- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Захисник/адвокат : Третьякова С.М.
- Прокурор : Шкрум В.М.
Справа № 991/8023/20
Провадження1-кс/991/8244/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року м.Київ
Cлідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
адвоката Третьякова С.М. (на підставі ордеру),
підозрюваного ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
прокурора САП Шкрума В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - Офісу Генерального прокурора Шкрума Віталій Михайлович про продовження дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52020000000000450 від 17.07.2020, зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України,-
ВСТАНОВИЛА
25 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управлення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Шкрума Віталія Михайловича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалою суду.
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
Розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації (далі - ХОДА) від 08.04.2020 № 78-к ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА.
Розпорядженням Голови ХОДА від 17.06.2020 № 349 Управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА припинено шляхом його реорганізації та приєднання до Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури ХОДА та, відповідно до розпорядження Голови ХОДА від 25.06.2020 № 380 (із змінами відповідно до розпорядження від 23.07.2020 № 156-к), ОСОБА_1 призначено головою ліквідаційної комісії з його припинення.
Розпорядженням Голови ХОДА від 22.07.2020 № 153-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту капітального будівництва ХОДА.
В Положенні про Департамент капітального будівництва ХОДА, затвердженого розпорядженням Голови ХОДА від 11.08.2017 № 397 вказаний порядок призначення на посаду і звільнення, зазначені обов`язки Директора Департаменту
Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посадах директора Департаменту капітального будівництва ХОДА та голови ліквідаційної комісії з припинення Управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА є службовою особою державного органу.
Тому, як службова особа органу державної влади ОСОБА_1 , зобов`язаний, відповідно до ст. 68 Конституції України, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.Однак, ОСОБА_1 , нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин:
У середині червня 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомився з представником ТОВ «Континент Агроголд» (код ЄДРПОУ 40494767) ОСОБА_2 та консультував останнього з питань підключення до електромереж.
У ході зустрічі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що йому, як представнику ТОВ «Континент Агроголд», доручено вчинити дії щодо надання послуги директору указаного товариства ОСОБА_3 з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення (далі - підключення) потужністю 600 кВт на належній останній земельній ділянці, розташованій за адресою АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень начальника управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА та в подальшому директора департаменту капітального будівництва ХОДА відомо, що порядок приєднання електроустановки певної потужності до електромереж відбувається на підставі Кодексу систем розподілу (далі - Кодекс), затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 310.
ОСОБА_1 вирішив використати ситуацію, що склалась довкола надання послуги ОСОБА_3 з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення, з метою власного протиправного збагачення і в нього виник умисел на заволодіння чужим майном (грошовими коштами) останньої в особливо великих розмірах шляхом обману (шахрайства).
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), ОСОБА_4 вирішив переконати ОСОБА_2 у вигідності та необхідності передачі йому грошей для подальшого їх надання як неправомірної вигоди ОСОБА_5 , який є виконуючим обов`язки генерального директора АТ «Харківобленерго», 65 % акцій якого належить державі Україна в особі Фонду державного майна України.
ОСОБА_5 , як виконуючий обов`язки генерального директора АТ «Харківобленерго» відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.
При цьому ОСОБА_1 реальних намірів передавати одержані від ОСОБА_2 як неправомірна вигода грошові кошти ОСОБА_5 немав, а останній із його злочинними планами обізнаний не був. Діючи з умислом на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), ОСОБА_1 , на початку липня 2020 року, під час зустрічі у ресторані «Parma rest», що розташований за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 5Б, повідомив ОСОБА_2 про існування у м. Харкові неофіційної суми за підключення до електромереж у розмірі 2200 грн. за кожен підключений 1 кВт потужності, який надається як неправомірна вигода, що є необхідною умовою для вирішення указаного питання.
16.07.2020 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), під час розмови з використанням додатку «Telegram», з метою створення у внутрішньому сприйнятті ОСОБА_2 уяви про наявні у нього можливості щодо вирішення порушеного питання, повідомив останньому про наявність у
АТ «Харківобленерго» технічної можливості надання ОСОБА_3 послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення. Також ОСОБА_1 , під час вказаної розмови, діючи умисно, з метою заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), повідомив, що для успішного вирішення питання щодо підключення необхідно передати йому для подальшої передачі ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 1 320 000 (один мільйон триста двадцять тисяч) грн.
У подальшому ОСОБА_1 , діючи з умислом на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), з метою створення у ОСОБА_2 переконання про вигідність надання неправомірної вигоди та з метою подальшого введення його в оману, звернувся до працівника АТ «Харківобленерго» ОСОБА_6 , з проханням переслати на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 типову форму заяви на підключення, передбачену Кодексом.
Отримавши від ОСОБА_6 указаного електронного листа, ОСОБА_1 27.07.2020 о 14.22, з метою створення у внутрішньому сприйнятті ОСОБА_2 уяви про наявні у нього можливості щодо вирішення питання щодо підключення до електромереж, переслав його на електронну пошту останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 Одночасно ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про необхідність підписання ОСОБА_3 указаної незаповненої заяви та надання завірених копій документів, передбачених Кодексом з метою, начебто, подальшої передачі їх до АТ «Харківобленерго» для початку процесу підключення.
Того ж дня, близько 16 год. 15 хв. ОСОБА_2 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Харків, площа Свободи, 5, передав незаповнений, підписаний ОСОБА_3 бланк заяви та копії необхідних документів, його заступнику, оскільки сам ОСОБА_1 ніби-то перебував на нараді.
Того ж дня приблизно о 16 год. 45 хв. під час зустрічі з ОСОБА_2 , яка відбулась у ресторані «Parma rest», що розташований за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 5Б, ОСОБА_1 , продовжуючи дії, спрямовані на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі, з метою формування у ОСОБА_2 стійкого переконання та беззастережного розуміння щодо наявних у нього можливостей з приводу організації вирішення порушеного питання, запевнив останнього, що з приводу питання з приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення спілкується з виконувачем обов`язків генерального директора АТ «Харківобленего», а тому ОСОБА_2 немає необхідності зустрічатися з працівниками АТ «Харківобленерго» з приводу вказаного питання.
28.07.2020 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), перебуваючи неподалік від КЗ «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37, з метою закріплення у внутрішньому сприйнятті ОСОБА_2 уяви про наявні у нього можливості щодо вирішення питання щодо підключення до електромереж, з метою введення в оману останнього, повідомив йому про ніби-то підзвітність генерального директора АТ «Харківобленерго» ОСОБА_1 , а також повторно наголосив на необхідності надання йому для подальшої передачі виконувачу обов`язків генерального директора АТ «Харківобленерго» раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 1 320 000 грн.
30.07.2020 близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), перебуваючи поблизу ресторану «Parma rest», що розташований за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 5Б, з метою введення ОСОБА_2 в оману, під час зустрічі повідомив останньому, що отримати підключення ОСОБА_3 зможе лише після передачі раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 1 320 000 грн. та без надання такої неправомірної вигоди її заява вирішена не буде.
ОСОБА_2 усвідомлюючи, що у випадку ненадання обумовленої з ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 1 320 000 грн питання про приєднання електроустановок до електричних мереж та здійснення комплексу заходів з приєднання та первинного підключення за адресою: АДРЕСА_2 не буде вирішене, був змушений погодитися на умови ОСОБА_1 та повідомив, що вказані кошти він зможе передати останньому 03.08.2020.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайство), ОСОБА_1 , 03.08.2020 домовилися з ОСОБА_2 про зустріч в кафе на площі Соборна у м. Харкові.
