- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
Справа № 991/6709/20
Провадження1-кс/991/6898/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., представника заявника Мартиненко Я.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Барабанщикова Є.С. від 01.07.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000056 від 21.01.2019,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій ОСОБА_1 просив скасувати постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Барабанщикова Є.С. від 01.07.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000056 від 21.01.2019 (в резолютивній частині постанови вказано номер кримінального провадження №52020000000000029) та зобов`язати уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000056, про що повідомити заявника.
Скарга обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000056 від 21.01.2019, внесеному до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 05.05.2018 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України
01.07.2020 ст. детектив Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Барабанщиков Є.С. виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Вказана постанова надіслана заявнику 02.07.2020 та отримана ним 28.07.2020.
Наведене процесуальне рішення про закриття кримінального провадження №52019000000000056 на думку заявника є незаконним, необґрунтованим, таким, що суперечить наявним у кримінальному провадженні матеріалам та обставинам справи, оскільки всіх необхідних слідчих та процесуальних дій детективами НАБУ здійснено не було, що вказує на неповноту досудового розслідування.
В заяві про вчинення кримінального правопорушення від 05.05.2018 було вказано про те, що блогер та радіоведуча ОСОБА_3 повідомила про факт спільного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_5 , під час якого ОСОБА_2 робив останньому цінні подарунки, серед яких квартира в Оболонському районі м. Києва, де на той час проживав ОСОБА_6 та будинок в Київській області (комплекс «Маєток»).
Однак вказані обставини детективами НАБУ залишились недослідженими.
Заявник вважає, що відомості викладені в його заяві- щодо вчинення заступником Генерального прокурора України ОСОБА_2 кримінального правопорушення від 05.05.2018 детективами НАБУ під час досудового розслідування взагалі не перевірялись, що свідчить про неефективність, однобічність досудового розслідування, а також необгунтованість та незаконність винесеної постанови від 01.07.2020.
Так, на думку заявника детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні №52019000000000056 не було проведено ряд слідчих та процесуальних дій, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме:
-не вжито будь-яких заходів для проведення допиту ОСОБА_7 для встановлення факту спільного проживання з заступником Генерального прокурора ОСОБА_2 у цивільному шлюбі, та отримання від останнього цінних подарунків, серед яких квартира в Оболонському районі м. Києва та будинок в Київській області (комплекс «Маєток»);
-не вжито заходів для проведення допиту блогера та радіоведучої ОСОБА_8 з приводу фактів викладених у її інтернет публікаціях, оскільки останній відома інформація про відносини заступника Генерального прокурора ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , а також про незадеклароване майно;
-не вжито слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення факту цінного подарунку у виді будинку в Київській області (комплекс «Маєток);
-не вжито заходів, спрямованих на встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_9 як на період, вказаний в інтернет- публікаціях так і на цей час;
-не вжито заходів для встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_9 за період, вказаний в інтернет- публікаціях;
-не виконано слідчі та процесуальні дії, спрямовані на отримання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні провайдера мобільного зв`язку з метою вилучення інформації за абонентськими номерами ОСОБА_2 та ОСОБА_7 задля встановлення факту спільного проживання за вказаний у інтернет-публікаціях період;
-не встановлено джерело походження майна ОСОБА_2 , зокрема квартири в Оболонському районі м. Києва та будинку в Київській області (комплекс «Маєток);
-не встановлені свідки з кола спільних знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_7 для підтвердження викладених у заяві обставин;
-не виконано інші слідчі та процесуальні дії тощо.
Не погоджуючись з постановою про закриття кримінального провадження, посилаючись на незаконність, передчасність винесеної детективом Національного бюро Барабанщиковим Є.С. постанови, заявник звернувся до слідчого судді з цією скаргою.
Детектив НАБ України надіслав до суду пояснення, в яких зазначив, що за результатами проведеного досудового розслідування за фактами, наведеними в заяві ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 05.05.2018 щодо можливого факту декларування недостовірної інформації заступником Генерального прокурора України ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України детективами не було здобуто доказів, які б свідчили про умисне подання ОСОБА_2 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2018 роки недостовірної інформації про належне його або членам його сім`ї майно або вчинення будь-яких правочинів, у зв`язку з чим заперечив проти скарги, посилаючись на законність дій детектива відносно здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000056 та прийняття оскаржуваної постанови. Вказав про помилкове зазначення в резолютивній частині постанови від 01.07.2020 номеру кримінального провадження№52020000000000029 замість вірного №52019000000000056. Для огляду надав матеріали вказаного кримінального провадження.
Заслухавши представника заявника, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження №52019000000000056 слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Як свідчать матеріали скарги та зазначалося вище у цій ухвалі детективами Національного антикорупційного бюро здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000056 від 21.01.2019, яке розпочате на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.12.2018, якою зобов`язано уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 від 05.05.2018, в якій останній повідомив про можливе декларування недостовірної інформації заступником Генерального прокурора України ОСОБА_2 , у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2018 роки, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Поряд з цим 16.01.2020 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за номером №52020000000000029 за попередньою правовою кваліфікацією за ст. 366-1 КК України за фактом можливого подання заступником Генерального прокурора України ОСОБА_2 завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, зокрема щодо можливого не зазначення інформації про об`єкт нерухомого майна - нежилих приміщень за № 1 по N9 5 (групи приміщень N9 4) (в літ. А), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності колишній дружині ОСОБА_11 .
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 01.06.2020 матеріали досудових розслідувань №52020000000000029 та №52019000000000056 об`єднані в одне провадження за номером №52019000000000056.
Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Барабанщикова Є.С. від 01.07.2020 закрито кримінальне провадження№52019000000000056 (в резолютивній частині постанови вказано номер кримінального провадження №52020000000000029) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-1 КК України з об`єктивної сторони виявляється у формі декларування суб`єктом недостовірної інформації; з суб`єктивної сторони характеризується лише прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (володіючи достовірною інформацією, завідомо повідомляла недостовірні відомості), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання; об`єктом є суспільні відносини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг; суб`єктом визнається осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку та, відповідно до ч.1 та 2 ст.45 Закону, зобов`язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.
В аспекті викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що положення п.2 ч.1 ст.284 КПК застосовуються у разі, коли на підставі доказів об`єктивно встановлена відсутність хоча б однієї ознаки складу злочину.
Тобто правова природа даного виду оскарження процесуального рішення слідчого (детектива) та прокурора, в порядку п.3 ч.1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Як слідує з оскаржуваної постанови від 01.07.2020, детектив Барабанщиков Є.С. прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Своє процесуальне рішення детектив Барабанщиков Є.С. мотивував тим, що за результатами досудового розслідування доказів, які б свідчили про умисне неподання заступником Генерального прокурора ОСОБА_2 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2016-2018 роки інформації про належне на праві власності колишньої дружини ОСОБА_11 нерухомого майна, а саме нежилих приміщень за № 1 по N9 5 (групи приміщень N9 4) (в літ. А), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , не встановлено, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Водночас у заяві про кримінальне правопорушення ОСОБА_1 ставилось питання про можливий факт спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_5 та набуття останніми у власність у вказаний період нерухомого майна, серед яких квартира в Оболонському районі м. Києва та будинок в Київській області (комплекс «Маєток»).
Проте вказане питання у ході досудового розслідування не було предметом дослідження у зазначеному кримінальному провадженні.
Натомість детектив обмежився лише перевіркою відомостей стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_11 та не врахував відомостей, зазначених в заяві (повідомленні) про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 .
Як зазначалось вище, прийняттю постанови про закриття кримінального провадження має передувати вжиття детективом всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
При цьому, саме на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого, проте не на заявника, покладається обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України.
Зокрема як вбачається з наданих детективом матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування не було вжито заходів, спрямованих на підтвердження чи спростування факту можливого спільного проживання ОСОБА_7 із ОСОБА_2 та отримання від останнього цінних подарунків, серед яких квартира в Оболонському районі м. Києва та будинок в Київській області (комплекс «Маєток»), в тому числі, шляхом проведення допиту безпосередньо ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , та не вжито заходів, спрямованих на встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_7 у зазначений період та факту отримання ним у власність у вказаний період цінного майна, джерело його походження.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що детективом не в повному обсязі перевірено зміст заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення.
Наведене вказує на необґрунтованість мотивів закриття кримінального провадження, зазначених детективом.
Статтею 8 КПК передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Бєлоусов проти України заява №4494/07 від 07 листопада 2013 року у п.55 зазначив: мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (див., наприклад, рішення від 19 липня 2012 року у справі «Алексахін проти України» (Aleksakhin v. Ukraine), заява №31939/06, п. 55).
За викладених обставин, постанова детектива про закриття кримінального провадження не містить відомостей та обставин, які підлягали доказуванню у межах цього кримінального провадження, на підставі яких детектив встановив відсутність в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.
Вказані обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки детективом всіх зібраних та перевірених доказів, у зв`язку з чим висновок детектива про закриття кримінального провадження є передчасним.
За таких обставин, постанова детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Барабанщикова Є.С. від 01.07.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000056 від 21.01.2019 підлягає скасуванню, тому в цій частині скарга заявника підлягає задоволенню.
Поряд з цим в прохальній частині скарги заявником ставиться питання про зобов`язання уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000056 про що повідомити заявника.
Однак така вимога є зайвою, оскільки сам факт скасування постанови про закриття кримінального провадження має наслідком імперативний обов`язок органу досудового розслідування щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні та не потребує додаткової вказівки на це в ухвалі слідчого судді.
За наведених обставин скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Барабанщикова Є.С. від 01.07.2020 про закриття кримінального провадження №52019000000000056 від 21.01.2019 задовольнити частково.
Скасувати постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Барабанщикова Є.С. від 01.07.2020 про закриття кримінального провадження №5201900000000056 від 21.01.2019 (в резолютивній частині постанови вказано номер кримінального провадження №52020000000000029).
В задоволенні інших вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько