- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
- Захисник/адвокат : Григоріва В.Б.
- Прокурор : Щур І.В.
Справа № 991/8253/20
Провадження1-кс/991/8474/20
УХВАЛА
07 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Чеботаренко А.П.,
прокурора Щура І.В.,
підозрюваної ОСОБА_1 ,
захисника Григоріва В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щура Ігоря Валерійовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Першого заступника Голови ДМС України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, 02.06.2017 у період з 18 год. 37 хв. до 19 год. 54 хв. знаходячись у приміщенні ресторану «Гудман», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75, під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , висловила останньому прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 1800 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 02.06.2017 становило 47 287, 76 грн., за забезпечення нею оформлення документів для законного перебування на території України громадянина В`єтнаму.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , під час цієї ж зустрічі роз`яснила ОСОБА_2 послідовність дій, направлених на створення штучних правових підстав для оформлення громадянину В`єтнаму посвідки на тимчасове проживання в України, а також визначила перелік необхідних для цього документів та запевнила ОСОБА_2 , що вона здатна, використовуючи своє службове становище, здійснити необхідні дії для одержання вищевказаної посвідки на тимчасове проживання в України.
29.06.2017 у період часу з 00 год. 47 хв. до 00 год. 49 хв., перебуваючи у приміщенні ресторану «Fashion Club», розташованому за адресою: м. Львів, вул. Підкови, 1 , під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , одержала в якості неправомірної вигоди грошові кошти у загальній сумі 1800 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 29.06.2017 складало 46 944 грн., за вчинення нею дій щодо організації процесу видачі іноземцю посвідки на тимчасове проживання в Україні.
У подальшому, у зв`язку з витоком у період з 17.09.2017 по 26.09.2017 інформації про факт оперативної роботи ОСОБА_2 та Національного антикорупційного бюро України, процес незаконного оформлення громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнаму ОСОБА_3 посвідки на тимчасове проживання на території України завершений не був.
Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Першого заступника Голови ДМС України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, 27.08.2017 у період часу з 14 год. 49 хв. до 16 год. 18 хв., знаходячись у ресторанному комплексі «Nochi», розташованому за адресою: місто Київ, вул. Механізаторів, буд. 5, під час зустрічі з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , діючи повторно, висловила останньому прохання надати їй неправомірну вигоду у сумі 30 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 27.08.2017 становило 763 551 грн., за організацію процесу набуття протягом чотирьох-п`яти місяців громадянином Ірану громадянства України за нібито територіальним походженням.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , під час цієї ж зустрічі роз`яснила ОСОБА_2 послідовність дій, направлених на створення штучних правових підстав для набуття іноземцем громадянства України та запевнила ОСОБА_2 , що вона здатна, використовуючи своє службове становище вчинити дії направлені на набуття громадянства України громадянином Ірану.
07.09.2017 у період часу з 14 год. 35 хв. до 16 год. 35 хв., під час зустрічі в приміщенні ресторану «Suluguni», розташованому за адресою: місто Київ, провулок Музейний, 10, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, діючи повторно, підтвердила ОСОБА_2 раніше визначений нею розмір неправомірної вигоди у сумі 30 000 доларів США, а також вказала на перелік документів, який необхідно їй надати для процесу оформлення громадянину Ірану громадянства України на основі штучно створених правових підстав.
У подальшому, у зв`язку з витоком у період з 17.09.2017 по 26.09.2017 інформації про факт оперативної роботи ОСОБА_2 та Національного антикорупційного бюро України, процес оформлення незаконного набуття громадянином Ірану громадянства України завершений не був.
19.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2019, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладанням низки обов`язків, який після спливу шести місяців, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2020, змінено на особисте зобов`язання з визначенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;
4) утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
5) здати на зберігання (залишити на зберіганні) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18.05.2017 та НОМЕР_2 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020, строк дії вищевказаних обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 продовжено до 11.10.2020.
Постановою Генерального прокурора, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до одинадцяти місяців, тобто до 19.11.2020.
Також у клопотанні прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування у строк до 19.11.2020 неможливо через необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, направлених на зібрання доказів та проведення повного та неупередженого досудового розслідування, а саме: завершити проведення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів та експертизи відеозвукозапису, висновки яких долучити до матеріалів провадження; з урахуванням отриманої інформації додатково допитати свідків та провести інші процесуальні дії, у яких виникне необхідність.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії раніше покладених на підозрювану обов`язків у межах строку досудового розслідування.
Прокурор Щур І.В. у судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що ризики встановлені при обранні до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та в подальшому зміненому на особисте зобов`язання, дотепер продовжують мати місце. В обґрунтування ризиків прокурор надав пояснення аналогічні тексту клопотання. Просив продовжити строк дії раніше визначених обов`язків до 19.11.2020, оскільки саме до вказаної дати Генеральним прокурором продовжено строк досудового розслідування.
Захисник Григорів В.Б. заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що усі докази зібрані стороною обвинувачення, були отримані внаслідок провокації вчинення злочину детективом Національного антикорупційного бюро України, а отже отримані в порушення норм КПК України та є неналежними доказами. З огляд на вказане, підозра, повідомлена ОСОБА_1 є необґрунтованою.
Також захисник вказав на відсутність будь-яких доказів підтверджуючих існування ризиків, на які посилається прокурор для продовження строку дії обов`язків. За час довготривалого застосування до підозрюваної запобіжних заходів та покладання процесуальних обов`язків, остання своїм сумлінним виконанням даних обов`язків підтвердила відсутність усіх ризиків, які зазначає сторона обвинувачення. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позицію захисника та просила відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 28.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000839, в якому 19.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2019, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладанням низки обов`язків, який, після спливу шести місяців, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2020, змінено на особисте зобов`язання з визначенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;
4) утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
5) здати на зберігання (залишити на зберіганні) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18.05.2017 та НОМЕР_2 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020, строк дії вищевказаних обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , продовжено до 11.10.2020.
Постановою Генерального прокурора від 28.07.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до одинадцяти місяців, тобто до 19.11.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом за результатами виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації від 25.10.2017, яким фіксувалося проведення оперативно-розшукових заходів в рамках оперативно-розшукової справи. До виконання спеціального завдання було залучено детектива Національного антикорупційного бюро України Тітєнкова С.О., якому надано оперативний індекс О-20; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 26.01.2018, у ході якого свідком надано свідчення щодо проведених з ОСОБА_1 зустрічей та надання останній 1800 доларів США для оформлення посвідки на проживання громадянину В`єтнаму та висловлене прохання надання неправомірної вигоди у розмірі 30 000 доларів США за оформлення громадянину Ірану громадянства України; (3) протоколом огляду та вручення детективу Національного бюро грошових коштів у сумі 1800 доларів США; (4) протоколом про результати операції з контрольованого вчинення корупційного діяння в межах оперативно-розшукової справи від 30.06.2017 та протоколом візуального спостереження за річчю від 30.06.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 були передані грошові кошти у сумі 1800 доларів США; (5) протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо та відеоконтроль особи від 19.06.2017, яким зафіксовані зустрічі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мали місце 02.06.2017, 28.06.2017, 14.07.2017; (6) протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо та відеоконтроль особи від 20.09.2017, яким зафіксовані зустрічі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мали місце 11.08.2017, 14.08.2018, 27.08.2017, 07.09.2017, 14.09.2017; (7) стенограмами розмов, що були складені за результатами проведених оперативно-розшукових заходів; (8) висновком судової експертизи відеозвукозапису № 6828/20-35 від 27.03.2020, відповідно до якого на наданих на дослідження аудіофайлах зафіксовано мовлення ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Слідчий суддя також звертає увагу, що надані стороною захисту заперечення щодо необґрунтованості підозри та неналежності доказів стосуються саме оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акту. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваної та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Із наданих до суду матеріалів вбачається, що попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання про продовження покладених на підозрювану обов`язків до 11.10.2020.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на її свідоме дотримання покладених на неї обов`язків. Також слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваної родинних зв`язків на території України - є багатодітною матір`ю. Одночасно із цим при вирішені питання про продовження дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжких кримінальних правопорушень, що відповідно до чинного законодавства передбачає призначення покарання виключно у виді позбавлення волі, що, на думку слідчого судді, разом з проживанням батька підозрюваної поза межами території України - в Республіці Іорданія , авторитетом раніше займаної підозрюваною посади в органах ДМС та наявністю особистих знайомств з особами, що займаються виготовленням документів, які надають право виїзду з України, може бути мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
А тому, зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер не зник.
Посилання сторони обвинувачення на існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні у зв`язку з раніше займаною ОСОБА_1 посадою, на переконання суду, зводиться до мінімуму з огляду на її поведінку на протязі здійснення досудового розслідування та звільнення з органів ДМС. Водночас, слідчим суддею береться до уваги встановлена КПК України процедура отримання показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме факт того, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом. З огляду на вказане, зазначений ризик продовжує існувати, хоча і значно зменшився по відношенню до моменту обрання до підозрюваної запобіжного заходу.
Поряд з вищенаведеним, слідчий суддя зазначає, що у ході розгляду справи прокурором не надано жодних доказів та пояснень, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, які б давали підстави вважати, що почав існувати ризик, відсутність якого була встановлена слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час попереднього проводження строку дії процесуальних обов`язків - ухвала від 11.08.2020. У зв`язку з чим слідчий суддя не приймає до уваги твердження прокурора про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та відхиляє його.
З огляду на викладене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з часом проведення досудового розслідування хоча і значно зменшилися, але не перестали існувати повністю, з метою їх мінімізації, враховуючи особу підозрюваної (її зв`язки з іноземною країною та можливе підтримання відносин з колишніми підлеглими з органів ДМС), вважаю за можливе продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду саме визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щура І.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000839 від 28.11.2017 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи;
4) утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
5) здати на зберігання (залишити на зберіганні) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 18.05.2017 та НОМЕР_2 від 11.07.2017 до Солом`янського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Строк дії ухвали встановити до 19 листопада 2020 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000839 від 28.11.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак