- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Годецького І.Ю.
- Прокурор : Кравець В.В.
Справа № 991/8012/20
Провадження1-кс/991/8233/20
У ХВ АЛ А
28 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3,
про продовження строку домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1,
у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000001145 від 18.12.2019.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000372 від 18.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4, будучи директором Державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування» (надалі ДП «НЦТМ»), у період липень-серпень 2014 року, однак не пізніше 14.08.2014, з метою заволодіння чужим майном, використовуючи колишні знайомства зі службовими особами Служби зовнішньої розвідки України (надалі СЗРУ), а саме: заступником Голови СЗРУ ОСОБА_6 та заступником директора 2 департаменту СЗРУ ОСОБА_7, домовився з останніми щодо зловживання ними своїм службовим становищем з метою забезпечення перемоги ДП «НЦТМ» під час організації проведення закупівлі СЗРУ спеціальної техніки.
В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, між Службою зовнішньої розвідки України та Державним підприємством «Науковий центр точного машинобудування» було укладено договір № 572/14 від 28.10.2014 про закупівлю за державні кошти електронно-обчислювальної технічки програмно-технічного комплексу управління геопросторовими даними «ПТК «Райдуга» на загальну суму 2200000 гривень. Зазначена сума у повному обсязі переведена на рахунок Державного підприємства, як передоплата за виконання умов договору.
В подальшому, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що ДП «НЦТМ» не в змозі виконати умови вищезазначеного договору, оскільки попередньо надані їм технічні умови на програмно-технічний комплекс є підробленими, а ДП «НЦТМ» не має сертифікату (ліцензії) на використання програмних продуктів ArcGIS компанії ESRI, що є невід`ємним елементом вказаного комплексу з метою створення видимості виконання умов договору поставив частину обладнання СЗРУ на суму 1155952,63 гривні, а інша частина грошових коштів, у сумі 1044047,37 гривень, за вказівкою ОСОБА_4 була переведена на рахунки товариств, що мали ознаки фіктивності.
Таким чином, ОСОБА_4 зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами на суму 1044047,37 гривень та здійснив їх легалізацію, шляхом переведення на рахунки інших товариств.
25.02.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2020, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися з квартири за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; ОСОБА_20, ОСОБА_21, підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;
5) здати на зберігання до відповідних територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
В подальшому ухвалами слідчих суддів продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак змінено цілодобовий домашній арешт на домашній арешт у нічний час доби та змінено адресу виконання. Востаннє строк дії запобіжного заходу продовжено до 30.09.2020.
Водночас, 16.04.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування до 30.09.2020.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту та раніше покладених на нього обов`язків, строком до 21.10.2020.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та додатково пояснив, що неведені у клопотанні ризики продовжують мати місце і по теперішній час, а отже є підстави для продовження строку дії домашнього арешту. У зв`язку з тим, що КПК України містить норму, що загальний строк домашнього арешту не може перевищувати шести місяців, необхідним є продовження відповідного запобіжного заходу саме до 21.10.2020. Саме зазначений день є граничним можливим строком продовження відповідного запобіжного заходу. На підставі наведеного клопотання просив задовольнити у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав пояснення з приводу відсутності ризиків, на які посилається прокурор, як підставу для задоволення клопотання. Пояснив, що ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, які б свідчили про наявність ризику можливого переховування, крім цього, матеріальне становище останнього повністю виключає таку можливість. З приводу ризику незаконно впливу на свідків пояснив, що стороною обвинувачення не надається жодних доказів на його підтвердження, а наявність у справі свідків не може беззаперечно свідчити про такий ризик.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні подав письмові заперечення щодо клопотання прокурора, відповідно до яких ризики наведені у клопотанні не підтверджуються наявними матеріалами справи та є повністю безпідставними. Так, ризик переховування не може ґрунтуватися виключно на тяжкості ймовірного покарання, тоді як прокурором не надано ніяких інших підстав вважати про його існування. Водночас і ризик незаконного впливу на інших учасників провадження жодним чином не підтверджується, оскільки відсутні будь-які матеріальні докази дій ОСОБА_4 щодо відповідного впливу. З огляду на відсутність ризиків, просили відмовити у задоволенні клопотання або застосувати інший, більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання.
Також підозрюваний надав клопотання щодо допиту осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.10.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000372, в якому 25.02.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2020, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися з квартири за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; ОСОБА_20, ОСОБА_21, підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;
5) здати на зберігання до відповідних територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк домашнього арешту відносно ОСОБА_4 продовжено до 30.09.2020. Крім цього підозрюваному було змінено час перебування під домашнім арештом з цілодобового на домашній арешт з 22:00 години по 06:00 годину, а також змінено місце спосіб виконання запобіжного заходу шляхом зміни місця проживання останнього з адреси: АДРЕСА_2 на адресу: АДРЕСА_1 .
16.04.2020 на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 та процесуальних обов`язків, покладених на нього, слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри, щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінуємих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) наказом про призначення ОСОБА_4 на посаду виконуючого обов`язку директора ДП «НЦТМ»; (2)статутом ДП «Науковий центр точного машинобудування»; (3) протоколом допиту свідка ОСОБА_12, який зазначив, що ДП «НЦТМ» бракувало необхідних документів для подання їх до СЗРУ у встановлений строк для участі у закупівлі «ПТК «Райдуга»; (4) протоколом допиту свідка ОСОБА_15, яким вказано на порушення процедури проведення закупівлі «ПТК «Райдуга» допущені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; (5) листом ТОВ «ECOMM CO» № 21/07/17 від 21.07.2017, згідно якого ДП «НЦТМ» не значиться у базах даних користувачів програмного забезпечення Ersi та не має жодного сертифікату (ліцензії на використання) програмних продуктів ArcGIS; (6) листом ТОВ «ECOMM CO» від 25.07.2017 № 25/07/38, згідно якого Служба зовнішньої розвідки України не значиться у базах даних користувачів програмного забезпечення Ersi та не має жодного сертифікату (ліцензії на використання) програмних продуктів ArcGIS; (7) висновками судових почеркознавчих експертиз від 05.12.2018 та від 21.08.2019; (8) висновком судово-товарознавчої експертизи № 2425 від 26.01.2018 та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_4, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Відповідно до положень ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, що були покладені на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із обранням щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту можуть бути застосовані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України
Водночас, як було зазначено раніше, при продовженні запобіжного заходу та строку дії обов`язків, слідчим суддею повинно бути враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя зазначає, що з урахуванням часу проведення досудового розслідування та належної процесуальної поведінки підозрюваного з моменту застосування до нього запобіжного заходу, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду значно зменшився, хоча і не зник повністю. Існування вказаного ризику є актуальним з огляду на тяжкість інкримінованих злочинів, які є тяжкими та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями, санкція найтяжкого з яких передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Також необхідно взяти до уваги, що деякі злочини є корупційним, отже у разі засудження, до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не може бути застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено продовження існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Також у судовому засіданні прокурором доведено продовження існування ризику незаконно впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. Так, оскільки ОСОБА_4 на протязі значного часу обіймав керівну посаду в Державному підприємстві «Науковий центр точного машинобудування», він мав реальну можливість набути дружні та товариські зв`язки з особами, що є співробітниками даного підприємства, а оскільки значна частина свідків у цьому кримінальному провадженні є співробітниками саме зазначеного суб`єкта господарювання, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може використовувати своє колишнє становище та набуті зв`язки для впливу на свідків з метою зміни останніми раніше наданих показів або викривлення обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні. Слідчим суддею також враховуються і приписи чинного кримінального процесуального законодавства, згідно з якими суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а отже ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім цього, також враховується і той факт, що у даному провадженні також повідомлено про підозри і співробітникам Служби зовнішньої розвідки України - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які мали відношення до обрання ДП «НЦТМ», як постачальника «ПТК «Райдуга», що на думку слідчого судді може свідчити про подальшу узгодженість дій підозрюваних з метою уникнення ними кримінальної відповідальності. У сукупності зазначеного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено продовження існування ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Таким чином, зважаючи на доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, беручи до уваги матеріали кримінального провадження у своїй сукупності, слідчий суддя вважає доведеним неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, про який прохає прокурор у своєму клопотанні на визначений строк. Посилання сторони захисту на занадто обтяжливий характер запобіжного заходу на знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи, оскільки захистом не надано жодних доказів щодо неможливості продовження до підозрюваного домашнього арешту у нічний час доби, не надано відомостей щодо працевлаштування останнього поза межами населеного пункту, за яким виконується ухвала. З огляду на це, судом відхиляється прохання захисту щодо зміни підозрюваному запобіжного заходу на особисте зобов`язання з наведених тверджень.
Беручи до уваги вищезазначене, оскільки покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі забезпечують його належну процесуальну поведінку, з метою мінімізації встановлених у судовому засіданні ризиків, з урахуванням того, що прокурор просить їх продовжити менше ніж на один місяць, вважаю за можливим клопотання прокурора задовольнити та продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з продовженням дії обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 181, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 52016000000000372 від 18.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання особи під домашнім арештом до 21.10.2020, включно, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Продовжити терміном до 21.10.2020, щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_20, ОСОБА_21, підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1