Пошук

Документ № 92065465

  • Дата засідання: 01/10/2020
  • Дата винесення рішення: 07/10/2020
  • Справа №: 991/8055/20
  • Провадження №: 52020000000000186
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про зміну запобіжного заходу обвинуваченому
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
  • Секретар : Севрюк К.А.
  • Захисник/адвокат : Заліщука М.С.
  • Прокурор : Жовницька А.В.

Справа № 991/8055/20

Провадження1-кс/991/8276/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Заліщука М. С. (на підставі ордеру),

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора САП Жовницької А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Спеціальної антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької А. В. - про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі міського типу Червоноармійськ Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №5671/10 від 28.04.2016 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

28 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора відділу Спеціальної антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької А. В. про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі міського типу Червоноармійськ Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №5671/10 від 28.04.2016 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України),

У клопотанні заявник просить змінити запобіжний захід, який було застосовано ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2020 року, продовжено ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 у вигляді нічного домашнього арешту. Зокрема, він просить змінити нічний домашній арешт із забороною залишати житло з 22 -00 години до 06 -00 години наступної доби до 04.10.2020 на запобіжний захід у виді застави, що становить 202 700 гривень.

Виклад обставин

У клопотанні зазначається, що 27.11.2019 року, слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах низкою фізичних осіб - підприємців під час господарських відносин з ТОВ «Столична ювелірна фабрика».

28.02.2020 року працівники Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області та Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області провели низку обшуків на об`єктах, пов`язаних з ТОВ «Столична ювелірна фабрика», під час яких було вилучено комп`ютерну техніку, документацію, ювелірні вироби. Обшуки були проведені на підставі ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва.

Детектив зазначає, що начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області Чепель Олександр Васильович, за посередництва адвоката Войтенка Сергія Вікторовича, вимагали та отримали від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 50 тисяч доларів США за припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 року, не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» та повернення вилучених у ході розслідування 32 кілограмів заготівок під ювелірні вироби.

Детектив зазначає про таке: початку березня 2020 року у ОСОБА_3 виник умисел направлений на вимагання та отримання від засновників ТОВ «Столична ювелірна фабрика» неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення ним, як службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої йому влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб. З цією метою ОСОБА_3 залучив до своєї злочинної діяльності раніше знайомого адвоката ОСОБА_1 .

Так, на початку березня 2020 року до власника бренду ТОВ «Столична ювелірна фабрика» звернувся адвокат Бучинський Й. В., який повідомив, що діє від імені адвоката Войтенка С. В., та що необхідно вирішити питання щодо вказаного кримінального провадження. Після цього, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_1 , який повідомив засновника ТОВ «Столична ювелірна фабрика» ОСОБА_5 , що йому необхідно сплатити 4 мільйони гривень податкових платежів до бюджету та 1,2 мільйони гривень в якості неправомірної вигоди за припинення кримінального переслідування за фактом ухилення від сплати податків ТОВ «Столична ювелірна фабрика».

ОСОБА_5 повідомив цю інформацію ОСОБА_2 , який також є засновником ТОВ «Столична ювелірна фабрика».

19.03.2020 року близько 16:10 ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Свято-Анастасіївського ставропігійного жіночого монастиря, який знаходиться за адресою місто Житомир, вул. Соснова, 13-А, на думку детектива, з метою реалізації спільного умислу з ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_2 про можливі негативні наслідки для ТОВ «Столична ювелірна фабрика» у вигляді проведення нових обшуків на об`єктах, пов`язаних із цим товариством під час досудового розслідування кримінального провадження № 32019110000000138.

В подальшому, 21.03.2020 року близько 15:05, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Свято-Анастасіївського ставропігійного жіночого монастиря, повідомили ОСОБА_2 про необхідність сплатити 4 мільйони гривень податкових платежів до бюджету та пред`явили ОСОБА_2 протиправну вимогу надати ОСОБА_3 через ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 1,5 мільйонів гривень.

Після отримання неправомірної вигоди, зі слів ОСОБА_3 , той зобов`язався виконати дії, що входили до його посадових обов`язків, а саме: припинити активне розслідування кримінального провадження № 32019110000000138, повернути раніше вилучені матеріальні цінності, вжити заходи щодо непроведення обшуків у магазинах ТОВ «Столична ювелірна фабрика», ухвали на які вже отримані, а після відшкодування до бюджету 4 мільйонів гривень, вжити заходи щодо закриття кримінального провадження. При цьому ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , про наявність ухвал про дозвіл на проведення обшуків у даному кримінальному провадженні на об`єктах, пов`язаних із ТОВ «Столична ювелірна фабрика», а також, що обшуки не були проведені за його особистою вказівкою.

У подальшому, 25.03.2020 року близько 16:00, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету № 310 ГУ ДФС України у Київській області, в м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5А, повідомив ОСОБА_2 , що уповноважив ОСОБА_1 виступати від його імені у питаннях щодо надання неправомірної вигоди.

30.03.2020 року близько 13:05, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщення ГУ ДФС України у Київській області, повідомив ОСОБА_2 , що він може обговорювати деталі надання неправомірної вигоди з ОСОБА_1 , в тому числі зниження її суми.

31.03.2020 року близько 13:00, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні свого офісу, який знаходиться в місті Житомир, вулиця Львівська, 2/8, офіс 1, пред`явив протиправну вимогу надати йому та ОСОБА_3 заздалегідь обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 60 тисяч доларів США. Під час указаної розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що указана сума неправомірної вигоди занадто велика та непосильна для нього і висловив прохання знизити її. В подальшому ОСОБА_1 , узгодивши засобами телекомунікаційного зв`язку з ОСОБА_3 прохання ОСОБА_2 , повідомив йому, що розмір неправомірної вимоги становитиме 50 тисяч доларів США.

Так, 06.04.2020 року о 14:27, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовились зустрітись 07.04.2020 року о 16:00 для передачі ОСОБА_1 раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 50 тисяч доларів США.

07.04.2020 року близько 18:00, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні свого офісу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , надрукував на своєму персональному комп`ютері у текстовому файлі вимогу, адресовану ОСОБА_2 , залишити кошти у контейнері для паперу, який знаходиться у туалеті указаного приміщення та показав на моніторі надрукований текст. При цьому вголос цю вимогу ОСОБА_1 не промовив.

Виконуючи вказівку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зайшов до зазначеного приміщення туалету та залишив кошти в сумі 50 тисяч доларів США у обумовленому контейнері.

Таким чином, як зазначає детектив, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вимагали та отримали від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 50 тисяч доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют встановленого НБУ України на 07.04.2020 року становить 1 361 825 гривень.

Після цього, 07.04.2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було затримано співробітниками НАБУ. В ході проведення невідкладного обшуку офісу адвоката Войтенка С. В. детективи виявили та вилучили грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, на який містяться банківській реквізити, що відповідають 50 000 доларам США, які були вручені ОСОБА_2 протоколом огляду та вручення грошових коштів в рамках контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту від 07.04.2020 року. Відповідно, загальна сума неправомірної вигоди склала, за офіційним курсом НБУ на час їх отримання 1 361 825 гривень, що перевищує 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обґрунтування клопотання

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець селища міського типу Червоноармійськ Житомирської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адвокат. 08.04.2020 року ОСОБА_1 повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме заявою ОСОБА_2 про вимагання у нього неправомірної вигоди; протоколами допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; протоколом огляду і вручення грошових коштів, несправжніх імітаційних засобів; протоколами затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; протоколами обшуку та особистого обшуку; матеріалами ознайомлення з кримінальним провадженням № 3201911000000138; документами, що підтверджують статус ОСОБА_1 як адвоката (адвокатське посвідчення, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України); протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; та іншими доказами.

Начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області ОСОБА_3 і адвокат Войтенко Сергій Вікторович (за його посередництва), за твердженням органу досудового розслідування, вимагали та отримали від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 50 тисяч доларів США за припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 року, не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» та повернення вилучених у ході розслідування 32 кілограмів заготівок під ювелірні вироби.

07.04.2020 року ОСОБА_3 було затримано в порядку статті 208 КПК України. 08.04.2020 року йому було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

09.04.2020 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду застосувала до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з 20-00 до 06-00 наступної доби та на підозрюваного покладено такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися із м. Житомира та Житомирської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді суду;

-повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання (залишити) до (у) відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 15.01.2018 року, виданий Корольовским районним відділом у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області;

-утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , та підозрюваним ОСОБА_3 .

22.04.2020 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2020 року залишила в силі.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 20-00 до 06-00 наступної доби та продовжено відповідні обов`язки.

01.10.2020 ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України) продовжено до восьми місяців строком до 07 грудня 2020 року.

Прокурор наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор зазначає, що орган досудового розслідування враховує той факт, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 не допускав випадків невиконання покладених на нього ухвалами суду процесуальних обов`язків та своєчасно з`являвся до детектива за викликом, також факт того, що у підозрюваного важко хвора дружина, через що є необхідність систематичного проходження нею обстежень в медичних закладах. Також прокурора зазначила, що відповідно до ч.6 ст.181 КПК України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати 6 місяців. Таким чином, на думку прокурора, підозрюваному ОСОБА_9 необхідно змінити запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід зможе забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки. Також, прокурор вказує на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки клопотань про особисту поруку до органу досудового розслідування не надходило, а особисте зобов`язання не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доводи сторін

Прокурор Жовницька А. В. підтримала клопотання, попросила його задовольнити. У своїх виступах вона вказала на ключові аспекти клопотання, зокрема, на доведеність обґрунтованості підозри та ризики, а також на підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, аніж було обрано раніше. Обгрунтувала розмір застави в сумі 202 700 гривень посилаючись на специфіку кримінального правопорушення, дані про особу, майновий стан та розмір одержаної неправомірної вигоди яка складає 50 000 доларів США, зазначила, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійну роботу адвоката та займається практикою.

Захисник в цілому не заперечував проти задоволення клопотання. Він та підозрюваний (який підтримав захисника) вказали на те, що дружина ОСОБА_1 хворіє, лікування потребує певних затрат. Тому розмір застави в сумі 202 700 грн. буде для нього надмірним. Вони попросили застосувати заставу в розмірі від 80 до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вислухавши прокурора, адвоката (захисника) та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Стаття 200 КПК України передбачає можливість прокурора, слідчого за погодженням з прокурором звернутись до слідчого судді в порядку, передбаченому статтю 184 КПК України про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування ,зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, чи про зміну спроби їх виконання.

Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців ( частина 6 статтяі181 КПК України).

Далі, слідча суддя встановлює, чи дотепер наявна обґрунтована підозра та ризики, які виправдовують подальше застосування запобіжного заходу та, зокрема, запобіжного заходу у виді застави. Практика Європейського суду з прав людини, переважно, пов`язана з питаннями запобіжних заходів, що обмежують свободу особи - домашнім арештом та триманням під вартою. Проте, з урахуванням того, що застава забезпечує виконання підозрюваним його обов`язків і, відповідно, може вважатись заходом, що обмежує свободу особи слідча суддя вважає, що необхідно дослідити цю практику та критерії оцінки питань, поставлених у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри

Прокурор зазначила, що про підозру було належно повідомлено, і що вона повністю обґрунтовується наявними доказами. Захисник та Войтенко С. В. не заперечили проти цього.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких зазначено у клопотанні. Зокрема, доказами доведено факт спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (це доводиться показами ОСОБА_2 з протоколів допиту від 12.03.2020 року, 17.03.2020 року, 21.03.2020 року, 25.03.2020 року, 01.04.2020 року, 07.04.2020 року; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю від 25.03.2020 року, 03.04.2020 року, 08.04.2020 року (фіксація подій 07.04.2020 року). Під час цього спілкування обговорювалися питання, пов`язані, зокрема, зі здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138. На більшості з цих зустрічей був присутній ОСОБА_1 (як зазначає детектив, за дорученням ОСОБА_3 ) який спілкувався з ОСОБА_2 щодо кримінального провадження № 32019110000000138 та інших обставин. Нема сумніву, що розмови стосувалися, зокрема, закриття цього кримінального провадження (так, співрозмовники часто згадують «питання», «ситуацію», яку треба вирішити. З цих доказів також можна встановити факт обговорення «неофіційної» частини грошових коштів, які необхідно сплатити за закриття кримінального провадження, про що також розмовляли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також, слід звернути увагу на те, що протокол НСРД від 08.04.2020 року зазначає про розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у якій ті завуальовано обговорюють питання, що можуть бути пов`язані з наданням неправомірної вигоди. Докази також вказують на те, що відбувалося обговорення щодо суми можливої неправомірної вигоди. Протокол обшуку кабінету ОСОБА_1 від 07.04.2020 року та протокол огляду та вручення грошових коштів від 07.04.2020 року, несправжніх імітаційних засобів вказують на те, що саме надані ОСОБА_2 гроші були вилучені з контейнера у санвузлі приміщення ОСОБА_1 . Малоймовірно, що в умовах відсутності будь-яких домовленостей, ОСОБА_2 залишив у контейнері у санвузлі пакет з грошовими коштами у сумі 50 000 доларів США.

Сторона обвинувачення наводить підтвердження обставин, які з урахуванням відносин з ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , характеру, змісту та обсягу повноважень ОСОБА_3 , того, що ОСОБА_3 є службовою особою (це підтверджується наказом в. о. Голови ДФС № 3024-о 20.12.2017 року про призначення ОСОБА_3 на цю посаду), а також предмету розмов та подальших дій ОСОБА_1 , ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_2 можуть вказувати на можливе пособництво в отриманні та вимаганні неправомірної вигоди. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три такі ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування або суду

Прокурор зазначила, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Протягом службової кар`єри ОСОБА_1 до початку зайняття адвокатською діяльністю, тривалий час працював на керівних посадах у правоохоронних органах, а отже має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, зокрема Житомирської області. Наведені вище обставини, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 15.01.2018 року, виданий Корольовським районним відділом у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області. Протягом 2018-2020 років ОСОБА_1 перетинав державний кордон України 5 разів у напрямку Республіка Польща та Республіка Білорусь автомобільним та авіаційним транспортом.

Сторона захисту (та, зокрема, підозрюваний) заперечила проти такого ризику.

В розумінні Кримінального кодексу України злочин, інкримінований ОСОБА_1 , є особливо тяжким. Корупційні злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, у цьому випадку злочин стосується можливого пособництва у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за використання своїх повноважень особою, що виконує обов`язки керівника органу, відповідального за здійснення досудового розслідування, з метою закриття кримінального провадження, тобто з порушенням процедур, передбачених кримінальним процесуальним законом і, відповідно, порушенням незалежності та безсторонності та інших принципів досудового розслідування. Також, необхідно врахувати, що такий злочин, у разі якщо його вчинено адвокатом, порушує правила адвокатської етики, зокрема, шляхом використання незаконних засобів для впливу прямо або опосередковано на державні органи. При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України також слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 виїжджав за кордон, проте частота виїздів, а також наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон не є самостійно переконливими у доведенні ризику переховування. Зрештою, наявність лише паспорта не свідчить про ризик переховування, хоча можливість переховування можна значно зменшити покладенням обов`язку здачі паспорта. Втім, слід врахувати те, що ОСОБА_1 зазначає місцем проживання АДРЕСА_1 ; він також має робоче місце у місті Києві (тобто, має проживати у місті Києві хоча би тимчасово, проте там не встановлено місце проживання) та в місті Житомирі; а обшук у нього було проведено у АДРЕСА_4 . Таким чином, встановлення фактичного місця перебування ОСОБА_1 може бути ускладнене.

Слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 має реальну можливість переховуватися в межах України, оскільки має для цього можливість та може бути у цьому зацікавленим. При цьому, ймовірність переховування значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначеного злочину. Тому, з урахуванням усіх обставин, слідча суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування або суду.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні

Прокурор зазначила, що такий ризик обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а саме наміром та можливістю тиснути на свідків у кримінальному провадженні, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду. Зокрема, він може тиснути на свідків ОСОБА_4 , який надавав послуги захисника Градоблянському Д. В. у кримінальному провадженні № 32019110000000138, самого ОСОБА_5 , заявника ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , якому передавалися імітаційні засоби (документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика»). З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 й надалі здійснюється слідчим органами Державної фіскальної служби Київської області не виключається ризик впливу на службових осіб ДФС з боку ОСОБА_1 з метою фальсифікації матеріалів цього кримінального провадження, а також тиску на ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , як представників ТОВ «Столична ювелірна фабрика». Прокурори вказали на те, що ризик незаконного впливу на осіб у провадженні має високу долю імовірності оскільки ОСОБА_1 до початку зайняття адвокатською діяльністю з 2005 до 2014 року працював в органах Державної фіскальної служби Житомирської області та обіймав керівні посади, а отже набув тісних та дружніх зв`язків серед кола службових осіб судових та правоохоронних органів області, органів місцевого самоврядування, органів державної влади.

Сторона захисту заперечила проти наявності цього ризику.

Слідча суддя, оцінюючи докази у сукупності, зважає на вид зв`язків між особами, що є підозрюваними, свідком та іншими учасниками цього кримінального провадження. Необхідно звернути увагу на те, що ОСОБА_3 доручав здійснення організації передачі неправомірної вигоди іншому підозрюваному, ОСОБА_1 , що може свідчити про наявність довіри та стійких зв`язків між цими особами. У такому випадку, вони, будучи обоє причетні до вказаних дій, можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Втім, якщо у випадку з ОСОБА_3 такий ризик є реальним, оскільки він є службовою особою, що має адміністративний вплив та реально може впливати на, зокрема, хід здійснення досудового розслідування, у випадку з ОСОБА_1 такий вплив не виглядає обґрунтованим. Як адвокат, ОСОБА_1 не має ефективних засобів впливу на осіб, про яких згадує прокурор, а тому наявність такого ризику ґрунтується лише на припущеннях сторони обвинувачення.

Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.

Відповідно, слідча суддя приходить до висновку, що такий ризик не доведено.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Прокурори вказують на те, що оскільки підозрюваний протягом тривалого часу перебував на керівних посадах у правоохоронних органах, є адвокатом, у нього наявні відповідні фінансові, організаційні можливості, особистісні та ділові зв`язки, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. В своїй діяльності ОСОБА_1 вживає заходи конспірації, а саме, при спілкуванні з ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_3 використовував месенджери, уникав оголошення суми неправомірної вигоди ОСОБА_2 , використовуючи при цьому комп`ютерну техніку та рукописний текст. Сторона захисту заперечила.

Слідча суддя зазначає, що у протоколах НСРД, наданих стороною обвинувачення, зафіксовані деякі важливі аспекти розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_2 . Зокрема, ОСОБА_1 не називав суму можливої неправомірної вигоди, а писав її на листку; також, 07.04.2020 року, перед безпосереднім залишенням грошових коштів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не озвучував деталей процесу передання цих грошових коштів, а надрукував його на комп`ютері. У протоколах допиту ОСОБА_2 також зазначається, що ОСОБА_1 використовував для спілкування мобільний застосунок (месенджер) Signal, що використовує захищену систему передачі даних та обмін повідомленнями із наскрізним шифруванням.

Необхідно також врахувати, що обговорення обставин закриття кримінального провадження та можливого отримання неправомірної вигоди постійно відбувалося у завуальованій формі, без озвучення суми неправомірної вигоди, набирання суми на калькуляторі та друкування тексту на комп`ютері. Така специфіка обговорення вказує на те, що особи припускали, що їх дії можуть фіксуватися будь-яким чином, а тому були готові до того, щоби приховати факт вчинення злочину. З урахуванням того, що ОСОБА_1 має значний досвід роботи в органах Державної фіскальної служби Житомирської області, слідча суддя вважає, що він об`єктивно може перешкоджати кримінальному провадженню, з урахуванням свого досвіду та попередньо вчинених ним дій.

Оскільки встановлено наявність двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Сторона обвинувачення зазначає про те, що інші запобіжні заходи неможливо застосувати зважаючи на те, що клопотань про особисту поруку до органу досудового розслідування не надходило, а особисте зобов`язання не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органу досудового розслідування або суду та ризик перешкоджання кримінальному провадженню, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Наявність вказаних ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Слідча суддя враховує соціальні зв`язки підозрюваного, який одружений, його майновий стан , який є адвокатом та здійснює адвокатську практику, постійно приймаючи участі у судових засіданнях, зазначає, що застава у розмірі ста прожиткового мінімум для працездатних осіб буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків, оскільки втрата цієї суми у випадку їх невиконання буде для нього значною. До аргументу сторони захисту щодо застосування застави у розмірі від 80 до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб слідча суддя відноситься критично з урахуванням даних про особу підозрюваного, який є адвокатом, його майновий стан та розмір одержаної неправомірної вигоди .

З урахуванням цих обставин та дослідивши докази, слідча суддя вбачає, що встановлення розміру застави у розмірі 202 700 гривень який пропонує сторона обвинувачення та прокурор, є помірною і такою що забезпечить гарантування виконання особою процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом в цілому.

Натомість , більш м`які запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантують можливості запобігти ризикам, зазначеним у частині 1 статті 177 КПК України. Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування..

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Прокурор у клопотання не просить покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, зазначає, що запобіжний захід у вигляді застави забезпечує належне виконання процесуальних обов`язків, що покладаються на всіх учасників кримінального провадження і встановлення додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України не доцільно.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді застави , так як існують ризики, передбачені підпунктами 1, 4 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування або суду; може перешкоджати кримінальному провадженню. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як застава забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176, 181, 200, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора відділу Спеціальної антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької А. В. - про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі міського типу Червоноармійськ Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №5671/10 від 28.04.2016 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України) - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі міського типу Червоноармійськ Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №5671/10 від 28.04.2016 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 202 700 гривень (двісті дві тисячі сімсот гривень).

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:

Ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 42836259

Номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.