Документ № 91933435

Справа № 991/7868/20

Провадження1-кс/991/8088/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

адвокатів Захарченка Ю.О., Панасюка О.Г.,

детектива Квакуші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Захарченка Юрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення прокурора про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003008 від 30.11.2018,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Захарченка Юрія Олександровича, подана на підставі п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, в інтересах ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2020 скаргу передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р .

Ухвалою від 23.09.2020 відкрито провадження за скаргою.

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Скаржник зазначає, що 14.09.2020 отримав від детектива Національного антикорупційного бюро України копії постанов прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. від 12.12.2018, 13.05.2019, 24.06.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003008 від 30.11.2018 щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням її розшуку.

Ці постанови вважає незаконними та необґрунтованими, а тому такими, що підлягають скасуванню.

В обґрунтування цього твердження скаржник посилається на такі обставини:

1) не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваної у кримінальному провадженні. Скаржник стверджує, що матеріали кримінального провадження не містять доказів вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у спосіб та порядок, передбачений ст.ст. 135, 136, 278 КПК України. Повідомлення про підозру надіслано органом досудового розслідування за адресою, де ОСОБА_1 ніколи не проживала;

2) відсутність підстав для оголошення розшуку ОСОБА_1 . Скаржник зазначає, що за змістом постанови від 16.04.2018 підставою для оголошення розшуку ОСОБА_1 стала неявка на виклик до слідчого Генеральної прокуратури України. Проте виклики надсилалися за адресою, де ОСОБА_1 ніколи не проживала, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом допиту ОСОБА_3 . Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 повідомлялася про необхідність явки до слідчого у інший спосіб або що вона викликалася до слідчого на інші дати чи до неї застосовувалися заходи примусового приводу матеріали кримінального провадження не містять. Наведене, на думку скаржника, свідчить про те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про необхідність явки до слідчого, а отже не було підстав для оголошення її розшуку.

2. Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні адвокати Захарченко Ю.О. та Панасюк О.Г. вимоги скарги з підстав, що у ній наведені підтримали. Просили скаргу задовольнити та скасувати постанови прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. від 12.12.2018, 13.05.2019, 24.06.2019.

Прокурор у судове засідання не з`явився. 29.09.2020 на електронну пошту суду надійшла заява про розгляд скарги без його участі. У поясненнях на скаргу зазначив, що скаргу належить повернути у зв`язку із пропуском визначеного строку на оскарження. В обґрунтування цієї позиції послався на те, що у березні 2020 року постанови прокурора від 12.12.2018, 13.05.2019, 24.06.2019 вже оскаржувалися, але не Захарченком Ю.О. , а іншим захисником, що свідчить про те, що копії цих постанов отримані стороною захисту більше, ніж за 10 днів до подання скарги. Таким чином, оскільки у скарзі не порушувалося питання про поновлення пропущеного строку, то її належить повернути без розгляду.

В обґрунтування доводів, наведених у поясненнях долучив до матеріалів скарги копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2020 у справі 991/1834/20, якою було повернуто скаргу захисника ОСОБА_1 Панасюка О.Г. на постанови прокурора про зупинення досудового розслідування, у тому числі постанов від 12.12.2018, 13.05.2019, 24.06.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000003008.

Детектив НАБУ Квакуша А.С. просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на необґрунтованість доводів, викладених у ній.

В обґрунтування заперечень на скаргу послався на такі обставини:

- обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри;

- безпідставність доводів щодо не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваної у кримінальному провадженні. Детектив зазначає, що слідчі Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України вжили всіх можливих та вичерпних заходів, спрямованих на вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру. Зокрема, за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 спочатку була надіслана повістка про виклик до Головної військової прокуратури для вручення повідомлення про підозру. Після цього у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 та неможливістю вручення їй повідомлення про підозру нарочно у день складення, що пов`язано із отриманням інформації про її перебування на тимчасово окупованій території, письмове повідомлення про підозру було надіслано засобами поштового зв`язку за останнім відомим місцем проживання. З цих підстав стверджує, що ОСОБА_1 набула процесуальний статус підозрюваної у кримінальному провадженні;

- обґрунтованість оголошення розшуку ОСОБА_1 та зупинення досудового розслідування. Детектив зазначає, що підставою для оголошення розшуку ОСОБА_1 стала її неявка без поважних причин на виклики слідчого, прокурора, відсутність відомостей про її місцезнаходження та отримання відомостей щодо її перебування на непідконтрольній території України, що унеможливлює вчинення будь-яких слідчих (розшукових) та процесуальних дій за її участю;

- відповідність оскаржуваних постанов вимогам, наведених у ст. 110 КПК України. Детектив стверджує, що оскаржувані постанови містять зміст обставин, які стали підставами для їх винесення та мотиви прийняття рішення.

Крім цього зазначив, що питання скасування постанов про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003008 від 30.11.2018, але від інших дат вже було предметом судового розгляду. За результатами розгляду скарги слідчий суддя встановив, що ОСОБА_1 набула статусу підозрюваної та що рішення про оголошення її розшуку є обґрунтованим. Також питання набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваної неодноразово вирішувалося як при розгляді клопотань про надання дозволу на її затримання, так і під час обрання щодо неї запобіжного заходу, де слідчі судді робили висновок, що органом досудового розслідування вжито вичерпних заходів із вручення їй повідомлення про підозру.

На підтвердження доводів, викладених у запереченнях долучив відповідні документи: копії судових рішень за результатами розгляду клопотань про надання дозволу на затримання, обрання запобіжного заходу, скарги на зупинення досудового розслідування, копії витягу з ЄРДР, копії повісток про виклик, поштових повідомлень та описів вкладення у цінний лист на підтвердження факту надіслання повідомлення про підозру та повісток про виклик.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов таких висновків.

3. Обставини встановлені слідчим суддею

На підставі документів, наявних у матеріалах скарги та пояснень, наданих сторонами, слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003008 від 30.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209КК України, що було виділено із кримінального провадження № 42014000000000521.

В свою чергу кримінальне провадження № 42014000000000521 24.05.2018 було об`єднано із кримінальним провадженням № 42018000000000563.

10.04.2018 заступником начальника відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Опанасенком В.І. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України.

Повідомлення про підозру надіслано засобами поштового зв`язку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями фіскального чеку із відміткою про дату та час операції 10.04.2018, 12:00 та опису вкладення у цінний лист із відміткою пошти на штампі - 10.04.2018.

Відповідно до наданої детективом копії конверта кореспонденція не була вручена адресату - ОСОБА_1 та повернулася на адресу Генеральної прокуратури із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

16.04.2018 прокурор у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Опанасенко В.І. виніс постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1 . Підставами для оголошення розшуку останньої стали - неявка за викликами слідчого, прокурора, відсутність відомостей щодо місця перебування, наявність достатніх даних, які вказують про переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Так матеріали скарги містять копію повістки про виклик ОСОБА_1 до Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на 10.04.2018, що була надіслана 02.04.2018 за адресою: АДРЕСА_1 та повернулася на адресу прокуратури із відміткою на поштовому повідомленні «за закінченням терміну зберігання».

Також за цією ж адресою ОСОБА_1 , 10.04.2018 надсилалася повістка про виклик до прокуратури на 16.04.2018. Проте і ця повістка повернулася без вручення адресату із відміткою на поштовому повідомленні «за закінченням терміну зберігання».

12.12.2018, 13.05.2019, 24.06.2019 прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюком О.М. виносилися постанови про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003008, у тому числі, щодо ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням її розшуку.

У оскаржуваних постановах прокурор посилається на такі обставини, які стали підставою для прийняття такого рішення:

- перебування підозрюваних, у тому числі ОСОБА_1 у розшуку, здійснення заходів із встановлення її місцезнаходження;

- виконання усіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на існуючій стадії досудового розслідування та без участі підозрюваних.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Предметом оскарження є рішення прокурора про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42018000000003008.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування.

Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені Главою 23 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, у разі якщо підозрюваного оголошено у розшук.

Тобто можливість зупинення досудового розслідування, у тому числі у зв`язку із оголошенням особи у розшук передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. ст. 276-278 КПК України, та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України підозрюваний оголошується у розшук у разі якщо його місцезнаходження невідоме або він перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови якщо він був належним чином повідомлений про такий виклик.

Отже зупинення досудового розслідування з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, передбачає існування формальних підтверджень наведених обставин і обґрунтовану констатацію відповідних фактів посадовими особами органів досудового розслідування. Зокрема, встановлення факту перебування особи за межами України та нез`явлення на виклики слідчого, прокурора. Таке роз`яснення наведено у п. 2 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).

Крім наведеного, згідно з ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

З огляду на наведені правові норми, а також враховуючи обставини на які посилається скаржник в обґрунтування своїх вимог при розгляді цієї скарги слідчий суддя має перевірити такі обставини:

- набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваної у кримінальному провадженні;

- наявність підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням розшуку ОСОБА_1 ,;

- факт виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного;

- дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.

Крім того, враховуючи пояснення надані прокурором щодо наявності підстав для повернення скарги у зв`язку із пропуском строку на звернення із скаргою слідчий суддя при розгляді цієї скарги повинен здійснити оцінку обґрунтованості відкриття провадження за скаргою.

Щодо дотримання строку на звернення із скаргою та наявності підстав для її повернення

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

У разі, якщо скарга подана після закінчення десятиденного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про його поновлення або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, то вона повертається скаржнику (п. 3 ч. 2 ст. 303 КПК України).

Із матеріалів скарги вбачається, що копії оскаржуваних постанов отримані скаржником 14.09.2020 на виконання відповідного запиту. Скарга подана до суду 22.09.2020, тобто у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.

Посилання прокурора на те, що ці постанови вже оскаржувалися іншим захисником у березні 2020 року, а отже були отримані набагато раніше за 14.09.2020, не є свідченням пропуску скаржником строку на звернення зі скаргою, оскільки із змісту наданої ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2020 вбачається, що ця скарга була повернута скаржнику, зокрема на тій підставі, що ним не було додано до матеріалів скарги копій оскаржуваних постанов.

Також детективом було підтверджено надання копій оскаржуваних постанов захисникам нещодавно. Оскільки прокурором не надано інших доказів, які б вказували про отримання скаржником копій оскаржуваних постанов чи обізнаність із їх змістом за межами строку на їх оскарження, слідчий суддя не вбачає підстав для повернення скарги чи закриття провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Щодо процесуального статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні

Так відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України особа набуває статусу підозрюваного, за наявності однієї з таких умов:

1) особі у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру;

2) особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;

3) щодо особи складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Такий спосіб вручення повідомлення про підозру передбачає, що особа, якій такий документ адресувався, зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.

Слідчий суддя встановив, що через неявку ОСОБА_1 за викликом прокурора для здійснення заходів із вручення повідомлення про підозру, відсутністю відомостей щодо її місцезнаходження та неможливістю вручення повідомлення про підозру у день її складення, прокурором застосовано процедуру вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.

На момент складення повідомлення про підозру, як вбачається із змісту повідомлення про підозру, орган досудового розслідування мав відомості щодо двох адрес місцезнаходження ОСОБА_1 :

- адресу її реєстрації: АДРЕСА_2 ;

- адресу її проживання: АДРЕСА_1 .

Факт надіслання повідомлення про підозру за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується копіями фіскального чеку із відміткою про дату та час операції 10.04.2018, 12:00 та опису вкладення у цінний лист із відміткою пошти на штампі - 10.04.2018.

Та обставина, що зазначена квартира певний час перебувала у володінні ОСОБА_1 сторонами не спростовується та підтверджується протоколом допиту ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції ведеться за адресою зареєстрованого місця проживання.

Проте, доказів про надіслання повідомлення про підозру за місцем реєстрації ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 матеріали скарги не містять та відповідно до пояснень детектива повідомлення про підозру ОСОБА_1 за цією адресою і не надсилалося.

Втім, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085, яким затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення місто Макіївка відноситься до тимчасово окупованої території та його віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження через проведення антитерористичної операції.

Відповідно до змісту ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» на тимчасово окуповані території поширюється особливий правовий режим, що стосується перетину тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

У зв`язку із цим оператори поштового зв`язку на цих територіях фактично не функціонують, а органи державної влади не мають змоги реалізовувати свої повноваження, що відповідно унеможливлює проведення будь-яких слідчих (розшукових) та процесуальних дій та надіслання у таку місцевість поштової кореспонденції.

Отже, у цьому випадку невжиття органом досудового розслідування заходів із надіслання повідомлення про підозру за місцем реєстрації не свідчить про недотримання вимог КПК України в частині надіслання повідомлень. З огляду на те, що м. Макіївка є непідконтрольною територією України виконання цього обов`язку є неможливим.

Таким чином, можна дійти висновку, що прокурор вжив усі можливі заходи із вручення ОСОБА_1 , повідомлення про підозру.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що на момент складення повідомлення про підозру квартира АДРЕСА_1 вибула із володіння ОСОБА_1 , про що стороні обвинувачення очевидно було відомо.

Проте оскільки:

- на день складення повідомлення про підозру місцезнаходження ОСОБА_1 відомо не було (ймовірно вона перебувала на непідконтрольній території України, про що власне зазначає сам скаржник);

- неможливістю надіслання повідомлення про підозру за місцем реєстрації через розташування її на непідконтрольній території України;

- відсутністю за таких обставин інших умов для вручення повідомлення про підозру,

за таких умов ця квартира є останнім відомим місцем знаходженням ОСОБА_1 .

Оскільки КПК України у разі відсутності відомостей щодо місцезнаходження особи пов`язує набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні саме з вжиттям заходів із вручення повідомлення про підозру, то навіть за умови повернення відправлення оператором поштового зв`язку без вручення, можна вважати, що органом досудового розслідування дотримано порядок вручення повідомлення про підозру, а особа набула процесуального статусу підозрюваного.

У контексті цієї обставини слідчий суддя також враховує, що Захарченко Ю.О. , відповідно до інформації у ордері здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 з 19.10.2017. Протягом цього часу він брав участь при розгляді скарг та клопотань у цьому кримінальному провадженні, здійснював запити від імені ОСОБА_1 у межах цього кримінального провадження. При цьому адвокат діяв у статусі захисника, який обумовлюється наявністю конкретного підозрюваного, захист якого здійснюються у відповідному кримінальному провадженні.

Щодо наявності підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням особи у розшук

Із змісту оскаржуваних постанов вбачається, що підставою для зупинення досудового розслідування є оголошення розшуку, у тому числі ОСОБА_1 .

Розшук ОСОБА_1 оголошено постановою прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Опанасенка В.І. від 16.08.2018.

31.05.2019 оголошено міжнародний розшук ОСОБА_1 .

За змістом постанови від 16.08.2018 підставою для оголошення розшуку ОСОБА_1 неявка за викликами слідчого, прокурора, відсутність відомостей щодо місця перебування, наявність достатніх даних, які вказують про переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Матеріали скарги містять копію повістки про виклик ОСОБА_1 до Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на 10.04.2018, що була надіслана 02.04.2018 за адресою: АДРЕСА_1 та повернулася на адресу прокуратури із відміткою на поштовому повідомленні «за закінченням терміну зберігання».

Також за цією ж адресою ОСОБА_1 , 10.04.2018 надсилалася повістка про виклик до прокуратури на 16.04.2018. Проте і ця повістка повернулася без вручення адресату із відміткою на поштовому повідомленні «за закінченням терміну зберігання».

Як встановлено під час розгляду скарги ця адреса є останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 . Повістки надсилалися завчасно, більше ніж за 3 дні. Таким чином ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про виклики до слідчого, прокурора, що спростовує відповідні доводи, наведені скаржником.

Із тексту скарги вбачається, що із 31.12.2016 ОСОБА_1 не перетинала Державний кордон України. Захисники стверджують, що вона перебуває у м. Макіївка, тобто на території, яка непідконтрольна органам влади України.

Матеріали скарги не містять доказів, які дозволяли б встановити конкретне місцезнаходження ОСОБА_1 , у тому числі на момент оголошення розшуку ОСОБА_1 . У судовому засіданні адвокати ці відомості також не надали. Наведене підтверджує обставину відсутності відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_1 та неможливості його встановлення, а також є свідченням переховування від органів досудового розслідування.

Наведене у сукупності свідчить про обґрунтованість оголошення ОСОБА_1 у розшук та відповідно наявність підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із існуванням цієї обставини.

Щодо виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного та дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний:

- виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе;

- всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Враховуючи вимоги до змісту та форми процесуального рішення, наведені у ст. 110 КПК України, постанова повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, а також мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Оцінивши зміст оскаржуваних постанов слідчий суддя дійшов висновку, що вони відповідають формальним вимогам, наведеним у ст. 110 КПК України.

Зокрема, у них міститься:

- посилання на кримінальне провадження;

- посилання на оголошення розшуку, у тому числі ОСОБА_1 . Мотиви прийняття такого рішення викладені у окремій постанові, що передбачено ч. 2 ст. 281 КПК України, а тому, на думку слідчого судді, наведення додаткового обґрунтування підстав оголошення розшуку підозрюваної не є обов`язковим;

- посилання на переховування від органів досудового розслідування та відсутність відомостей про місцезнаходження ОСОБА_1 ;

- посилання на виконання усіх можливих слідчих дій на визначеній стадії досудового розслідування. Постанова від 24.06.2019 містить також посилання на про направлення запитів про проведення слідчих дій до інших країн, відповіді на які не надійшли.

Всі ці обставини знайшли підтвердження під час розгляду скарги та підтверджуються відповідними матеріалами.

Враховуючи поведінку осіб, щодо яких здійснюється досудове розслідування, встановлення обставин, які свідчать про вжиття ними заходів із переховування від органів досудового розслідування вже протягом тривалого часу, слідчий суддя вважає, що за таких умов прийняття органом досудового розслідування рішень про зупинення досудового розслідування № 42018000000003008 є виправданим та не становить порушення принципу розумності строків провадження.

Отже рішення прокурора від 12.12.2018, 13.05.2019, 24.06.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000003008 є обґрунтованими, а зміст оскаржуваних постанов відповідає формальним вимогам, визначеним у ст. 110 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для їх скасування.

Отже, у задоволенні скарги адвоката Захарченка Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката Захарченка Юрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанови прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. від 12.12.2018, 13.05.2019, 24.06.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003008 від 30.11.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін