- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Захисник/адвокат : Кузьменка О.П.
Справа № 991/8333/20
Провадження1-кс/991/8556/20
У Х В А Л А
іменем України
09 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю
Секретаря судового засідання Пузиря С. Р. ,
захисника адвоката Кузьменка О.П.,
детектива Брояки С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову про відмову у задоволенні клопотання про одночасний допит ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному проваджені № 42016161010000308 від 03.10.2016. Скарга обґрунтовується тим, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 має процесуальний статус підозрюваного, повідомлення про підозру вручено 10.06.2020. Захисник зазначає, що органом досудового розслідування не досліджені обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, а саме не досліджений факт попередньої змови ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 чи сприяння у будь-якій формі ОСОБА_2 . Надані показання вказаних осіб в частині попередньої змови містять розбіжності. Тому сторона захисту подала детективам Національного антикорупційного бюро України клопотання про проведення слідчих дій, а саме одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Постановою від 24.09.2020 детектив відмовив у задоволенні клопотання. Вважаючи цю постанову необґрунтованою, захисник просить її скасувати та зобов`язати детективів у кримінальному провадженні № 42016161010000308 провести такий допит.
2.В судовому засіданні захисник скаргу підтримав, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що необхідність одночасного допиту обумовлена висновком сторони обвинувачення щодо наявності попередньої змови чи сприяння. Вбачає розбіжності в показаннях допитаних підозрюваних в частині твердження сторони обвинувачення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також у відсутності поставлених підозрюваним запитань.
Детектив в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Зазначив, що підозрювані були допитані, їх показання були оцінені за внутрішнім переконанням детективів, на підставі чого зроблені відповідні висновки. Показання підозрюваних не містять розбіжностей, що підлягають усуненню. Додатково зазначив про завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.Заслухавши захисника і детектива, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
3.2.24.09.2020 захисник Кузьменко О.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до НАБУ з клопотанням про проведення слідчих дій, а саме проведення одночасного допиту ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . До скарги адвокат не додає текст цього клопотання, однак із змісту скарги та матеріалів клопотання вбачаються посилання адвоката на те, що допит ОСОБА_1 не містив даних щодо наявності будь-яких домовленостей чи його сприяння іншим особам. У зв`язку з цим, на думку захисника, показання в частині попередньої змови і сприяння є такими, що містять розбіжності.
3.3.За результатами розгляду клопотання захисника детектив виніс постанову від 24.09.2020, якою в його задоволенні відмовив. Обґрунтував своє рішення тим, що показання не є єдиним процесуальним джерелом доказів, зазначені у клопотанні захисту обставини кримінального провадження доказуються іншими матеріалами; у показаннях підозрюваних відсутні зазначені розбіжності, а наявність протиріч у показаннях підозрюваних є припущенням сторони захисту.
3.4.У відповідності до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
3.5.Згідно зі ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
3.6.Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч.5 ст.110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
3.7.Главою 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України). Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
3.8.У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Процесуальними джерелами доказів є, в тому числі показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. При чому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
3.9.Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею у скаргах за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає не лише перевірку дотримання уповноваженим суб`єктом закону при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій, а опосередковано й оцінки таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності їх здійснення. В даному випадку ставиться питання про проведення слідчої (розшукової) дії - одночасного допиту. Отже, слідчий суддя має дослідити оскаржуване рішення детектива на предмет його законності і обґрунтованості у взаємному зв`язку з необхідністю проведення відповідної слідчої дії з точки зору досягнення її мети у конкретному кримінальному провадженні.
3.10.Зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч. 1 ст. 306 КПК України) під час такого розгляду підлягає застосуванню і принцип змагальності, встановлений ст. 22 КПК України. З урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування (встановлених главою 26 КПК України) зазначений принцип передбачає самостійне обстоювання заявником та детективом, прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
3.11.У своїй скарзі захисник обґрунтовує необхідність одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тим, що органом досудового розслідування не досліджений факт попередньої змови ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 чи сприяння у будь-якій формі ОСОБА_2 . Надані показання вказаних осіб в частині попередньої змови містять розбіжності. Зокрема зазначає, що допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 категорично заперечив факти, викладені в підозрі, резюмуючи таким чином відсутність будь-яких домовленостей чи сприяння зі згаданими особами.
3.12.Слідчий суддя зауважує, що в поданому детективу НАБУ клопотанні захисника йшлося про проведення саме одночасного допиту. У відповідності до ч. 9 ст. 224 КПК України передбачено, що одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб проводиться для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Важливо враховувати, що у кримінальному провадженні мають значення не будь-які розбіжності у показаннях, а лише розбіжності з приводу тих обставин вчиненого кримінального правопорушення, які є предметом доказування. І такий висновок випливає не тільки з суті цієї слідчої дії, а й зі змісту абзацу другого ч. 9 ст. 224 КПК України згідно з яким «викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з`ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання.
3.13.Отже, цією нормою встановлені такі необхідні умови для проведення одночасного допиту:
1) особи вже мають бути раніше допитані з однакових питань;
2) в їх показаннях наявні розбіжності;
3) причини розбіжностей у показаннях мають бути з`ясовані.
Метою одночасного допиту є встановлення причин таких розбіжностей. При визначенні поняття «розбіжності у показаннях» варто акцентувати увагу не тільки на їх змістовному, а й на процесуальному аспекті, урахування якого дає підстави для висновку, що розбіжностями у показаннях, які підлягають усуненню, є ті, що можуть впливати на прийняття не тільки кінцевих, а й проміжних процесуальних рішень у кримінальному провадженні
3.14.В протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 10.06.2020 відсутні відомості щодо обставин його спілкування із ОСОБА_2 або інших обставин, учасниками яких вони обидва були та з яких би могли бути розбіжності із показаннями ОСОБА_2 . У протоколі допиту ОСОБА_1 зазначається про те, що він абсолютно не згоден із викладеними у повідомленні про підозру обставинами, не має до них відношення, у змову не вступав, ніяких фактів чи ситуацій за яких відбувалася змова не було. Із протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_2 від 10.06.2020 вбачається, що вона повідомила про свою правову позицію з приводу відносин, що є предметом досудового розслідування, процес прийняття відповідного рішення, участь представників юридичного управління в ньому тощо. Обставини її спілкування або сприяння іншим особам нею у показаннях не висвітлювалися.
3.15.Отже, в показаннях вказаних осіб відсутні розбіжності щодо будь-яких фактів чи обставин, про які вони давали пояснення під час їх допиту, оскільки вони надавали їх з різних питань, пов`язаних з обставинами кримінального правопорушення. В свою чергу, розбіжності можуть мати місце лише в тих випадках, коли особи допитані з одних й тих питань, однак надали різні показання.
3.16.Водночас ч. 9 ст. 224 КПК України не передбачає можливості і необхідності проведення одночасного допиту декількох осіб, якщо один із них, чи всі не погоджуються із підозрою. Предметом одночасного допиту можуть бути лише розбіжності у конкретних показаннях цих осіб з одних й тих же обставин, що мають значення для кримніального провадження. Тому захисник помилково вважає підставою для проведення одночасного допиту розбіжності між позицією його підзахисного (висловленою в цьому випадку під час його допиту) і версією органу досудового розслідування (обставинами, викладеними у повідомленні про підозру).
3.17.Як свідчить зміст пред`явленої ОСОБА_1 підозри у цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування інкримінує йому вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, однією із кваліфікуючих ознак якої є його вчинення «за попередньою змовою групою осіб». У відповідності до ст. 91 КПК України винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Згідно зі ст. 92 КПК України обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора. Отже, доказування такої кваліфікуючої ознаки, як попередня змова ОСОБА_1 з визначеною органом досудового розслідування групою осіб, покладається саме на сторону обвинувачення. Неналежне ж доведення стороною обвинувачення цієї обставини може призвести в подальшому під час судового провадження до визнання судом такої обставини недоведеною та до виправдання особи. Разом з цим, зазначаючи в скарзі про необхідність встановлення органом досудового розслідування обставин, які «виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження», захисник не вказує конкретно, які конкретно обставини він має намір встановити в цьому ключі під час проведення одночасного допиту.
3.18.За таких умов слідчий суддя доходить висновку, що скаржник не довів наявності встановлених КПК України підстав та необхідність проведення слідчих дій, щодо яких ним було заявлене відповідне клопотання детективу НАБУ, а саме одночасного допиту.
4.Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов`язання припинити дію;
3) зобов`язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
5.В судовому засіданні скаржником не доведено встановлених КПК України підстав та обґрунтованої необхідності проведення одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що обумовлює відмову у задоволенні скарги адвоката Кузьменка О. П.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.22, 93, 220, 223, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И ЛА:
В задоволенні скарги захисника Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у задоволенні клопотання від 24.09.2020 про проведення слідчих дій у кримінальному проваджені № 42016161010000308 від 03.10.2016 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко