи, як це передбачено ч. 2 ст. 135 КПК України, матеріали клопотання також не містять.

Частиною 7 ст. 135 КПК України передбачена можливість вручення повістки про виклик особи, яка проживає за кордоном, згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Проте матеріали надані детективом не містять відомостей щодо місця проживання ОСОБА_2 у Російській Федерації. У клопотанні зазначено, що 27.06.2017 на виконання запиту про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Російської Федерації надійшла інформація про місце реєстрації ОСОБА_2 у м. Москва, але до матеріалів клопотання ні запит, ні відповідь за результатами його виконання долучені не були.

Надіслання запитів від 30.03.2017 та 25.04.2018 про надання міжнародної правової допомоги до Генеральної прокуратури Російської Федерації факту виконання вимог із вручення повідомлення не підтверджують, оскільки вони не були виконані.

Вручення повідомлення про підозру захиснику ОСОБА_2 не свідчить про дотримання процедури вручення повідомлення про підозру, оскільки КПК України не пов`язує набуття особою статусу підозрюваного з фактом вручення повідомлення про підозру його захиснику. Крім того такі дії свідчать про ототожнення адвоката з клієнтом, що порушує гарантії адвокатської діяльності, визначені у ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не створює жодних правових наслідків для особи, захист якої здійснюється адвокатом.

Слідчий суддя відхиляє доводи детектива про те, що факт набуття ОСОБА_2 статусу підозрюваної підтверджується ухвалою Київського апеляційного суду від 29.10.2018 у справі № 11-сс/824/523/2018, оскільки висновки, викладені у інших судових рішеннях у цьому кримінальному провадженні в залежності від характеру клопотань, а також обсягу і змісту наданих до них документів можуть відрізнятися, що впливає на висновок слідчого судді при встановленні тієї чи іншої обставини, необхідної для розгляду відповідного клопотання.

Так поряд із ухвалою апеляційного суду Київської області від 29.10.2018, якою встановлено, що ОСОБА_2 набула статус підозрюваної у кримінальному провадженні до матеріалів клопотання адвокатами Фоміним І.Ю. та Богдановою Я.О. надано інші ухвали, які містять протилежні висновки - про недоведеність набуття ОСОБА_2 статусу підозрюваної.

Отже оскільки матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження вжиття заходів для вручення ОСОБА_2 письмового повідомлення про підозру, то у такому разі слідчий суддя не може дійти висновку про набуття нею процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні.

Недоведення органом досудового розслідування факту набуття ОСОБА_2 процесуального статусу підозрюваної у кримінальному провадженні унеможливлює вирішення слідчим суддею питання про здійснення щодо неї спеціального досудового розслідування.

4.3. Щодо наявності достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування у вчиненні нею кримінального правопорушення

В оцінці цього питання слідчий суддя серед іншого має користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Зокрема, у своїх рішеннях у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.

На підтвердження факту вчинення кримінальних правопорушень та причетності до їх вчинення ОСОБА_2 детектив посилається на такі докази, які долучено до матеріалів клопотання:

- показання свідків - колишніх працівників лісової галузі України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повідомили, що з призначенням ОСОБА_1 на посаду голови Держлісагентства України імпортери лісової продукції змушені були укладати фіктивні договори про надання агентських послуг з підконтрольними йому підприємствами, зареєстрованими у Республіці Панама, Новій Зеландії та Великій Британії на рахунки яких перераховувалися кошти у вигляді неправомірної вигоди;

- показання свідків - представників іноземних компанія імпортерів лісової продукції з України ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які також зазначили, що з призначенням ОСОБА_1 на посаду голови Держлісагентства України імпортери лісової продукції змушені були укладати фіктивні договори про надання агентських послуг з підконтрольними йому підприємствами, зареєстрованими у Республіці Панама, Новій Зеландії та Великій Британії на рахунки яких перераховувалися кошти у вигляді неправомірної вигоди;

- копії агентських договорів: від 27.01.2011 та 03.01.2012, укладених між BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «MEGA-COMMERCE LIMITED»; від 01.05.2011, укладеного між BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «MEGANON-COMMERCE LLP»;

- виписки по рахункам «MEGA-COMMERCE LIMITED», «MEGANON-COMMERCE LLP», «FARADAY & CO, S.A», «VESTERA GROUP S.A» та інформації по рахунку «WILLORA COMPANY INCORPORATED».

Дослідження цих доказів дає підстави для висновку, що дійсно мали місце обставини про які зазначається у клопотанні. Проте вони не формують у слідчого судді внутрішнє переконання про причетність до цих подій саме ОСОБА_2 .

Так, стверджуючи про причетність ОСОБА_2 до вимагання та отримання неправомірної вигоди та подальшої легалізації (відмивання) коштів, отриманих у якості неправомірної вигоди, детектив зазначає про те, що компанія «FARADAY & CO, S.A» (Панамська Республіка) на рахунки якої у подальшому перераховувалася неправомірна вигода була зареєстрована ОСОБА_2 з використанням паспортних даних іншої особи - ОСОБА_4 , яка перебувала у службовій залежності від ОСОБА_2 та не була обізнана про вчинювані дії. Але матеріали клопотання не містять жодного документа на підтвердження цієї обставини (протокол допиту, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, інформація з реєстраційних органів, тощо).

Також детектив стверджує, що рахунки компаній «WILLORA COMPANY INCORPORATED» та «VESTERA GROUP S.A», які використовувалися для легалізації коштів, отриманих у якості неправомірної вигоди, були відкриті безпосередньо ОСОБА_2 . На підтвердження цією обставини детектив посилається на інформацію про рахунок компанії «WILLORA COMPANY INCORPORATED» у банку «BNP Paribas (Suisse) SA» де міститься згадка про ОСОБА_2 .

Разом з цим, означена виписка не підтверджує доводу сторони обвинувачення щодо відкриття його ОСОБА_2 . Крім того, матеріали клопотання не містять перекладу цієї виписки на українську мову, що унеможливлює їх використання для підтвердження обставин причетності ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень.

Отже матеріали клопотання не містять достатніх доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України та відповідно висновку щодо необхідності застосування щодо неї спеціального досудового розслідування.

У зв`язку із недоведенням стороною обвинувачення факту належного вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру та відповідно набуття нею статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, а також ненаданням достатніх доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй злочинів у слідчого судді відсутні підстави для задоволення клопотання.

З огляду на висновок слідчого судді щодо ненабуття ОСОБА_2 процесуального статусу підозрюваної, обставини переховування від органу досудового розслідування та оголошення особи у міжнародний розшук не досліджувалися.

Таким чином у задоволенні клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кальки І.З. про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 стосовно ОСОБА_2 належить відмовити.

Керуючись статтями 297-1 - 297-4, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кальки І.З. про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 стосовно ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін