Документ № 91866128

Справа № 991/7876/20

Провадження1-кс/991/8096/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю

секретаря судового засідання Пузиря В.Р.,

захисника адвоката Андрійчука Р.Б.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

детектива Довженка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Андрійчука Руслана Борисовича на постанову про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020; правова кваліфікація ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Андрійчука Руслана Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 14.09.2020 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному проваджені № 52020000000000186 від 12.03.2020.

1.1.Скарга обґрунтовується тим, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. За версією органу досудового розслідування останній вимагав та отримав неправомірну вигоду від засновника ТОВ «Столична ювелірна фабрика» ОСОБА_2 за неперешкоджання законній господарській діяльності вказаного товариства, припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 за ч. 3 ст. 212 КК України. За клопотанням сторони захисту були допитані як свідки слідчі СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які здійснювали досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 32019110000000138. Сторона захисту 10.09.2020 подала детективам Національного антикорупційного бюро України клопотання про проведення слідчих дій, а саме допиту як свідків інших слідчих СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019, а також процесуальних керівників - прокурорів прокуратури Київської області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

1.2.Постановою від 14.09.2020 детектив НАБУ Довженко А.С. відмовив у задоволенні клопотання. Вважаючи цю постанову необґрунтованою, захисник просить визнати її протиправною та зобов`язати детектива НАБУ Довженка А. С. провести у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020 слідчі дії - допитати вказаних захисником свідків.

2.Судове засідання відкладалося за клопотанням детектива і захисника. В судовому засіданні захисник скаргу підтримав, просив її задовольнити. Додатково зазначив, що після допиту свідків за клопотанням захисту з`ясувалося, що у витягу із ЄРДР наявні відомості про інших слідчих, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138, та прокурорів - процесуальних керівників. Таким чином, для підтвердження або спростування версії обвинувачення існує необхідність у допиті вказаних захистом свідків.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, додатково повідомив, що він є керівником органу досудового розслідування; у кримінальному провадженні № 32019110000000138 він визначав групу слідчих, що здійснюють досудове розслідування та надавав вказівки, спрямовані на розслідування кримінального правопорушення. В силу процесуального статусу жодних процесуальних рішень, пов`язаних із закриттям кримінального провадження, він приймати не міг, так само як і безпосередньо проводити слідчі (розшукові) дій. Таким чином, допит визначених свідків є необхідним для встановлення або спростування його впливу як керівника органу досудового розслідування на слідчих та/або прокурорів у кримінальному провадженні з подій, що інкримінуються в підозрі.

Детектив проти клопотання заперечував з посиланням на те, що зазначені захистом свідки не зможуть повідомити жодних обставин, які мають значення для цього кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні скарги.

3.Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

3.2.10.09.2020 захисник Андрійчук Р.Б. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до НАБУ з клопотанням про допит свідків. У цьому клопотанні просив допитати за його участю таких осіб: слідчих СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Кравченка Є.В. та ОСОБА_8, прокурорів прокуратури Київської області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Клопотання обґрунтоване тим, що показання вказаних осіб мають суттєве значення, оскільки слідчі безпосередньо здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019, а прокурори - процесуальне керівництво у ньому.

3.3.За результатами розгляду вказаного клопотання детектив виніс постанову від 14.09.2020, якою в задоволенні клопотання відмовив. Обґрунтував своє рішення тим, що слідчі ОСОБА_6 і ОСОБА_8 брали лише епізодичну роль у розслідуванні кримінального провадження № 32019110000000138, зрідка залучалися до проведення окремих слідчих дій, процесуальних рішень не приймали. Також зазначено, що участь зазначених стороною захисту прокурорів у вказаному кримінальному провадженні обмежилась лише погодженням клопотань про проведення обшуку, поданих слідчим, та цими прокурорами жодних слідчих дій не здійснювалось, процесуальні рішення не приймались, вказівки, доручення слідчим не надавались, наради не проводились, іншим чином повноваження прокурора щодо процесуального керівництва указаним кримінальним провадженням не здійснювались. У зв`язку з цим детектив вважає, що указаним особам не можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, та під час проведення їх допитів не буде виявлено обставини, що викривають або виправдовують підозрюваного, а тому проведення вказаних слідчих дій є недоцільним.

3.4.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

3.5.Згідно зі ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

3.6.Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч.5 ст.110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

3.7.Главою 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України). Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування. Основною метою будь-якої слідчої дії є отримання доказової інформації.

3.8.У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Процесуальними джерелами доказів є, в тому числі показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. При чому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

3.9.Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею у скаргах за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає не лише перевірку дотримання уповноваженим суб`єктом закону при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій, а опосередковано й оцінки таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності їх здійснення. В даному випадку ставиться питання про проведення слідчої (розшукової) дії - допиту. Отже, слідчий суддя має дослідити оскаржуване рішення детектива на предмет його законності і обґрунтованості у взаємному зв`язку з необхідністю проведення відповідної слідчої дії з точки зору досягнення її мети у конкретному кримінальному провадженні.

3.10.Зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч. 1 ст. 306 КПК України), під час такого розгляду підлягає застосуванню засади змагальності і диспозитивності, встановлені ст. 22, 26 КПК України. З урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування (встановлених главою 26 КПК України) принцип змагальності передбачає самостійне обстоювання заявником та детективом, прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

3.11.В своїй скарзі захисник Андрійчук Р. Б. обґрунтовує необхідність допиту зазначених ним свідків тим, що відповідно до Витягу з ЄРДР досудове розслідування кримінального провадження № 32019110000000138 здійснювали, в тому числі, слідчі СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6, ОСОБА_8, а процесуальне керівництво - прокурорами ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Однак в підтвердження цього адвокат не надає слідчому судді зазначеного витягу або інших документів, які б це підтверджували. Так, до скарги додані лише копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру та договору на надання правової допомоги, клопотання про допит свідків від 07.09.2020 та постанова від 14.09.2020 про відмову у задоволенні клопотання. В судовому засіданні вказана скаржником обставина також не була підтверджена жодними іншими матеріалами, з яких би вбачалася участь вказаних осіб у проведені досудового розслідування кримінального провадження №32019110000000138. Крім того, обґрунтовуючи необхідність допиту цих осіб як свідків з точки зору обставин, які інкримінуються підозрюваному, захист не надає слідчому судді повідомлення про підозру, для того, щоб слідчий суддя змогла оцінити потенційний зв`язок з ними обставин, на з`ясування яких спрямований допит свідків, щодо яких клопоче захисник.

3.12. За таких умов відсутня можливість дослідити необхідність проведення допиту вказаних свідків з точки зору досягнення мети цієї слідчої дії у кримінальному провадженні. Тому доходить висновку, що скаржником не доведено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відомі обставини, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020, а показання цих свідків мають значення для повного та всебічного досудового розслідування і які можуть підтвердити або спростувати версію органу досудового розслідування. Отже, скаржник не довів необхідність проведення слідчих дій, щодо яких ним було заявлене відповідне клопотання детективу НАБУ.

3.13.Пунктом 19 ч. 1 ст. 7, та статтею 26 КПК України закріплена диспозитивність кримінального провадження. Згідно з цією засадою слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує тільки ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Разом з цим, відповідно до ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є, серед іншого, те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура

3.14.Так, повноваження слідчого судді щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко передбачені главою 26 КПК України. Стаття 307 цього кодексу визначає перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду таких скарг. Згідно з цією нормою слідчий суддя уповноважений:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

3.15.Водночас постанова слідчого (детектива), прийнята в межах компетенції згідно із законом, є процесуальним рішенням, яке в силу приписів ч. 7 ст. 110 КПК України є обов`язковим до виконання, а також чинним до її скасування в установленому порядку. Відповідні повноваження детектива на прийняття постанови за результатами розгляду клопотання про проведення слідчих дій передбачені п. 8 ч. 2 ст. 40, ч. 2 ст. 220 КПК України. Отже, процесуальне рішення за результатами розгляду скарги адвоката Андрійчука Р. Б. від 07.09.2020 у формі постанови від 14.09.2020 про відмову у задоволенні клопотання, прийняте детективом НАБУ Довженко А. С. у межах повноважень та є обов`язковим до виконання.

3.16.Згідно із змістом прохальної частини скарги адвокат Андрійчук Р.Б. просить визнати протиправною постанову про відмову у задоволенні клопотання від 14.09.2020 та зобов`язати детектива НАБУ Довженко А. С. провести слідчі дії - допитати вказаних свідків за участю захисника. Водночас вимога скарги визнати протиправною постанову не узгоджується з приписами КПК України, оскільки ні КПК України загалом, ні глава 26 «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» цього кодексу (в т. ч. ст. 307) не передбачають повноважень слідчого судді визнати протиправною постанову слідчого. Слідчий суддя зауважує, що поняття «визнати протиправною» (яке не застосовується в кримінальному судочинстві) та «скасувати» постанову (як це чітко визначено в ст. 307 КПК України) не є тотожними та відрізняються за своїм змістом і наслідками, а слідчий суддя не уповноважений здійснювати підміну понять під час оцінки заявлених у скарзі вимог. Слід зазначити, що це не є проявом формалізму, оскільки скарга була подана адвокатом, а отже фахівцем в сфері права, який обізнаний (або має бути обізнаний) із чіткими приписами КПК України щодо повноважень слідчого судді за результатами розгляду скарг, а тому він мав можливість сформулювати вимоги скарги у чіткій відповідності до цих норм.

3.17.В скарзі відсутня вимога про скасування постанови детектива від 14.09.2020 (якою відмовлено в задоволенні цього клопотання), яка б узгоджувалася із повноваженнями слідчого судді, передбаченими ст. 307 КПК України. У зв`язку з цим слідчий суддя зауважує, що за умови наявності чинного та нескасованого рішення детектива (у формі постанови) про відмову у проведенні слідчих дій, відсутні підстави для зобов`язання детектива вчинити відповідні дії, а саме провести допит свідків, як цього просить скаржник. Передумовою для покладення на детектива такого обов`язку має бути скасування його постанови про відмову у вчиненні цих дій з підстав її необґрунтованості чи невмотивованості.

4.Отже, в судовому засіданні скаржником не доведено обґрунтованої необхідності проведення допиту ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , оскільки не підтверджено їх відношення до обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні, а формулювання вимоги скарги не кореспондується з процесуальними повноваженнями слідчого судді. Це обумовлює відмову у задоволенні скарги адвоката Андрійчука Р. Б.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.22, 93, 220, 223, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И ЛА:

В задоволенні скарги адвоката Андрійчука Руслана Борисовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у задоволенні клопотання від 14.09.2020 про проведення слідчих дій у кримінальному проваджені № 52020000000000186 від 12.03.2020 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 29.09.2020

Слідчий суддя В.В. Михайленко