Цього ж дня, приблизно о 17 год. 50 хв. під час зустрічі у зазначеному вище кафе, ОСОБА_2 повідомив, що приніс обумовлену раніше неправомірну вигоду у розмірі 1 320 000 грн. Після чого, приблизно о 18 год. 45 хв. ОСОБА_1 , з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_3 в особливо великому розмірі (шахрайства), запропонував ОСОБА_2 піднятися до нього в кабінет Директора департаменту капітального будівництва Харківської ОДА за адресою: м. Харків, площа Соборна, 5 та продовжити розмову там.
У кабінеті ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1 320 000 грн., однак не встиг ними розпорядитись, оскільки був затриманий працівниками Національного антикорупційного бюро України, а вказані вище грошові кошти були вилучені.
Таким чином ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману (шахрайства) у особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами в розмірі 1 320 000,00 (один мільйон триста двадцять тисяч) гривень.
Обґрунтування клопотання
03.08.2020 о 21.41 год. ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
04.08.2020 о 21.21 год. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України.
05.08.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України .
У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 де він розповів про зміст спілкування з ОСОБА_1 , висловлення останнім прохання щодо передачі через нього неправомірної вигоди службовим особам АТ «Харківобленерго», протоколами НС(р) Д, протоколом огляду , ідентифікації та вручення грошових коштів, в якому ідентифіковано та вручено ОСОБА_2 1,32 млн. грн, як предмет неправомірної вигоди, протоколами допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 іншими матеріалами.
06.08.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 630600, 00 грн
10.08.2020 у зв`язку з внесенням застави у розмірі 630600, 000 гривень, ОСОБА_1 звільнено з-під варти. Через це, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України):
1)прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді, суду;
2)не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватись від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17.07.2020
5)носити електронний засіб контролю.
Прокурор просить продовжити ці обов`язки, оскільки 02.10.2020 року спливає строк, на який їх було покладено на підозрюваного. Метою продовження є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, які не зменшилися. При цьому, прокурор зазначає про обґрунтованість підозри, а також ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом.
Закінчити досудове розслідування до 02.10.2020 року було неможливо в наслідок особливої складності кримінального провадження, оскільки для встановлення усіх обставин та повного кола осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів, необхідно провести додаткові слідчі дії та процесуальні заходи:
допитати як свідків ОСОБА_7 , та голову Харківської ОДА ОСОБА_8 ;
- у разі необхідності провести одночасні допити свідків та підозрюваного;
- провести виїмку відомостей про з`єднання за номером мобільного телефону, який використовується ОСОБА_1 ;
- провести огляд відомостей, отриманих від оператора мобільного зв`язку щодо з`єднання за номером мобільного телефону, який використовується ОСОБА_1 ;
- завершити проведення судової експертизу відео- звукозапису та отримати висновок за результатами її проведення;
- завершити розсекречування та долучити до кримінального провадження всі матеріальні носії інформації щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій та документів, на підставі яких вони були проведені;
- з урахуванням зібраних доказів визначити остаточну правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 та у випадку наявності законних підстав вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та/або нової підозри;
- здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;
- вчинити процесуальні дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування;
- здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини.
Доводи сторін
Прокурор підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він також вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Також, він надавав деякі пояснення щодо суті клопотання та на етапі дослідження доказів слідчою суддею.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання. Він зазначив про те, що єдиним доводом сторони обвинувачення є тяжкість злочинів, що можливо були вчинені, та тяжкість можливого покарання за них. В цілому, зазначає захисник, ризики стороною обвинувачення не доведені, зокрема, його підзахисний не може здійснювати вплив на свідків , так всі вони надали свідчення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підозрюваний не має можливості та існування карантинних обмежень в Україні на інших країн світу, взагалі нівелюють можливість виїзду підозрюваного за кордон. Крім того, з часу покладення на нього судом обов`язків, сумлінно їх виконує, має постійне місце проживання. При цьому зазначив, що застосування до його підзахисного електронного засобу контролю створює для нього певні труднощі у повсякденному житті, ускладнює спілкування з друзями і членами сім`ї, створює фізичний біль на місці його кріплення.
Підозрюваний підтримав доводи свого захисника, просив скасувати обов`язок , передбачений п.9 частиною 5 ст.194 КПК України, тобто скасувати в частині застосування електронного засобу контролю.
Вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.
Мотивація суду
Згідно зі ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
У разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, необхідно керуватися положеннями щодо продовження строку тримання під вартою.
Таким чином, строк дії обов`язків може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України (ч. 3 ст. 197 КПК України). Клопотання про продовження строку дії обов`язків, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України (загальних відомостей щодо обґрунтування покладення обов`язків), повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують накладення обов`язків на підозрюваного; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (а, у випадку із внесенням застави - до закінчення дії обов`язків) (ч. 3 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку дії обов`язків, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше їх накладення (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор, а також чи заявлений ризик (ризики) не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії обов`язків.
3.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).
4.Обставини згідно ст. 199 КПК України, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії обов`язків, покладених на підозрюваного.
5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання (ст. 194 КПК України).
Дослідження обставин, зазначених у пункті 3 вище доцільно здійснювати в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення.
Чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України)
Сторона обвинувачення зазначає, що обґрунтованість підозри доведена доказами, зазначеними у клопотанні. Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_1 і що така підозра є обґрунтованою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При продовженні строку дії обов`язків (як і при продовженні строку тримання під вартою), необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли строк дії обов`язків продовжується. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90)
Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочину у підозрі. Так, ОСОБА_1 інкримінується закінчений замах на шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі; підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища
Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме ці злочини). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_1 був щонайменше причетний до схиляння представника місцевого підприємця ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди у розмірі 13200 гривень керівництву АТ «Харківобленерго» за приєднання електроустановок підприємця до електричних мереж без реального наміру щодо передачі вищевказаних коштів службовим особам зазначеного енергопостачального підприємства .
Ці обставини можуть переконати слідчу суддю в тому, що він міг вчинити це кримінальне правопорушення.
Переконливим також є твердження стосовно того, що ОСОБА_1 є службовою особою, оскільки перебуваючи на посадах директора Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (ХОДА) та голови ліквідаційної комісії з припинення Управління паливно-енергетичного комплексу ХОДА був особою, яка постійно обіймає посаду, що пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України.
Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор
Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про чотири такі ризики.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Прокурор зазначає, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 , є особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_1 має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2019 рік ОСОБА_1 у власності значні кошти, що можуть бути ним використані для переховування .Тому, на думку прокурора вищевикладене свідчить про те, що він, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховування від органів досудового розслідування та суду.
Сторона захисту заперечує це, та зазначає, що такий ризик нічим не підтверджується.
В розумінні Кримінального кодексу України злочини, інкриміновані ОСОБА_1 , є особливо тяжкими. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такі злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосуються можливого зловживання службовою особою, що працювала в державному органі.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Слідча суддя зважає на те, що доводи сторони обвинувачення стосуються лише наявності паспорта для виїзду закордон. В цілому, цей факт не вказує на ризик переховування. Також, необхідно враховувати, що ОСОБА_1 не порушував покладені обов`язки в частині невиїзду та не намагався цього зробити. Втім, оцінюючи вказане у сукупності, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 зокрема, не міг порушувати обов`язки та намагатися покинути територію України через те, що до нього застосований електронний засіб контролю . Крім того, наявність реальної можливості виїхати закордон із паспортом громадянина України для виїзду закордон дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому слідча суддя критично відноситься до заперечень захисника з цього приводу з тих підстав, що в державі та інших країнах запроваджено карантинні заходи і виїхати за кордон немає можливості. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри, дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначених злочинів. Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя також переконана, що з урахуванням усіх обставин і того, що вони не змінилися за час з моменту застосування запобіжного заходу до підозрюваного, заявлений ризик не зменшився, а тому він досі виправдовує покладення обов`язків на нього.
Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні, якщо не покласти на нього процесуальні обов`язки під час досудового розслідування. Це зумовлено, на думку сторони обвинувачення, тим, що він має авторитет, досвід та сталі зв`язки у державних та правоохоронних органах. Він також може узгоджувати з іншими співучасниками вчинення злочину спільну лінію протидії слідству та суду, у тому числі шляхом незаконного впливу на підозрюваних та свідків. Захисник заперечив наявність такого ризику.
В цілому, слідча суддя переконана, що ОСОБА_1 може своїм авторитетом впливати на конкретних осіб у провадженні з метою спонукання останніх до дачі вигідних для нього показань. Тому, ризик незаконного впливу на свідків досі існує, є доведеним і, відповідно, він виправдовує покладення обов`язків на підозрюваного. Натомість, слід зазначити, що з рухом провадження та розслідування ризик впливу зменшується, оскільки органом досудового розслідування вже були допитані деякі свідки, встановлюється більший обсяг обставин через допити свідків, необхідний для завершення досудового розслідування.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 у випадку не продовження стосовно нього обов`язків матиме змогу використовуючи свій вплив , здобутий на посадах директора Департаменту капітального будівництва та начальника Управління ПЕК Харківської ОДА, а також особисті дружні стосунки зі службовими особами АТ «Харківобленерго» вчиняти дії , спрямовані на перешкоджання ТОВ «Континент Агрогод» та директору ОСОБА_3 та їх представнику ОСОБА_2 в оформленні документів з метою спонукання останніх до дачі вигідних йому показань, а зміна останніми показань перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Слідча суддя критично ставиться до цих тверджень сторони обвинувачення і не вбачає їх як підстави для виникнення ризику. Більше того, вона не вбачає, як накладення обов`язків на підозрюваного взагалі може запобігти цьому, тому таке посилання є необґрунтованим.
Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.
Тому, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено.
Оскільки встановлено наявність одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що підозрюваному необхідно продовжити дію покладених на нього обов`язків.
Обставини згідно ст. 199 КПК України, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії покладених на підозрюваного обов`язків
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що для завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, що зазначені вище у розділі щодо обґрунтування клопотання.
Він зазначив, що провести зазначені процесуальні дії раніше вдалося, оскільки кримінальне провадження вирізняється своєю складністю, а, відповідно, кількістю слідчих (розшукових) та процесуальних дій, необхідних для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Слідча суддя враховує те, що у детектива є обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження під процесуальним керівництвом прокурора. В цілому, слідча суддя не вбачає затягування досудового розслідування з боку органу досудового розслідування, та звертає увагу на те, що серед слідчих дій, що необхідно провести є, зокрема, проведення судової експертизи відео - звукозапису та отримання висновку за результатами її проведення, тобто дії, які об`єктивно займають тривалий час. Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що проведені слідчі (розшукові) дії було вчинено оперативно і є об`єктивні та обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії покладених на підозрюваного обов`язків.
Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Слідча суддя, в цілому, вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ті самі обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, що й були покладені раніше. Це необхідно з метою запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Крім того, слідча суддя не погоджується із захисником та підозрюваним щодо скасування обов`язку носити електронний засіб контролю, що є недоцільним з урахуванням доведених ризиків стороною обвинувачення. Метою застосування ЕЗК є забезпечення виконання обов`язків, що покладаються на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу. Стороною захисту у судовому засіданні не було доведено, що застосування ЕЗК суттєво порушують нормальний уклад життя підозрюваного, спричиняють значні незручності в їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - Офісу Генерального прокурора Шкрума Віталія Михайловича про продовження дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52020000000000450 від 17.07.2020, зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України - задовольнити.
Продовжити до 30 листопада 2020 року, тобто в межах досудового слідства, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52020000000000450 від 17.07.2020, зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України, строк дії наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17.07.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.